На Луганщині ЗСУ ліквідували батальйон мобілізованих росіян, сотні загиблих – ЗМІ

Біля села Макіївка Сватівського району Луганської області внаслідок обстрілу ЗСУ ліквідовано батальйон мобілізованих росіян із Воронезької області.

Про це пише російське видання Верстка. Йдеться про сотні загиблих окупантів.

Про втрати серед мобілізованих внаслідок обстрілу на лінії зіткнення під Макіївкою Луганської області Верстці розповів один із російських військовослужбовців, що вижив, Олексій Агафонов. За його оцінкою, кількість загиблих може перевищувати 500 людей.

Як розповів Агафонов, командир батальйону мобілізованих, які проходили підготовку у військовій частині 2079, обіцяв, що військових привезуть у район Сватового, де за 15 кілометрів від лінії фронту вони вступлять до лав “територіальної оборони”. Однак у ніч на 2 листопада весь батальйон привезли на лінію зіткнення і наказали окопуватися та утримувати лінію оборони.

“Нас викинули у посадки, сказали окопуватись, у нас на батальйон було три лопати, забезпечення взагалі ніякого не було. Ми як змогли окопалися, а під ранок почався обстріл — артилерія, “гради”, міномети, коптери, нас просто розстрілювали”, — розповів Агафонов.

За його словами, “коли все почалося”, офіцери одразу втекли.

“У перервах між обстрілами ми намагалися окопуватись, але нас одразу обчислювали коптери й просто розстрілювали. З 570 осіб цілі 29, ще 12 поранено, решта — все”, — згадує окупант.

Агафонов також додав, що до цього на цих самих позиціях розбили щонайменше ще один батальйон із мобілізованих.

Солдат окупаційної армії розповів, що бачив десятки трупів.

“По телевізору показують, що все красиво, а насправді тут на Луганщині на передок кидають саме мобілізованих, і коли ми звідти відходили, не бачачи офіцерів, ми йшли вже назад, то бачили, що на третій лінії сидять тільки контрактники й добровольці, а на передку мобілізовані”, — розповів він.

За його словами, місцеві та контрактники не хочуть воювати, тож в район Сватового звозять мобілізованих з усієї Росії, щоб закривати дірки в обороні. У Сватовому, куди після обстрілу відступили ті, хто вижив із батальйону Агафонова, “ходять групи від 2 до 5 осіб” з інших розбитих батальйонів.

За його словами, українські війська зачистили всю територію, де воювали мобілізовані.

“Тут повна плутанина і роздрай. Усіх, хто вижив і знову прибув, групують у нові батальйони й закидають на передок, щоб закрити лінію оборони”, — каже окупант.

Про сотні загиблих Верстці розповіла дружина іншого мобілізованого — Злата. “Загиблих, звичайно, більше ніж половина”, — зазначає вона з посиланням на чоловіка.

Інформацію журналістам також підтвердила дружина ще одного мобілізованого, який вижив, — Людмила Черних.

“Він зателефонував мені вранці з чужого номера і розповів, що сталося, що їх кинули копати лінію оборони, їх накрив мінометний обстріл і вони з Краснодона якимось чином дісталися Сватового, де зараз ховаються. Вони зараз бояться кудись іти, навіть до блокпоста бояться вийти. Керівництво їх покинуло, і вони не знають, що робити, просто просять про допомогу”, — розповіла дружина російського окупанта.

Родичі кількох мобілізованих, які потрапили під обстріл, у суботу влаштували зібрання біля будівлі воронезької прокуратури, вимагаючи розповісти їм правду про долю близьких.

“Телефоном нам кажуть, що наші сини живі, здорові та навіть виконують військовий обов’язок. Які до біса живі та здорові, коли їх там усіх повбивало?”, — розповіла Оксана Холодова, мати військовослужбовця Андрія Холодова

Дружина іншого мобілізованого — Анна — сказала Верстці, що мобілізовані, що вижили, просять, щоб їх відпустили додому.

“Вони зараз просять про допомогу, щоб їх просто випустили. Вони зараз не можуть там бути, їм страшно. Їх там бомблять. Ні начальства, нікого там нема. Ми хочемо, щоб це стало відомо всім, як вчинили з хлопчиками. Їх кинули як кошенят, без підготовки, нічого. А у нас із чоловіком донька, їй півтора роки”, — розповіла Ганна про свого чоловіка-окупанта.

Крім того, присутні біля будівлі прокуратури у Воронежі записали відеозвернення до губернатора з проханням про допомогу.

0