І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

 

2,5 млрд грн ЄСВ надійшло від платників Харківщини за січень-лютий 2020 року

Керівник податкової служби області Артем Єфремов повідомив, що протягом січня – лютого  2020 року платники Харківського регіону сплатили 2 455,5 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на  199,8 млн грн (+8,9 відс.).

Індикативний показник ДПС України виконано на 101,2 відсотка, додаткові надходження склали 29,6 млн гривень.

В Головному управлінні ДПС у Харківській області також нагадали про податкові зміни на час карантину. В період з 01.03.2020 року по 30.04. 2020 року звільняються від ЄСВ всі ФОПи та ті, хто займається незалежною професійною діяльністю.

Важлива інформація!

Шановні платники податків!

На період карантину встановлено такий режим роботи ЦОПів:

з 10-00 до 16-00 з обідньою перервою та з технічними перервами для санітарної обробки щогодини на 10-15 хв.;

Податкова служба закликає користуватися “Електронним кабінетом”!

У разі виникнення питань щодо користування “Електронним кабінетом” слід звертатися до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрям 0) або за тел.Лозівської ДПІ Лозівського управління: (05745)5-12-14, Первомайської ДПІ Лозівського управління : (05748)3-40-93.

 

Карантинні обмеження: що слід знати, якщо виникла нагальна потреба відвідати ЦОП

У ЦОПах Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області   в умовах надзвичайної ситуації послуги надаються в онлайн режимі. Але якщо ви маєте крайню необхідність в отриманні послуги, ви можете відвідати ЦОП, попередньо здійснивши запис за такими телефонами:

Лозівська ДПІ Лозівського управління

м. Лозова, м-н 3, буд. 5                                            Тел.: (05745)5-12-14

Первомайська ДПІ Лозівського управління

м. Первомайський, вул.Бугайченко, 25                     Тел.: (05748)3-40-93

Перелік невідкладних послуг:

видача картки платника податків, внесених до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків

внесення до паспорту громадянина України ( у формі книжечки) відмітки про наявність права здійснювати будь – які платежі за серією та номером паспорта

Шановні відвідувачі!

Основним документом, що регламентує роботу діловодної служби ГУ ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС) є постанова             Кабінету Міністрів України від 17 січня 2019 року № 55 «Деякі     питання документування управлінської діяльності» (зі змінами)       (далі – Постанова № 55).

Пунктом 147 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою № 55 доставка документів до установи здійснюється через систему взаємодії, а також може здійснюватися з використанням засобів поштового зв’язку, кур’єрською та фельд’єгерською службою.

Поштою та через кур’єрську службу доставляється письмова кореспонденція у разі наявності підстав, які визнаються обґрунтованими для створення установою документів у паперовій формі, поштові картки, бандеролі, дрібні пакети, а також періодичні друковані видання.

Фельд’єгерською службою доставляється спеціальна кореспонденція.

 

Вид доставки документів нарочно та проставляння відмітки про отримання кореспонденції Постановою № 55 не передбачено.

Для підтвердження факту доставки кореспонденції до ГУ ДПС                     Ви можете:

направити кореспонденцію з використанням засобів поштового зв’язку рекомендованим відправленням. Доставку такої кореспонденції можна відслідкувати за допомогою сайту АТ «Укрпошта»;

направити кореспонденцію через Електронний кабінет платника. Датою подання листа є дата його реєстрації в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС, автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

У разі залишення кореспонденції у поштовій скриньці Лозівського управління ГУ ДПС           у холі ЦОПів за адресою: м.Лозова м-н 3 буд.5, м.Первомайський, вул. Бугайченко, буд.25 Ви можете зателефонувати за тел.(05745)5-12-07,5-12-14, (057248)3-40-93              (крім вихідних та святкових днів з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., у п’ятницю з 9 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв.) та отримати вхідний номер Вашого документа. Документи, що були залишені у поштовій скриньці Лозівського управління ГУ ДПС реєструються у день їх надходження та обробляються протягом доби.

 

Задекларувати свої доходи за 2019 рік можна до 1 липня 2020 року

Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській  області інформує, що кампанія декларування доходів громадян продовжена до 1 липня 2020 року.

Новий продовжений термін подання декларацій про майновий стан і доходи за 2019 рік встановлено Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про  внесення змін до Податкового кодексу України  та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)». Також, цим законом змінено норму щодо сплати задекларованих сум податкових зобов’язань. Цьогоріч задекларовані суми податків громадяни мають сплатити до 01 жовтня 2020 року.

Слід нагадати, що платник податків може обрати зручний для себе спосіб подання податкової декларації про майновий стан і доходи:

– особисто або уповноваженою на це особою;

– надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Громадяни, які хочуть скористатися правом на податкову знижку, мають право подавати декларації про майновий стан і доходи до 31 грудня 2020 року.

