Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України
За десять місяців 2017 року фахівцями Лозівської ОДПІ надано понад 11 тисяч адміністративних послуг
Надання адміністративних послуг є одним з найважливіших завдань Державної фіскальної служби з платниками податків.
Так, впродовж десяти місяців 2017 року працівниками ЦОП було надано 11 тисяч 961 адміністративних послуг.
Серед адміністративних послуг найбільш запитуваною є видача картки платника та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб платників податків, що складає 61 відсотки від загальної кількості наданих адміністративних послуг або 7 тис. 312 звернень.
Часто запитуваними були такі адміністративні послуги, як :
– про надання витягу з реєстру платників єдиного податку, звернулось 1 тис. 523 суб’єктів господарювання ,
– реєстрація реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, звернулось 828 суб’єкта господарювання ,
Крім адміністративних послуг за відповідний період було надано біля 2 тисячі 298 інших послуг, зокрема консультації з питань податкового законодавства, отримання вхідної кореспонденції, прийняття звітності.
Для індивідуального підходу до кожного платника та ефективної системи обслуговування у Центрі працює консультант – модератор, який допомагає платникам у пошуку відповідної інформації на стендах, заповненні документів тощо.
Нагадуємо, що Центри обслуговування платників працюють у робочі дні з 9.00 год. до 18.00 год. обідня перерва з 13.00 год. до 13.45 год., а в суботу – з 9.00 до 13.00 год.
Мешканці Харківщини сплатили до бюджетів місцевих громад 9,4 млрд. грн. податків й зборів
Як повідомили в ГУДФС у Харківській області, вказана сума надійшла з початку року, та перевищила минулорічні надходження на 2,3 млрд. грн.
При цьому, за жовтень 2017 року до місцевого бюджету надійшло понад 1,1млрд.грн, що на 278,5 млн.грн більше ніж у жовтні 2016 року.
У фіскальному відомстві регіону також повідомили, якими податками наповнюється місцевий бюджет.
Основним джерелом надходжень є податок на доходи фізичних осіб. За січень-жовтень 2017 року зібрано 5,7 млрд. грн. цього податку, що на 1,8 млрд.грн., або на 48,2 % більше ніж за аналогічний період минулого року. При цьому, за жовтень сума надходжень ПДФО склала 624,3 млн.грн.
Спостерігається збільшення й надходження єдиного податку. За 10 місяців поточного року бізнесмени перерахували до місцевих бюджетів майже 1,7 млрд. грн. цього платежу, що на 436 млн. грн. більше ніж минулоріч.
Зросли й суми земельного податку та орендної плати. Якщо у січні-жовтні 2016 року було сплачено понад мільярд гривень, то у цьому році надходження від користування землею за 10 місяців склали майже 1,3 млрд. грн.
Увага! Сплата ЄСВ – тільки на рахунки з реквізитами 3719!
Нагадує платникам єдиного соціального внеску з метою попередження помилкової сплати коштів єдиного внеску на неналежні рахунки, що сплата коштів єдиного внеску має відбуватись виключно на рахунки з реквізитами 3719, які відкриті територіальним органам ДФС відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, на яких зареєстровані платники податків.
Реквізити небюджетних рахунків «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» (рахунки -3719) в органах ДФС Харківської області, відкритих Державною казначейською службою України, розміщені на субсайті Територіальні органи ДФС у Харківській області офіційного порталу ДФС України у розділі «Бюджетні рахунки» за електронним посиланням: http://kh.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/.
ГУ ДФС у Харківській області просить платників податків уважно ознайомитися з зазначеними реквізитами рахунків для сплати сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та при формуванні документів обов’язково вказувати такі реквізити.
Микола Рибаков: легалізація праці – це вимога часу і ми не в праві перекласти її вирішення на наступне покоління
Легалізувати найману працю та викорінити «сіру» зарплатню на сьогодні є надважливим завданням. Питання дуже гостре і потребує розуміння всіма громадянами. І часу на розмірковування у нас не має.
У цій проблемі дві складові.
