І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

 

УВАГА! Розклад роботи ЦОП змінено!

Розклад роботи Центрів обслуговування платників змінено.

Режим роботи ЦОП: з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. з обідньою перервою з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв. та з технічними перервами для санітарної обробки й провітрювання кожні дві години на 10-15 хвилин.

З метою профілактики,  запобіганню поширенню та мінімізації інфікування коронавірусом,  вхід до ЦОП громадян – тільки за наявності  захисних масок, гумових рукавичок та після дезінфекції рук.

Відстань між відвідувачами та працівниками ЦОП повинна бути не менше 1 метра один від одного.

Звертаємо увагу на можливість здійснити візит до ЦОП за попереднім записом на конкретну годину прийому за  телефоном.

Крім того, платники податків можуть отримувати послуги в онлайн режимі за допомогою електронних сервісів.

Також поновлюється прийом громадян в Регіональному центрі надання адміністративних послуг  за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 144 за попереднім записом за телефоном.

 

 До бюджету країни надійшло 15,8 млрд грн від платників Харківщини

Протягом січня – травня 2020 року платники податків регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів майже 16 млрд гривень.

Так, до Державного бюджету надійшло  9,1 млрд грн, до місцевих бюджетів – 6,7 млрд гривень.

Надходження до місцевих бюджетів Харківщини зросли на 79,6 млн гривень

Протягом січня-травня 2020 року місцеві бюджети поповнилися на 6,7 млрд грн, що на 1,2%  або на 79,6 млн грн більше минулорічного показника.

При цьому, основним джерелом надходжень до місцевого бюджету є податок на доходи фізичних осіб. З початку року надійшло майже 4,0 млрд грн цього податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2019 року забезпечено приріст надходжень на 2,6 % або на 100,9 млн гривень.

Крім того, до місцевих бюджетів області з початку року  надійшло єдиного податку – 1447,5 млн грн, земельного податку та орендної плати – 610,8 млн грн, рентної плати – 177,0 млн грн; податку на прибуток  – 148,6 млн грн; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 129,1 млн грн, акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – 125,0 млн грн, екологічного податку – 47,3 млн грн, плати за ліцензії – 32,6 млн гривень.

Податківці зазначають, що розвиток регіону залежить від своєчасного та в повному обсязі наповнення місцевих бюджетів.

 Інформаційний лист № 11. Карантинні нововведення для бізнесу, передбачені Законом № 591

ДПС роз’яснює нововведення, передбачені Законом України від 13 травня 2020 року №591, яким внесено низку змін, зокрема, до ПКУ та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Так, внесені зміни щодо продовження податкових преференцій, раніше запроваджених Законами від 17.03.2020 № 533 та  від 30.03.2020 № 540, а також передбачено додаткові пільги.

Місцевим органам влади надано право затверджувати рішення щодо зменшення ставок плати за землю та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості у 2020 році за більш швидкою процедурою.

Детальніше про ці та інші нововведення читайте в Інформаційному листі «Карантинні нововведення для бізнесу, передбачені Законом № 591». Інформаційний лист можна скачати тут.

Податкове законодавство удосконалили новими змінами

Набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Так, запроваджується нова концепція відповідальності, яка передбачає:

– обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;

– притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини (відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; неподання у строки документів для взяття на облік; здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків банком або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу; неповідомлення фізичними особами-підприємцями про свій статус банку при відкритті рахунку тощо);

– визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення (під впливом погрози, примусу, матеріальну, службову чи іншу залежність; збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення);

– визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема, вчинення діяння особою, що діяла відповідно до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено; внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

– зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 відсотків у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність;

– відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;

– визначення фіксованого розміру компенсації (одна мінімальна заробітна плата) за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів (прийняття незаконного рішення, що призвели до втрати особою статусу платника податку; невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, перешкоджання звільненню майна особи з-під режиму тимчасово затримання тощо);

– визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування (вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати, понесені платником податку (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо); витрати, пов’язані з адміністративним та/або судовим оскарженням тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати.

Також законом передбачено:

– скасування штрафних санкції до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);

– скасування штрафних санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом;

– збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків (ст.ст. 117, 118, 119, 119-1, п. 120.1, п. 121.1Кодексу та інші: порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах – до 2 040 грн; строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків – до 680 грн; порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків – до 2 040 грн; порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості (новий штраф)  – до 1 360 грн та строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів – до 4 080 грн).

Також встановлено штрафні санкції:

– у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1200 грн, для кожної несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою та ін. (п. 120-1.1);

– у розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн, для кожної податкової накладної, яка не зареєстрована для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою (п. 120-1.2);

– за неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії – у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 210 200 грн), несвоєчасне подання цього звіту – 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 105 100 грн) (п. 120.7) та інші;

– усунення неузгодженостей та розбіжностей у нормах Кодексу щодо нарахування пені за актами перевірок.

