Інформація Лозівської ОДПІ від 22.08.2018

І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України
З 1 вересня поточного року звітність з ЄСВ подаватиметься платниками за новими формами
З 01.08.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким внесено зміни та доповнення до наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до внесених змін з 01.08.2018 Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (звітний період серпень місяць 2018 року, термін подання протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду) та Додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» до Наказу № 435 (звітний період за 2018 рік) будуть подаватися за новими формами.
Звітність за новими формами, затвердженими наказом № 511, подаватиметься платниками ЄВ, починаючи з 01.09.2018, тобто за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року.
Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, розміщений на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Законодавство>ЄСВ>Накази» за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/-nakazi/72973.html.
Якщо ваші кошти потрапили на старі бюджетні рахунки, то вони автоматично переадресуються на нові рахунки
Лозівська ОДПІ нагадує платникам, що з 2 липня 2018 року почали діяти нові рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів. МФО єдиний для усіх територій – 899998, банк отримувача Казначейство України. Звертаємо увагу, що рахунки для сплати ЄСВ не змінилися.
Для зручності платників та з метою уникнення втрати бюджету встановлено перехідний період – до 11 вересня 2018 року. Тож, якщо податок чи збір був випадково перерахований на старий рахунок, він не втрачається і автоматично переадресується на нові рахунки відповідно до визначених призначень.
Починаючи з 10.09.2018 зарахування буде здійснюватисьвиключно на нові рахунки.
Радимо платникам Лозівської ОДПІ бути уважнішими при перерахуванні бюджетних платежів і використовувати для цього саме нові рахунки. Ознайомитись з ними можна в ЦОП Лозівської ОДПІ або на субсайті Головного управління ДФС у Харківській області у розділі «Бюджетні рахунки».

Фізичні особи – фермери можуть стати платниками єдиного податку
15.08.2018 набрав чинності Закон України від 10 липня 2018 року № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» (далі – Закон № 2497).
Законом № 2497, зокрема, внесено зміни до ПКУ, згідно з якими фізичні особи, які організували фермерське господарство, зможуть зареєструватись ФОП- платниками єдиного податку четвертої групи за умови виконання сукупності вимог визначених п. 291.4 ст. 291 Кодексу:
здійснювати виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
вести господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
не використовувати працю найманих осіб;
членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України;
площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 2 гектарів, але не більше 20 гектарів.
Разом з тим Законом № 2497-VIII внесено зміни до Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України», якими, зокрема передбачено пільговий порядок сплати ЄСВ для членів/голови сімейного фермерського господарства протягом 10 років за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України.
Крім того, визначено, що ПДФО за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачується податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).
Довідково текст Закону №2497 : http://zir.sfs.gov.ua).

Увага! Новий коефіцієнт функціонального використання землі!
З 17.07.2018 набрав чинності наказ Мінагрополітики та продовольства України від 27.03.2018 № 162 (далі – Наказ № 162), яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Мінагрополітики та продовольства України від 25.11.2016 № 489.
Порядком передбачено, що з 17.07.2018 для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, та у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при розрахунку її нормативної грошової оцінки, застосовується із значенням 3,0.

Щодо роботи ЦОП у святкові та вихідні дні
ГУ ДФС у Харківській області надає інформацію про режим роботи ЦОП у святкові та вихідні дні:
23 серпня 2018 року – відповідно до законодавства про працю робочий день скорочено на одну годину;
24, 26 серпня 2018 року – вихідні дні;
25 серпня 2018 року – робочий день відповідно до затверджених графіків роботи ЦОП до 13 год.00хв.

