НАТО має діяти зараз або зіткнутися з жахливими наслідками пізніше

24 березня 2022 року в Брюсселі відбудеться Надзвичайний саміт Глав держав і урядів НАТО. Він мусить змінити гру.

Фокусом цього саміту стане тотальна війна, розпочата Росією проти України місяцем раніше, а саме 24 лютого 2022 року, і наступні вирішальні кроки НАТО.

Щоб цей Надзвичайний саміт належним чином розв’язав найбільшу геополітичну кризу з часів Другої світової війни, а не був лише черговим форумом для керівництва НАТО, щоб просто продемонструвати єдиний фронт, то важливо, щоб Глави держав і урядів НАТО пам’ятали про деякі важливі фактори, коли планують свій курс дій, який має включати негайне постачання так необхідної оборонної летальної зброї, щоб Україна могла продовжувати захищати свою територіальну цілісність та ввести заборонену для польотів зону над своїм повітряним простором.

По-перше, масштабної війни, розпочатої Росією проти України 24 лютого 2022 року, можна було б уникнути, якби НАТО та її країни-члени взяли під контроль геополітичний порядок денний замість того, щоб дозволити авторитарному деспоту з ненаситними імперіалістичними амбіціями його визначити.

Якби НАТО та його країни-члени запровадили суворі санкції та надали Україні необхідну оборонну летальну зброю у грудні 2021 року, щоб тиснути на Росію з метою деескалації її військового нарощування на кордонах України відповідно до Мінських угод – замість того, щоб зробити це після того, як Росія розпочала повномасштабну війну – Путін міг би відмовитися від свого плану повномасштабного вторгнення, не втративши обличчя, принаймні в його очах, надавши тоді кульгаве пояснення, що нарощування було лише черговими військовими навчаннями без будь-якого наміру подальшого вторгнення в Україну.

По-друге, Росія зрозуміла, що не виграє звичайну війну проти України. Це призвело до значного зростання кількості військових злочинів, які щодня вчиняються внаслідок невибіркового обстрілу Росією цивільного населення та цивільної інфраструктури в Україні, що призвело до вбивств цивільного населення України, включаючи невинних дітей. Знищення Росією українського народу чітко відповідає визначенню «геноциду» в Конвенції про геноцид, прийнятій у 1948 році Генеральною Асамблеєю ООН. Неймовірно, але Україна продемонструвала, що незважаючи на дикість Росії, Україна може подолати цей жорстокий наступ і відновити контроль над своєю територіальною цілісністю. Щоб досягти успіху без подальших руйнувань, Україна має негайно ввести заборонену для польотів зону над своїм повітряним простором за ефективної підтримки НАТО та її країн-членів.

По-третє, країни-члени НАТО вже серйозно постраждали від цієї війни, оскільки Європа зараз дестабілізована через 10 мільйонів українців, які були змушені покинути свої домівки та стати внутрішньо переміщеними особами в Україні або біженцями в сусідніх країнах.

Більше того, безпека Європи була різко скомпрометована. Дійсно, 4 березня 2022 року російські військові обстріляли найбільшу в Європі атомну електростанцію, розташовану в Енергодарі Запорізької області в Україні, що на думку української влади, могло призвести до екологічної катастрофи в десять разів гіршої, ніж вибух на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році. Крім того, російські військові взяли під контроль Чорнобильську атомну електростанцію та запровадили нелюдські умови праці для персоналу, що значно підвищило ризик людської помилки в місцях, де такі помилки не пробачаються. Як відомо, радіація не потребує Шенгенської візи, щоб подорожувати з України по всьому Європейському Союзу.

Росія також робила завуальовані погрози євроатлантичній безпеці, посилаючись на можливість вдатися до ядерної зброї у разі «екзистенційної загрози» Росії (хоча Росія розпочала неспровоковану війну проти України, яка ведеться лише на українській землі), а також підвищує вірогідність біологічної та хімічної війни, що збільшує ризик чергової пандемії, у той час коли світ все ще відновлюється від наслідків COVID-19.

По-четверте, Путін вважає США і НАТО головними ворогами Росії, здатними нанести превентивний удар і використовувати Україну «плацдармом для такого удару». Справді, за два дні до того, як Росія розпочала повноцінну війну проти України, Путін передав Заходу наступне вороже повідомлення:

«Поясню, що в документах стратегічного планування США […] передбачається варіант так званого превентивного удару по ракетних системах противника. І ми знаємо, хто є головним ворогом для США і НАТО. Це Росія. Документи НАТО офіційно оголошують Росію як головну загрозу євроатлантичній безпеці. І Україна буде плацдармом для такого удару».

Стратегічний курс Путіна полягає в тому, щоб розвалити НАТО та відновити неорадянську імперію. На Україні цей курс явно не зупиняється. Він продовжиться на захід у країни-члени НАТО. Путін вважає, що він може досягти цих цілей, оскільки він розраховує (на основі поточних і минулих дій НАТО), що Стаття 5 Північноатлантичного договору не спрацює, якщо НАТО зіткнеться із загрозою застосування ядерної зброї з боку Росії.

НАТО та його країни-члени можуть вирішити ризикнути зіткнутися з такою конфронтацією в майбутньому, і тоді будуть змушені заплатити найвищу ціну, коли їхнє цивільне населення та інфраструктура будуть піддані невибірковим та жорстоким військовим атакам Росії, або вони можуть допомогти Україні зупинити імперіалістичний курс Росії зараз та забезпечити мир і стабільність в Європі.

Заради нашого спільного блага Глави держав і урядів НАТО повинні вибрати єдиний правильний шлях вперед або зіткнутися з жахливими наслідками жертвування Україною в марній спробі примирити Путіна; саме ті, що пережило Сполучене Королівство після того, як її колишній Прем’єр-міністр Невіл Чемберлен приніс у жертву Гітлеру Судетську область – Світову війну.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть
Ctrl+Enter