Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області та органів ДФС України
Харківщина за 9 місяців спрямувала до бюджету понад 1,2 мільярди гривень єдиного податку від фізичних осіб
У Головному управлінні ДФС у Харківській області також повідомили, що очікуваний показник надходжень виконано на 112,4 % . Порівняно до відповідного періоду минулого року єдиного податку надійшло більше на 256,2 млн. грн. або на 25,6 %. Затверджені місцевими радами області показники виконано на 101,8 %.
Впродовж вересня 2018 року забезпечено збір у сумі 65,2 млн. грн, очікуваний показник надходжень з єдиного податку виконано на 113,8 %. Досягнуто ріст збору до минулого року на 14,0 млн. грн.. або 27,4 % .

Харківщина: на соціальні потреби – понад 9 мільярдів гривень ЄСВ
У Головному управлінні ДФС у Харківській області повідомили, що за 9 місяців 2018 року надходження з єдиного соціального внеску склали 9 003,1 млн. грн. На 102,6 % виконано очікуваний показник, додатково надійшло 224,2 млн. гривень. Досягнуто також збільшення надходжень з єдиного внеску у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 1 485,6 млн. грн або на 19,8 %.
За вересень 2018 року надходження з ЄСВ склали 1 027,4 млн. грн. При цьому ріст збору до минулого року склав 138,4 млн. грн або 15,6 %.
Водночас спостерігається позитивна динаміка надходжень впродовж року. Для порівняння, якщо у січні 2018 року надходження з ЄСВ склали 873,3 млн. грн, то у вересні вже 1 027,4 млн. гривень.
Отримані кошти ЄСВ направляються на забезпечення, в першу чергу, пенсійні виплати, виплати в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, виплати по безробіттю, виплати у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням. Тому, вкрай важливо, щоб усі роботодавці не допускали виплату заробітної плати «в конвертах», сумлінно ставились до її своєчасної виплати, та відповідно сплати ЄСВ.

З 7 листопада отримати сертифікати відкритих ключів за довіреністю буде неможливо
Звертаємо увагу платників, що з 07 листопада 2018 року набирає чинності Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
Пунктом 2 ст. 22 Закону № 2155 встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Таким чином, починаючи з 07.11.2018 отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (у т.ч. посвідченою нотаріально) буде неможливо.

Офіційне працевлаштування – захист соціальних інтересів громадян, гарантування права на соціальні виплати та пенсійне забезпечення
Нелегальне працевлаштування має негативні наслідки й для найманих працівників. Зокрема, це відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника, – права на відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності. Громадяни також втрачають пенсійний стаж та можливість отримання державної допомоги у разі втрати роботи.
Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до працівників. Офіційно ж оформлені трудові відносини надають можливість громадянам відстоювати свої права у судах у разі конфлікту з роботодавцем.
Виявлення порушників податкового законодавства в частині виплати заробітної плати – один з кроків захисту інтересів працівників. Тому ДФС України бере участь у діяльності робочих груп, створених при облдержадміністраціях з метою виявлення найманих працівників, які працюють неофіційно, та залучення їх до оподаткування. Також значна увага надається проведенню роз’яснювальної роботи серед роботодавців для забезпечення підвищення рівня заробітної плати найманих працівників.
Крім того, відомості про виявлені порушення трудового законодавства та законодавства про працю фіскальною службою передаються до органів Держпраці для застосування санкцій.
Про факти порушень податкового законодавства з боку роботодавців громадяни можуть повідомити на «гарячу лінію» ДФС України за телефоном 0800-501-007.

Зміни у реєстрації та застосуванні РРО
01 жовтня 2018 року набрали чинності деякі положення наказу Міністерства фінансів України від 20 вересня 2018 року № 773 «Про затвердження Змін до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1106/32558 (далі – Наказ № 773).
Так, з 01.10.2018 суб’єкти господарювання можуть відмовитися від використання КОРО на РРО у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії, за умови не проведення розрахункових операцій до моменту підключення резервного РРО або включення електроенергії. Рішення про це затверджується власними розпорядчими документами СГ. У такому випадку СГ має право не реєструвати і не зберігати КОРО та розрахункові книжки, а ті хто вже зареєстрував – скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.
Змінами, внесеними Наказом № 773, виключено вимоги до використання КОРО, зареєстрованої на РРО, а саме:
-підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок КОРО;
– щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;
– ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі КОРО.
Водночас відповідно до змін, внесених Наказом № 773 до вищевказаних порядків, СГ зобов’язані забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 ПКУ.
Звертаємо увагу, що зміни стосовно запровадження електронного документообігу між СГ, центрами сервісного обслуговування та органами ДФС, спрощення реєстрації/перереєстрації РРО (на підставі заяви в електронному вигляді) набирають чинності після введення в дію нормативно-правового акту Мінфінану України щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

