Партії-привиди: на папері є, а в реалі – ні

З 79 зареєстрованих на Лозівщині політорганізацій працює близько 10. Кому і навіщо потрібно організовувати пусті політсили?

Більшість партій, які зареєстровані в Україні, утворилися ще наприкінці 90 – на початку 2000-х років. Ці організації не раз змінювали назви та голів. Найчастіше таке відбувалося перед черговими виборами. Часто нові політичні сили створювалися людьми, які просто хотіли спробувати себе у політиці. Серед них – Микола Маранчак.

 

На останніх місцевих виборах Європейська партія, лозівський осередок якої очолював Микола, до влади не пройшла. Та на це, говорить лідер осередку, її члени і не розраховували. Зараз політсила, яку представляє Микола, фактично у Лозовій не діє.

На питання, кому потрібно організовувати пусті політичні організації, керівник місцевого осередку Компартії Микола Карасюк має декілька відповідей. Перша – для підвищення престижу багатіїв, які бажають мати партквитки. Друга – щоб використати партійність як спосіб уникнення кримінальної відповідальності. Взагалі у такій великій кількості бездіяльних партій комуніст винуватить самих  виборців, які несерйозно придивляються до тих, кому віддають свої голоси.

На останніх виборах регіонал Андрій Шевченко був обличчям своєї партії і активно брав участь у житті осередку. У подальшому регіонал сподівається, що усі партії-привиди Міністерство юстиції таки ліквідує.

Центральна виборча комісія і Міністерство юстиції можуть контролювати лише раціональне використання коштів партіями у передвиборчій кампанії. Перевіряти, чи діє політична організація після виборів, і скасовувати свідоцтво про реєстрацію може лише Верховний суд України. Підставами для цього є порушення партією законодавства, а також бездіяльність політсили: якщо вона не брала участь у виборах більше 10 років. Та й ці дії Верховний суд може застосовувати лише до центральних партійних організацій. Бездіяльні місцеві осередки залишаються поза увагою контролерів.