Кодекс законів про працю України є основним законодавчим актом, що регулює трудові відносини в Україні. Він містить норми, які встановлюють права і обов’язки працівників і роботодавців, порядок працевлаштування і звільнення, умови праці, оплату праці, робочий час та відпочинок.
Кодекс законів про працю України був прийнятий Верховною Радою України в 1971 році і відтоді був піддано численні зміни та доповнення. Закон має за мету створення єдиного правового регулювання трудових відносин усіма суб’єктами ринку праці в Україні.
Основні принципи кодексу – це захист прав працівників, створення сприятливих умов для трудової діяльності, встановлення рівноправного і нерозривного партнерства між працівником і роботодавцем, а також соціально-економічна захищеність працівників. Кодекс забезпечує свободу вибору професії, захист від тисків та дискримінації, а також забороняє примусову працю і діти-праці.
Кодекс законів про працю України включає статті, які розкривають зміст угоди про працевлаштування, робочий час і його розподіл, розмір та систему оплати праці, гарантії безпеки та охорони праці, порядок звільнення з роботи, вирішення трудових спорів та інші питання, що стосуються прав і обов’язків, які необхідні для ефективної і справедливої регуляції трудових відносин.
“>