Домашня сторінка / Блоги / Лозівська ОДПІ інформує / Інформація Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області від 18.09.2019

Інформація Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області від 18.09.2019

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ: ОПРИЛЮДНЕНО НОВІ РАХУНКИ ДЛЯ СПЛАТИ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ

З 01 жовтня 2019 року розпочнуть діяти нові бюджетні рахунки для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

У зв’язку з переходом на міжнародні номери банківського рахунка (IBAN) з 01 жовтня 2019 року здійснюється заміна рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 14 цифрових символів.

Отже, починаючи з 01 жовтня 2019 року, будуть діяти нові реквізити бюджетних рахунків для сплати податків, зборів і платежів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

Реєстр рахунків для сплати податків і зборів розміщений на сайті ДПС України за посиланням https://kh.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

До уваги платників! Вступив в дію новий договір про визнання електронних документів

Шановні платники податків, звертаємо вашу увагу,  що з 12.09.2019 набирає чинності новий Договір про визнання електронних документів від 09.09.2019 року №2040001, до якого платники податків Харківської області приєднуються шляхом підписання Заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів.

Даний договір опубліковано на сайті Державної податкової служби України в електронному кабінеті платника податків за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/contract .

З 1 листопада – нові рахунки для сплати ЄСВ!

Державна казначейська служба України звернула увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що починаючи з 1 листопада ЄСВ потрібно буде сплачувати на рахунки відкриті в Казначействі (код банку – 899998) за стандартом ІВАN. Посилання на повідомлення: https://is.gd/bNcZJB

Реквізити нових рахунків з ЄСВ будуть викладені на порталі ДПС (розділ «Бюджетні рахунки»), субсайті територіальних органів ДПС у Харківській області та розміщені у центрах обслуговування платників. Звертаємо увагу на те, що нові рахунки для сплати податків і зборів діятимуть з 1 жовтня  


Відкрито офіційну сторінку Головного управління ДПС у Харківській області у мережі Facebook

У мережі Facebook створено офіційну  сторінку Головного управління ДПС у Харківській області. Відтепер усі податкові новини, корисну інформацію та анонси подій читайте на нашій новій сторінці.

Запрошуємо вас приєднатися:  https://www.facebook.com/ДПС-у-Харківській-області-109779610408452/

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Підстави для анулювання підакцизних ліцензій

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон), ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

– заяви суб’єкта господарювання;

– рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;

– несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

– рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання  марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

– рішення суду про встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

– рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

– порушення вимог статті 15 3 Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

– отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;

– встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Електронний рахунок платника акцизного податку: порядок закриття

Відповідно до п. п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 розд. IV ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб-підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, що розроблений з метою реалізації вимог ПКУ, затверджений постановою КМУ від 24 квітня 2019 року №408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» (далі – Порядок).

Пунктом п. 18 Порядку, зокрема, встановлено, що електронний рахунок платника акцизного податку, зареєстрованого в системі електронного адміністрування реалізації пального, який не зареєстрований в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового станом на 02 липня 2019 року, закривається 23 липня 2019 року за правилами, встановленими для закриття електронного рахунка при анулюванні реєстрації як платника акцизного податку.

Відповідно до п. 23 Порядку, для закриття електронних рахунків ДПС надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) відомості, в яких зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) платника акцизного податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), номер електронного рахунка.

Казначейство протягом операційного дня, в який надійшли такі відомості, закриває електронні рахунки.

Повідомлення про закриття електронного рахунка Казначейство надсилає ДПС не пізніше операційного дня, що настає за днем його закриття.

Щодо своєчасності сплати єдиного внеску

Підпунктом 49.20 ст. 49 ПКУ встановлено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.

При цьому окремої норми щодо перенесення граничного терміну сплати податкового зобов’язання не передбачено.

Отже, граничні терміни сплати податків і зборів (крім ЄВ) не переносяться, якщо останній день строку їх сплати припадає на вихідний або святковий день, а також у зв’язку з перенесенням термінів подання податкових декларацій. Тому податкові зобов’язання необхідно сплатити напередодні встановленого граничного терміну.

Слід зазначити, що особливості сплати ЄВ встановлені Інструкцією №449.

Коли ДПС встановила відсутність платника податків за місцезнаходженням

Відповідно до п. п. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи – підприємця.

З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).

Коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість проведення перевірки у зв’язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, у той же день складається відповідний акт у довільній формі, що засвідчує цей факт.

При цьому підрозділ органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв’язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, протягом двох робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника або уповноважену особу) органу ДПС та передає запит на встановлення місцезнаходження платника податків до оперативного підрозділу відповідного територіального органу ДПС за основним місцем обліку платника податків.

Оперативний підрозділ територіального органу ДПС не пізніше 10 календарних днів з дня отримання запиту в обов’язковому порядку письмово повідомляє ініціатора запиту про проведену роботу з наданням копій отриманих у ході його виконання матеріалів.

При необхідності вказаний термін може бути продовжений за рішенням керівника зазначеного оперативного підрозділу, але не більше ніж до 30 календарних днів з дня отримання запиту, про що цей підрозділ також письмово повідомляє ініціатора до закінчення 10-денного терміну.

При встановленні місцезнаходження платника податків оперативний підрозділ органу ДПС не пізніше наступного робочого дня письмово направляє ініціатору запиту інформацію про встановлене місцезнаходження. При необхідності працівниками оперативного підрозділу складається відповідна довідка.

Якщо внаслідок заходів, вжитих працівниками оперативного підрозділу, не встановлено місцезнаходження платника податків, такий підрозділ повідомляє про це структурний підрозділ органу ДПС, який ініціював проведення заходів на встановлення місцезнаходження платника податків, та передає керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) відповідного органу ДПС службову записку та матеріали про проведену роботу.

Рішення про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків приймає керівник органу ДПС, працівники якого вживали такі заходи, на підставі службової записки начальника оперативного підрозділу за погодженням з підрозділом (або органом ДПС), що є ініціатором запиту.

Суб’єкту господарювання можуть продовжити граничні строки для подання податкової звітності

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.

Пунктом 102.6 ст. 102 ПКУ визначено, що граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:

– перебував за межами України;

– перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

– перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

– мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;

– був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з п. 102.6 ст. 102 ПКУ.

Згідно із п. 102.7 ст. 102 ПКУ дія п. 102.6 ст. 102 поширюється на:

– платників податків – фізичних осіб;

– посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Порядок застосування пп. 102.6-102.7 ст. 102 ПКУ встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 102.8 ст. 102 ПКУ).

Про об’єкт оподаткування транспортним податком

Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Оскільки цьогоріч встановлено розмір “мінімалки” в сумі 4173 грн, змінився і прохідний поріг для “елітних” автомобілів: тепер його розмір складатиме 1 564 875 гривень.

Вартість легкового автомобіля визначається Мінекономрозвитку станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку Мінекономрозвитку на своєму офіційному вебсайті розміщує перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Нагадуємо, що ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування, відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПКУ.

Нарахування пені без строків давності

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 днів при проведенні перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При поданні платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п. п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених ПКУ випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Отже, після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) нараховується пеня без урахування строків давності, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

Платник єдиного податку 4-ї групи орендує земельний пай у фізичної особи. Що враховувати при оподаткуванні?

Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Тобто, орендна плата за оренду земельного паю включається до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – орендодавця.
Податковим агентом є орендар, який зобов’язаний утримати податок на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді орендної плати за земельний пай за ставкою 18 %.
Податок на доходи фізичних осіб, утриманий з орендної плати, сплачується у загальні строки:
– якщо орендна плата виплачується через перерахування на картковий рахунок фізичної особи – орендодавця або отриманою з банку готівкою – під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом;
– якщо виплачується готівкою з каси податкового агента – протягом трьох банківських днів із дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання);
– якщо орендну плату нараховано, але не виплачено, податок сплачується до бюджету не пізніше як за 30 календарних днів місяця, що настає за місяцем нарахування доходу.
Орендна плата за земельний пай, а також сума утриманого та перерахованого податку відображається у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу “106”.
Військовий збір з орендної плати за земельну частку утримується за правилами, передбаченими для утримання податку на доходи фізичних осіб (п.п. 1.7 п. 16 1 підр. 10 р. XX ПКУ).
Ставка військового збору – 1,5 % (відображається у розділі ІІ “Військовий збір” Податкового розрахунку за формою 1 ДФ).
На орендну плату єдиний соціальний внесок не нараховується, оскільки базою для його нарахування є суми нарахованої заробітної плати та суми винагород фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, а договір оренди не передбачає виконання робіт чи надання послуг (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464-VI).
У разі оренди сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в особи, яка не є платником податку, платник єдиного податку 4-ї групи враховує орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації.
Тобто, якщо у фізичної особи орендує земельні паї сільгосппідприємство – платник єдиного податку 4-ї групи, то такий земельний пай зараховується до об’єкта оподаткування єдиним податком.
Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.5 ст. 164, ст.. 168, п.п. 170.1.1 ст. 170, п.п. 295.9.7 ст. 295П ПКУ.

