І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

 

До уваги платників!

Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській області повідомляє, що  у  2020 році змінюються реквізити рахунків  за стандартом IBAN (міжнародний номер банківського рахунку) для зарахування надходжень до Державного та Місцевих бюджетів.
Зазначені рахунки  починають діяти на постійний основі з 03.01.2020 року.
Інформація щодо нових рахунків  розміщена на офіційному суб-сайті «Територіальні органи ДПС у Харківській області» у розділі«Бюджетні рахунки».

Платники податків Харківщини спрямували до бюджетів усіх рівнів 45,5 млрд грн податків і зборів

Як повідомив керівник податкової служби області Артем Єфремов, за 12 місяців  2019 року платники податків регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів 45,5 млрд гривень. Зазначені надходження перевищили минулорічні на 6,5 млрд гривень.

 

РРО-новації 2020 року: за відсутність обліку товарів законодавством передбачена відповідальність

19.04.2020 наберуть чинності основні норми Закону України від 20 вересня 2019 року № 128, яким, зокрема у новій редакції викладено ст. 20 Закону України від 06 липня 1995 року № 265.

Так, згідно з внесеними змінами до СГ, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

 

ДПС рекомендує платникам податку на прибуток подавати декларацію за оновленою формою

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила, що з 01 січня 2020 року набувають чинності зміни до податкової декларації з податку на прибуток.
Так, таблицю «Наявність додатків» основної частини декларації буде доповнено клітинкою для відмітки про наявність нового додатка ПП, а також буде розділено клітинку «ФЗ\12» на дві для відміток про складання фінансової звітності за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку чи міжнародними стандартами фінансової звітності.
Також передбачено подання нового додатку ПП «Інформація про суми податкових пільг» платниками, що не сплачують податок у зв’язку з отриманням податкових пільг відповідно до постанови КМУ від 27 грудня 2010 року № 1233.
Такі зміни передбачені наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – Наказ № 481), який набув чинності 20 грудня 2020 року.
Зміни, які вже набули чинності, стосуються безпосередньо форми декларації та додатків до неї. Так, внесено зміни до додатку щодо заповнення відомостей про нерезидента, заповнення уточнюючих показників тощо.
Оскільки видання наказу № 481 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які набули чинності з 01.01.2019 року, то платникам податку на прибуток підприємств рекомендовано подавати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік за оновленою формою.
Ознайомитись з наказом № 481 можна на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці:
«Головна /Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/Податок на прибуток підприємств/Нормативно-правові акти/Наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств»» за посиланням .

 

Що чекає ФОП – «єдинників» у разі перевищення граничного обсягу доходів?

У зв’язку з закінченням календарного року нагадує фізичним особам-підприємцям,які застосовують спрощену систему оподаткування,  що відповідно до пп. 293.8 ПКУ ставки, встановлені пп. 293.3 – 293.5 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:
1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пп. 291.4 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пп. 291.4 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пп. 291.4 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Помилково сплачені податки можна повернути не виходячи з офісу: ДПС запустила новий електронний сервіс

Платники податків відтепер можуть керувати власними переплатами не виходячи з офісу або дому. Все, що необхідно — комп’ютер, доступ до мережі інтернет та кваліфікований електронний підпис. ДПС запустила новий електронний сервіс, скориставшись яким платник податків може подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у формі електронного документа.
Заява може бути подана до територіального органу ДПС з використанням засобів програмного забезпечення приватної частини ІТС «Електронний кабінет» та ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності». Після її прийняття органом ДПС заява, подана у формі електронного документа, миттєво потрапляє до відповідного електронного журналу, що суттєво скорочує час на її обробку, створює умови для швидкого опрацювання та відтак дає змогу значно зменшити загальний термін повернення коштів.
Вдосконалено і порядок взаємодії між органами ДПС, місцевими фінансовими органами та органами Державної казначейської служби під час повернення з бюджетів усіх рівнів помилково та/або надміру сплачених коштів. Запроваджено єдину автоматизовану систему створення, підписання, погодження електронних документів, їх передавання, одержання, оброблення з використанням електронного цифрового підпису та інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем з одночасною повною відмовою від паперового документообігу.

Електронний документообіг запрацював також і щодо повернення з бюджету надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування. Засобами інформаційно-телекомунікаційної системи створено окремий Журнал податкових декларацій про майновий стан і доходи, у яких задекларовано право платника на податкову знижку.

 

Трудовий договір – угода роботодавця з працівником

Відповідно до ст. 21 КЗпП, трудовий  договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою:

– працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові;

– власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

 

Cтавки єдиного податку для ФОП – 2020

Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській області повідомляє, що підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму впливає на  показники  максимальних ставок єдиного податку для спрощенців І та ІІ групп.