Перша. В умовах децентралізації кожен населений пункт повинен розраховувати на доходну частину місцевого бюджету, а податок на доходи громадян складає більшу частину –понад 60% загальних надходжень. Приховуючи реальну зарплатню, знекровлюються місцеві бюджети, що не дає змогу жити мешканцям Харківщини у розвиненому регіоні, користуватися усіма благами цивілізованого світу та будувати плани на стабільне майбутнє.
Проблема друга. Сьогодні впроваджується пенсійна реформа. Нарахування пенсії залежить не тільки від стажу, але й від розміру зарплатні. Необхідно також нагадати, що ЄСВ (єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) розраховувється також від розміру заробітної платні. Тому той, хто не сплачує цей внесок з реальних доходів, не тільки ставить під загрозу свій соціальний захист, але й виплати сьогоднішнім пенсіонерам.
Якщо ми хочемо бути впевнені у стабільному майбутньому, починати треба зараз. Не перекладаючи тягар на наступне покоління, наших дітей.
Не можна свідомо обирати позицію відсторонення, спостерігати за проведенням реформ. Долучатися потрібно усім, тільки тоді можна отримати результат.
«Зелений змій» оселився в гаражі
Співробітники податкової міліції Харківщини виявили факт реалізації незаконно ввезених на митну територію України лікеро – горілчаних виробів.
52-річний мешканець Харкова здійснював реалізацію елітних напоїв іноземного виробництва з приміщення гаражного кооперативу. Торгував громадянин не маючи ліцензії на право здійснення торгівлі підакцизними товарами.
З незаконного обігу вилучено лікеро-горілчані вироби в кількості 177 пляшок на суму понад 85 тис.грн. , у відношенні даного підприємця складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП
Працівники податкової міліції Харківщини у рамках комплексу широкомасштабних заходів під умовною назвою «Акциз-2017» ведуть активну боротьбу із незаконними виготовленням та продажем підакцизної продукції. Робота в даному напрямку триває.
Затверджено порядок взаємодії інформаційних систем ДФС України та Держприкордонслужби при обміні інформацією при переміщенні осіб та транспортних засобів через державний (митний) кордон України та адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим»
31.10.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України та Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2017 №746/759, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.10.2017 за №1207/31075, яким затверджено Порядок взаємодії інформаційних систем ДФС України та Держприкордонслужби щодо обміну інформацією, необхідною для забезпечення контролю при переміщенні осіб та транспортних засобів через державний (митний) кордон України та адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим» (далі – Порядок).
Порядок розроблено з метою посилення контролю за переміщенням осіб та транспортних засобів через державний (митний) кордон України та удосконалення взаємодії інформаційних систем ДФС України та Держприкордонслужби щодо обміну інформацією, необхідною для здійснення митного та прикордонного контролю за переміщенням осіб та транспортних засобів у пунктах пропуску через державний (митний) кордон України та адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим» у контрольних пунктах в’їзду – виїзду, відповідно до п.п.19¹.1.27 п.19¹.1 ст.19¹ Податкового кодексу України, частини другої ст.374 та п.15 частини другої ст.544 Митного кодексу України.
Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 31.10.2017 №85.
Новий Порядок надання узагальнюючих податкових консультацій набув чинності
03.11.2017 (з дня офіційного опублікування, опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 03.11.2017 №86) набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 27.09.2017 №811 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.10.2017 за №1266/31134), яким затверджено Порядок надання узагальнюючих податкових консультацій (далі – Порядок №811).
Порядок №811 розроблено відповідно до п.п.192.1.5 п.192.1 ст.192 розділу І та п.52.6 ст.52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями. Порядок №811 визначає процедуру надання Міністерством фінансів України узагальнюючих податкових консультацій.
Так, Порядком №811 обумовлено, що узагальнюючі податкові консультації (далі – УПК) надаються:
• за результатами періодичного узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків;
• у разі наявності обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У разі скасування судом наказу Міністерства фінансів України про затвердження УПК буде надана нова податкова консультація з урахуванням висновків суду.
