І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

Харківщина. Більш ніж 6 млрд грн податків і зборів за два місяці

Як повідомив керівник податкової служби області Артем Єфремов, протягом січня-лютого поточного року платники податків регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів 6,1млрд гривень.

Так, до Державного бюджету надійшло  3,2 млрд грн, до місцевих бюджетів –  2,9  млрд гривень.

Надходження до місцевих бюджетів Харківщини зросли на 192,2 млн гривень

Як повідомив керівник податкової служби області Артем Єфремов, протягом січня-лютого 2020 року місцеві бюджети поповнились на 2,9 млрд грн, що на 7,1%  або на 192,2 млн грн більше минулорічного показника.

При цьому, основним джерелом надходжень до місцевого бюджету є податок на доходи фізичних осіб. З початку року надійшло 1,6 млрд грн цього податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2019 року забезпечено приріст надходжень на 9,4 % або на 137,2 млн гривень.

Крім того, до місцевих бюджетів області за січень-лютий надійшло єдиного податку – 735,2 млн грн (+82,1 млн грн), земельного податку та орендної плати – 302,5 млн грн(+36,5 млн грн), податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 64,2 млн грн. (+6,3 млн грн), акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – 53,7 млн грн (+13,3 млн грн), екологічного податку – 22,8 млн грн (+0,2 млн грн), плати за ліцензії – 14,9 млн грн (+5,1 млн грн).

Економічна та соціальна стабільність у регіоні залежить від своєчасного та в повному обсязі наповнення місцевих бюджетів. Отже, сплачуючи податки, пам’ятаємо, що від цього залежить  добробут мешканців Харківщини.

Граничний термін звітування неприбутковими організаціями за 2019 рік – 2 березня

Неприбуткові організації, які внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2019 рік до контролюючого органу за місцем реєстрації протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного податкового року. Цьогоріч граничним терміном подання звіту є 2 березня 2020 року.

Відзначимо, що форма звіту затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553.

Нагадаємо, що відповідно до п. 46.2 ст. 46  ПКУ, неприбуткові підприємства, установи та організації разом зі звітом обов’язково подають до контролюючих органів річну фінансову звітність, яка є додатком до звіту та невід’ємною частиною.

Звертаємо увагу, що неприбуткові установи і організації, які протягом звітного року виплачували доходи із джерелом походження в Україні нерезидентам, повинні подати декларацію з податку на прибуток із заповненим рядком 23 і додатком ПН разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Для подання звітності та отримання довідок скористайтесь сервісом «Електронний кабінет»

Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській області пропонує платникам податків скористатись сервісом «Електронний кабінет» для подання звітності та отримання довідок.

За допомогою цього сервісу можливо сформувати та надіслати до органів ДПС електронні документи, у тому числі податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків. Також платник може у режимі реального часу отримати доступ до особистої інформації, а саме отримати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, стан поданої звітності, стан розрахунків з бюджетом та інше.

Банківські реквізити для сплати податків, зборів, ЄВ та інших платежів до бюджету

Пунктом 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ передбачено, що електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених, зокрема, ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення обов’язкових для заповнення та подання форм податкової звітності та рахунків для сплати податків і зборів конкретного платника податків.

Відкриття рахунків за надходженнями визначено розд. ІІ Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 №758 (далі – Порядок).

Згідно з абзацами третім та четвертим п. 2.1 розд. ІІ Порядку при внесенні змін до законодавства, згідно з якими змінюється перелік надходжень, що зараховуються до відповідних бюджетів, та/або порядок їх зарахування, а також код та назва території, Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) централізовано відкриває/закриває рахунки за надходженнями згідно із внесеними змінами. Інформація про відкриті/закриті рахунки доводиться до органів Казначейства для подальшого інформування органів, що контролюють справляння надходжень бюджету згідно із встановленими порядками взаємодії, та місцевих фінансових органів. Іншим органам державної влади зазначена інформація надається за їх зверненням.

