І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

Увага! Рахунки за стандартом IBAN для сплати платниками податків і зборів вступають в дію з 01 жовтня

Як раніше повідомлялось, рахунки для зарахування податків, зборів та інших доходів до державного та місцевих бюджетів відповідно до стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) вступають в дію з 01.10.2019.

При цьому, з 01.10.2019 до 31.10.2019 діє перехідний період, а починаючи з 01.11.2019 – нові рахунки діють у постійному режимі.

Реквізити нових бюджетних рахунків для сплати податків і зборів до державного та місцевих бюджетів (відповідно до стандарту IBAN), які почнуть діяти з 01.10.2019 року, можна знайти за посиланням: https://kh.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

За право продавати підакцизні товари харківський бізнес сплатив до місцевої казни понад 42 мільйонів гривень

З початку року місцеві бюджети Харківської області отримали 42,4 мільйона гривень плати за ліцензії на здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. При цьому понад очікувану суму надійшло 1,9 млн.грн. У серпні надійшло 4,1 млн.грн плати за ліцензії.

Протягом січня-серпня 2019 року власникам торгівельних об’єктів податкова служба регіону видала 6,9 тисяч ліцензій:  у тому числі, 3950 – на право реалізувати у роздріб алкоголь, 2971  – для роздрібного продажу тютюнових виробів.

Станом на 1 вересня 2019 року на обліку знаходиться 3134 суб’єктів господарювання, які здійснюють ліцензійну діяльність.

З актуальним реєстром діючих ліцензій можна ознайомитися на сайті Головного управління ДПС у Харківській області https://kh.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy

 

 Президентом України підписані закони України про подання єдиної звітності з єдиного внеску та ПДФО

Президент України підписав закони України, ухвалені Верховною Радою України 19 вересня 2019 року:
– № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 115);
– № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 116).
Закони № 115 та № 116 спрощують подання звітності з ЄСВ.
Так, Законом № 116, зокрема, встановлено такий порядок звітування:
– для ФОП та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність передбачено, що відомості про нарахування, обчислення і сплату ЄВ з доходів від підприємницької діяльності або провадження незалежної професійної діяльності подаються у складі річної податкової декларації про майновий стан і доходи;
– для ФОП – платників єдиного податку першої та другої груп передбачено подання у складі податкової декларації платника єдиного податку відомостей про суми єдиного внеску;
– для платників єдиного податку третьої грипи(фізичні особи) передбачено у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подання також відомостей про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників;
– для страхувальників (підприємств та самозайнятих осіб, які використовують працю найманих працівників) передбачено подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників  податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Зазначені закони опубліковані в офіційному виданні – газеті «Урядовий кур’єр» від 25.09.2019 № 183 та наберуть чинності з 01 січня 2021 року.

 

Громадяни можуть переглянути інформацію про наявність податкового боргу через Е-кабінет платника

Фізична особа — громадянин, не зареєстрована суб’єктом господарювання, в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по відкритих інтегрованих картках платника.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), сертифікованого у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється через офіційний веб-портал ДПС.

 

Електронний кабінет надає доступ до усіх квитанцій за результатами обробки ПН та РК

Користувачі Електронного кабінету мають доступ до всіх квитанцій за результатами обробки податкових накладних (далі – ПН) та розрахунків коригування до ПН (далі – РК) незалежно від способу подання їх на реєстрацію в ЄРПН.
Платники ПДВ мають можливість в режимі «ЄРПН»особистого кабінету, крім доступу щодо складених ними чи їх контрагентами ПН та/або РК в розрізі відповідних статусів, переглянути та завантажити квитанції за результатами їх обробки незалежно від програмного забезпечення, яким такі ПН надсилались на реєстрацію в ЄРПН.
Нагадуємо, що до ЄРПН вносяться відомості щодо ПН та/або РК, які прийняті та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

На порталі ДПС розміщено новий банер «Новітні РРО»

На офіційному веб-порталі Державної податкової служби України розміщено новий банер «Новітні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/novitni-rro), який містить актуальні матеріали та документи щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та новацій у вказаній сфері. У банері також розміщено відповіді на питання, які найбільш цікавлять бізнес та громадськість.

 

Увага платників акцизного податку, що реалізують пальне

Лозівське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує платникам акцизного податку, що реалізують пальне, що норми пп. 1202.1 – 1202.3 ст. 1202 ПКУ, якими запроваджені нові штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в єдиному реєстрі акцизних накладних, акцизних накладних/розрахунків коригування, встановлені ст.ст. 231 та 232 ПКУ, застосовуються з 01 жовтня 2019 року.
Також нагадуємо, що не пізніше 01 жовтня 2019 року  розпорядники акцизних складів зобов’язані обладнати акцизні склади де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

ІІ. Інформація для бухгалтерів

 

Щодо подання уточнення фінансової звітності

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема, платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 №897 (далі – Декларація). При цьому у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка «+». Відомості про форми фінансової звітності, які одночасно подаються з Декларацією, відображаються у відповідній таблиці Декларації.

