І. Інформація щодо діяльності Головного управління ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

Харківщина: майже 32,9 млрд грн надійшло до бюджету України

У податковій службі області повідомили, що протягом січня – жовтня 2020 року мешканці регіону сплатили до бюджетів усіх рівнів 32 854,1 млн гривень.

До Державного бюджету надійшло 18,5 млрд грн, до місцевих бюджетів – 14,4 млрд гривень.

У розрізі платежів до Зведеного бюджету сплачено, зокрема:

податку на доходи фізичних осіб – 10 480,5 млн грн,

рентної плати – 6 568,2 млн грн,

ПДВ – 6 239 млн грн,

єдиного податку – 2 795,3 млн грн,

податку на прибуток – 2 088,9 млн грн,

земельного податку та орендної плати – 1 611,5 млн грн,

податку на нерухоме майно,

вiдмiнне вiд земельної дiлянки –  337,1 млн грн,

акцизного податку – 262,2 млн грн,

екологічного податку – 179,6 млн гривень.

 

Підписуйтеся на сторінки ГУ ДПС у Харківській області:

https://www.facebook.com/tax.kharkiv

https://www.instagram.com/tax_service_kharkiv/?hl=ru

https://t.me/tax_service_kharkiv

https://www.youtube.com/channel/UCGyuqZFkX1eHcHGZBL5VOQ

 

До уваги платників податків!

Відповідно до п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар (п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Податковий розрахунок за ф. 1 ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку за ф. 1ДФ затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 4).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку № 4:

під «106» ознакою доходу відображається дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду;

під «195» ознакою доходу відображається дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис;

під «196» ознакою доходу відображається дохід від надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування).

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ суб’єкти господарювання, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, Податковий розрахунок за ф. 1ДФ до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Таким чином, останній день подання Податкового розрахунку (ф. 1ДФ) за ІІІ квартал 2020 року – 9 листопада поточного року.

 

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Підприємцю необхідно зробити звірку по платежах. Як реально звіритися з податковою в період карантину?

На сьогодні в Електронному кабінеті запроваджено електронний сервіс з використанням якого платники мають можливість доступу у режимі реального часу до даних інтегрованих карток платників податків, а також отримання підтверджуючого документу щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення.

Доступ в Електронному кабінеті до показників інтегрованих карток платників податків дозволяє платнику безперешкодно у дистанційному режимі володіти інформацією щодо повноти та своєчасності розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення, а також проводити звірення відповідності даних бухгалтерського обліку платника та даних органу ДПС.

 

Третя група єдиного податку – підприємець. Чи є якісь новації для нас?

Законом України від 16.01.2020 №466 внесено зміни до ПКУ, а також внесено зміни для спрощеної системи оподаткування, зокрема:

– збільшено період часу для подання платником єдиного податку третьої групи заяви про зміну ставки єдиного податку з 5% на 3% (за 10 днів до початку календарного кварталу, до змін було за 15 днів);

– обмежується поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку 1-3 груп при наданні нерухомого майна в оренду;

– встановлено, що анулювання реєстрації платника єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень.

 

Чи нараховується податковим органом на сьогодні пеня?

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

 

Чи є можливість через Електронний кабінет повідомити про прийнятого працівника на роботу?

У Електронному кабінеті в режимі «Введення звітності» його приватної частини (в особистому кабінеті) забезпечена можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі Повідомлення, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.

Доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

Режим «Перегляд звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду поданої звітності.

Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом відкрита та приватна частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.

 

Чи правда, що скорочено строк, протягом якого не здійснюється продаж майна?

Так, з 60 до 30 календарних днів із дня надіслання (вручення) боржнику податкової вимоги скорочено строк, протягом якого не провадяться стягнення коштів та продаж майна боржника.

 

 

 

Підприємством втрачено частину первинних документів, чи буде проведено перевірку податковою?

Законом України від 16.01.2020 №466 внесено зміни до ПКУ у частині вимог до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства.

Так, у разі надання платником податків повідомлення (у п’ятиденний строк із дня такої події) та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів, строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки, на строк не більше, ніж 120 днів.

У разі не відновлення документів, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

ФОП: послуги і товари через Інтернет – РРО обов’язкове з 01.01.2021 року

Правовідносини у цій сфері регулюються ПКУ та Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон № 265).

