На думку радника керівника ОП Михайла Подоляка, важко відмовитися від грошей, які Росія дуже довго витрачала на різні заходи, які навколо та всередині організації проводилися.
Про це він розповів в інтерв’ю УНІАН.
“Тут все дуже просто. Перше – це гроші, які Росія витрачає на міжнародні інститути. Друге – це абсолютна відсутність за ці роки сформованого лідерства в міжнародних інститутах. Важко, якщо ти за своєю природою людина другого, нелідерського плану. Другого, третього, четвертого ешелону. Важко в кризових ситуаціях сказати: “Ні, ми змінимо традиційні правила”, – зазначив він.
А з іншого боку, на думку Подоляка, важко відмовитися від грошей, які Росія дуже довго витрачала на різні заходи, які навколо та всередині організації проводилися.
“Це важко. Росія інтенсивно інтегрована саме в оплату різних сесій, конкурсів. Грубо кажучи, дозволяла заробляти гроші тим чиновникам, які дуже ефективно виглядали у всіх цих пропагандистських заходах Російської Федерації. Це дві складових”, – додав він.
Але, за словами Подоляка, є нюанс: Росія сьогодні практично повністю дискредитована і в цих органах, і з точки зору використання їх традиційно як майданчиків, де вона може свою позицію висловлювати.
“Той же пан Гутерріш дуже чітко сказав паралельно з виступом Путіна на ось цьому дивному шоу “фріків”. Я його так називаю, тому що воно саме так і виглядає. Суб’єкт на прізвище Путін, який виступає з цією пафосною промовою з 70-х років… Це виглядає просто феєрично. Це пізньо-брежнєвський стиль – примітивний і передбачуваний. Я взагалі завжди дивуюся коли хтось каже, що пан Путін вміє думати. Такий дрімучий інтелект дуже важко знайти. Часто лідерами стають люди випадкові, але, принаймні, аналітика якась повинна бути. Він синонімічний нинішньому стану інтелекту Російської Федерації в цілому. Ця країна виглядає саме так, як виглядає пан Путін. Паралельно виступаючи з ним, пан Гутерріш чітко сказав: “Не було ніяких мандатів, ніяких прав, нічого. Всі порушення міжнародного права Російська Федерація вчинила і атакуючи Україну, і проводячи ці “референдуми”, – розповів радник керівника ОП.
Подоляк пояснив, чому це дуже важливо. Він зазначив, що навіть така “беззуба” організація як ООН зафіксувала факт абсолютної відсутності події під назвою “анексія територій”.
“Грубо кажучи, Гутерріш сказав прямо: “Єдина країна, яка має право там проводити бойові дії з оборони цих територій і з вигнання звідти будь-якої окупаційної армії, це Україна. Все, що робить Росія – це абсолютне беззаконня, поєднане з військовими злочинами. Так це буде трактуватися згодом”. Ми ж з вами розуміємо, що тільки сильні люди можуть приймати сильні рішення. На жаль, сьогодні багато міжнародних інституцій, багато країн очолюють люди, які не є відповідними новому виклику. Виклику, який згенерувала Російська Федерація. Викликом, який і ламає каркас безпеки, і соціальні відносини. Але дуже важливо Україні виграти. Це навіть не питання того, що ми повинні свою територію звільнити. Це питання про те, що ми повинні покарати безкарне зло. Це дуже важливо. Тому що Росія в багатьох війнах безкарно поводилася і ніколи не відповідала. Навіть за анексію нашого Криму не відповіла за законом”, – зауважив він.
Але, за словами Подоляка, є ще важлива складова цієї війни – Україна повинна обнулити боязнь вигнати Росію звідусіль. На його думку, Росію виженуть після цієї війни як країну, що програла; вона платитиме репарації не лише Україні, а й іншим країнам.
“Ця країна повинна бути опущена максимально. Вигнана з усіх органів, де вона заважає. Таких, як Amnesty International. Це неможливо, коли організація з назвою “Amnesty” поводиться як виключно проросійська організація. Ви бачили, яких ми полонених забрали? Після цього ми можемо повірити Міжнародному комітету Червоного Хреста, що він належно виконує свої функції? Це все дуже швидко обрушиться після програшу РФ. Рік, два, три. Скрізь відбудеться оновлення і еліти, і функціоналу, і статуту. Росія звідкись взагалі буде вигнана, десь вона отримає роль аутсайдера. Але нам потрібно буде перебудувати всю систему міждержавних відносин”, – резюмував Михайло Подоляк.
369