З початку року в ЦОП Лозівської ОДПІ надано понад 11 тисяч адміністративних послуг
Як зазначили в Лозівській ОДПІ протягом січня – липня 2018 року фахівцями ЦОП Лозівщини та Первомайщини надано 11910 адміністративних послуг. Зокрема, у липні надано 1363 таких послуг.
Найбільшим попитом серед платників користується послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. За цей період надано 4893 таких карток, з яких　 748 – у　 липні. Значну частку (41 відс.) з наданих адміністративних послуг займають запити громадян про отримані доходи, яких за звітний період надійшло 4870.
Серед ФОП однією з найбільш запитуваних послуг є　 послуги з видачі витягу з реєстру платників єдиного податку – 319 та реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 378.
Нагадаємо, що в ЦОП Лозівської ОДПІ та Первомайського відділення Лозівської ОДПІ надаються адміністративні, консультативних та інформаційних послуг. Платники у зручний для них час мають змогу подати податкову звітність, отримати кваліфіковану консультацію та адміністративні послуги.

Триває експериментальний проект для РРО
ДФС спільно з Міністерством фінансів України розпочала пілотний проект щодо впровадження інноваційних технологічних рішень для РРО, який триватиме до кінця 2019 року.
Новітня модель програмних та/або програмно-технічних комплексів – це технологічне рішення для РРО у сфері торгівлі (у тому числі торгівлі з використанням Інтернету), громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, торгівлі через автомати з продажу (надання) товарів (послуг), надання послуг з приймання готівки для подальшого переказу, перевезення пасажирів та інших послуг, що не впроваджене в області застосування РРО.
Така новітня модель передбачає запровадження альтернативи касовим апаратам – замість традиційних РРО надана можливість використовувати мобільні телефони, планшети, ноутбуки та інші сучасні засоби комунікації.
Учасниками експериментального проекту є виробники (постачальники) та користувачі новітніх моделей комплексів, які виявили зацікавленість щодо участі в експериментальному проекті.
Нова інформаційна система передбачає оnline реєстрацію персональних комп’ютерів, планшетів, смартфонів, без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.
Даний експеримент законодавчо підкріплений постановою КМУ від 13.06.2018 № 472 “Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій».

До уваги платників акцизного податку
У зв’язку з запровадженням в експлуатацію програмного забезпечення «Ліцензування виробництва та обігу (спирт, алкогольні напої, тютюнові вироби)» та відповідно до розпорядження ДФС України від 28.02.2018 № 18-р «Про ведення Реєстру виданих, тимчасово призупинених, анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами», з 2 серпня 2018 року вводиться єдиний зразок заяви щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (далі – заява), яка заповнюється СГ у залежності від дії, яку необхідно здійснити, а саме:
– видача ліцензії;
– внесення чергового платежу (щоквартальна сплата за ліцензію);
– переоформлення ліцензії та внесення змін РРО;
– видача дубліката ліцензії;
– анулювання ліцензії.
СГ у заяві на видачу ліцензії, внесення чергового платежу (щоквартально сплата за ліцензією), переоформлення ліцензії та внесення змін реєстраторів розрахункових операцій, видачу дубліката ліцензії заповнювати п.5 «код та назва виду діяльності» з урахуванням виду діяльності відповідно до діючого коду «КВЕД».
Звертаємо увагу, що п.7 «Вид діяльності» має відповідати п.5 «Код та назва виду діяльності».
Для оформлення нової ліцензії, видачі дубліката ліцензії, подовження терміну дії ліцензії до органу фіскальної служби необхідно подавати платіжні документи (квитанція, платіжне доручення) по кожній заяві окремо (тютюнові вироби та алкогольні напої), тобто окремий пакет документів подається на оформлення по кожному торгівельному об’єкту.