У випадку, якщо місце проведення розрахунків та/або отримання послуг, у розумінні закону №265, не можливо визначити, лише, за умови отримання споживачем комп’ютерних програм, навчальних відео курсів, електронних книжок, доступу до інтернет ресурсу тощо, виключно в електронній формі, застосування РРО та/або ПРРО, при прийманні оплати за послуги хостингу фізичним особам, в тому числі послуг колокації, за допомогою WayForPay та інших ЕПЗ, є обов’язковим після досягнення доходу (обороту) в 1000000 гривень, протягом календарного року, до 01.01.2021 року.

З 1 січня 2021 року застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для платників єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), які здійснюють реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет незалежно від обсягу доходу.

Платникам податку на прибуток: самостійно виправили помилку – чи враховувати штраф і пеню у податкових різницях?

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ).

Платники, які обліковують податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства (п.п. 140.5.11 ст. 140 ПКУ у редакції з 23.05.2020).

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний (п. 50.1 ст. 50 ПКУ):

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Пеня нараховується відповідно до ст. 129 ПКУ.

Визнані штрафи та пеня включаються до інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 318).

Отже, суми штрафу та пені, нараховані платником податку при самостійному виправленні помилок за попередній податковий (звітний) період, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

На суму таких штрафів та пені податкова різниця для збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає.

Закон України № 466: розширено перелік витрат для ФОП на загальній системі оподаткування

Законом України від 16.01.2020 року № 466 передбачені деякі зміни в переліку витрат для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування.

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів включаються, зокрема (п.п. 177.4.3 ст. 177 ПКУ):

– суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такого підприємця;

– суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

– платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю підприємця.

Разом з тим до складу витрат не включаються:

– ПДВ для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ,

– акцизний податок,

– податок на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності,

– податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості (до змін було податок на майно).

Отже, згідно змін (з 23.05.2020р.) до переліку витрат фізичної особи – підприємця, включається плата за землю, транспортний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості.

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Головна умова отримання податкової знижки – офіційна заробітна плата!

У Головному управлінні ДПС у Харківській області нагадують про можливість повернення частини витрат на оплату навчання у вітчизняних дошкільних і позашкільних закладах, закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Для цього необхідно до кінця року надати до податкової служби декларацію.  Зробити це можна в паперовому вигляді або через «Електронний кабінет».

 

У мене статус внутрішньо переміщеної особи. Чи можна скористатися податковою знижкою за оренду майна?

Так, ПКУ передбачено надання податкової знижки на суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Для отримання податкової знижки на суму коштів, сплачених у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), платник податку – внутрішньо переміщена особа має по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року подати до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку:

– декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація);

– копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

– копію договору оренди житла;

– копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів);

– заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають права на отримання податкової знижки згідно з нормами законодавства.

Заява подається у довільній формі, в ній зазначається, що платник та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

– не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

– не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

З метою перевірки зазначеної інформації у заяві мають міститись відомості, які дозволяють ідентифікувати членів сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті)).

Фізична особа може подати уточнюючу декларацію для реалізації свого права на податкову знижку

Якщо були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Порядок листування через Електронний кабінет

Згідно із частиною першою ст. 1 Закону України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону №393).

Вимоги до оформлення звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій або електронній формі визначені п. 52.1 ст. 52 ПКУ.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом №393.

За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (абзац перший п. 52.1 ст. 52 ПКУ).

Згідно із п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п. п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).

Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 №405 (далі – Порядок № 405).

Пунктом 3 розд. ІІІ Порядку №405 передбачено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:

– публічна інформація надається у строки, визначені ст. 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2939);

– відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша ст. 20 Закону № 2939).

Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, подання звернень.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабiнету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

При цьому відповідь на лист (запит тощо) надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону №2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52 ПКУ – для надання індивідуальної податкової консультації.

Фізична особа, яка отримала електронний ключ, може скористатись ним для подання звітності як самозайнята особа

Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261) (далі – Порядок №557), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), який укладається в цілому шляхом надсилання будь-якого електронного документа, який надійшов у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг і прийнятий вперше контролюючим органом.

Порядок №557 визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу (далі – СЕД) (п. 1 розд. І Порядку №557).

Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) чи печатки, керуючись Порядком №557, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами) (абзац перший п. 2 розд. ІІ Порядку №557).