Декларація з ознакою «Звітна нова» подається до закінчення граничного строку подання Декларації за такий самий звітний період з виправленими показниками після поданої Декларації з ознакою «Звітна».

Якщо до граничного терміну подання Декларації у фінансовій звітності виявлені помилки, які впливають на показники Декларації, такі уточнення здійснюються у «Звітній новій» Декларації з поданням до такої Декларації фінансової звітності з виправленими показниками.

Якщо до граничного терміну подання подається виправлена Декларація з ознакою «Звітна нова», то фінансову звітність, показники якої не підлягають виправленню, повторно подавати не потрібно.

При цьому платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Сільські ради об’єднали в ОТГ: ставка для сплати земельного податку

Відповідно до п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п. п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 ПКУ плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Рішення рад нормативно-правового характеру відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено пізніший строк введення цих рішень у дію.

Статтею 12 Закону України від 11 вересня 2003 року №1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» із змінами та доповненнями (далі – Закон №1160) встановлено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності – у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п. п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (п. 12.5 ст. 12 ПКУ).

Водночас п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» встановлено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги п. п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, п. п. 12.3.4 п. 12.3, п. п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону №1160.

Згідно з частиною восьмою ст. 8 Закону України від 05 лютого 2015 року №157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад» із змінами та доповненнями (далі – Закон №157) після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради територіальної громади, що увійшла до об’єднаної територіальної громади, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб.

Таким чином, якщо радою об’єднаної територіальної громади не прийнято нове рішення про встановлення місцевих податків та зборів, то платники земельного податку застосовують ставки, затверджені рішеннями відповідних сільських, селищних, міських рад, що об’єдналися в територіальну громаду.

Тонкощі заповнення розділів «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» та «Відомості про контрольовані операції» Додатка до Звіту про контрольовані операції

Форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8.

Згідно з абзацом першим п. 4 розд. І Порядку Звіт складається із заголовної, основної частин, додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту.

Кількість додатків до Звіту відповідає кількості контрагентів – сторін контрольованих операцій.

Відповідно до п. 1 розд. ІV Порядку Додаток до Звіту (далі – Додаток) заповнюється окремо щодо кожної особи, яка бере участь у контрольованій операції.

Порядковий номер Додатка має збігатися з порядковим номером, зазначеним у графі 1 Загальних відомостей про контрольовані операції основної частини Звіту щодо відповідної особи – сторони контрольованої операції. Кількість додатків має дорівнювати останньому порядковому номеру особи – сторони контрольованої операції, зазначеної у графі 1 Загальних відомостей про контрольовані операції основної частини Звіту.

Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку встановлено, що графа 1 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» заповнюється наростаючим порядковим номером рядка при їх додаванні у таблицю залежно від кількості контрагентів – сторін контрольованих операцій.

При цьому відповідно до абзацу першого п. 2 розд. ІІІ Порядку у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» зазначається повне найменування особи – сторони контрольованої операції, яке зазначено у контракті/договорі. У разі наявності у платника податків протягом звітного періоду більше одного контрагента, які є сторонами контрольованих операцій, вони зазначаються в наступних рядках таблиці у довільному порядку.

Слід зазначити, що при здійсненні господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов’язаними особами – нерезидентами із залученням непов’язаних осіб відповідно до п. п. 39.2.1.5 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розд. I Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» зазначається повне найменування нерезидента – пов’язаної особи.

Водночас п. 3 розд. ІV Порядку встановлено, що у разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов’язаними особами – нерезидентами із залученням непов’язаних осіб відповідно до п. п. 39.2.1.5 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розд. I ПКУ у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» Додатка зазначається інформація відповідно до первинних документів щодо операції придбання та/або продажу товарів (робіт, послуг) із залученою непов’язаною особою.

Згідно з п. 5 розд. ІV Порядку у розділі «Відомості про контрольовані операції» Додатка зазначаються деталізовані відомості про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді із особою, інформація про яку зазначена у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» цього Додатка.

Отже, якщо протягом звітного року одночасно здійснюються господарські операції із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) як з пов’язаною особою – нерезидентом із залученням непов’язаних осіб відповідно до п. п. 39.2.1.5 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ так і безпосередньо з тією ж пов’язаною особою – нерезидентом, то при заповненні розділу «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» Додатка зазначається інформація про нерезидента – пов’язану особу.