При зміні аналітичних параметрів рахунків за надходженнями Казначейство змінює реквізити таких рахунків.

Відповідно до п. 4 Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2016 №621, головні управління Державної податкової служби в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків Державної податкової служби повідомляють реквізити рахунків за надходженнями платникам податків.

Крім того, інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Бюджетні рахунки (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/) та рубриці Головна/Законодавство/Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/).

Водночас платники податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету мають доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема бюджетний рахунок на поточну дату.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

 

Інформаційний лист № 5. Реєстрація ПН/РК. Що робити, якщо реєстрацію ПН/РК зупинено?

ДПС продовжує серію публікацій інформаційних листів. У п’ятому випуску читайте про зміни у системі моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних з ПДВ після набрання чинності постановою КМУ № 1165. Також пропонуємо ознайомитися з покроковою інструкцією про те, що робити суб’єкту господарювання, якщо його ПН/РК заблоковано.

Інформаційний лист можна завантажити тут.

За відокремлений підрозділ податкову декларацію з плати за землю підприємству слід подати до податкової інспекції за місцем знаходження земельної ділянки

Відповідно до норм ПКУ платниками земельного податку є юридичні та фізичні особи, які в установленому законодавством порядку набули права на землю. Платниками орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є орендарі земельних ділянок юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

При цьому, власники земельних ділянок, землекористувачі та орендарі земельних ділянок – юридичні особи зобов’язані самостійно щороку обчислювати суму податку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подавати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

У разі, якщо юридична особа має філію (відокремлений підрозділ), що розташований поза її місцезнаходженням, обов’язок щодо подання податкової декларації з плати за землю виникає лише у юридичної особи, оскільки філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

При цьому така декларація з плати за землю подається до податкової інспекції за місцем знаходження земельної ділянки.

Готівкове обмеження на використання коштів виданих під звіт для придбання товарно-матеріальних цінностей

Згідно з п. п. 5 п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148 (далі – Положення №148) готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – платежі готівкою СГ і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення №148 СГ мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн уключно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість СГ, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Тобто обмеження щодо граничної суми готівкового розрахунку у розмірі 10000 грн поширюється на використання коштів виданих підприємством під звіт працівнику для придбання товарно-матеріальних цінностей.

При цьому кількість СГ, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Використання печатки СГ та обов’язковість отримання кваліфікованої електронної печатки для накладання її на електронний документ

Частиною першою ст. 58 прим. 1 ГКУ встановлено, що суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим.

Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування (частина друга ст. 58 прим. 1 ГКУ).

Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків (частина третя ст. 58 прим. 1 ГКУ).

Підпунктом 40 п. 1 ст. 1 розд. I Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що створювач електронної печатки – юридична особа, яка створює електронну печатку.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок №557), на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір) шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів.

Відповідно до абзаців першого, третього та четвертого п. 3 розд. ІІ Порядку №557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) чи кваліфікованої електронної печатки (далі – печатка), керуючись Порядком №557, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього КЕП підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ КЕП чи печатки платника податку (абзац другий п. п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа (абзац другий п. 12 розд. ІІ Порядку №557).

Екологічний податок у 2020 році: викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю

До платників екологічного податку в частині викидів двоокису вуглецю належать суб’єкти, у яких сукупний річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн.

Якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення, та скласти і подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Ставка податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами – 10 грн./тонну.

Надходження екологічного податку в частині викидів двоокису вуглецю зараховуються до загального фонду державного бюджету у розмірі 100 відс.

Наказом МФУ від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію» затверджено Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку, зокрема:
19011000 – «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».

Податкова декларація екологічного податку затверджена наказом МФУ від 17.08.2015 № 715. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки). Зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації. При цьому для декларування податкових зобов’язань з податку за викиди двоокису вуглецю складається окремий додаток.

Декларацію можна переглянути на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/formi-zvitnosti/64218.html)

Бюджетні рахунки для сплати податків, зокрема екологічного податку розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/  та на вебпорталі ГУ ДПС у  Харківській області в розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням:   https://kh.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ .

