Супутник зафіксував вже четверте місце масового поховання біля Центрального кладовища в окупованому росіянами Маріуполі, про яке раніше повідомляла місцева влада. Воно з’явилося ще на початку березня, повідомило «Радіо Свобода», журналісти якого проаналізували супутникові знімки компанії Maxar.
Напередодні радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко розповів, що до міськради надійшла інформація про розконсервацію історичного кладовища «Некрополь», де може бути розташовано ще одне місце масового поховання маріупольців. За допомогою супутникових знімків Maxar, журналісти встановили це місце. На знімках видно дві траншеї. Одна з них сягає більше 30 метрів у довжину.
Нова братська могила в Маріуполі складається з двох траншей, фото Maxar/«Радіо Свобода»
Четверта братська могила з’явилася на початку березня, але подробиці про її розташування стали відомі лише зараз, фото Maxar/«Радіо Свобода»
Це масове поховання з’явилося на початку березня. 10 березня журналістка азербайджанського видання APA TV Ілаге Велієва публікувала на своїй сторінціу Facebook відео з масовим похованням загиблих маріупольців, однак не вказала його місце розташування. Аналізуючи відео, журналісти змогли підтвердити, що йдеться саме про територію поблизу історичного кладовища «Некрополь» у центрі Маріуполя.
На кадрах з відео видно купол Свято-Микільського кафедрального собору, високу трубу в провулку Левітана, а також дахи підсобних приміщень за парканом.
Це вже четверте місце масового поховання, яке вдалось встановити за допомогою інформації від місцевої влади та супутникових знімків. Раніше стало відомо про місця масових поховань маріупольців біля селища Мангуш, на кладовищі у селі Виноградне та на кладовищі селища Старий Крим. Поховання у Виноградному та Старому Криму продовжують збільшуватись у розмірах.
Мапа братських могил маріупольців, фото «Радіо Свобода»/OpenStreetMap
«Сьогодні Маріуполь як одна велика могила. 20 тисяч людей вже загинуло. Більше 10 тисяч можуть померти від хвороб, нестачі води, їжі та ліків», – йдеться у повідомленні міської ради Маріуполя від 16 травня.
Російські війська оточили Маріуполь у перші кілька діб широкомасштабного вторгнення, яке розпочалося 24 лютого. Українські підрозділи чинили опір загарбникам майже три місяці. Довгий час українські захисники не пускали росіян на завод «Азовсталь» – єєдине місце у Маріуполі, ннад яким росіяни не змогли встановити повного контролю. Однак через те, що загарбники його постійно бомбили, українські захисники опинилися у вкрай скрутному становищі без води, їжі і боєприпасів. Росія довгий час не дозволяла евакуювати із заводу поранених українських воїнів, але увечері 16 травня першу партію військових із заводу евакуювали. Наразі відомо, що їх вивезли на окуповану територію і планують обміняти на полонених російських військових.
У процесі жорстоких і важких боїв росіяни зруйнували Маріуполь на 90%.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та
натисніть
Ctrl+Enter