Нагадаємо, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюють підприємцям сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць (п. 293.2 ПКУ). При цьому їх максимальний розмір встановлюють:

1) для І групи платників єдиного податку – у межах до 10 % розміру прожиткового мінімуму;

2) для ІІ групи платників єдиного податку – у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, з січня 2020 року максимальні фіксовані ставки єдиного податку для ФОП-єдинників складають:

– для І групи – 210,20 грн ( 2102 грн х 10%);

– для ІІ групи – 944,60 грн (4723 грн х 20%).

Адміністрування акцизного податку: є зміни

29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року №391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» (далі – Закон № 391).

Зміни, внесені Законом №391 до ПКУ, зокрема, передбачають:

– доповнення акцизної накладної новими обов’язковими реквізитами;

– уточнення можливості складання зведеної акцизної накладної;

– наведення умов віднесення операцій із заправлення пальним за договорами підряду до власного споживання;

–  розширення переліку випадків, в яких особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана скласти акцизну накладну;

– визначення алгоритму дій при зазначенні в акцизній накладній помилкових даних або її складання на операцію, яка не відбулася;

– відтермінування до 1 квітня 2020 року накладання штрафів:

1) за не обладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів;

2) за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів;

– подання одноразово, до 20 січня 2020 року включно, заявки на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, без сплати акцизного податку, суб’єктами господарювання, які до 01 липня 2019 року не підпали під визначення платників акцизного податку, а з 01 липня 2019 року зареєстровані платниками такого податку;

– встановлення триденного терміну для реєстрації акцизних накладних за експортними операціями, подовження строку до 15 календарних днів для подання довідки форми 2 промисловими споживачами, надання можливості підприємствам роздрібної торгівлі самостійно обирати спосіб складання акцизних накладних при відпуску пального через колонки (зведені або за щоденними підсумками операцій).

Крім того, Законом №391 внесені зміни до Закону №481, відповідно до яких:

– визначено, що роздрібною торгівлею пальним будуть вважати також реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;

– передбачено застосування штрафу у розмірі 500 тис. грн за надання послуг із зберігання пального, що належить іншим СГ та/або реалізацію (тобто фізичну передачу) пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абзацу другого частини сорок першої ст. 15 Закону №481 (на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним);

– визначено, що СГ, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують, відтерміновано застосування штрафу за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.

ІІ. Інформація для бухгалтерів

 Уточнено перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування ПДВ

З 10.01.2020 набрала чинності постанова Правління НБУ від 28 грудня 2019 року № 167 «Про внесення змін до Переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування» (далі – Постанова № 167).

Постановою № 167 НБУ уточнив Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування (далі – Перелік), затвердженого постановою Правління НБУ від 01 серпня 2017 року № 73, які відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, та внесено зміни, зокрема до переліку операцій, пов’язаних з:

– відкриттям (закриттям) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах;

– з оформленням чи підтвердженням розрахунків клієнтів;

– проведенням розрахунків клієнтів;

– касовим обслуговуванням клієнтів.

Зміни, внесені до Переліку, обумовлені запровадженими у 2019 році новаціями у валютному законодавстві, а також змінами у нормативно-правових актах НБУ з питань безготівкових розрахунків в Україні у національній валюті, порядку відкриття та закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів.

З 1 січня – нові довідники податкових пільг

ДПС України затвердила нові довідники податкових пільг — №95/1 та №95/2 (станом на 01.01.2020 р.).

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток підприємств, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Слід зазначити, що при звітуванні за 12 календарних місяців 2019 року слід застосовувати вже нові довідники.

Звіт про податкові пільги за 2019 рік подається востаннє. Відповідно до постанови КМУ від 31.10.2018 р. № 891 передбачено скасування обов’язку складання та подання до контролюючого органу окремого звіту про суми податкових пільг з 2020 року. Облік сум податкових пільг, отриманих СГ, здійснюватиметься контролюючими органами на підставі інформації, наявної в поданих такими СГ податкових деклараціях.

Платникам ПДВ варто врахувати при поданні звітності за січень 2020 року

З 1 січня 2020 набрала чинності постанова КМУ від 31.10.2018 №891, відповідно до якої скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг здійснюватиметься на підставі податкової звітності.

У зв’язку з цим наказом МФУ від 20.11.2019 №488 внесено зміни до форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

Зокрема, відповідно до наказу МФУ від 20.11.2019 №488 «Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року №167»  розрахунок сум ПДВ, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, здійснюватиметься у додатку 6 до податкової декларації з ПДВ – «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю».