 

Граничні терміни подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку в 2020 році:

Податковий (звітний) квартал	Останній день подання податкових декларацій	Останній день сплати податкових зобов’язань
ІV квартал 2019 року	10 лютого 2020 року	19 лютого 2020 року
I квартал 2020 року	12 травня 2020 року	20 травня 2020 року
ІІ квартал 2020 року	10 серпня 2020 року	19 серпня 2020 року
ІІІ квартал 2020 року	9 листопада 2020 року	19 листопада 2020 року
ІV квартал 2020 року	9 лютого 2021 року	19 лютого 2021 року

Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, він притягується до відповідальності у вигляді штрафу:

– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), розпочинається нарахування пені (п.п.129.1.2 ст. 129 ПКУ).

 

За несвоєчасно сплачений єдиний внесок платник несе відповідальність

Відповідно до Закону № 2464, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Тобто, незалежно від того чи отримано платником дохід (прибуток) чи ні, платник зобов’язаний сплатити єдиний внесок, при цьому сума внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2020 році – 1039 грн 06 коп.).

При наявності у платника зобов’язань з єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями з сплати податків, інших обов’язкових платежів, зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими податковими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати.

У разі сплаті сум заборгованості з єдиного внеску необхідно враховувати, що за порушення терміну його сплати платнику нараховується штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464).

Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня 0,1 відсоток суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені розпочинається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Якщо платник на кінець календарного місяця допустив заборгованість з єдиного внеску, йому надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом. Відмова в отриманні податкової вимоги не звільняє від сплати податкових зобов’язань. Податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків, якщо її надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу, або незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Після цього податкова вимога вважається узгодженою та у разі несплати платником податків недоїмки з єдиного внеску, передається до Державної виконавчої служби України, а це ще – 10 % виконавчого збору, арешт рухомого/нерухомого майна, тимчасове обмеження виїзду боржників за кордон.

Доводимо до відома, що відповідно до п. 13 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04. 2015 № 449 із змінами, не застосовується строк давності при нарахуванні, застосуванні та стягненні сум штрафів з єдиного внеску.

Сума недоїмки з єдиного внеску не підлягає списанню, навіть у процедурі санації відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи-підприємця, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які, відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.

Нагадаємо, що за допомогою електронного сервісу ДПС «Електронний кабінет» у меню його приватної частини «Стан розрахунків з бюджетом» можна відслідковувати стан розрахунків стосовно сплати платежів та заборгованості перед бюджетом.

Звертаємо увагу, що своєчасно несплачений єдиний внесок призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсій у майбутньому, адже періоди роботи зараховуються до страхового стажу лише за умови сплати страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

 

Відповідальність платника податків за не проведення розрахункової операції через програмний РРО

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону №265 (із змінами і доповненнями) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення;

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону №265(із змінами і доповненнями) в редакції Закону України від 20.09.2019 №128-IX у разі встановлення в ході перевірки факту невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення;

Зазначена норми набуває чинності 19.04.2020 року.

В господарське відання отримані основні засоби. Що з податком на прибуток та ПДВ?

Отримані в господарське відання основні засоби обліковуються як безкоштовно отримані.

Слід зазначити, що при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі ст. 138 ПКУ виникають різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.

Так з урахуванням положень пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ податковій амортизації підлягають основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Отже, якщо платник податку на прибуток використовує отримані основні засоби у власній господарській діяльності з метою отримання доходів, то такий платник:

-збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів, отриманих платником податку у господарське відання, відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності;

-зменшує на суму розрахованої амортизації цих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Витрати на проведення поліпшення основних засобів платником податку на прибуток відображаються в податковому обліку так само як і в бухгалтерському обліку.

При цьому слід зазначити, що на період проведення консервації, капітального ремонту, реконструкції та іншого поліпшення виробничих основних засобів у податковому обліку амортизація таких основних засобів не нараховується.