Державна податкова служба розпочинає серію відеоуроків про те, як користуватися Е-сервісами

Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській  області повідомляє, що для допомоги платникам податків Державна податкова служба розпочинає серію відеоуроків, в яких роз’яснюватиметься як правильно користуватися електронними сервісами.

Перший відеоурок присвячено заповненню декларації про майновий стан і доходи громадян. Переглянувши його, користувачі зможуть дізнатися як правильно заповнити декларацію крок за кроком та як при цьому уникнути помилок. Звертаємо увагу, щоб подати декларацію  через Електронний кабінет платникам податків необхідно мати електронний підпис.

У зв’язку з оголошеним в Україні карантином з метою запобігання поширення вірусу COVID-19 закликаємо платників користуватися електронними сервісами від Державної податкової служби.

ВІДЕОМАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ (Завантажити)

 

Прийнятий закон про підтримку бізнесу під час карантину

Верховна Рада на позачерговому засіданні 17 березня ухвалила за основу та в цілому закон про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів про підтримку платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання COVID-19.

Закон передбачає першочергові податкові кроки, спрямовані на підтримку підприємців у форс-мажорних обставинах. Серед іншого, тимчасово бізнес звільняється від сплати ЄСВ, скасовуються основні штрафи за порушення податкового законодавства та відтерміновується обов’язкове впровадження реєстраторів розрахункових опереацій (РРО). Так, з 1 березня по 30 квітня: звільняються від сплати ЄСВ всі фізичні особи підприємці, а також ті особи, хто займається незалежною професійною діяльністю.

Тимчасово скасовуються штрафи та пеня за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ, а також несвоєчасне подання звітності по ЄСВ. Скасовується податок на комерційну нерухомість та землю.

Крім того, бізнес звільняється від основних штрафів та пені за порушення податкового законодавства з 1 березня по 31 травня. Ця норма не буде стосуватися порушень по сплаті ПДВ, акцизів та ренти.

На 3 місяці відтерміновується обов’язкове введення РРО для всіх категорій «спрощенців». Запроваджується тимчасовий мораторій на нові документальні та фактичні податкові перевірки та продовження початих. Також внесені зміни щодо мораторію на неподаткові перевірки бізнесу до 31 травня.

Крім того, передбачається кілька пільг для громадян, які звільняються від штрафів та пені за прострочення виплат по споживчим кредитам з 1 березня по 30 квітня. На цей же період для громадян запроваджується допомога для тих, хто захворів на короновірус чи знаходиться на самоізоляції.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Зміни з ЄСВ: що необхідно знати підприємцям?

Підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, а також особи, які провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, медичну, юридичну, адвокатську, нотаріальну) тимчасово звільняються від нарахування та сплати ЄСВ, за періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року за себе.

Рішення про сплату єдиного соціального внеску за ці періоди вони приймають самостійно. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску.

Крім того, з 1 березня по 30 квітня тимчасово не застосовуються штрафні санкції за наступні порушення:

– несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ;

– неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

– несвоєчасне подання звітності до податкових органів. Якщо за несвоєчасне подання звітності вже був накладений штраф, то за повторне порушення, вчинене щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року, штраф не застосовується.

Також з 1 березня по 30 квітня платникам ЄСВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Нагадаємо, дані норми встановлені Законом України від 17.03.2020р. №533-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)”.

 

Які штрафні санкції не застосовуються до 31 травня?

Відповідно до Закону України №533-ІХ не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені з 1 березня по 31 травня 2020 року.

Санкції застосовуватимуться лише за:

– порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії;

– відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

– порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах;

– порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Також з 1 березня по 31 травня платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Штрафні санкції з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня тимчасово не застосовуються за наступні порушення:

– несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

– неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

– несвоєчасне подання звітності до податкових органів.

Якщо за несвоєчасне подання звітності вже був накладений штраф, то за повторне таке порушення вчинене щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня, штраф не застосовується.

Крім того, з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Ці норми встановлені Законом України від 17.03.2020р. №533-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)”.

 

Справляння екологічного податку у 2020 році

Справляння екологічного податку (далі – Податок) у 2020 році не змінилось  і регламентується статтями 240-250 Розділу VIII Податкового Кодексу (далі- Кодекс).