Нагадуємо про переваги отримання легальної заробітної плати
Лозівська ОДПІ нагадує місцевим працедавцям і найманим працівникам, що неоформлений трудовий договір є не лише грубим порушенням трудового законодавства, а й у подальшому тягне за собою низку проблем для самого працівника.
Заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника, про яку щомісячно та в повному обсязі звітує роботодавець і з якої здійснюється сплата єдиного соціального внеску, забезпечує працівника повним соціальним захистом, гарантованим державою, а період роботи – зараховується в повному обсязі до стажу, який буде разом із розміром заробітної плати враховуватися при нарахуванні пенсійної виплати.
Серед переваг офіційного працевлаштування:
– сплачені із заробітної плати страхові внески – це гідна пенсія в майбутньому, страхові виплати в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (оплата лікарняних листів, відпустки по вагітності та пологах), у зв’язку з настанням нещасного випадку на виробництві, у зв’язку з настанням безробіття;
– гарантії з боку роботодавця по дотриманню норм трудового законодавства: встановлення тривалості робочого часу, надання оплачуваної відпустки, створення належних умов праці на робочому місці, вирішення питань охорони праці і т.д.;
– можливість захисту законом прав та інтересів працівників та розгляду трудових спорів, що виникають між працівником та роботодавцем, у судовому порядку.
Водночас нагадуємо, що кожен працівник має можливість проконтролювати відображення особових даних та розмір заробітної плати, задекларованої роботодавцем, звернувшись до територіального органу Пенсійного фонду України з копією паспорта та ідентифікаційним кодом.

Сервіс «Пульс» завжди на зв’язку
Сервіс ДФС України «Пульс» − ефективний інструмент боротьби з корупцією, що сприяє вирішенню проблем, які виникають у процесі звернень СГ та громадян до органів ДФС з податкових та митних питань.
Запровадження сервісу «Пульс» − це великий крок у напряму зростання довіри до фіскальної служби, підвищення якості обслуговування платників податків.
Нагадуємо, що громадяни та СГ мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС за телефоном «гарячої лінії» ДФС України: 0-800-501-007 (напрямок «4»).

ІІ. Інформація для бухгалтерів
До уваги платників податку на прибуток!
У зв’язку із набранням чинності 14.07.2018 постановою КМУ від 11.07.2018 № 547 «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності» (далі – Постанова № 547) ОДПІ повідомляє наступне.
З урахуванням внесених Постановою № 547 змін, при поданні податкової Декларації за І квартал, півріччя, три квартали надається фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати, а для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності – скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати (фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва або спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва).

Прийняли працівника на роботу: не забудьте повідомити
До початку роботи працівника подається повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою, затвердженою постановою КМУ від 17 червня 2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».
Нагадаємо: повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором в один із таких способів:
– засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;
– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Який порядок заповнення розрахунку коригування до зайво складеної податкової накладної?
Платник податку має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, визначеної ним як зайво складена, у якому зазначити зі знаком «-» показники розділу «Б» табличної частини такої податкової накладної.
Такий розрахунок коригування складається на дату виявлення факту складання зайвої податкової накладної.
При цьому у графі 2 такого розрахунку коригування тимчасово (до внесення змін до порядку заповнення та форми податкової накладної) доцільно використовувати причину коригування «Повернення товару або авансових платежів».
Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням визначених Податковим кодексом України термінів реєстрації платником податку, вказаним в зайво складеній податковій накладній як покупець (отримувач) товарів/послуг.

В податковій декларації з ПДВ якого звітного періоду відображається коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту на підставі розрахунку коригування до податкової накладної?
У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг:
постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;
покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.
У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг:
постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;
покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення.
Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 1095 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то:
у разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник не звільняється від обов’язку збільшення суми податкових зобов’язань за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг;
у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.