Відповідно до Порядку №811 УПК затверджуються наказами Міністерсва фінансів України і такі УПК будуть оприлюднюватись на офіційному веб-сайті Міністерсва фінансів України протягом 5 календарних днів з дня їх надання.
Слід зауважити, що УПК не є нормативно-правовими актами.
Вступило в дію рішення про запровадження автономних торгівельних преференцій
Офіційний журнал Європейського Союзу опублікував рішення про запровадження автономних торговельних преференцій для України терміном дії на 3 роки.
Дане рішення набуває чинності наступного дня після публікації – тобто 1 жовтня 2017 р.
Регламентом ЄС щодо автономних торговельних преференцій збільшено обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС згідно з Угодою про асоціацію, не сплачуючи митні збори.
Регламент надає додаткові тарифні квоти для українського меду – 2,5 тис. тонн, кукурудзи та борошна з неї – 650 тис. тонн, ячменю та борошна з нього – 350 тис. тонн, пшениці та борошна – 65 тис. тонн.
Окрім того, додається квота на ячмінну крупу – 7,8 тис. тонн, овес – 4 тис. тонн, оброблені томати – 3 тис. тонн та виноградний сік – 500 тонн.
ІІ. Інформація для бухгалтерів
«Єдине вікно подання електронної звітності»: внесено зміни!
Доводимо до відома платників, що на офіційному веб-порталі ДФС України оприлюднено доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.25.24.0 (станом на 30.10.2017).
Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 23.08.2016 по 30.10.2017 включно (містить доповнення. починаючи з версії 1.25.0.0).
При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.25.24.0) (станом на 30.10.2017) Електронні документи розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
До уваги керівників релігійних організацій області
Лозівська ОДПІ нагадує, що 01 січня 2018 року закінчується термін внесення релігійних організацій до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Зазначене передбачено Постановою КМУ від 13.07.2016 року №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру».
Тому, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій релігійні організації зобов’язані в термін до 01.01.2018 року привести свої установчі документи у відповідність із вимогами, встановленими пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, провести державну реєстрацію змін та надати заяву за формою 1-РН з копіями установчих документів контролюючому органу, на обліку в якому вони знаходяться.
Релігійні організації, що не привели свої установчі документи у відповідність та не надали їх копії контролюючому органу, будуть виключені з Реєстру неприбуткових організацій після 1 січня 2018 року.
Про оподаткування доходів, отриманих неприбутковою організацією
Відповідно до п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації – це неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація), які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Якщо кошти, отримані неприбутковою організацією, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
У разі недотримання неприбутковою організацією цільового використання коштів, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.
Внесено зміни до Порядку обліку платників ЄСВ
Наказом Мінфіну від 25.09.2017 року № 803 затверджено зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 116.
Наказом виключено положення, згідно з якими після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей керівник контролюючого органу приймає рішення про проведення чи непроведення позапланової документальної перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. Уточнено, що після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску.
Щодо зняття з обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, зазначено, що отримавши заяву за формою № 7-ЄСВ, контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску (раніше було – проводить позапланову документальну перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску або звірення розрахунків з фізичними особами, які забезпечують себе роботою самостійно).
Порядок доповнено розділом VI. Організація обліку платників єдиного внеску у контролюючих органах, яким визначено, що функції обліку платників єдиного внеску у контролюючому органі здійснюють підрозділи обслуговування платників. Такі підрозділи утворюються в ДФС України, головних управліннях ДФС в областях, м. Києві, Офісі великих платників податків ДФС (далі – ГУ), державних податкових інспекціях у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекціях (далі – ДПІ).
ГУ виконують процедури обліку платників відповідно до функцій, визначених Податковим кодексом України, зокрема:
- забезпечують організацію роботи з ведення обліку платників єдиного внеску;
- забезпечують достовірність та повноту обліку платників єдиного внеску;
- ведуть реєстр страхувальників згідно з Положенням про реєстр страхувальників;
- проводять заходи, пов’язані з припиненням (закриттям) платників єдиного внеску, формують та направляють (видають) відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою № 11-ЄСВ та повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 10-ЄСВ у порядку, визначеному розділами ІV,V цього Порядку.