Відкрита частина «Електронного кабінету» надає можливість платникам користуватись послугами без ідентифікації особи
Лозівське управління Головного управління ДФС у Харківській області нагадує, що «Електронний кабінет» – це сервіс веб-порталу ДФС України, який надає можливість платнику спілкуватися з фахівцями органів ДФС у режимі реального часу.
Користуватись «Електронним кабінетом» (далі – «Е-кабінет») можуть не лише юридичні особи та фізичні особи – підприємці, але й будь-яка особа, яка бажає отримувати адміністративні послуги, консультації, здійснювати розрахунки з бюджетом, замовляти та отримувати довідки, звітувати в електронному вигляді не виходячи з дому.
Знаходиться «Е-кабінет» на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням саbіnеt.sfs.gov.ua
«Е-кабінет» складається із двох функціональних частин:
¨-відкрита (загальнодоступна);
¨-приватна (особистий кабінет).
Користуватись послугами відкритої частини «Е-кабінет» можна без ідентифікації особи (без використання електронного цифрового підпису).
Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису.
У відкритій частині «Е-кабінету» можна ознайомитись з новинами в оподаткуванні та роботі ДФС України, ознайомитись з бланками податкової звітності та іншими документами, що подаються до фіскальних органів, ознайомитись з договорами про визнання електронних документів. В розділі «Допомога» можна ознайомитись з інструкцією користувача «Е-кабінету». Також у користувачів є можливість (як у відкритій так і у приватній частині «Е-кабінету») повідомити ДФС України про методологічні або технічні помилки у роботі «Е-кабінету».
Сервіс «Календар» надає можливість ознайомлення з податковим календарем (отримання інформації про граничні терміни сплати податків, зборів, обов’язкових платежів та подання податкової звітності).
Сервіс «Контакти» інформує платників щодо діючих центрів обслуговування платників, їх адрес, телефонів, режиму роботи.
Сервіс «Реєстри» надає можливість ознайомитись з відкритою інформацією з різних реєстрів (загалом 16 розділів, в т.ч. 12 реєстрів):
– дані про взяття на облік платників податків;
– система обліку публічної інформації;
– довідка про відсутність заборгованості;
– інформація про реєстратори розрахункових операцій (РРО);
– інформація про книги обліку розрахункових операцій (КОРО);
– реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами;
– реєстр неприбуткових установ та організацій;
– реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;
– реєстр страхувальників;
– реєстр платників єдиного податку;
– єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій;
– реєстр податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК), реєстрація яких зупинена;
– дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального;
– дані реєстру отримувачів бюджетної дотації;
– дані реєстру платників ПДВ;
– реєстр заяв про розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу.

E-Receipt: у процесі тестування встановлені випадки невідповідності виданих споживачам чеків електронним копіям, переданим до ДФС
Нещодавно ДФС було впроваджено у тестовому режимі систему E-Receipt, яка викликала великий інтерес з боку платників податків та громадян.
Завдяки електронному сервісу «Пошук фіскального чека» платники мають змогу оперативно отримати інформацію про здійснені розрахункові операції у будь-якій торгівельній точці будь-якого населеного пункту країни.
За час тестування сервісу встановлені випадки невідповідності отриманих споживачами розрахункових документів при здійсненні готівкових розрахунків електронним копіям цих розрахункових документів, які передані відповідними РРО до ДФС. Для з’ясування причин такої невідповідності органами ДФС організовано проведення контрольно-перевірочних заходів.
Переваги нового сервісу вже очевидні. Так, аналізуючи дані чеків РРО, виробники касової техніки можуть оцінити роботу центрів сервісного обслуговування, що обслуговують моделі, ними випущені.
Крім цього, перевірка чеку через електронний сервіс, встановлення достовірності його даних та факту передачі до ДФС, є запорукою захисту прав громадян як споживачів, а також запобіжником зловживань під час здійснення розрахункових операцій.
Просимо споживачів у разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків на сервері ДФС наявному розрахунковому документу направляти до ДФС письмові звернення із цих питань з додаванням копій отриманих розрахункових документів для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.
Крім того, у разі отримання користувачами фіскального чеку, який викликає сумнів, вони теж можуть надіслати до ДФС електронний лист із прикріпленим фото чеку.
Нагадаємо, що сервіс знаходиться у відкритій частині Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check.
Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО дату та час видачі чеку (для традиційних РРО).
Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою.