Який порядок виправлення помилки, допущеної в податковій накладній, а саме в полі «Індивідуальний податковий номер», а також в умовному ІПН?
Виправлення помилки, допущеної в індивідуальному податковому номері (далі – ІПН) покупця податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється наступним чином:
1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням таких особливостей:
у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній;
у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця;
2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий «невірний» ІПН, був зазначений у графі «ІПН покупця» податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування;
3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей:
реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН покупця;
у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН;
такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із «невірним» ІПН покупця;
в табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній із «невірним» ІПН.
У випадку якщо в період з дати складання податкової накладної із «невірним» ІПН до дати фактичного складання другої податкової накладної (із правильним ІПН) відбулася зміна суми компенсації вартості зазначених у податковій накладній з «невірним» ІПН товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, то у другій податковій накладній не допускається зазначення показників з урахуванням таких змін.
У такому випадку складається розрахунок коригування до другої податкової накладної, в якому відображається відповідне коригування кількісних і вартісних показників.
Помилка в умовному ІПН виправляється аналогічним шляхом. При цьому розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягає реєстрації в ЄРПН таким платником податку.

Обмін нерухомістю між юридичною та фізичною особами – нюанси оподаткування
Між юридичною та фізичною особами укладено договір міни нерухомого майна. Чи є така юридична особа податковим агентом та чи необхідно утримувати податок (збір)?
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна встановлено податковим законодавством і під продажем слід розуміти будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.
ПК передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримано таким платником у спадщину.
Відповідно до п.172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу.
Якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну) (п.172.7 ст. 172 ПКУ).
Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи на фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

ЗАМІСТЬ ТРАДИЦІЙНИХ РРО – МОБІЛЬНІ ТЕЛЕФОНИ, ПЛАНШЕТИ, НОУТБУКИ
Міністерство фінансів в червні цього року ініціювало пілотний проект реєстрації та експлуатації новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій – e-Receipt (електронний чек).
Зокрема, у рамках пілотного проекту пропонується дозволити використовувати для реєстрації розрахунків мобільні телефони, планшети, ноутбуки та інші засоби комунікації.
Нова система передбачатиме програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також буде інтегрована з Електронним кабінетом платника.
Це також дозволить спростити процес ведення господарської діяльності, адже користування системою не потребує спеціальних знань та підготовки її користувачів.
Наразі для запуску електронної системи e-Receipt Державна фіскальна служба активно веде консультації з бізнесом.

Яка відповідальність застосовується до ФОП, яка протягом року своєчасно сплачувала ЄВ, але подала річний звіт не за встановленою формою?
Звіт щодо сум нарахованого ЄСВ (далі – Звіт), поданий не за встановленою формою, вважається неподаним.
До фізичної особи – підприємця, яка протягом року своєчасно сплачувала ЄВ, але подала річний Звіт не за встановленою формою, застосовується відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені ФОП, до якої протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також, за подання не за встановленою формою Звіту до таких осіб застосовується адмінвідповідальність.

В який термін ФОП подають звіт та сплачують ЄВ у разі припинення підприємницької діяльності?
Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄВ (далі – Звіт) із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до органу доходів і зборів ФОП – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити ЄВ, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення.
ЄВ сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

В який термін подається звіт щодо сум нарахованого ЄВ страхувальником за найманих працівників, у разі державної реєстрації припинення господарської діяльності?
Страхувальник зобов’язаний подати за найманих працівників Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ до органів доходів і зборів (далі – Звіт) за останній звітний місяць та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем місяця, в якому відбулася державна реєстрація припинення страхувальника.

Чи застосовується відповідальність до роботодавця, який різницю між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою сумою допомоги по вагітності та пологам за останній місяць лікарняного вказав у звіті щодо сум нарахованого ЄВ за звітний період на який той припадає?
Якщо у попередніх звітних періодах на суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами нараховано єдиний внесок виходячи із фактичного розміру сум такої допомоги, який становить менше мінімальної заробітної плати, необхідно здійснити донарахування до розміру мінімальної заробітної плати та відобразити в звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску за звітний період, на який припадає останній місяць такого лікарняного, за кодом типу нарахувань 13, за умови, що інші доходи не нараховувались. При цьому відповідальність до такого роботодавця не застосовується.

