Лозівські майданівці зібралися 9 березня опівдні на своєму традиційному місці, біля супермаркету на 4 мікрорайоні. Перш ніж говорити про Шевченка та читати його вірші, поговорили про свою Народну раду.
Місцеві учасники майдану створили її 2 березня. Запевнили, мета об’єднання – збирати думки людей і передавати їх владі. На зібранні зачитали один з перших самвидавів ради – листівку. У ній принципово російською перелічили усіх, кому може бути вигідне від’єднання територій та розкол України. Серед зацікавлених сторін майданівці називали олігархів — паразитів на тілі звичайних українців, керівників Компартії України та російських можновладців.
Лідер лозівського майдану Ігор Коломак оголосив, що у цей самий час біля пам’ятника Леніну відбувається антимайдан. Він попросив своїх людей не піддаватися на провокації, коли вони йтимуть неподалік опонентів ходою до пам’ятника Шевченка. Після цього колона рушила.
До групи з українськими прапорами приєдналося кілька перехожих. Один з них — підприємець Вадим — говорить, долучився до майданівців, бо виступає за цілісність України.
До Скверу Шевченка майданівці добралися без надзвичайних ситуацій. Під час ходи водії сигналили їм, підтримуючи. Лише одного разу на адресу групи пролунала лайка й осуд.
У сквері Шевченка до мітингарів підійшло кілька пенсіонерів. Розповіли, що були на антимайдані і зайшли до майданівців, аби послухати різні сторони і самим зробити висновки.
Біля пам’ятника Кобзареві учасники урочистої ходи продекламували вірші поета. Хто знав, промовляв їх напам’ять, інші читали. Наприкінці зібрання учасники мітингу заспівали гімн України.
Анна Скрипник