Що необхідно враховувати підприємству, щоб не втратити статус платника єдиного податку?

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування (податок на прибуток підприємств) у таких випадках та в строки:
– у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (понад 5 млн. грн.) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
– у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
– у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
– у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
– у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Ставки єдиного податку для юридичних осіб – платників 3-ї групи встановлюються у подвійному розмірі ставок, а саме, 6% – для платників ПДВ; 10% – для платників, що включають ПДВ до складу єдиного податку:
– до суми перевищення обсягу доходу понад 5 млн. грн.;
– до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошовий;
– до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Крім того, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Зазначена норма передбачена п.п. 298.2.1- 298.2.3 ст. 298; п. 293.5 ст. 293 ПКУ.

Продаж фізичними особами власної продукції тваринництва. Що необхідно знати про оподаткування?

При продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом податком на доходи фізичних осіб, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
Якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва.
У разі, якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Податкові агенти відображають доходи, отримані від продажу фізичними особами власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД відображаються у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «179».
Законом України від 19.09.2013 № 584-VII “Про Митний тариф України” встановлено:
Група 01 – Живі тварини;
Група 02 – М’ясо та їстівні субпродукти;
Група 03 – Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні;
Група 04 – Молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені;
Група 05 – Інші продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені;
Група 15 – Жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження;
Група 16 – Готові харчові продукти з м’яса, риби або ракоподібних, молюсків або інших водяних безхребетних;
Група 41- Шкури необроблені (крім натурального та штучного хутра) і шкіра вичинена.
Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.24 ст. 165 ПКУ.

Шановні підприємці, якщо обсяг доходу перевищив 1 млн грн – придбайте РРО

Відповідно до п.296.10 ст.296 ПКУ, платники єдиного податку – фізичні особи, обсяг доходу яких у календарному році перевищив суму 1 млн грн, повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО). Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку.

Для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст. 292 ПКУ.

Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) лише у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем коштів з поточного рахунка на поточний рахунок фізичної особи підприємця або внесення покупцем коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточний рахунок фізичної особи підприємця, потреби у використанні РРО не виникає.

Слід зазначити, що відповідно до п.296.10 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, мають використовувати РРО незалежно від обсягу отриманого доходу.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу: виправлення помилок

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа – підприємець, які є роботодавцями, повинні подати до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення).

Обов’язок з подання Повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).

Форма Повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою КМУ від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413).

Пунктом 2 додатка до Постанови № 413 встановлено тип Повідомлення:

– «початкове» – подання інформації про прийняття працівника на роботу;

– «скасовуюче» – подається у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу.

У разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до Повідомлення подається Повідомлення типу «скасовуюче» з помилковими даними і одночасно повідомлення типу «початкове» з правильними даними.

 

Як сплачують ЄСВ приватні підприємці – «загальносистемники»

Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, здійснюють обчислення єдиного внеску за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації.
При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток).
Базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ застосовується ставка у розмірі 22%.
У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ.
При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (в 2019 році – 918,06 грн.)
Зазначена норма передбачена п. 4 ч. 1 ст. 4, ч.2 ст.7, абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону №2464.

 

Втратили статус неприбуткової організації: як звітувати

Новостворені неприбуткові підприємства, установи та організації, подають за результатами року звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт), в якому відображаються результати діяльності з дня їх державної реєстрації.
Платник податку на прибуток, який протягом звітного року включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), по закінченню цього звітного року має подати до органу ДФС податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), в якій відобразити дані податкового обліку за період застосування загальних правил оподаткування прибутку та Звіт за період перебування у Реєстрі цього звітного року.  При недотриманні неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п. п. 133.4.1 і п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу Декларацію, сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

 

Підприємство продає автомобіль фізичній особі. Коли оподатковувати податком на доходи фізичних осіб?

