Невизнана Нагірно-Карабаська республіка (Арцах) припиняє своє існування з 1 січня 2024 року. Відповідний указ у четвер, 28 вересня, підписав голова невизнаної республіки Самвел Шахраманян, пише «Арменпресс» із посиланням на заяву Інформаційного штабу Нагірного Карабаху.
Таке рішення керівник невизнаної республіки ухвалив, виходячи зі складної військово-політичної ситуації, яка виникла після 19 вересня 2023 року, а також «відповідно до пріоритетності забезпечення фізичної безпеки та життєво важливих інтересів населення Нагірного Карабаху, беручи до уваги домовленість, досягнуту з Азербайджаном за посередництва командування російських миротворчих сил, про те, що буде враховано вільний, добровільний і безперешкодний проїзд жителів НК з їхнім майном і транспортними засобами через Лачинський коридор».
Згідно з указом, до 1 січня 2024 року всі міністерства та інші державні установи й організації ліквідовуються, а Нагірно-Карабаська республіка (Арцах) припиняє існування. Населення Нагірного Карабаху, в тому числі ті, хто перебуває за межами регіону, після набрання чинності цим указом ознайомлюється з умовами реінтеграції від Азербайджану і зможе вирішити, чи хоче надалі жити в цьому регіоні або повертатися туди.
Станом на ранок четверга, 28 вересня з Нагірного Карабаху виїхали понад 65 тис. етнічних вірмен. Загалом там проживали близько 146 тис. людей, 120 тис. з них – етнічні вірмени.
Територіальна суперечка між Вірменією та Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху тривала з кінця 1980-х років. Населена в основному етнічними вірменами Нагірно-Карабаська автономна область за підтримки Вірменії заявила про вихід з Азербайджанської РСР, а у вересні 1991 оголосила про створення «Нагірно-Карабаської республіки».
За період збройного конфлікту 1988–1994 років у сепаратистському регіоні загинуло 30 тисяч людей. Нагірний Карабах та кілька прилеглих до нього районів Азербайджану перейшли під фактичний контроль збройних сил Вірменії. В результаті сотні тисяч людей, переважно етнічні азербайджанці, стали біженцями та вимушеними переселенцями.
Нагірно-Карабаську республіку офіційно не визнала жодна з країн ООН, зокрема Вірменія. У 1993 році ООН ухвалила чотири резолюції з вимогами виведення вірменських військ із регіону Карабаху та визнанням території частиною Азербайджану.
Після чергового загострення ситуації наприкінці вересня 2020 року Азербайджан повернув під свій контроль райони навколо Нагірного Карабаху і взяв стародавнє та символічно значуще місто Шуша (вірменською Шуші). Наступного дня після взяття Шуші прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв та президент Росії Владімір Путін підписали заяву про припинення вогню у Нагірному Карабаху. За умовами договору за Вірменією та Азербайджаном були закріплені території, на яких перебували війська на момент підписання документа. Уздовж лінії зіткнення розміщено миротворчу місію Росії.
Після цього Азербайджан розпочав блокаду районів Карабаху, населених етнічними вірменами: на єдиній дорозі були встановлені блокпости, які не пропускали до регіону жодних вантажів, у тому числі продовольство й гуманітарну допомогу. Мешканці вірменських районів Карабаху останніми тижнями повідомляли про голод.
19 вересня 2023 року Азербайджан оголосив про початок “антитерористичних заходів” у районах Нагірного Карабаху, населених етнічними вірменами. Одразу після цього жителі вірменських районів Карабаху почали повідомляти про сильні обстріли з артилерії. У середу, 20 вересня, влада Нагірного Карабаху вирішила припинити вогонь. По суті це рішення означало капітуляцію місцевих збройних формувань.