Рівень безробіття у Лозовій залишається стабільним +vd

У порівнянні з кризою безробітних поменшало, і вже 2 роки ситуація залишається стабільною, говорять у Центрі зайнятості.

 

Лозівчанка Анна — вчитель біології. Замість школи, як на роботу, ходить до Центру зайнятості. Каже: чекає дива – вільної вакансії за своїм фахом. Дівчина запевняє, що зараз важко влаштуватися у школу, бо там беруть на роботу лише за знайомством.

Окрім випускників вишів, роботу важко знайти й людям “за сорок”. Лозівчанин Сергій скаржиться, що його не беруть навіть робочим у колгосп.

Начальник місцевого Центру зайнятості Петро Іванченко підтверджує, що молодь та люди передпенсійного віку дійсно потрапляють до найуразливішої категорії. До неї також відносяться ті, хто має професію бухгалтера, економіста, кухаря, продавця або швачки. Таким людям у Центрі пропонують безкоштовно освоїти більш популярні, здебільшого, робочі спеціальності. Після такої перепідготовки майже усі лозівчани знаходять роботу.

Петро Іванченко говорить, що загалом ситуація з безробіттям у місті не погіршується. Після кризи вона навіть трохи покращилась і вже 2 роки залишається стабільною. Нині у центрі на обліку знаходиться 2700 людей. Більшості з них вже допомогли.

У міліції кажуть, що через безробіття лозівчани починають красти. Люди частіше стали йти на злочин заради харчів, говорить помічник начальника Лозівського міськвідділу міліції Тетяна Носова.

З проханнями допомогти влаштуватися на роботу люди часто звертаються до обласного депутата Олександра Колеснікова. Він не завжди може зарадити людям. Говорить, найкращий метод боротьби з безробіттям – це створення нових робочих місць. Для цього влада має йти на поступки підприємцям та виробникам, які створюють ці робочі місця.

Народний обранець радить молоді не гнатися за престижем, а працювати там, де є робота та платять гроші. Зокрема, необхідно освоювати робочі професії. Зі слюсарів, токарів та шліфувальників вийшло чимало начальників.

Анна Скрипник

 

{youtube}Fovph5kjloM{/youtube}