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку. Отже, якщо продаж автомобіля здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна. Якщо при продажу автомобіля юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у такої фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки. Зазначена норма передбачена п.п. «е» п.п. 164.2.17 ст. 164 ПКУ.

 

Міністерством фінансів України надано роз’яснення щодо обслуговуючих кооперативів

ДПС України листом від 10.09.2019 № 990/7/99-00-07-02-02-17 надала для використання у роботі роз’яснення з питання щодо правомірності перебування у Реєстрі неприбуткових установ і організацій обслуговуючих кооперативів, у тому числі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, надіслане Міністерством фінансів України листом від 02.09.2019 № 11210-09-63/21886. Більш детальніше з листом Мінфіну України від 02.09.2019 № 11210-09-63/21886 можна ознайомитися за посиланням.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Хто не подасть звітність без наявності нотаріально посвідченої довіреності

Відповідно до п. 48.5 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна бути підписана:

– керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. При веденні бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку (п. п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).

– фізичною особою – платником податків або його представником (п. п. 48.5.2 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, особисто платником податків або уповноваженою на це особою (п. 49.3 ст. 49 ПКУ).

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2. ст. 19 ПКУ).

Статтею 246 Цивільного кодексу України визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Отже, особі при поданні податкової декларації необхідно пред’являти контролюючому органу документи, що уповноважують таку особу на подання звітності.

Особа, уповноважена на подання звітності від імені юридичної особи, повинна мати довіреність, видану керівником такої юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Особа, уповноважена на подання звітності від імені самозайнятої особи, також повинна мати нотаріально посвідчену довіреність.

Побутові послуги населенню: що дозволено підприємцю

Звертаємо увагу підприємців, платників першої та другої групи спрощеної системи оподаткування щодо надання побутових послуг. Так, відповідно до п. 291.7 ст. 291 ПКУ для цілей глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ під побутовими послугами населенню слід розуміти такі види послуг:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

2) послуги з ремонту взуття;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

11) виготовлення та в’язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

23) послуги з ремонту годинників;

24) послуги з ремонту велосипедів;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

31) послуги з виконання фоторобіт;

32) послуги з оброблення плівок;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

36) послуги перукарень;

37) ритуальні послуги;

38) послуги, пов’язані з сільським та лісовим господарством;

39) послуги домашньої прислуги;

40) послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

Опис майна після виникнення податкового боргу

Згідно з п. 89.1 ст. 89 ПКУ право податкової застави виникає:

– при несплаті у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);

– при несплаті у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п. п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);

– у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Чи повинен громадянин повідомляти органи ДПС про зміну свого прізвища та реєстрації місця проживання?

Фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою №5ДР. До таких даних, зокрема, відноситься прізвище особи та зареєстроване місце проживання.

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за формою №5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). При зверненні до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Заява за формою №5ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

Неповнолітня особа  є власником об’єкту житлової нерухомості. Як сплачувати податки

Фізичні особи у 2019 році повинні сплатити податок на нерухоме майно протягом 60 днів з моменту отримання податкового повідомлення – рішення, прийнятого контролюючим органом.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Згідно з п. 99.2 cт. 99 ПКУ грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Також, батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Звертаємо увагу: у разі, якщо громадяни не отримали податкового повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, або ж якщо виникли запитання щодо розміру нарахованого податку, у випадку зміни власника нерухомості, права на пільги або виникнення необхідності уточнення сум податку, то слід звернутися до Центру обслуговування платників.

Отримати податкову знижку можна лише працюючи офіційно!

Якщо фізична особа не працює, не отримує заробітну плату або  отримує її неофіційно,  не сплачує податок на доходи фізичних осіб, вона не має права на податкову знижку.

Для отримання податкової знижки та повернення з бюджету сплачених коштів у вигляді податку  на доходи фізичних осіб, слід надати до органу податкової служби за місцем реєстрації  Декларацію про майновий стан і доходи та копії документів, які підтверджують понесені витрати у звітному році.

Скористатися податковою знижкою  за звітний рік можна до кінця поточного року. На наступні податкові роки таке право не переноситься.

Отже, для отримання податкової знижки за 2018 рік Декларацію про майновий стан та доходи слід подати до 31 грудня 2019 року.

 

0

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.