Сервіс «Пульс» завжди на зв’язку
Сервіс ДФС України «Пульс» − ефективний інструмент боротьби з корупцією, що сприяє вирішенню проблем, які виникають у процесі звернень СГ та громадян до органів ДФС з податкових та митних питань.Запровадження сервісу «Пульс» − це великий крок у напряму зростання довіри до фіскальної служби, підвищення якості обслуговування платників податків.
Нагадуємо, що громадяни та СГ мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС за телефоном «гарячої лінії» ДФС України: 0-800-501-007 (напрямок «4»).

ІІ. Інформація для бухгалтерів
Роботодавцям необхідно зробити крок на зустріч суспільству – легалізувати зайнятість працівників
У разі виявлення використання праці неоформлених працівників, несвоєчасної та не у повному обсязі виплати заробітної плати, недодержання мінімальних соціальних гарантій громадян законодавством України суттєво посилено відповідальність для роботодавців.
Зокрема, ст. 265 КЗ про працю із змінами та доповненнями передбачає таку фінансову відповідальність для юридичних та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю:
– фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (111 690 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі –у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (11 169 грн);
– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (виплата зарплати нижче мінімальної) – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (37 230 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
Також ст. 41 (пункти 1 – 4) Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає таку адміністративну відповідальність:
– порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю – штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – нмдг) (від 510 до 1 700 грн). У разі повторного вчинення протягом року – штраф від 100 до 300 нмдг (від 1 700 до 5 100 грн);
– фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства – штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 500 до 1 000 нмдг (від 8 500 до 17 000 грн). У разі повторного вчинення протягом року – штраф від 1 000 до 2 000 нмдг (від 17 000 до 34 000 грн).
Отже, роботодавцям необхідно зробити крок на зустріч суспільству – легалізувати зайнятість працівників та відмовитись від виплати заробітної плати «в конвертах».

Як правильно оформити найманого працівника
Інформування та роз’яснення роботодавцям та працівникам чинного трудового законодавства є важливим елементом в питанні оформлення легальних трудових відносин.
Так, відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу фіскальної служби.
Оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно:
-укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України; форма трудового договору з фізичною особою затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 № 260);
-оформити наказ про прийняття на роботу (заповнюють типову форму № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджену наказом Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 року № 489);
-повідомити ДФС про прийняття працівника на роботу (постанова КМУ від 17 червня 2015 р. № 413).
При цьому необхідно пам’ятати, що повідомлення про прийняття на роботу подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови КМУ від 17 червня 2015 р. № 413.
Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем їх обліку як платника ЄСВ одним із таких способів:
засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Умови застосування та розмір податкової соціальної пільги у 2018 році
Законом про Держбюджет-2018 закладено соціальні показники, на основі яких розраховується, зокрема, податкова соціальна пільга (далі – ПСП). Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2018 року становить 1762 грн. ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винарогоди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та заокругленого до найближчих 10 грн (у 2018 р. – 2470 грн).
Перелік соціальних пільг, порядок їх надання та категорії платників, які мають право на застосування ПСП визначені статтею 169 ПКУ.
Відтак розмір ПСП становить:
– 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у розрахунку на місяць), тобто 881 грн. для будь-якого працівника;
– 100% суми пільги для працівника, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, – у розрахунку на кожну таку дитину. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому ПКУ, визначається як добуток суми 2470 грн та відповідної кількості дітей;
– 150% суми пільги, визначеної в підпункті 169.1.3 пункту 169.1 статті 169 ПКУ;
– 200% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.4 пункту 169.1 статті 169 ПКУ.
Для застосування ПСП платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП та документи, що підтверджують таке право. Слід зазначити, що ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податків, який крім основного місця роботи працює також за сумісництвом, на свій розсуд має обрати для себе найвигідніше місце застосування ПСП до заробітної плати, незважаючи на те, де в нього перебуває трудова книжка.

