І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

 

Увага: сплачуйте податки лише на нові рахунки

У Лозівському управлінні Головного управління ДПС у Харківській області радять платникам бути уважними при сплаті рахунків і нагадують, що з 01 січня 2020 року в Україні застосовуються лише рахунки за стандартом IBAN.

З 01 січня 2020 року у Державній казначейській службі України введено в дію нові рахунки для зарахування до бюджетів податків, зборів, платежів. Проте, за повідомленням Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, у перші дні 2020 року продовжує надходити велика кількість платежів на рахунки, які діяли до 01.01.2020, що не дає можливості здійснити їх зарахування до державного та місцевих бюджетів та на рахунки бюджетних установ.

Крім того Казначейство повідомляє, що відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976 (зі змінами), у разі неможливості встановити належного отримувача, банк здійснює повернення коштів банку, що обслуговує платника.

Нагадуємо, що реквізити рахунків для сплати розміщені на субсайті Головного управління ДПС у Харківській області (https://kh.tax.gov.ua/ ) у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням: https://kh.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ Інформацію щодо нових рахунків можна отримати також у Центрах обслуговування платників та Державних податкових інспекціях за місцем обслуговування.

 

За січень-грудень 2019 року Лозівським управлінням Головного управління ДПС у Харківській області надано більше 18 тисяч адміністративних послуг

Одним із завдань Лозівського управління Головного управління ДПС у Харківській області є здійснення сервісного обслуговування платників податків.
Протягом 2019 року Лозівським управлінням надано 18458 адміністративних послуг.
Найбільш запитуваними є:

– послуги з видачі реєстраційного номера облікової картки платника – 8652 послуг, також звертаються з метою отримати відмітку в паспорті громадянина України про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта – 57 послуг;

– реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 800 послуг;

– видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків – 4235 послуги;

– реєстрація книг обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 681 послуга;

– реєстрація платників єдиного податку – 923 послуг;

– надання витягів з реєстру єдиного податку – 1439 послуг.

Нагадуємо, що Центри обслуговування платників знаходяться за адресами: м.Лозова, мкр-н 3, буд.5, та м. Первомайський, вул. Бугайченка, 25.

Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській області запрошує записатися на бета-тестування програмного РРО «пРРОсто» за посиланням https://prrosto.kmu.gov.ua. Сервіс ДПС діє з 1 січня.

Після тестування та можливого доопрацювання за пропозиціями та зауваженнями буде забезпечене подальше використання програмного рішення для програмних РРО для здійснення господарської діяльності.

Програмне РРО «пРРОсто» взаємодіє через Інтернет з сервером податкової служби через відкритий програмний інтерфейс і виконує функції: формування, підпис, відправлення та видачу чеків встановленого формату, відкриття та закриття зміни, перегляд даних та інші.

Програмне рішення доступне для тестування на смартфонах і планшетах під операційними системами Android та iOS.

Запропоноване програмне РРО не є ексклюзивним, наявність відкритого програмного інтерфейсу (API) дозволить розробникам програмного забезпечення пропонувати для підприємців та застосовувати для власних потреб альтернативні розробки.

Розробка не потребує сертифікації, технічної експертизи, включення до Державного реєстру моделей – достатньо виконувати вимоги законодавства, формувати, підписувати та реєструвати чеки у встановленому форматі й надавати їх покупцям товарів та отримувачам послуг, в тому числі в електронному форматі.

Давайте пРРОсто пРРОтестуйте та надсилайте свої пропозиції та зауваження, допоможіть ДПС зробити сервіс ще зручнішим та легшим у застосовуванні.

 

За неоформленого працівника штраф у 2020 році збільшився!

З 01.01.2020 мінімальна заробітна плата становить 4 723 грн та у погодинному розмірі – 28,31 гривень.
Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (30 х 4 723 грн = 141 690 гривень) у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.

Норми встановлені ст. 265 Кодексу законів про працю України із змінами та доповненнями.

НБУ скасував норму про перерахування коштів з рахунків ФОПів після сплати податків

Лозівське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує – норму щодо порядку використання поточних рахунків ФОП та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, скасовано. Таке рішення прийнято Національним банком України для усунення маніпуляцій і можливих перешкод для діяльності підприємців.

Рішення про скасування норми містить постанова Правління Національного банку України №7 від 15 січня 2020 року “Про внесення зміни до Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів”. Воно набрало чинності з 17 січня 2020 року.

Е-декларування: зміни при поданні декларації у разі звільнення

Набрала чинності нова редакція Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 12 грудня 2019 року № 168/19.

З редакції Порядку вилучено норму, яка зобов’язувала суб’єкта декларування при звільненні за власною ініціативою подавати декларацію у день фактичного звільнення.

«Декларація перед звільненням – декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах “а”, “в” пункту 2 частини першої статті 3 Закону», – зазначено у чинній редакції Порядку.

Така декларація охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб’єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах “а”, “в” пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

 Матеріальна допомога має систематичний характер: оподаткування ПДФО

Відповідно до п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставкою 18 відс., встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, з врахуванням вимог п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то її оподаткування регулюється п. 170.7 ст. 170 ПКУ, згідно з абзацом третім п. п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 ПКУ якого встановлено, що нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Згідно з абзацом першим п. п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року, тобто у 2018 році – 2470 грн, у 2019 році – 2690 грн, у 2020 році – 2940 гривень.

Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Екологічний податок – без змін у 2020 році

Порядок справляння екологічного податку регламентується статтями 240-250 ПКУ і у 2020 році не змінився.

Статтею 250 ПКУ для екологічного податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до п.250.2 ст. 250 ПКУ платники податку складають податкові декларації з екологічного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497 (далі – Декларація), та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

– за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел,  спеціально відведених для цього  місць чи об’єктів;

– за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

При цьому, до внесення змін до  форми Декларації, слід врахувати пропозиції, які викладені у листах ДФС:і пропозиції, викладені у листах:

від  16.01.2019 року № 1422/ 7/99-99-12-03-04-17  щодо обов’язковості складання платниками екологічного податку окремого додатка 1 до Декларації, в частині зобов’язань за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення за кодом 19011000;

–         від 26.04.2019 року № 13932/7/99-99-12-03-04-17  щодо особливостей податкового адміністрування екологічного податку за викиди двоокису вуглецю з умовним прикладом розрахунку (обчислення) обсягів викидів двоокису вуглецю.

Більш детально про сплату та розподіл платежів йдеться у листі ДПС України від 11.01.2020 року № 442/7/99-00-04-04-01-07 .

 

Відповідальність у сотні тисяч гривень за виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії

Відповідно до ст. 17 Закону Закон №481 до СГ (у тому числі іноземних СГ, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема:

– виробництва пального без наявності ліцензії – 1000000 грн;

– оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії – 500000 грн;

– роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії – 250000 гривень;

– надання послуг із зберігання пального іншим СГ та/або реалізація пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абзацу другого частини сорок першої ст. 15 Закону № 481 – 500000 гривень.

Статтею 18 Закону №481 передбачено, що до СГ (у тому числі іноземних СГ, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена ст. 17 Закону №481, при зберіганні пального до 31 березня 2020 року без наявності відповідної ліцензії.

Щодо відповідальності підприємців-платників єдиного податку при використанні коштів з рахунків, відкритих для власних потреб у підприємницькій діяльності

Для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності, ФОП– платники єдиного податку першої-третьої груп не можуть використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються ними для власних потреб. Слід відзначити, що питання використання поточних рахунків фізичних осіб знаходиться у правовому полі Національного банку України.

Разом з тим ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає порядок адміністрування податків та зборів, що справляються в Україні, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас ст. 164 прим. 1 КУпАП встановлено, що, зокрема, не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат суб’єктами господарювання, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Що мають пам’ятати підприємці про РРО у 2020 році

Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 53.

Відповідно до зазначеного пункту до 1 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп ФОП незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень, крім тих, які здійснюють:

–  реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

–  реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

– реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

– реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

– роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

– діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

– діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

– діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

– реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

При перевищенні платником єдиного податку другої-четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 млн гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Чи має право на податкову соціальну пільгу особа з інвалідністю ІІІ групи з дитинства?

Надання податкових соціальних пільг передбачено ст. 169 ПКУ.Згідно з п. п. «ґ» п. п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ з урахуванням норм абзацу першого п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, для такого платника податку, який є особою з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена п. п. «б» п. п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (осіб з інвалідністю І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни).

Підпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Таким чином, платники податку – особи з інвалідністю ІІІ групи з дитинства в ПКУ не зазначені як окрема пільгова категорія, але при дотриманні установленого рівня заробітної плати мають право на податкову соціальну пільгу, яка надається у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що у 2018 році дорівнює 881 грн при граничному доході 2470 грн, у 2019 році – 960,50 грн при граничному доході – 2690 грн, у 2020 році – 1051 грн при граничному доході – 2940 гривень.

Торгівля або зберігання пального у тарі до 5 літрів – без ліцензії

З 29.12.2019 спрощуються умови ліцензування. А саме СГ, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або на зберігання пального не отримують.

Зміни передбачено Законом України від 18.12.2019 №391-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19.12.1995 №481 «Про державне регулювання виробництва і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Також серед нововведень – СГ, які здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії документів, передбачених ст.15 Закону №481, до державної податкової служби для отримання ліцензії не подають. Такі СГ у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів (ємностей в літрах), які використовуються для зберігання пального та їх фактичне місце розташування (ємностей).

Сума допомоги по вагітності та пологах: відображення в податковому розрахунку за ф. 1ДФ

Відповідно до п. п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, сума допомоги по вагітності та пологах відображається податковим агентом у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «128» як соціальна виплата з відповідного бюджету.

У разі закриття розрахункових рахунків виконавчою службою платник податків самостійно визначає як сплачувати податкові зобов’язання

Платник податків зобов’язаний сплатити податкові зобов’язання незважаючи на блокування розрахункових рахунків виконавчою службою. Як сплачувати дані суми платник визначає сам.

Крім того слід відмітити, що у разі порушення строків сплати платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірах, визначених ст.126 ПКУ.