У разі якщо такі основні засоби перестають використовуватись в господарській діяльності, то для цілей податкового обліку вони вважаються невиробничими. В такому випадку податкова амортизація не даний об’єкт не нараховується, а фінансовий результат збільшується на суму витрат на поліпшення основних засобів, суми яких були включені до витрат такого звітного періоду (п. 138.2 ст. 138 ПКУ).

Питання оподаткування ПДВ, пов’язані із передачею основних засобів згідно з договором господарського відання і здійсненням їх поліпшення, встановлені розділом V ПКУ.

Згідно з пп. “а” і “б” п. 185.1 ст. 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Якщо поліпшення основних засобів, переданих платнику згідно з договором господарського відання, здійснюєтеся без компенсації понесених ним витрат на поліпшення основних засобів, то при поверненні таких основних засобів їх власнику таке поліпшення розцінюватиметься як безоплатно надана послуга. Оскільки безоплатно надана послуга є поставкою (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 розділу I ПКУ), то така операція підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 відсотків, виходячи із бази оподаткування, встановленої п. 188.1 ст. 188 розділу V ПКУ.

Придбали послуги оренди автомобіля у фізичної особи, як відобразити отриману послугу та які документи підтверджують операцію

У разі надання фізичною особою в оренду рухоме майно (автомобіль) підприємству, то такий дохід включається податковим агентом до складу загального оподаткованого доходу платника податку як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Орендодавець у «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (форма №1ДФ), такий дохід зазначає за ознакою доходу «127».

У разі здійснення витрат орендодавцем з утримання орендованого автомобіля з подальшою їх компенсацією орендарем, у фізособи орендодавця виникає оподаткований дохід у вигляді додаткового блага (п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ). В такому випадку у «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (форма №1ДФ), такий дохід зазначає за ознакою доходу «126».

Документальне оформлення:

Для взяття в платне користування автомобіль у фізичної особи, зазвичай оформлюють договір найму (оренди) (ст.759,798 Цивільного кодексу України).

Факт передання майна в найм засвідчують первинним документом. За основу беруть форму Акта приймання-передачі основних засобів (типова форма №ОЗ-1). Акт мають підписати обидві сторони договору оренди.

 

Чи передбачений ліміт обсягу зберігання пального, при дотриманні якого ліцензію отримувати не треба?  

Законом України від 18.12.2019 №391-IX були внесені зміни до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», відповідно до яких суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

 

Як спростився порядок отримання ліцензії у зв’язку з прийняттям Закону №391?

Суб’єкт господарювання тепер може отримати ліцензію на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального по спрощеній процедурі – достатньо буде надати тільки два документи: заяву і, звісно ж, квитанцію про внесення річної оплати за ліцензію (780 грн). Копії інших документів не подаються.

Але для цього необхідно одночасне виконання наступних умов:

-використання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки;

-пальне не реалізовується іншим особам.

 

Які дані необхідні для заповнення заяви для отримання ліцензії за спрощеною процедурою?

Крім загальних відомостей про заявника у заяві також зазначаються:

-ціль використання пального (для потреб власного споживання чи переробки);

-загальна місткість резервуарів/ємностей, що використовуються для зберігання пального;

-фактичне місцезнаходження таких місць зберігання пального (резервуарів/ємностей).

 

Якщо підприємством пальне не завжди використовується для власних потреб, які документи необхідні для видачі ліцензії?

В такому разі, керуючись положеннями ст. 15 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального суб’єкт господарювання має надати розширений пакет документів. Разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

-документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

-акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

-дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

 

Які наслідки чекають на платника у разі порушення ним умов отримання ліцензії за спрощеною процедурою,  тобто у випадку реалізації пального?

Згідно з положеннями статті 17 Закону від 19.12.95 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», у разі надання послуг із зберігання пального іншим суб’єктам господарювання та/або реалізація пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абзацу другого частини сорок першої статті 15 цього Закону (для зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 500 тисяч гривень.

 

Які санкції передбачені, якщо платник ще не встиг отримати ліцензію на зберігання пального? 