Більш детально про це на сайті ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/419682.html.

 

Новації законодавства: допомога по частковому безробіттю на період карантину не оподатковується

29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13.05.2020 №591-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким підр. 1 розд. ХХ Перехідні положення Податкового кодексу, доповнено п. 13, згідно якого:

На період з 02 квітня 2020 року до завершення карантину до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, які виплачуються (надаються) роботодавцем відповідно до статті 471 Закону України “Про зайнятість населення”.

Отже зазначені виплати звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Також ці виплати звільняються від оподаткування військовим збором (новий п. 161 підр. 10 розд. ХХ Перехідні положення ПКУ).

 

 Отримуйте довідки про відсутність заборгованості в електронному вигляді!

Наказом Мінфіну України від 03.09.2018 № 733 затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок № 733).

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733, формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.

Заява подається платником (на його вибір):

– у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган);

– в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнямhttps://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Заява повинна містити, серед іншого:

– обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

– найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Довідково: про подання заяви стосовно надання довідки про відсутність заборгованості можливо ознайомитись у відеоуроці від податкової № 6 на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням;

Змінами до ПКУ передбачено введення електронного документообігу між платником та податковою службою через «Електронний кабінет»

Така норма зазначена в прийнятому Законі про внесення змін до ПКУ від 16.01.2020  N466.

Так платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в «Електронному кабінеті», зможуть листуватися з податковою службою через засоби електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Для цього суб’єкту господарювання необхідно буде подати заяву про бажання отримувати документи від податкової через «Електронний кабінет».

Після отримання від платника заяви, його переписка з контролюючим органом переходить у електронну площину – до «Електронного кабінету» йому надходитимуть документи, а на його електронну адресу (адреси) – інформація про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з «Електронного кабінету» автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з «Електронного кабінету» надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

У разі, якщо платник податків виявить бажання відмовитися від спілкування через «Електронний кабінет», йому необхідно буде лише направити до податкової служби заяву в електронній формі. Зробити це можна раз на рік. Датою завершення листування платника податків через «Електронний кабінет» є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через «Електронний кабінет».

Спілкуйтеся в електронному вигляді – це збереже Вам час та здоров’я.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Важлива інформація для платників єдиного податку третьої групи

Законом України від 16 січня 2020 року № 466 внесено зміни до ПКУ.

Зокрема п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої ставка, єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ.

Також змінено редакцію п. 298.6 ст. 298 ПКУ. відповідно до якої у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка.

Вищезазначені норми набрали чинності 23.05.2020.

Щодо спрощеної системи оподаткування та запроваджених карантинних змін

Законом України від 30 березня 2020 року №540, який набрав чинності 2 квітня 2020 року, внесено зміни, зокрема, до п. 291.4 ст. 291 ПКУ щодо збільшення граничних обсягів доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності річного обсягу доходу:

– І група – з 300 тис. грн до 1 млн грн;

– ІІ група – з 1,5 млн грн до 5 млн грн;

– ІІІ група – з 5 млн грн до 7 млн грн.

Отже, річні обсяги доходу збільшені для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку, які:

– в І кварталі 2020 року перевищили граничні обсяги доходу, що надають їм право перебувати у відповідних групах (300 тис. грн – перша група, 1,5 млн грн – друга група, 5 млн грн – третя група) повинні згідно з п. 293.8 ст. 293 ПКУ до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відс., перейти на сплату інших податків або обрати іншу групу платника єдиного податку за умови дотримання вимог глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ;

– в І кварталі 2020 року не перевищили граничні обсяги доходу, що надають їм право перебувати у відповідних групах (300 тис. грн – перша група, 1,5 млн грн – друга група, 5 млн грн – третя група) мають право перебувати в обраних групах платника єдиного податку, або відповідно до п. п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку. При цьому такі платники єдиного податку з 02.04.2020 дотримуються нових річних граничних обсягів доходів (1 млн грн – перша група, 5 млн грн – друга група, 7 млн грн – третя група), які визначаються за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно).

Манікюр, педикюр, візаж, косметологія та масаж – під силу платнику єдиного податку першої групи

Підпунктом 1 п. 291.4 ст. 291 ПКУ визначено, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».

При цьому згідно з п. п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457 (далі – Наказ №457).

Абзацом другим п. 1 Наказу №457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».

Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 №396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо.

Отже, фізична особа-підприємець – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.

