Очільниця Харківської юстиції Тетяна Єгорова-Луценко: Договір довічного утримання

За договором довічного утримання або догляду одна сторона, відчужувач передає другій стороні, набувачеві у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно.

Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Сторони в договорі довічного утримання:

1. Відчужувачем може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров’я.
2. Набувачем може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.
3. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором, на праві спільної сумісної власності. У разі якщо набувачами є кілька фізичних осіб, їх обов’язок перед відчужувачем є солідарним.
4. Договір може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи.

Майно, що належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, зокрема майно, що належить подружжю, може бути відчужене ними на підставі договору довічного утримання. У разі смерті одного із співвласників майна, що було відчужене ними на підставі договору, обсяг зобов’язання набувача відповідно зменшується. Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.

Обов’язки набувача за договором довічного утримання:

1. У договорі можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду або опікування, якими набувач має забезпечувати відчужувача. Якщо обов’язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.
2. 2. Набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором. У разі якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

Також набувач може бути зобов’язаний забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку чи квартирі, який йому переданий за договором довічного утримання. У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати.

Матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці. Така оцінка підлягає індексації у порядку, встановленому законом.

У разі неможливості подальшого виконання фізичною особою обов’язків набувача за договором з підстав, що мають істотне значення, обов’язки набувача можуть бути передані за згодою відчужувача члену сім’ї набувача або іншій особі за їхньою згодою. Відмова відчужувача у наданні згоди на передання обов’язків набувача за договором іншій особі може бути оскаржена до суду. У цьому разі суд бере до уваги тривалість виконання договору та інші обставини, які мають істотне значення.

Набувач та відчужувач можуть домовитися про заміну речі, яка була передана за договором, на іншу річ. У цьому разі обсяг обов’язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним.

Слід пам’ятати, що набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором, укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину. На майно, передане набувачу за договором, не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача. Втрата або знищення, пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов’язків перед відчужувачем.

Договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду:

1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини;

2) на вимогу набувача.

Договір довічного утримання припиняється зі смертю відчужувача.

У разі розірвання договору у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому випадку витрати, зроблені набувачем на утримання та або догляд відчужувача, не підлягають поверненню. Якщо розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.

Обов’язки набувача за договором переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем. Якщо спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття майна, що було передане відчужувачем, право власності на це майно може перейти до спадкоємця за законом. У разі, якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, відчужувач набуває право власності на це майно. У цьому разі договір довічного утримання припиняється.

Припинення юридичної особи-набувача з визначенням правонаступників до них переходять права та обов’язки за договором довічного утримання. У разі ліквідації юридичної особи-набувача право власності на майно, передане за договором, переходить до відчужувача. Якщо в результаті ліквідації юридичної особи-набувача майно, що було передане їй за договором, перейшло до її засновника, до нього переходять права та обов’язки набувача за договором довічного утримання.