Водночас при заповненні розділу «Відомості про контрольовані операції» Додатка зазначаються відомості про всі здійснені протягом року контрольовані операції як з пов’язаною особою – нерезидентом, інформація про яку зазначена у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» цього Додатка, так і з пов’язаною особою – нерезидентом із залученням непов’язаних осіб відповідно до п. п. 39.2.1.5 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. При цьому зазначені операції у розділі «Відомості про контрольовані операції» Додатка відображаються окремими рядками.

Стаціонарне джерело забруднення надано в оренду: хто заплатить за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Відповідно до п. п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 ПКУ платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

Якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Отже, платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, при використанні орендованих стаціонарних джерел забруднення, є орендар, під час провадження діяльності якого на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Інформація про зареєстровані/скасовані РК: як отримати суб’єкту господарювання

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) розрахункова книжка – це належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в контролюючих органах, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО).

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, що затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок), розроблено відповідно до ст. 8 Закону.

Згідно з п. 4 глави 1 розд. ІІІ Порядку реєстрація першої розрахункової книжки (далі – РК) в контролюючому органі відбувається одночасно з реєстрацією книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на окрему господарську одиницю (далі – ГО) або на РРО, другої та наступних – на підставі реєстраційної заяви. Датою реєстрації першої РК є дата реєстрації КОРО.

При реєстрації РК присвоюється номер, який складається з фіскального номера першої КОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої РК і літери «к». При реєстрації РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера РК додається літера «с».

Після реєстрації суб’єкт господарювання заповнює рядки реєстраційної сторінки РК (номер книжки, дата реєстрації, найменування контролюючого органу, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю), після чого РК вважається зареєстрованою.

Скасування РК здійснюється одночасно зі скасуванням реєстрації КОРО на окрему ГО або на РРО.

Пунктом 6 глави 2 розд. ІІІ Порядку встановлено, що на кожному місці проведення розрахунків повинна використовуватися окрема РК з КОРО, на яку вона зареєстрована.

РК, зареєстровані на окрему КОРО, повинні використовуватися послідовно згідно з їх порядковими номерами та до повного вичерпання розрахункових квитанцій. Якщо в КОРО обліковуються розрахункові операції за декількома місцями проведення розрахунків, такої послідовності слід дотримуватися щодо кожного місця проведення розрахунків.

Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці РК необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями, що є в РК.

При втраті РК суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати.

Згідно з п. 11 глави 2 розд. ІІІ Порядку використані РК зберігаються суб’єктом господарювання відповідно до вимог пункту 6 статті 3 Закону, а саме – протягом трьох років після їх закінчення.

Отже, реєстрація, облік, застосування РК згідно з вимогами Порядку ведеться у прив’язці до КОРО. Дані щодо фіскальних номерів КОРО, дати реєстрації/скасування реєстрації КОРО, номера останньої КОРО оприлюднюються ДПС відповідно до вимог п. 13 глави 1 розд. ІІ Порядку у відкритій частині Електронного кабінету за посиланням: http://cabinet.tax.gov.ua/registers/koro.

Інформацію про стан розрахунків з бюджетом, отриману через ЕК, можна використати при оскарженні рішень

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Під час процедури адміністративного оскарження обов’язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених ПКУ, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Обов’язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п. 56.4 ст. 56 ПКУ).

При цьому Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі шляхом, зокрема перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків) (п. 42. прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу.

При адміністративному або судовому оскарженні рішень контролюючих органів тощо платник податків має право використовувати інформацію про стан розрахунків з бюджетом, отриману через меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету.

Земельний податок для юридичних осіб: звітність та сплата

Якщо є у власності або користуванні, у тому числі оренді, земельні ділянки на території різних сільських (селищних) рад, що належать до одного адміністративного району (коди органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ різні), то такий платник має подати до відповідного контролюючого органу окремі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) щодо кожного коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки.

Так, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачують рівними частками власники та землекористувачі земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Земельна ділянка надана для ведення фермерського господарства: хто платить земельний податок

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Оскільки платником земельної ділянки є власник земельної ділянки, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

Здійснено поділ приміщення на декілька об’єктів (магазин, перукарня): як відобразити у повідомленні за ф. №20-ОПП

Якщо платник податків здійснив поділ власного приміщення на два і більше об’єктів різного призначення (магазин, перукарня тощо), подається Повідомлення за ф. №20-ОПП, в якому інформація щодо такого об’єкта оподаткування зазначається декількома рядками, а саме: у першому рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у наступних – оновлена інформація про об’єкти оподаткування, які створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»).

При цьому кожному новоствореному об’єкту оподаткування присвоюється відповідний ідентифікатор об’єкта оподаткування за правилами, визначеними п.4 Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за ф. №20-ОПП).