 

Кожного місяця кварталу чисельність найманих осіб платника єдиного податку другої та третьої груп була різною: заповнюється у звітності поле «Фактична чисельність працівників у звітному періоді»

Відповідно до п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

– не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

– обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Третю групу платників єдиного податку можуть обрати, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000 гривень (п. п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Отже, якщо кількість осіб, які перебувають з платниками єдиного податку другої або третьої груп у трудових відносинах, кожного місяця кварталу була різною та враховуючи, що для таких платників єдиного податку однією з основних умов перебування на спрощеній системі оподаткування є не перевищення 10-ти осіб або необмеженої кількості осіб відповідно, то у полі «Фактична чисельність працівників у звітному періоді» податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця зазначається найбільша чисельність працівників за будь-який місяць податкового (звітного) періоду.

Первинний документ для придбання сільськогосподарської продукції у населення

Закупівля сільськогосподарської продукції фізичними особами-підприємцями – платниками єдиного податку у населення оформляється такими первинними документами:

– закупівельним актом (форму закупівельного акту наведено в додатку 5 до п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, які затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17.06.2003 №157), який необхідно складати з кожним продавцем;

– закупівельною відомістю (про можливість оформлення готівкових розрахунків зі здавальниками сільськогосподарської продукції за відомостями зазначено у п. 26 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (далі – Положення №148)). В таких відомостях зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підписуються здавальником. У додатку 1 до Положення №148 наведено форму відомості на виплату готівки, проте використовувати її для оформлення готівкових розрахунків зі здавальниками сільськогосподарської продукції можна лише після доопрацювання (доповнення додатковими графами). Однією закупівельною відомістю можна оформити розрахунки з кількома здавальниками сільськогосподарської продукції.

Закупівельний акт та закупівельна відомість повинні містити, зокрема, такі дані: місце укладання угоди; прізвище, ім’я, по батькові продавця; найменування продукції; ціну одиниці продукції; обсяг проданої продукції; суму виплачених коштів; підпис продавця про отримання даних коштів.

У цих документах слід також зазначити: реєстраційний номер облікової картки платника податків – продавця сільськогосподарської продукції або серію та номер паспорта (якщо продавець через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті); реквізити Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (форма №3 ДФ, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 №32 «Про затвердження Порядку видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форми») (за її наявності); загальну суму нарахованого доходу та суму утриманого при виплаті коштів податку на доходи фізичних осіб (якщо він утримувався).

 

Черговість зарахування коштів при наявності податкового боргу

Відповідно до підпункту 87.9 статті 87 ПКУ при наявності в платника податків податкового боргу податкові органи зараховують кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Водночас забороняється спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім того, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Згідно з підпунктом 131.2 статті 131 ПКУ якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), податковий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми.

 

ФОП – «єдинники» – власники земельних ділянок у разі припинення діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах

Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.(п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Статтею 3 ГКУ визначено, що господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.

Тобто, у разі припинення господарської діяльності, ФОП не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.

Отже, ФОП – платники єдиного податку – власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками) у разі припинення господарської діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах.

 

Торгівля алкогольними напоями в кіосках, ятках тощо без обмеження площі: чи застосовуються штрафні санкції до продавця

Якщо СГ(у т.ч. іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) здійснюють на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями торгівлю алкогольними напоями в кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу тощо без обмеження площі, то до них застосовуються штрафні санкції як за торгівлю алкогольними напоями у невизначених для цього місцях торгівлі відповідно до ст. 17 Закону №481.

Крім того, повідомляємо, що відповідно до ст. 15 Закону №481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі встановлення факту порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону №481, зокрема, щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

 Витрати, що враховує ФОП на загальній системі оподаткування

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 ПКУ.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, а саме:

– витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п. п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

– витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі – працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розд. IV ПКУ) (абзац перший п. п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

– обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством (абзац другий п. п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

– суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи – підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця (п. п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

– інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п. п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (п. п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

 

 Пільги, на які претендує цьогоріч власник нерухомості

Згідно із п. п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Відповідно до п. п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до:

– об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п. п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ;

– об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

 

До податкової знижки у 2021 році включатимемо витрати на лікарські засоби для боротьби з COVID-19

Відповідно до п. п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Законом України від 17 березня 2020 року №533, який набрав чинності 18.03.2020, внесено зміни, зокрема, до п. 11 підрозд. 1 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Зміни передбачають, що за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п. п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

 

За несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи передбачена відповідальність

Нормами п. 179.1 ст. 179ПКУ передбачено, що платник ПДФО зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) відповідно до норм ПКУ.

Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Так, несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).

Крім того, відповідно до ст. 1641 КУпроАП (зі змінами) за неподання або несвоєчасне подання громадянами Декларацій про доходи чи включення до Декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Звертаємо увагу, що річна Декларація за 2019 рік подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.