Триває робота над Альбомом безбар’єрних рішень

Підготовка документу розпочалася з вивчення та фахового аналізу користувацького досвіду представників усіх груп, які зараз стикаються з незручностями під час пересування.

Вивчається досвід користування громадським простором представників груп з різним рівнем мобільності: людей з інвалідністю, батьків з дітьми до 6 років, громадян старшого віку, велосипедистів та інших. Їхні коментарі стануть фундаментом для розроблення Альбому безбар’єрних рішень та зроблять його в майбутньому прикладним інструментом для використання у кожній громаді.

Під час обговорення, яке відбувається у форматі фокус-груп, визначено основні інфраструктурні елементи, які створюють для громадян найбільше бар’єрів для вільного пересування, а отже, потребують найбільшої уваги. Зокрема, учасники фокус-груп відзначали, що найбільші незручності для людей з дитячими візками та на кріслах колісних створюють бордюри, тротуари із запаркованими автомобілями, відсутність автоматичних розсувних дверей, а також відсутність пандусів, зокрема, у старих житлових будинках, магазинах та громадських установах. Люди, які пересуваються велосипедами, зважали на недостатню кількість паркувальних майданчиків для цього виду транспорту, а також недосконалість правил дорожнього руху стосовно велосипедів, моноколіс та інших сучасних засобів пересування.

Під час обговорення відзначалося, що доступність громадського простору важлива не лише з огляду на те, що маломобільні групи населення мають отримати рівні з усіма можливості потрапити без сторонньої допомоги до будь-якого виду транспорту чи будівлі. Фізична безбар’єрність – це необхідна передумова для доступу таких людей до освіти, роботи, послуг, спілкування.

Якщо простір стане комфортним для людей з інвалідністю, осіб похилого віку, батьків з дітьми дошкільного віку, він буде комфортним і для всіх інших. Саме тому універсальність громадського простору вимірюється через призму комфортності та зручності для маломобільних груп. Такий підхід використовується в усьому світі. І в Україні також безбар’єрність має стати системною політикою і новою суспільною філософією. Створення універсального простору буде підґрунтям для формування нової культури відносин, де враховані потреби кожного і де комфортно всім.

«В основі створення безбар’єрного простору лежать принципи формування умов, в яких люди не будуть почувати себе непотрібними, в них не має складатися враження, що їх ігнорують чи не помічають. Тому ми відходимо від старої системи, в якій людина повинна пристосовуватися до наявних стандартів і умов. Ми прагнемо того, щоб будівлі, громадський транспорт, послуги були максимально адаптовані для всіх. Простір має бути універсальним. Наразі ми працюємо над цим питанням, зокрема, в межах роботи над «Альбомом безбар’єрних рішень», – зауважив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.

Альбом безбар’єрних рішень створюється в межах ініціативи Першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів». Розробниками альбому є компанія Big City Lab спільно з Міністерством розвитку громад та територій України та громадською організацією «Безбар’єрність» за підтримки проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування урядів Німеччини та Швейцарії. Аналітичну підтримку етапу досліджень здійснює ГО «Урбанина».