Дозвіл на спеціальне водокористування відсутній: визначаємо рентну плату

Відповідно до п. п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 ПКУ за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.

За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п. п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

При перевищенні водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п. п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Грошові зобов’язання оскаржують: чи відмовлять контролери у видачі довідки про відсутність заборгованості?

Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733 (далі – Порядок №733), який визначає механізм надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка).

Відповідно до п. 5 Порядку №733 перевірка наявності/відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, здійснюється за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів на дату формування Довідки з урахуванням наявності/відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості за основним та неосновними місцями обліку платника.

За відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, уповноважений орган формує Довідку.

Пунктом 8 Порядку №733 за наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому ст. 42 глави 1 розд. II Податкового кодексу України.

Тобто підставою для відмови у наданні Довідки є наявність у платника податків за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи на дату формування Довідки.

У той же час форма заяви на видачу Довідки, встановлена додатком 2 до Порядку №733, передбачає інформування платником податків про триваючий процес оскарження в адміністративному або судовому порядку суми грошового зобов’язання шляхом проставляння відповідної позначки.

 

Роботодавці зобов’язані своєчасно сплачувати єдиний внесок

ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
Норми визначені частиною 12 ст. 9 Закону № 2464).
Роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина 8  ст. 9 Закону № 2464).
Порядок нарахування і сплати єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Інструкція № 449).
Згідно з п. 11 розділу ІV Інструкції № 449 у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).
Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати єдиного внеску.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

До уваги підприємців – «спрощенців»! За наявності податкового боргу реєстрація платника єдиного податку може бути анульована

Наявність  податкового боргу може призвести до анулювання  реєстрації платником єдиного податку.
Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Згідно з п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Крім того, у разі наявності у підприємця – платника єдиного податку податкового боргу протягом зазначеного періоду реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу (п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).
Контролюючий орган анулює реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.
У такому випадку  підприємець  має право обрати або перейти  на спрощену  систему  оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючого органу.
Тож, шановні платники єдиного податку, у разі наявності у вас податкового боргу, віднайдіть можливість найшвидше  його сплатити.
Перевірити стан розрахунків з бюджетом  можна за допомогою сервісу ДПС України «Електронний кабінет» за посиланням або особисто  завітати до Центру обслуговування платників органу податкової служби за місцем реєстрації.

 

Шановні громадяни!

При купівлі Вами підакцизних товарів таких, як лікеро-горільчані вироби, вино, пиво, тютюнові вироби в мережі роздрібної торгівлі (магазини, кіоскі, павільйони і т.д.) та громадського харчування (закусочні, кафе, ресторани і т.д.), саме Ви сплачуєте акцизний податок у розмірі 5% від загальної суми таких товарів.
Акцизний податок, повинен бути перерахований суб’єктом господарювання до місцевого бюджету.
Єдиним підтвердженням, що цей податок буде перерахований до місцевого бюджету, це видача покупцеві фіскального чеку, роздрукованого на реєстраторі розрахункових операцій.
Тому, враховуючи, той факт що спочатку платниками акцизного податку є громадяни, які купують підакцизні товари, Лозівське  управління пропонує контролювати сплату суб’єктами господарювання акцизного податку, самими громадянами, шляхом вимоги розрахункових документів у продавців.
Нагадуємо, що 5% від коштів, сплачених споживачем, при купівлі підакцизних товарів у роздрібній мережі, повинні поповнювати місцевий бюджет та витрачатись на соціально-економічний розвиток міста, а не на підприємця.

 

Кому податкова служба розповість про отримані доходи фізичних осіб

Персональні дані фізичних осіб – платників податків із ДРФО є інформацією з обмеженим доступом.

Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема:

1) за рішенням суду;

2) коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, зокрема:

органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО.

На сьогодні відповідно до Порядку надання інформації Державною податковою службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 13.12.2016 №3639/5/1085, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1652/29782, ДПС надає на запити органів державної виконавчої служби інформацію з ДРФО, зокрема, про джерела отримання доходів боржників – фізичних осіб.

 

Право платників на податкову знижку за 2018 рік

Право платника на податкову знижку регулюється статтею 166 ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Отже, для отримання права на податкову знижку за 2018 рік Декларацію необхідно подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким її взято на облік як платника податку) по 31 грудня (включно) 2019 року.
Декларація подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743) із змінами.
Звертаємо увагу, що згідно з нормами п. 166.4 ст. 166 ПКУ:

– податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

– загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;

– якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скориставсяправом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, провадить безоплатні роз’яснення порядку документального підтвердження прав на податкову знижку та подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), забезпечує безоплатне надання бланків декларацій, інших розрахунків, передбачених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, контролюючими органами за першим запитом платника податку (п.166.5 ст. 166 ПКУ).