Відповідно до п.п. 4.1.10 п. 4.1 ст. 4 ПКУ рівномірність та зручність сплати – установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками.
Згідно п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у т.ч. сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Враховуючи вищенаведене, платник податків зобов’язаний сплатити податкові зобов’язання незважаючи на блокування розрахункових рахунків виконавчою службою. Як сплачувати дані суми платник визначає сам.
Крім того слід відмітити, що у разі порушення строків сплати платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірах, визначених ст. 126 ПКУ.

 

Про терміни подання податкової декларації з ПДВ особою, реєстрація платника ПДВ якої анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця (кварталу)

У разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Норми встановлені п. 184.6 ст. 184 ПКУ.

Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

– календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

– календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Враховуючи вищевикладене особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця (кварталу), зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.

 

Встановлені виробничі дефекти у конструкції РРО: до виробника застосовуються штрафні санкції

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128 у новій редакції викладено ст. 29 Закону України № 265

Так, відповідно до оновленої ст. 29 Закону №265  у разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій виробничих дефектів у його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка заноситься до фіскальної пам’яті, до виробника чи постачальника такого реєстратора за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх вартість суб’єкту господарювання, а зазначена модель у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Норми наберуть чинності 19.04.2020.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Платникам податків про подання звітності

Звітність подається платниками податків  за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

–  особисто або уповноваженою на це особою;

– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Звертаємо  увагу,  що у разі надсилання податкової звітності поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації (звіту з ЄСВ не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку),  а при поданні податкової декларації в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Звертаємось з проханням до платників податків , які звітують особисто або через уповноважену на це особу, з метою  уникнення черг, нарікань, економії власного часу, не зволікати з поданням річної (квартальної) звітності на паперових носіях до останнього дня граничного терміну подання -10 лютого 2020 року.

Задекларувати доходи і повернути частину сплаченого податку допоможуть платникам у ЦОПі

З початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року.

Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

– доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам;  успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

– доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;

– іноземного доходу;

– та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках.

Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація):

– особисто або уповноваженою на це особою;

– надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Граничний термін подання декларації за звітний (податковий) 2019 рік – 30.04.2020.

Водночас нагадуємо, що платники податків мають право задекларувати право на податкову знижку, відповідно до статті 166 ПКУ, шляхом подання декларації до 31.12.2020.

 

За втрату Книги обліку доходів і витрат передбачена відповідальність 

Відповідно до пункту 177.10 статті 177 ПКУ фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи

Згідно з п. 44.5 ст. 44 ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку. Крім цього, платник зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Статтею 121 ПКУ визначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Крім цього, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Отримали іноземні доходи, ПДФО за якими сплатили за межами України, – надайте довідку!

Фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

 

Фізична особа – громадянин України може через свої релігійні переконання відмовиться від РНОКПП

Відповідно до п. 1 розділу VIІI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття РНОКПП, зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, за формою № 1П (далі – Повідомлення) (додаток 8 до Положення № 822). Таке Повідомлення є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – окремий реєстр Державного реєстру).

Крім того, фізична особа також зобов’язана пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта (п. 2 розділу VIІI Положення № 822).

Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання (п. 3 розділу VIІI Положення № 822).

Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні щодо внесення серії та/або номера паспорта, прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації та повідомлено про необхідність подання нової заяви для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру (п. 3 розділу VIІI Положення № 822).

Після приймання Повідомлення контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі за РНОКПП або в окремому реєстрі Державного реєстру – за серією та/або номером паспорта (п. 5 розділу VIІI Положення № 822).

Пунктом 6 розділу VIІI Положення № 822 визначено, що процедура перевірки щодо можливості внесення відмітки до паспорта здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення (п. 6 розділу VIІI Положення № 822).

За результатами такої перевірки повідомлення-підтвердження щодо можливості внесення відмітки до паспорта надсилається до відповідного контролюючого органу.

Якщо встановлено, що фізична особа, яка подала Повідомлення, обліковується в окремому реєстрі за іншими серією та/або номером паспорта, до відповідного контролюючого органу замість повідомлення-підтвердження надсилається відмова у повторній реєстрації в окремому реєстрі.

У такому разі контролюючий орган інформує фізичну особу про необхідність внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру у порядку, визначеному розділом IX Положення № 822.

Декларування 2020: право на податкову знижку

Повернути частину ПДФО, сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації права на податкову знижку. Згідно з положеннями ст. 166 ПКУ платники ПДФО мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Для реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповнити та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи декларацію до 31 грудня року наступного за звітним. Право на податкову знижку мають громадяни України, які отримують дохід у вигляді заробітної плати та сплачують ПДФО.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами. Фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою, на вимогу контролюючого органу, крім декларації про майновий стан і доходи, надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення); тощо.

Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету та забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до контролюючого органу копії зазначених документів.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 ПКУ. Серед основних, відшкодування частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом; суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям; суму коштів, сплачених платником податку за навчання на користь вітчизняних закладів освіти; суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків; оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік; оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита; суму коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, витрати на оплату оренди житла для внутрішньо переміщених осіб.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Спосіб подання декларацій платник обирає самостійно – в електронному вигляді, надсилаються поштою, або особисто до ЦОПів.