Перед тим, як потрапити до пацієнта, донорська кров долає 300 км. Все через відсутність ремонту на станції переливання.
Раніше порція крові, яку здавав донор, діставалася пацієнту у первинному вигляді – цільною. Зараз кров лозівських донорів ділять на компоненти – Р-масу, плазму, тромбоконцентрат, лейкоконцентрат, препарати альбумін, полібіамин та інші.
Для цього кров везуть у Харків. Обласні медики мають те, чого так бракує Лозовій, – апарат для плазмоферезу (видобування плазми, однієї з найважливіших складових крові).
Тільки з початку цього року у реанімації Центральній районній лікарні використали більше 20 літрів плазми. Найбільше крові знадобилось у січні, коли з міліції випадали люди, розповідає лікар-реаніматолог Ігор Страшко.
Другим з використання крові є пологове відділення. За 2010 рік тут перелили 45 літрів крові та кровозамінників. Вже з початку цього року – 9 літрів. Тутешніх пацієнток цією важливою рідиною в основному забезпечують родичі.
Доки Лозівщина не має апарату для отримання плазми, районна кров щоразу долає близько 300 кілометрів – до Харкова і назад. Щоб скоротити цю відстань та отримати таке необхідне устаткування, Лозівській станції переливання крові потрібно елементарне – ремонт приміщення.