Пунктом 23 частини першої ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» КЕП – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу КЕП і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Сертифікат відкритого ключа – електронний документ, який засвідчує належність відкритого ключа фізичній або юридичній особі, підтверджує її ідентифікаційні дані та/або надає можливість здійснити автентифікацію вебсайту.

Відповідно до абзаців другого та третього п. 2 розд. ІІ Порядку №557 створення електронного документа завершується накладанням на нього КЕП підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням КЕП (абзац третій п. 1 розд. ІІІ Порядку №557).

Фізична особа, яка отримала КЕП у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у визначеному законодавством порядку за умови приєднання до Договору, може скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді, як самозайнята особа (фізична особа – підприємець, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність) за наявності діючого Договору.

 

 

 

Змінили ПІБ або адресу? – зверніться до податкової служби

Відповідно ст.70 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику – ДПС України – формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків.

До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є: громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.

У разі, коли у людини змінюється прізвище, ім’я, по батькові або адреса реєстрації місця проживання – це дані які вносяться до Облікової картки платника податків або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), відповідно до п. 70.7 ст. 70 розд. ІІ ПКУ та Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822, фізичні особи зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну таких даних протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за ф. №5ДР або Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та номером паспорта за ф. №5ДРП відповідно.

Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до ДПІ за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до ДПІ за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якої ДПІ.

Згідно з п. 3 розд. ІХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Завдяки електронному сервісу «Електронний кабінет» фізична особа – платник податків може подати заяву ф.5ДР щодо змін про себе в електронному вигляді у приватній частині Електронного кабінету з використанням свого електронного підпису.

Правила, порядок та строки розгляду документів, поданих засобами електронного зв’язку, є такими самими, як і для документів, поданих у паперовому вигляді.

Після подання заяви в електронному вигляді та додавання до неї відсканованих документів, необхідних для внесення змін до Державного реєстру є можливість обрати Державну податкову інспекцію, до якої особа може звернутись для отримання Картки платника податків. Заявник може звернутися до ДПІ за місцем проживання або за бажанням до будь-якої ДПІ, вказавши при цьому код та назву інспекції, до якої він буде звертатися, таку інспекцію необхідно вибрати з переліку, що пропонується у електронному кабінеті.

 

Ви здаєте в оренду нерухоме майно як фізична особа іншій  фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання.

Дохід від надання нерухомості в оренду, житловий найм оподатковуватиметься ПДФО за ставкою 18 %. Також зазначений дохід є об’єктом оподаткування ВЗ за ставкою 1,5 %.

При цьому сам об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу встановлюється органами місцевого самоврядування. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є платник податку – орендодавець. Тобто, вам необхідно буде сплатити встановлені податки та прозвітувати про це в податкову (подати Декларацію про майновий стан і доходи).

Наприклад, ви здаєте квартиру, яка належить на праві приватної власності, громадянину. Оренда плата щомісячно становить 5000 гривень. Сума податкових зобов’язань за квартал (3 місяці) становитиме 2925 грн. (ПДФО 2700 грн. (15000 * 0,18) + ВЗ 225 грн. (15000 * 0,015).

 

Ви, як звичайна фізична особа, здаєте в оренду нерухоме майно суб’єкту підприємницької діяльності

Такий дохід буде оподатковуватись аналогічно доходу, визначеному у першому прикладі, але податковим агентом (тим, хто відповідає за нарахування та сплату податку під час нарахування доходу) буде  орендар –  суб’єкт підприємницької діяльності, який і перерахує визначені податки до бюджету.

 

Ви надаєте в оренду нерухоме майно як фізична особа-підприємець-платник єдиного податку

У разі реєстрації підприємцем та обрання спрощеної системи оподаткування  податок складатиме:

– для ІІ групи платника єдиного податку –  20% від мінімальної заробітної  плати щомісячно (ставка єдиного податку встановлюється у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року);

– для ІІІ групи  платника  єдиного податку –  5% від отриманого доходу (у разі включення ПДВ до складу єдиного податку) або 3% від отриманого доходу (+ сплата ПДВ).

Зверніть увагу, що фізичні особи – підприємці не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, у разі якщо надають в оренду:

– земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара;

– житлові приміщення та/або їх частини з  площею більше  ніж    100 квадратних метрів;

– нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, з  площею більше ніж  300 квадратних метрів.