В який термін та за який період СГ надається акт звірки розрахунків за податками, зборами та ЄВ?
За письмовою заявою СГ, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та ЄСВ у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій СГ зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

Як платник податків може повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені, крім ЄВ?
Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

ІІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян
Чи буде пільга із земельного податку, коли не подано вчасно документ на її підтвердження
Відповідно до п. 287.2 ст. 287 ПКУ облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.
Відповідно до п. 30.2 ст. 30 ПКУ підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Водночас податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету (п. 30.4 ст. 30 ПКУ).
Від сплати земельного податку звільняються:
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (п. 281.1 ст. 281 ПКУ).
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право.
Якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Також платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:
– розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;
– права на користування пільгою із сплати податку;
– розміру ставки податку;
– нарахованої суми податку.
Отже, ФО – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання письмової заяви у довільній формі до 1 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки (при наявності декількох ділянок – про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги) про надання пільги, яка починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними особами у 2018 році
Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухомість, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок на нерухомість сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Нагадуємо громадянам, які отримали відповідні повідомлення-рішення, про своєчасну сплату податку на нерухомість у 2018 році – у термін до кінця серпня, та/або в залежності від дати отримання такого повідомлення.
Зауважуємо, що у випадку, якщо після отримання цього повідомлення податок сплачено з порушенням строку, накладається штраф: при простроченні до 30 календарних днів – у розмірі 10% суми боргу, понад 30 днів – 20%. Крім цього, на суму податкового зобов’язання з податку на нерухомість, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ.

За неповнолітнього власника податок на нерухоме майно сплачують батьки або усиновителі
Відповідно до ст.6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Згідно з п. 99.2 cт. 99 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами та доповненнями грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Продаєте власну сільськогосподарську продукцію – не забудьте отримати в сільській раді довідку
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до абзацу третього пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.
Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому цього підпункту, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту. Форму «Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок» та Порядок її видачі (форма № 3ДФ) затверджено Наказом Міндоходів України від 17.01.2014 р. № 32.
Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
При продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
У разі коли сума отриманого доходу перевищує 186150 грн., фізична особа зобов’язана надати органу державної податкової служби довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 186150 грн. Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню ПДФО та військовим збором на загальних підставах.
Також відповідно до Перехідних положень ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором, зокрема доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Підприємець-спрощенець у відпустці. Чи сплачувати єдиний податок?
Згідно з нормами ПКУ платники єдиного податку I і II груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п.295.5 ст.295 ПКУ).
У службі нагадують, що відповідно до пп.295.1 ПКУ платники єдиного податку I і II груп сплачують єдиний податок авансовими внесками, не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Утім, такі платники-спрощенці можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період – квартал чи рік, але не більш, ніж до кінця поточного звітного року.
Додамо, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку I і II груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Декретна відпустка ФОП: чи звільняється від сплати ЄВ за себе
Згідно зі ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄСВ є, зокрема, ФОП (у т. ч. ті, хто обрав спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Вказані особи сплачують ЄВ незалежно від того, отримували вони дохід чи ні. Сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць – у 2018 році не менше за 819,06 грн на місяць. Виключенням є ФОП (у т. ч. ті, хто обрав спрощену систему оподаткування), які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Враховуючи вказані положення, особа, яка обліковується в ДФС як платник ЄВ, зобов’язана щокварталу сплачувати ЄВ у розмірі не меншому ніж 819,06 грн. на місяць/не менше за 2457,18 грн. за квартал. Термін сплати внеску – до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується внесок. Крім того особа, яка обліковується в ДФС як платник ЄВ та зобов’язана сплачувати ЄВ, незалежно від того, провадить діяльність чи ні, отримує дохід (прибуток) чи ні, зобов’язана формувати та подавати за себе звіт щодо сум нарахованого ЄСВ один раз на рік.

Анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється за рішенням контролюючого органу
Відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
– подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
– припинення підприємницької діяльності ФОП відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
– у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку I –III груп вимог, встановлених главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку I– III груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку СГ має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом про анулювання (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).