Так, статтею 250 Кодексу для Податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Кодексу платники Податку складають податкові декларації Податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (далі – Декларація), та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах — за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

При цьому, слід зазначити про обов’язковість складання платниками Податку окремого додатка 1 до Декларації, в частині зобов’язань за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (далі – Викиди двоокису вуглецю) за кодом 19011000;

Платники екологічного податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, крім Викидів двоокису вуглецю, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України:

45 відсотків екологічного податку – до загального фонду Державного бюджету України (крім Податку, що справляється за Викидів двоокису вуглецю, який зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі; Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, який зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі);

55 відсотків – до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім Податку, що справляється за Викидів двоокису вуглецю та за утворення радіоактивних відходів), у тому числі:

до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад — 25 відсотків;

обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим – 30 відсотків;

бюджетів міст Києва та Севастополя – 55 відсотків.

Також, звертаємо увагу, що граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з Податку вважаються за: IV квартал 2019 року – 10 лютого 2020 року, а останнім днем сплати податку – 19 лютого 2020 року;

I квартал ц.р. – 12 травня та 20 травня 2020 року відповідно;

II квартал ц.р. – 10 серпня та 19 серпня 2020 року відповідно;

III квартал ц.р. – 9 листопада та 19 листопада 2020 року відповідно;

IV квартал ц.р. – 9 лютого та 19 лютого 2021 року відповідно.

 

Cправляння у 2020 році платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів

Так, відповідно до статей 9 та 10 ПКУ плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів загальнодержавних, місцевих податків та зборів відсутня.

Частиною п’ятою статті 18 Закону України від 13 грудня 2001 року №2894-111 «Про тваринний світ» визначено, що порядок справляння і розміри збору за спеціальне використання об’єктів тваринного світу встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Звертаємо увагу, що згідно з абзацом другим пункту 10 Порядку справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і розміри збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року №449 (далі – Порядок), механізм справляння цього збору визначається Інструкцією про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Інструкція), затвердженої спільним наказом Держкомрибгоспу, Мінекономіки, Мінфіну, Мінекобезпеки та ДПА України від 24.12.1999 № 167/156/299/300/650, зареєстрованим у Мін’юсті 14.01.2000 за №17/4238 та передбачає заповнення і подання до контролюючого органу Розрахунку платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Розрахунок).

Форму Розрахунку затверджено додатком до пункту 2.2 Інструкції.

Відповідно до абзацу другого пункту 5 Порядку збір за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів – це сума авансового платежу за одержання користувачами квот вилову в розмірі 5 відсотків вартості квоти, щоквартальний збір за фактичний вилов рибних та інших водних живих ресурсів із зменшенням на суму авансового платежу і витрат на здійснення в попередні періоди рибоводно-меліоративні роботи та роботи з відтворення рибних та інших водних живих ресурсів.

З метою правильності визначення задекларованих платниками зобов’язань з Плати та достовірного відображення нарахувань у інтегрованій картці платника податків, а також враховуючи, що Розрахунок затверджено у 2000 році і в ньому відсутня строка (колонка) «нарахування з початку року за попередній звітний період», а зазначено лише колонку «нараховано за звітний період, грн.», то платникам необхідно подавати звітність за квартал, а не з початку року.

На підставі пункту 2.2 Інструкції користувач зобов’язаний вести облік вилучених водних живих ресурсів та щокварталу складати в двох примірниках розрахунок. Один примірник розрахунку подається контролюючому органу за місцем реєстрації користувача як суб’єкта господарської діяльності, другий – органу рибоохорони Держкомрибгоспу України, в зоні діяльності якого користувач здійснює вилучення водних живих ресурсів, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Звертаємо увагу, що згідно з пунктом 2.6 Інструкції платежі за спеціальне використання водних живих ресурсів уносяться користувачем не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Чи застосовувати податкові різниці якщо платник податку на прибуток надає безповоротну фінансову допомогу іншому платнику податку на прибуток?

Підприємства – платники податку на прибуток, які при визначенні об’єкта оподаткування враховують різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг):

– особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб),

– платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозд. 4 розділу XX ПКУ.

Зазначена норма не застосовується до безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування, для яких застосовуються положення п.п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.

Безповоротна фінансова допомога – це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, оскільки не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку (без коригування на податкові різниці).

Нагадаємо, що коригування об’єкта оподаткування на різниці, здійснюють платники, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн. грн.

Зазначена норма передбачена п.п. 134.1.1 ст. 134, п.п. 140.5.10 ст. 140 ПКУ.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Відеоурок від податкової № 2. Податкова декларація платника єдиного податку-ФОПа 3 групи за квартал

Податкова служба продовжує серію відеоуроків, в яких роз’яснює як правильно користуватися електронними сервісами. Другий відеоурок присвячено заповненню квартальної декларації фізичними особами-платниками єдиного податку, які перебувають на ІІІ групі.

Подати таку декларацію ФОПи можуть за допомогою приватної частини Електронного кабінету. Нагадуємо, щоб увійти до приватної частини необхідно скористатися електронним ключем.