Податкова звітність з ПДВ, у тому числі додаток 6, з урахуванням змін внесених оновленим наказом, подається починаючи із звітного (податкового) періоду за січень 2020 року.

Річний звіт з ЄСВ подається до 10 лютого

ФОП, незалежно від обраної системи оподаткування зобов՚язані до 10 лютого подати звіт за 2019 рік по єдиному внеску за себе.

Річний звіт з єдиного соціального внеску подається незалежно вiд тогo здійснюють вoни чи ні підприємницьку діяльність.

Форму звіту Додаток 5 можна знайти в Електронному кабінеті https://cabinet.tax.gov.ua/

Коли суб’єкт господарювання повідомляє про відсутність екологічного податку

Відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ СГ, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

СГ, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

В іншому разі такі СГ зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

Форма №1-ОПП: подання при переведенні юридичної особи на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого

Відповідно до Порядку №1588, платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) за ф. №1-ОПП (далі – заява за ф. №1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

Враховуючи викладене, якщо у юридичної особи, відомості щодо якої містяться в ЄДР, під час процедури переведення на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого, пов’язаного із зміною місцезнаходження, виникає необхідність подання інформації про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського обліку, то такий платник податків подає заяву за ф. №1-ОПП у 10-денний строк з дня виникнення змін у облікових даних платника податків до контролюючого органу, у якому він перебуває за основним місцем обліку платника податків на дату подання заяви за ф. №1-ОПП.

При цьому дані про взяття на облік платника податків передаються до ЄДР у день взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік та оприлюднюються на порталі електронних сервісів Міністерства юстиції України та на офіційному вебпорталі ДПС України в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет».

Чи отримає батько податкову соціальну пільгу на трьох дітей, де одна дитина дружини не всиновлена

Виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини визначено у ст. 121 Сімейного кодексу України (далі – СКУ), які ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст. 122 та 125 СКУ.

Відповідно до ст. 141 СКУ мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою.

Згідно з частиною другою ст. 51 Конституції України та ст. 180 СКУ батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Звільнення батьків від обов’язку утримувати дитину може бути тільки за рішенням суду (п. 2 ст. 188 СКУ).

Крім того, ст. 181 СКУ наведено способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини (ст. 141 СКУ).

Разом з тим, дитина може бути усиновленою, що передбачає прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, яке здійснене на підставі рішення суду (ст.ст. 207 і 208 СКУ).

Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов’язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини (п. 4 ст. 232 СКУ).

Відповідно до п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2020 році складає 1051 гривню).

Згідно з абзацом першим п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2020 році – 2640 гривень).

Водночас платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2020 році – 1051 грн), у розрахунку на кожну таку дитину (п. п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбаченому п. п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви від платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

Перелік таких документів та порядок їх надання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1227 «Про затвердження Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги» (п. п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Враховуючи зазначене, оскільки чоловік не усиновив дитину дружини від першого шлюбу, у нього не виникає обов’язку щодо її утримання. Тобто він не має права у такому випадку на застосування податкової соціальної пільги на не всиновлену дитину.

Однак такий платник при отриманні доходу у вигляді заробітної плати, розмір якої у 2020 році не перевищує 5880 грн на місяць (2940 грн х 2), та при додержанні всіх інших вимог ст. 169 ПКУ, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 1051 грн у розрахунку на кожну свою дитину.

Нульова ставка та операції звільнені від оподаткування: новації в оподаткуванні ПДВ

З 1 січня до 31 грудня 2021 року тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТЗЕД) (п. 63 розд. ХХ ПКУ).

Також з 1 січня 2020 року до 1 січня 2025 року продовжено період оподаткування ПДВ за нульовою ставкою операцій підприємств з інвалідністю (Закон України від 05.12.2019 р. №344-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємств та організацій, заснованих громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю»). Ідеться про постачання товарів та послуг, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані такими організаціями та є їхньою власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50% середньооблікової кількості штатних працівників, а фонд оплати праці таких інвалідів протягом звітного періоду – не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва (п. 8 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

 

Чи може фізична особа-громадянин, не зареєстрований СГ, переглянути інформацію про наявність податкового боргу?

Фізична особа-громадянин, не зареєстрована суб’єктом господарювання, в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по відкритих інтегрованих картках платника.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється через офіційний вебпортал ДПС.

 

Чи може податкова надати розстрочку при непогашенні попередньої?

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум, якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника чи заступником керівника контролюючого органу.

 

Чи застосовується податкова застава, якщо податковий борг становить 1000 гривень?

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 1020 гривень.