ДПІ виконують процедури обліку платників відповідно до функцій, визначених ПКУ, зокрема:
- здійснюють ведення обліку платників єдиного внеску;
- приймають заяви від платників єдиного внеску, визначені цим Порядком;
- формують та видають довідки, повідомлення, визначені цим Порядком (крім повідомлень, відомостей, що формуються та видаються ГУ);
- ведуть реєстр страхувальників згідно з Положенням про реєстр страхувальників;
- виконують інші функції сервісного обслуговування платників єдиного внеску, визначені законом.
ДПІ здійснюють процедури обліку платників єдиного внеску, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень ГУ.
Якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що:
- юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи, фізична особа – підприємець за даними Єдиного державного реєстру має стан такої, що провадить діяльність та при цьому не перебуває на обліку чи знята з обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом проводяться заходи щодо отримання відповідних відомостей від державного реєстратора та постановки на облік такого платника єдиного внеску згідно з цим Порядком;
- фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, то такий орган повідомляє таку особу про необхідність подання заяви за формою 1-ЄСВ для взяття її на облік як платника єдиного внеску. Така фізична особа обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік.
Крім того, наказом внесено деякі зміни у форми 2-ЄСВ, 11-ЄСВ, 9-ЄСВ, 10-ЄСВ.
Наказ № 803 набирає чинності з дня його офіційного опублікування (на момент підготовки цього матеріалу не опублікований).
Невірний ідентифікатор форми в декларації з податку на прибуток: порядок виправлення помилки
За умови дотримання вимог, встановлених ст.ст. 48 і 49 ПКУ, податкова декларація, надана за вибором платника відповідно до п. 48.3 ПКУ, вважається прийнятою.
Платник податків, який подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) в електронному вигляді за невірним ідентифікатором форми, повинен виправити таку помилку та подати до контролюючого органу Декларацію за такий самий звітний період за вірним ідентифікатором форми.
У разі подання платником до контролюючого органу Декларації в електронному вигляді за вірним ідентифікатором форми до закінчення граничного строку подання Декларації з дотримання вимог, встановлених ст.ст. 48 – 49 ПКУ, штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ, до платника податків не застосовуються.
Затверджено Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання
Постановою КМУ від 4 жовтня 2017 року №775 затверджено Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання за переліком, визначеним пунктами 58 і 59 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України.
Цей Порядок визначає процедуру надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту:
тільки верстатів для обробки дерева; сушарок для деревини; пресів для виробництва деревностружкових або деревноволокнистих плит, які ввозяться для використання у деревообробному виробництві;
обладнання (його частин) для виробництва тільки медичних виробів.
Розстрочення рівними частинами сплати суми податку на додану вартість надається на строк до 36 календарних місяців без нарахування відсотків та пені, визначених пунктом 129.5 статті 129 Податкового кодексу.
Для отримання розстрочення сплати податку на додану вартість платник податків або уповноважена ним особа подає до митниці ДФС заяву.
Рішення про надання розстрочення сплати податку на додану вартість приймається комісією протягом десяти робочих днів з дати надходження відповідної заяви. Звертаємо увагу, що постанова №775 набрала чинності 14 жовтня 2017.
Набрали чинності зміни до критеріїв оцінки ступеня ризиків для зупинення реєстрації податкових накладних
Наказом Міністерства фінансів України від 18.09.2017 №776 (далі – Наказ №776), що набрав чинності 13 жовтня 2017 року, внесено зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Мінфіну від 13.06.2017р. №567.
Зокрема, Наказом №776 передбачено наступне.
Платник податку має право подати до ДФС інформацію за встановленою формою (Таблиця даних платника податку) щодо:
– видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
– кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
– кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.
Таблиця подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Подана інформація із поясненням розглядається ДФС протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання.