За надані IT–послуги ФОП – платник єдиного податку 3 групи (ставка 5%) отримав 31 липня 2018 року від контрагента 795 дол.США та 4 вересня 2018 року 2500 дол. США.
Відповідно до п.292.5 статті 292 ПКУ, доходи виражені в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу.
Офіційний курс дол.США на 31.07.2018 – 26,7552 грн. (форма пошукуна сайті НБУgoo.gl/YadXat результат goo.gl/uAWiyS)
Офіційний курс дол.США на 04.09.2018 – 28,3783 грн. (goo.gl/Je2NtW)
Розраховуємо загальний дохід з метою декларування (нагадуємо, що ФОП – платники єдиного податку 3 групи звітують щокварталу) та оподаткування за ІІІ квартал п.р.:
795 Х 26,7552 грн. = 21 270,38 грн.
2500 Х 28,3783 грн. = 70 945,75 грн.
Тож загальна сума доходу за ІІІ квартал п.р. дорівнює 92 216,13 грн.(21270,38 + 70945,75).
Єдиний податок до сплати за ІІІ квартал п.р. становить 4610,81 грн. (92 216,13 грн. Х 5%).
Таким чином, платник єдиного податку 3 групи зобов’язаний відобразити у Податковій декларації платника єдиного податку – ФОП за ІІІ квартал (посилання на форму, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 із змінами: goo.gl/VTb1S6) дохід в сумі 92 216,13 грн., та сплатити із задекларованої суми 4610,81грн. єдиного податку (5%).
Граничний термін подання декларації за 9 місяців 2018 – не пізніше 9 листопада п.р. та граничний термін сплати єдиного податку – 19 листопада 2018 року.
Також нагадуємо про наближення граничного терміну сплати єдиного внеску за ІІІ квартал.
По строку 19 жовтня 2018 року зобов’язані сплатити єдиний внесок (у розмірі не меншому за мінімальний страховий внесок – не менше за 819,06 грн. на місяць та не менше за 2457,18 грн. за ІІІ квартал) фізичні особи – підприємці на загальній, спрощеній системах оподаткування, особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства.

Що є об’єктом оподаткування
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця(ФОП).
Так, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як у грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
-виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в тому числі відсотки банку);
– виручка в натуральній (негрошовій формі);
-суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів, та інші доходи, пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Водночас для ФОП, зареєстрованої як платник ПДВ, не включаються до витрат і доходу суми ПДВ, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п. 177.3 ст. 177 ПКУ).
При цьому ФОП, які працюють на загальній системі оподаткування та зареєстровані платниками ПДВ, суми доходів і витрат відображають у Книзі без ПДВ.
Якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, то воно надається протягом строків, визначених розділом V ПКУ, незалежно від того, чи залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування (п. 184.9 ст. 184 Кодексу).
Таким чином, якщо ФОП, яка працює на загальній системі оподаткування та не зареєстрована як платник ПДВ, отримує бюджетне відшкодування за період, коли вона була зареєстрована платником ПДВ, то суми такого відшкодування не включаються до складу її загального оподатковуваного доходу.

Платник єдиного податку – юридична особа повертає аванс. Податкові наслідки
Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.
Отже, якщо зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.
У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа – платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.
Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

Сплачуєте ЄСВ своєчасно – від штрафів застраховані!
Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону № 2464 підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 суми ЄСВ, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, є недоїмкою.
Штраф у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄСВ накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення (частина десята ст. 25 Закону № 2464).
Також, за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 ч.11 ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄСВ посадові особи платників ЄСВ несуть адміністративну відповідальність (абз.2 ч.1 ст. 26 Закону № 2464).
Згідно з ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення із змінами та доповненнями:
– несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
– несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щоб правильно визначити обсяг для реєстрації платником ПДВ
Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).
До оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Зовнішні сумісники не включаються до середньооблікової кількості штатних працівників та облікової кількості штатних працівників
Зовнішні сумісники не включаються, як до середньооблікової кількості штатних працівників, так і до облікової кількості штатних працівників.
Питання, пов’язані з обліком штатних працівників, регулюються наказом Державного комітету статистики від 28 вересня 2005 року № 286 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» (далі – Інструкція), дія якого поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю.
Відповідно п. 2.1 розділу 2 Інструкції в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві, в т.ч. перебувають у відпустках для догляду за дитиною (п.п. 2.5.9 п. 2.5 розділу 2 Інструкції).
Не включаються до облікової кількості штатних працівників працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (п.п. 2.6.1 п. 2.6 розділу 2 Інструкції), тобто зовнішні сумісники.
Згідно п.п. 3.2.2 п. 3.2 розділу 3 Інструкції при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у п. 2.4, 2.5 розділу 2 Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (п.п. 2.5.8 – 2.5.9 п. 2.5 розділу 2 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо.

ІІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян
Суб’єкт господарювання орендує приміщення у фізособи: як сплачувати ПДФО
У разі оренди приміщення у фізичної особи суб’єктом господарювання (підприємством або ФОП) податковим агентом виступає орендар.
Слід враховувати правило, передбачене статтею 168.1.1 ПКУ, відповідно до якого податковий агент, що нараховує оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.
Сума доходів у вигляді орендної плати оподатковується ПДФО за ставкою 18%. Окрім цього, з такого доходу утримується військовий збір за ставкою 1,5% .
Сплата ПДФО та військового збору до бюджету здійснюється під час виплати такого оподатковуваного доходу ( пп. 168.1.2 ПКУ).
Cума виплаченої орендної плати фізичній особі відображається підприємством (підприємцем) – орендарем у формі № 1ДФ з ознакою доходів «106».

ФОП – платник єдиного податку може здавати частину земельної ділянки в оренду, площа якої не перевищує 0,2 гектара, за умови якщо решта земельної ділянки не перебуває в оренді
Відповідно до п. 1 ст. 320 ЦКУ зі змінами і доповненнями власник майна має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Ця норма також стосується використання майна, яке надається в оренду ФОП, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування.
Підпунктом 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ передбачено, зокрема, що ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, не можуть бути платниками єдиного податку.
Отже, ФОП – платник єдиного податку може здавати частину земельної ділянки в оренду, площа якої не перевищує 0,2 гектара, за умови якщо решта земельної ділянки не перебуває в оренді.

Сума поворотної фінансової допомоги отримана фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування: чи є об’єкт оподаткування?
Звертаємо увагу, відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 І ПКУ поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Згідно із п. 177.1 ст. 177 розділу IV ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Враховуючи те, що отримання ФОП поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.
При цьому, слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів ФОП та оподатковується на загальних підставах.

Коли зміна системи оподаткування у підприємця вимагає квартальної звітності
ФОП подають податкову декларацію протягом 40 календарних днів за результатами звітного кварталу, в якому розпочалась діяльність або відбувся перехід із спрощеної системи оподаткування на загальну. В інших випадках для ФОП, які протягом року перейшли із загальної системи на спрощену систему оподаткування подання податкової декларації за квартал не передбачено.

Нерухомість, яка належить фізичній особі – нерезиденту надається в оренду: яким чином сплачується ПДФО?
Відповідно до пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через ФОП або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Доходи, зазначені у пп. 170.1.3 п. 70.3 ст. 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.

Не задекларували доходи – податковим законодавством передбачена відповідальність
Звертаємо увагу, що громадяни, які ще не задекларували доходи, отримані ними у 2017 році, зобов’язані надати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та самостійно сплатити суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Зауважуємо, що у разі, якщо платник податків не подав Декларацію, контролюючий орган приймає рішення про проведення перевірки та самостійно визначає суму податкового зобов’язання. Крім цього, вказане порушення тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання (ст. 123 ПКУ)).
Також нагадуємо, що відповідно до ст.166 ПКУ платник ПДФО має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Згідно з пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року.

Постанова ВСУ не привід для власників автомобілів з європейською реєстрацією не виконувати вимоги митного законодавства
ВСУ 01.10.2018 в справі № 689/1980/16-а винесене рішення, яким залишено без змін постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 14.12.2016 про закриття провадження в адміністративній справі, заведеній Хмельницькою митницею ДФС за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 469 Митного кодексу України «Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем».
Своїм рішенням ВСУ констатував відсутність підстав для притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення митних правил, передбачене ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України. А саме за користування автомобілем, ввезеним у митному режимі “транзит” та митне оформлення якого не завершене.
Вказана постанова ВСУ стосується одного конкретного факту притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 469 МК України.
Ніяким чином це рішення не може бути підставою для звільнення від відповідальності інших осіб за порушення строків транзитного ввезення транспортних засобів, передбаченої ст.470 МК України.
Крім того, у разі встановлення факту використання автомобіля, ввезеного в режимі «транзит», є всі підстави для розгляду питання щодо наявності в діях особи ознак правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, та складання протоколу про порушення митних правил.
Так, санкцією статті 485 МК України, передбачено накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Тобто постанова ВСУ не звільняє власників автомобілів з європейськими реєстраційними номерами від обов’язку дотримуватись вимог законодавства при переміщенні транспортних засобів особистого користування в режимах «транзит» та «тимчасове ввезення».