У відео ви дізнаєтеся, як укласти з податковою договір про визнання електронних документів, який потрібний для заповнення декларації, та як заповнити саму податкову декларацію.

Закликаємо платників користуватися електронними сервісами та не виходити з дому без зайвої потреби.

ВІДЕОМАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

 

Оподаткування процентів за депозитними вкладами

До пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Доходи, у вигляді процентів на суми банківських депозитних рахунків, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Ставка податку на доходи фізичних осіб на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок встановлюються у розмірі 18 % до бази оподаткування.Такі доходи є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 %.

У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18 % із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків (пп. 170.4.1 ст. 170 Податкового кодексу).

Отже, банківська установа, яка є податковим агентом, перераховує податок на доходи фізичних осіб із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб.

Таке перерахування здійснюється у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

 

Отримання картки платника податків

Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 з метою отримання облікової картки фізичної особи – платника податків фізична особа-резидент чи нерезидент незалежно від віку, яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника (уповноважену особу за довіреністю) надати документ, що посвідчує особу, та подати заяву на внесення до реєстру – форму №1 ДР, що містить відомості про П.І.Б., стать, дату та місце народження, громадянство, місце проживання та роботи, контакті дані та відомості про документ, що посвідчує особу (паспорт чи свідоцтво про народження, а також документ довіреної особи, якщо заява вноситься за довіреністю). В контролюючому органі заявнику видається «Картка платника податків».

Слід наголосити, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів Заяву за формою № 5ДР (№ 5ДРП)   про зміну даних (прізвища, адреси), які вносяться до Облікової картки або Повідомлення  протягом місяця з дня виникнення таких змін.

Також, у разі втрати (зіпсування) документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі, фізичній особі необхідно звернутися до контролюючого органу за місцем проживання чи за місцем отримання доходів.

Звертаємо увагу,  що внесення змін до Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за вказаною формою до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Які заклади відносяться до вітчизняних закладів з метою отримання податкової знижки за навчання?

З метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено спеціальними законами. Бажаючі можуть завантажити і переглянути Закон України від 5 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» (Закон №2145) та спеціальні закони України: від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту», від 11 липня 2001 року № 2628-III «Про дошкільну освіту», від 13 травня 1999 року № 651-XIV «Про загальну середню освіту», від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту», від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту». Для реалізації права на податкову знижку за навчання варто знати, що відповідно до ст. 22 Закону №2145 юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є освітня діяльність.

 

Чи має право скористатись податковою знижкою за навчання дитини один із батьків, який фактично здійснив оплату за її навчання, якщо договір укладений між навчальним закладом та дитиною (в договорі зазначено П.І.Б. дитини, дитині 25 років/23 роки) та квитанції на оплату оформлені на ім’я дитини, при цьому дитина протягом звітного року не працювала?

Не залежно від того працює чи ні дитина, яка за даними документів на переказ коштів здійснювала витрати на навчання, батьки такої дитини не мають права на податкову знижку.

 

Чи має право платник податку, який навчається на військовій кафедрі навчального закладу, на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат, понесених ним на користь закладу освіти за навчання на військовій кафедрі?

Статтею 21 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145) визначено, що військова освіта – це спеціалізована освіта, яка передбачає засвоєння освітньої програми з військової підготовки з метою набуття комплексу професійних компетентностей, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи і поглибленого оволодіння військовою спеціалізацією та здобувається одночасно з середньою, професійною (професійно-технічною), фаховою передвищою чи вищою освітою.

Згідно з ст. 33 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями однією з складових структури вищої освіти є кафедра військової підготовки, яка проводить підготовку курсантів (слухачів, студентів) для подальшої служби на посадах сержантського, старшинського, офіцерського або начальницького складу у військових формуваннях.

Пунктом 4 Порядку проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2012 року № 48 із змінами та доповненнями передбачено, що військова підготовка проводиться, зокрема, для надання фізичним особам платних послуг у галузі вищої освіти, пов’язаних з військовою підготовкою, для забезпечення реалізації права таких осіб на рівні можливості у виборі професії шляхом здобуття додаткових знань, умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.

При цьому розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором. Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату (п. 5 ст. 79 Закону № 2145).

Враховуючи викладене, платник податку, який навчається на військовій кафедрі навчального закладу, є здобувачем професійної військової освіти, тому має право на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року на суму витрат, понесених ним на користь закладу освіти за навчання на військовій кафедрі.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Декларування спадщини

Фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно із ПКУ оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації. Слід нагадати, що за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Відповідно до п. п. 164.2.10 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ.

Об’єкти дарування подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ПКУ).

Згідно із п. 174.3 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Водночас п. 179.2 ПКУ визначено, що відповідно до розділу IV ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ПКУ.