Інформація з Таблиці враховується автоматично системою Моніторингу, якщо така інформація подається сільгосптоваровиробниками, яких внесено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та/або сільськогосподарськими підприємствами, що на 31.12.2016 застосовували спеціальний режим оподаткування згідно зі статтею 209 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на 31.12.2016) і мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 01.01.2017, що задекларована до 20.02.2017, і у яких за період з 01.01.2017 не було одночасної зміни засновника і керівника та в якій зазначено коди згідно з УКТ ЗЕД постачання (виготовлення) груп товарів, визначених Наказом №776.
Оновлено порядок відкриття та ведення рахунків клієнтів банків і здійснення безготівкових розрахунків
31 жовтня 2017 року набрала чинності постанова НБУ від 25.10.2017 №106 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова НБУ №106).
Постановою НБУ №106 внесено зміни до:
– Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України від 12.11.2003 №492;
– Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Національного банку України від 03.12.2003 №516;
– Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22.
ПостановоюНБУ №106, зокрема, врегульовано такі питання:
• скасовано обов’язок щодо використання суб’єктом господарювання печаток на документах (у тому числі на розрахункових документах);
• дозволено укладення договорів про відкриття банківського рахунку та банківського вкладу в електронній формі, зокрема, шляхом приєднання клієнта до публічної пропозиції укладення договору;
• визначено порядок відкриття фізичними особами – підприємцями поточних рахунків фізичним особам для здійснення деяких видів виплат заробітної плати та прирівняних до неї платежів;
• удосконалено режим функціонування поточних рахунків клієнтів, зокрема, в частині виплат, пов’язаних з відрядженням.
Постанову НБУ №106 опубліковано 30.10.2017 на сайті офіційного Інтернет-представництва Національного банку України у рубриці «Офіційне опублікування нормативно-правових актів» за посиланням:https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=8804895
Послуги у сфері культури: оподаткування ПДВ
Якщо постачання послуг у сфері культури, у тому числі мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, організації, облаштування та обслуговування експозиційних стендів, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів здійснюється на митній території України, то такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою. У разі постачання вищевказаних послуг за межами митної території України – такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ.
Електронний цифровий підпис: вимоги до довіреності
У разі якщо у заявника на отримання електронного цифрового підпису немає можливості його особистої присутності в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС), то заявник може бути представлений довіреною особою. У цьому випадку заявник надає довіреність на подання документів для реєстрації.
Представництво юридичних осіб (за винятком органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності), фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в АЦСК ІДД ДФС здійснюється особисто або виключно на підставі довіреності, посвідченої нотаріально. Зазначена довіреність повинна бути оформлена на номерному бланку суворої звітності.
Заявник наділяє представника відповідними повноваженнями для отримання послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) (подання до відокремлених пунктів реєстрації реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника, блокування, поновлення, скасування посилених сертифікатів тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.
IІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян
Декларування доходів громадян, отриманих у 2016 році
Лозівська ОДПІ нагадує, що громадяни, які у 2016 році отримали доходи зобов’язкові подати декларацію про майновий стан і доходи та самостійно сплатити суму податкового зобов’язання.
Одночасно повідомляємо, що згідно із ст. 179 Податкового кодексу України обов’язковими до декларування є наступні доходи:
– успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого ступеня споріднення;
– дохід у вигляді додаткового блага, отриманий шляхом анулювання (прощення) основної суми боргу кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства;
– дохід від операції з інвестиційними активами;
– іноземні доходи.
Одночасно повідомляємо, що на сьогодні до ОДПІ громадянами подано близько 7 тисяч декларацій про майновий стан і доходи. Сума самостійно нарахованих податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб становить 9,5 млн грн. та з військового збору –1,1 млн. грн.
До уваги платників! Залишилось менше двох місяців, щоб отримати податкову знижку за 2016 рік!
ОДПІ нагадує, що відповідно до ст.166 ПКУ податкова знижка надається, якщо фізичною особою протягом звітного року понесені витрати, пов’язані зі сплатою за навчання в вищих та професійно-технічних навчальних закладах, внесками на благодійність, відсотками за іпотечним кредитом, витратами на переобладнання машин під біопаливо, витратами на отримання доступного житла за державними програмами тощо.