Відповідно до норм статті 17 Закону від 19.12.95 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» у разі зберігання пального без наявності ліцензії до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 500 тисяч гривень.

Але у зв’язку зі змінами, внесеними Законом від 18.12.2019 №391-IX до статті 18 цього закону, фінансова санкція не застосовується до 31 березня 2020 року.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Власникам автомобілів нагадують про зміни в оподаткуванні

У 2020 році підлягають оподаткуванню транспортним податком легкові автомобілі з 2015 року випуску (включно), середньоринкова вартість яких становить понад 1 771 125 гривень.

Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році, розміщено на офіційному вебсайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за посиланням.

Зазначений перелік містить такі дані: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2020 року – 4723 грн. (ст.8 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).

Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Податок сплачується фізичними особами ‒ протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня базового податкового (звітного) періоду (року).

Звертаємо увагу, що фізичні особи – платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

– об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

– розміру ставки податку;

– нарахованої суми податку (п.п.267.6.10 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному підпунктом 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 ПКУ, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

Використання коштів з розрахункового рахунку підприємцем для власних потреб

Відповідно до ст. 42 ГКУ підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Водночас ст. 44 ГКУ визначено, що підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

Декларування доходів громадянами триває

Лозівське управління ГУ ДПС у Харківській області пропонує платникам податків скористатись сервісом «Електронний кабінет» для подання звітності, зокрема Декларації про майновий стан і доходи.

У рамках кампанії декларування доходів громадян в Електронному кабінеті створені сервіси, які дають можливість самостійно сформувати та надіслати до органів ДПС Декларацію про майновий стан і доходи та отримати відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Для подання податкових декларацій в електронній формі у режимі реального часу (on-line) та використання сервісу автоматичного заповнення на основі даних ДПС необхідно:

– отримати електронний цифровий підпис, який видається Акредитованим центром сертифікації ключів (АЦСК) Інформаційно-довідкового департаменту ДПС та іншими АЦСК, з переліком яких можна ознайомитися у відкритій частині «Електронного кабінету»;

– авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа;

– отримати відомості про отримані доходи з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

– після отримання відповіді від ДПС у розділі «вхідні/вихідні документи», перейти до заповнення на основі даних ДПС у режимі «Декларація про майновий стан і доходи».

Скориставшись цим сервісом, громадяни також можуть подати Декларацію та отримати податкову знижку, не відвідуючи податкову.

Скориставшись Електронним кабінетом платник має чималу кількість переваг:

-працює за допомогою персональних комп’ютерів та старт-пристроїв;

– вхід до особистого кабінету за наявності електронного цифрового підпису будь-якого АЦСК;

– працює безкоштовно;

– працює цілодобово;

– отримує інформацію в режимі он-лайн;

– економить час;

– працює без встановлення програмного забезпечення;

– доступ до відкритої інформації без ЕЦП.

Декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу ДПС: „Електронний кабінет”  http://tax.gov.ua/others/deklaruvannya-gromadyan.

 

Декларування 2020 Чи має право підприємець на податкову знижку при отриманні доходів від підприємницької діяльності?

З 1 січня 2020 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2019 році.
Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, визначені п.166.3 ст.166 ПКУ.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата (п.п.166.4.2 ст.166 ПКУ).
Заробітна плата це – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п.14.1.48 ст.14 ПКУ)
Отже, фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.
Право на податкову знижку має тільки фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Декларування 2020 Пожертвування неприбутковим організаціям можна включити до податкової знижки

Так, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Такі витрати повинні бути підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх виконання чи надання. Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання пожертви (благодійної допомоги), є договір про пожертву.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається
по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року.

Тобто, для громадян, які мають право на податкову знижку, граничний строк подання податкової декларації  по 31 грудня 2020 (включно).

Декларація за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177), подається до податкового органу за місцем реєстрації.

Зазначена норма передбачена пп. 166.2.1, пп. 166.3.2 ст. 166 ПКУ.