У Львові відкриють оновлений Музей Пінзеля: він стане безбар’єрним

Музей Пінзеля у Львові, який нещодавно відвідала перша леді Олена Зеленська, готується до відкриття після оновлення.

Музей стане повністю доступним для різних гостей. Завдяки спеціальній навігації його зможуть відвідати люди з порушеннями зору, слуху, літні люди та люди з аутизмом. Також у музеї запрацюють аудіогіди та аудіодескрипція, що доповнять візуальні враження відвідувачів і дадуть нові знання про контекст експозиції.

«Безбар’єрність відкриває можливості. Я сама в цьому переконалась тут, у Музеї Пінзеля, занурившись у світ великого генія – через звуки, дотики та візуально. Сила, потужна енергія та водночас спокій, який передають роботи цього майстра скульптури, стали доступними для кожного. І це без перебільшення унікальна подія, яка точно знайде відображення на мистецькій мапі світу. Я дуже хотіла б, щоб досвід львівського музею масштабувався по всій Україні, мистецтво має бути безбар’єрним», – зазначила Олена Зеленська.

Безбар’єрність у Музеї Пінзеля забезпечується ще на під’їзді до костелу кларисок, у якому він розташований: незрячих відвідувачів від зупинки транспорту до будівлі веде тактильна плитка. На вході встановлені звукові маячки, які підказуватимуть людям з порушеннями зору, як потрапити всередину. Навігація у приміщенні – зрозуміла й зручна: із холу до зали веде підйомник, яким можуть скористатися відвідувачі на кріслі колісному, батьки з дитячими візочками чи будь-хто, хто має труднощі з пересуванням. Крім того, простір адаптували до потреб людей з аутизмом і людей з ментальними порушеннями. Команду музею підготували до якісної комунікації та кращого розуміння різноманіття його відвідувачів.

У музеї працює аудіогід, що доповнює візуальні враження гостей і дає нові знання. Створенням аудіогіда займалася команда медіасервісу MEGOGO. У Музеї Пінзеля звучить голос народного артиста України Остапа Ступки.

Біля експонатів встановлені інформаційні таблички зі шрифтом Брайля. Для кожної з робіт розроблена аудіодескрипція – голосовий супровід, завдяки якому люди з порушеннями зору можуть «побачити» експонати. Інформація про музей та його наповнення також зібрана у відеоописах, доступних для перегляду всім відвідувачам, зокрема з порушеннями слуху.

«Безбар’єрність – не про створення спеціальних умов для окремих людей. Зміни в Музеї Пінзеля є черговим доказом цього. Скористатися аудіогідом чи дізнатися про експозиції через відеоописи – зручно для всіх відвідувачів. Погодьтеся, що кожен з нас почувається комфортніше, якщо перед нами – зрозуміла навігація, а на шляху, який ми долаємо, немає бар’єрів», – додала перша леді.

Доступність у музеї почала формуватися у 2020 році, коли громадська організація «17» роздрукувала скульптури Пінзеля на 3D-принтері. Фокус перетворень було розширено в межах ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів», спрямованої на створення рівних можливостей для всіх українців.

Зміни втілюють у партнерстві зі студією універсального дизайну ORFO, громадським рухом «Соціальна єдність», громадською ініціативою My future heritage, громадськими організаціями «17» і Happy today та за підтримки Володимира Висоцького – експерта з архітектурної доступності та інклюзивних соціальних практик, Фазиля Аскерова – голови правління Асоціації розвитку туризму, і Оксани Потимко – керівниці Ресурсного центру Національного університету «Львівська політехніка». Очікується, що оновлений музей відкриється для відвідувачів 10 грудня.

Довідково. Музей Пінзеля у Львові працює з 1996 року в приміщенні колишнього костелу кларисок. Разом з іншими творами мистецтва тут експонують 29 робіт Йогана Георгія Пінзеля – унікального майстра барокової скульптури, який близько 15 років свого життя провів на Західній Україні, п’ять робіт його учнів та дев’ять малярських портретів представників шляхти й духовенства.

Серед відомих робіт Пінзеля – статуя святого Юрія Змієборця, розміщена на фасаді собору Святого Юра у Львові, скульптура «Самсон, що роздирає пащу лева», «Ангели», які свого часу експонувалися у Луврі в Парижі, скульптури для святинь у Бучачі, Городенці, Годовиці та низці інших українських населених пунктів.