Для отримання податкової знижки за результатами 2016 року фізичній особі необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Мінфіну України від 02.10.2015 №859 зі змінами за місцем своєї реєстрації до 31 грудня 2017 року.
Звертаємо увагу, що у разі, якщо платник податку до кінця року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступний податковий рік не переноситься.
Термін сплати податку на нерухоме майно завершується
Нагадуємо платникам податків, що термін сплати податку на нерухоме майно по повідомленнях, отриманих власниками нерухомості протягом серпня-вересня для більшості платників завершується 30 листопада 2017 року.
Якщо громадянин не погоджується із зазначеною в повідомленні про сплату цього податку сумою, він може її узгодити у територіальному органі ДФС за місцем проживання, надавши копії документів на нерухоме майно. На підставі проведеної звірки контролюючий орган, у разі виявлення підстав, скасує попереднє та сформує нове податкове повідомлення-рішення.
Рекомендуємо власникам об’єктів нерухомого майна – житлових будинків площею понад 120 кв.м., квартир площею понад 60 кв.м., або об’єктів нежитлової нерухомості, які на сьогодні не отримали повідомлення про сплату податку також звернутися до ОДПІ.
Несплата чи несвоєчасна сплата отриманих повідомлень рішень є підставою для нарахування штрафних санкцій. Але цього можна уникнути своєчасно виконавши чи узгодивши свої податкові зобов’язання.
З цього приводу ДФС У надала індивідуальну податкову консультацію від 03.10.2017 р. N 2103/Ф/99-99-13-03-01-14/ІПК щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
До уваги власників транзитних авто!
У разі, якщо під час здійснення транзитного переміщення, транспортний засіб не зміг вчасно бути вивезений за межі митної території України внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, особа, відповідальна за дотримання митного режиму транзиту зобов’язана терміново (до завершення встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку) повідомити найближчий митний орган про обставини подій, у зв’язку з якими порушено ці строки, та місцезнаходження транспортних засобів (зразок повідомлення додається).
Підставою для пропуску за межі митної території транспортних засобів, якими порушено строки їх ввезення в Україну, є наявність документів, що підтверджують:
– повідомлення особою найближчого митного органу до завершення визначеного митницею строку ввезення з метою транзиту про обставини подій, у зв’язку з якими порушено ці строки, та місцезнаходження транспортних засобів;
– факт аварії або дії обставин непереборної сили.
При цьому, звертаємо увагу, що у разі несвоєчасного інформування митницю про обставини, у зв’язку з якими порушено строки транзитного переміщення, або повідомлення без зазначення місцезнаходження транспортного засобу, такі звернення митницею не розглядатимуться як повідомлення в установленому порядку та не будуть підставою для звільнення від притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
До 9 листопада платникам єдиного податку третьої групи необхідно подати звітність за новою формою!
Форма Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578, що зазнала змін відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 17.03.2017 № 369 (набув чинності 05.05.2017р.).
Нова форма Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (у редакції Наказу №369) використовується платниками єдиного податку третьої групи для складання звітності за 9 місяців 2017 року, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, починаючи з 01 жовтня 2017 року.
Тобто, платникам єдиного податку третьої групи необхідно подати Податкову декларацію за 9 місяців 2017 року за новою формою до 9 листопада включно.
Яким чином ФОП на загальній системі оподаткування відображає в книзі обліку доходів та витрат амортизаційні відрахування (щомісячно чи за підсумками року)
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 ПКУ.
Амортизація нараховується з місяця, що настає за місяцем введення обладнання в експлуатацію.
Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Книга) та порядок її ведення затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481 (далі – Порядок).
Згідно з п.п. 8 п. 6 Порядку у графі 8 «Інші витрати, пов’язані з отриманням доходу» фізична особа – підприємець відображає суму фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які повинні бути документально підтверджені.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування щомісячно нараховує та відображає амортизаційні відрахування в графі 8 Книги. Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 104.08).