 

Де розміщується інформація про перелік майна, яке перебуває у податковій заставі та підлягає продажу на аукціонах, а також про місце та час проведення таких аукціонів?

Під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), який вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.

Інформація про перелік майна платників податків, призначеного для продажу, та про час та умови проведення торгів оприлюднюється відповідною біржею.

Організатор аукціону оприлюднює оголошення в засобах масової інформації та на власній вебсторінці.

Також інформація щодо укладених договорів-доручень на реалізацію майна підприємств-боржників з уповноваженими організаціями та перелік такого майна розміщується у рубриці «Переліки» на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України (www.tax.gov.ua).

 

Яким чином поширюється право податкової застави, якщо у підприємства неподільний актив?

Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу в повному обсязі.

 

Чи мають право працівники контролюючого органу вилучати готівку з каси підприємства у рахунок погашення його податкового боргу без згоди керівника?

Контролюючий орган має право здійснювати стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків на підставі рішення суду.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

До уваги громадян! Розпочалася деклараційна кампанія – 2020!

З початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року.

Декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян.
Відповідно до норм ПКУ громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) розподіляються на дві категорії:

– особи, які зобов’язані подати річну декларацію,
та

– особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.

Фізична особа – платник податків може обрати зручний для себе спосіб подання декларації та подати її до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання) в один із таких способів:

– особисто або уповноваженою на це особою;

– надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

 

Граничний термін подання декларації за звітний 2019 рік для громадян, які зобов’язані подати річну декларацію, – 30 квітня 2020 року.
У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті» (cabinet.tax.gov.ua), який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Звертаємо увагу, що обов’язок подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

– доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).

До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір тощо;

– доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.

До таких доходів відноситься, зокрема дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи;

– іноземного доходу;

– доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі, якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га;

– та в інших передбачених ПКУ.

Фізичні особи – платники податків мають право відповідно до статті 166 ПКУ задекларувати право на податкову знижку шляхом подання декларації по 31 грудня 2020 року (включно).

Нова форма декларації про майновий стан і доходи для зручності платників
Наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019  № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» (далі – Наказ № 177), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 728/33699, з 01.01.2020 запроваджується та вводиться в дію нова форма податкової Декларації, якою передбачено деякі зміни.
Так, новою формою податкової Декларації в окремому додатку Ф3 «Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку» передбачено здійснення розрахунку ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО, у зв’язку із використанням права на податкову знижку.
Крім того, у новій формі Декларації для платників податків, які декларують право на податкову знижку, введено окрему позначку у розділі категорія платника, у зв’язку з тим, що такі платники відповідно до п.п. 166.1.2 п. 166.1   ст. 166 ПКУмають окремий граничний строк подання Декларації – по 31 грудня включно наступного за звітним року.
Також у новій формі Декларації введено окремий рядок 10.2 «Дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру» для відображення доходів за цивільно-правовими договорами, отриманих від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи.
Звертаємо увагу, що у рядку 17 «Сума податку з доходів, отриманих від фізичної особи – платника податку (орендаря), який не є податковим агентом, за оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси платника податку (орендодавця) (графа 6 рядка 10.4.1)» Декларації відображаються суми ПДФО, отримані від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця, який в подальшому приймає участь у розрахунку податкових зобов’язань з ПДФО (рядок 18.1 Декларації). Водночас, військовий збір за зазначеними операціями сплачується в повному обсязі за податковою адресою платника податків.

Коли дохід фізичної особи від продажу інвестиційного активу не підлягає оподаткуванню ПДФО та включенню до річної декларації про майновий стан і доходи

Платник податку обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п. п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 розд. ІV ПКУ.

Згідно з п. п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:

а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ ( у 2018 році – 2470 грн, у 2019 році – 2690 грн, у 2020 році – 2940 гривень);

б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п. п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації).

У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п.170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Заклади, що відносяться до вітчизняних з метою отримання податкової знижки за навчання

Відповідно до п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05 вересня 2017 року №2145-VІІІ «Про освіту» (далі – Закон № 2145) та спеціальні закони України:

– від 22 червня 2000 року №1841-III «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями;

– від 11 липня 2001 року №2628-III «Про дошкільну освіту»;

– від 13 травня 1999 року №651-XIV «Про загальну середню освіту» із змінами та доповненнями;

– від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» із змінами та доповненнями;

– від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями.

Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Відповідно до ст. 22 Закону №2145 юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є освітня діяльність.

Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом №2145 та іншими законами України, має також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність.

Разом з тим, відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 та п. 6 частини першої ст. 7 Закону України від 02 березня 2015 року №222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема, освітньої діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти

Таким чином, з метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено спеціальними законами.