Термін надання контролюючим органом письмової відмови у реєстрації платника єдиного податку
Відповідно до п.299.5 ст.299 ПКУ, у разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.
Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст.291 ПКУ;
2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ (п.299.6 ст.299 ПКУ).
Чи передбачена відповідальність ФОП у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних та реєстрі платників ЄП?
У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6. ст. 177 ПКУ).
Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).
Нормами ПКУ та КУпАП не передбачено відповідальності фізичної особи – підприємця у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних та реєстрі платників єдиного податку.
Пільги зі сплати земельного податку для учасників АТО
Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб передбачені ст. 281 ПКУ. Так, відповідно до п.п.281.1.4 ПКУ від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22.10.1993 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551), зокрема особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення (п. 19 ст. 6 Закону № 3551).
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначеної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара (п.281.2 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, то така фізична особа підпадає під дію п.п.281.1.4 ПКУ і така фізична особа звільняється від сплати земельного податку, з урахуванням п. 281.2 ПКУ.
Доходи від продажу власної продукції тваринництва не оподатковуються, якщо не перевищують 50 розмірів мінімальної заробітної плати
Так, відповідно до пп.165.1.24 ПКУ при продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва.
Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Детальніше у роз‘ясненні ДФС України, яке розміщено у категорії 103.25 “ЗІР”.
Якщофізична особа – підприємець, платник єдиного податку другої групи, отримав на банківський рахунок кошти, які згодом виявились помилково перераховані. Кошти через певний період було повернено. Чи вважаються ці кошти доходом підприємця?
Відповідно до п.292.6 ст.292 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Пунктом 292.11 ст.292 ПКУ визначено суми коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.
Суми коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.
Згідно із ст.1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями помилковий переказ – рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб’єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.
Отже, якщо зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, відбулося в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.
У разі якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося в наступному звітному періоді, то така фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинна врахувати їх у складі доходу. При цьому, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось їх повернення, лише за умови наявності документів підтверджуючих помилкове зарахування коштів, зокрема, письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів.
Чи є у 2017 році соціальна податкова пільга, яка застосовується при обчисленні податку на доходи фізичних осіб?
Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (пп.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ).
Разом з цим, згідно з пп.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
У 2017 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2240 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1600 грн. х 1,4).
Фізична особа-підприємець немає найманих працівників. Здійснив оплату за послуги іншому приватному підприємцеві. Чи необхідно подавати форму № 1ДФ?
Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу IV та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Тобто, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).
Умови перебування на спрощеній системі оподаткування при наданні нерухомості в оренду
Відповідно до п.291.4 ст.291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на три групи платників єдиного податку, зокрема, третя група – фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.
Обмеження щодо перебування на спрощеній системі для ФОП, які надають в оренду майно, передбачені п.п.291.5.3 п.291.5 ст.291 ПКУ, відповідно до якого ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку.
Тобто, якщо загальна площа кожного окремого виду майна та/або їх частки, яке надається в оренду, не перевищує норми, встановлені п.п.3 п.291.5 ст.291 ПКУ, то такий ФОП, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Чи будуть застосовуватися штрафні санкції для фізичної особи-підприємця 2-ї групи, якщо в свідоцтві місцем провадження діяльності вказане місце його реєстрації (квартира), а фактична діяльність проводиться на території Львівської області?
Фізична особа – підприємець, яка самостійно виявила бажання здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування повинна дотримуватись вимог ст. 298 ПКУ та зазначати в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обов’язкові відомості, у тому числі «Місце провадження господарської діяльності».
У разі здійснення діяльності з надання послуг у заздалегідь не визначених місцях, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку у рядку 7 «Місце провадження господарської діяльності» заяви про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає: «Надання послуг на території України», або зазначає конкретну територію (місто або область), на якій таким платником єдиного податку будуть надаватись послуги.
Застосування штрафних (фінансових) санкцій за невірне зазначення місця провадження господарської діяльності діючим законодавством не передбачено.