новини Лозівської ОДПІ від 30.11.2016р

І. ІнформаціящододіяльностіЛозівськоїОДПІтаорганівДФСУкраїни

З 1 січня вводиться нова форма декларації про майновий стан і доходи

Наказом Мінфіну від 15.09.16р.  №  внесено зміни до форми декларації про майновий стан і доходи.

Зокрема, передбачено зменшення обсягу декларації (зменшення кількості додатків з чотирьох до двох) та зміна порядку розрахунку податкових зобов’язань фізичних осіб-підприємців.

Наказ набуває чинності 31 грудня 2016 року.

Нова форма декларації про майновий стан і доходи вводиться в дію з 1 січня 2017 року.   

 

Змінено порядок оформлення і подання скарг платниками податків

Набрав чинності наказ Мінфіну від 28.09.2016 р.№ 849, яким змінено  Порядок подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами.

Розгляд матеріалів скарг платників податків буде відбуватися у закритому засіданні. На підставі письмового клопотання платника, розгляд скарги може відбуватися у відкритому засіданні.

Особа, яка подала скаргу на рішення контролюючого органу, має право:

– брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через його уповноважених представників;

– ознайомлюватись із матеріалами перевірки та адміністративного оскарження в електронній та письмовій формі, робити з них копії, виписки за допомогою технічних засобів;

– здійснювати технічну фіксацію засідання з розгляду матеріалів скарги за допомогою фото-, кінозйомки, відео-, звукозапису;

– заявляти клопотання, що стосуються предмета розгляду скарги, в тому числі про:

– участь та надання пояснень під час розгляду матеріалів скарги осіб, що проводили перевірку, приймали рішення (вчиняли дії) або брали участь у прийнятті оскаржуваного рішення;

– присутність під час розгляду матеріалів скарги за участю платника податків представників засобів масової інформації (якщо здійснюється відкритий розгляд матеріалів скарги).

Під час розгляду матеріалів скарги платника податків в ході адміністративного оскарження повинні будуть враховуватися податкові консультації, а також узагальнюючі податкові консультації, надані такому платнику податків.

 

Зарплата в конверті? Подумайте про наслідки…

Своєчасна й повна сплата пенсійних внесків, а також забезпечення заробітною платою працівників не менше соціальних стандартів – це обов’язок кожного роботодавця.  

Кожен громадянин повинен мати інтерес у легалізації заробітної плати та офіційному працевлаштуванні, адже це – запорука соціальної підтримки громадянина в будь-який час.

Шановні громадяни, одержуючи зарплату «в конверті», Ви сприяєте роботодавцю порушувати законодавство та позбавляєте себе соціальних гарантій, гідної пенсії, оплати лікарняних, допомоги по безробіттю тощо.

Ми закликаємо Вас проявити активну громадянську позицію, повагу до себе та допомогти органам Державної фіскальної служби у вирішенні цих проблем. Варто зрозуміти, що кожен період роботи має бути офіційно затвердженим, а отримані доходи – прозорими.

Якщо Вам стали відомі факти порушення трудового законодавства, свої повідомлення Ви можете направити до Лозівської ОДПІ за адресою: м. Лозова, мікрорайон 3, буд.5.

 

В грудні зміняться ціни на алкоголь

Постановою КМУ від 09.11.16 р.  №828 внесено зміни до розміру мінімальних оптово-роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв. Зокрема, розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін, залежно від коду виробів, підвищено:

– на горілку та лікеро-горілчані вироби на 27,1-27,86%;

– віскі, ром та джин – на 37-63%;

– коньяк (бренді) – на 24-27%;

– вина – на 22,2-55,6 %.

До прикладу, мінімальну роздрібну ціну за пляшку горілки 0,5 літра вмістом спирту 40% підвищено з 54,90 до 69,78 гривень, або на 27,1%.

 

З 1 грудня підвищується мінімальна заробітна плата

Згідно змін до Закону  «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 грудня 2016 року заробітна плата становитиме 1600 грн.

Нагадуємо, що з 01.01.2016 року ставка для нарахування ЄСВ становить 22% до визначеної бази нарахування. Тобто,  з 01.12.2016 року розмір мінімального страхового внеску становитиме 352,00 грн.  (1600 грн. х 22%).

На рівні мінімального страхового внеску мають сплачувати ЄСВ за себе фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку та самозайняті особи.

Максимальна величина доходу, на яку потрібно нараховувати ЄСВ,  з 01.12.2016 року  дорівнює  40,0 тис. грн.  (1600 грн. х 25),  максимальний розмір нарахованого ЄСВ – 8800,00 грн. (40000 грн. х 22%).

 

Оновлений звіт по ЄСВ подається з 1 грудня 2016 року

Наказом Мінфіну від 07.09.2016 року № 813 внесено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ.

Відповідно  до пункту 46.6 статті 46 ПКУ у разі якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.  До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Отже, звітність зі змінами, внесеними наказом № 813, подаватиметься платниками єдиного внеску починаючи з 1 грудня 2016 року.

Лист ДФС України від 08.11.2016 року  №35758/7/99-99-13-02-01-17

 

Нова форма декларації акцизного податку: новації з паливного і роздрібного акцизів

Наказом Мінфіну від 26.09.16 р. № 841 внесено зміни до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку.

Паливний акциз. Суб’єкти господарювання, які є платниками паливного акцизу, будуть розраховувати розмір податкових зобов’язань в оновленому розділі В «Податкові зобов’язання з реалізації пального»:

• у рядку В1 зазначаються дані про операції з реалізації виробленого в Україні пального, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними;

• у рядку В2 відображають операції з реалізації пального (понад обсяги отриманого від інших платників імпортованого чи виробленого пального) відповідно до п.п. 213.1.12 ПКУ. Для заповнення цього рядка передбачено новий додаток 11. Він дає змогу розрахувати розмір акцизного податку в розрізі окремих видів пального (кодів товару згідно з УКТ ЗЕД);

• у рядку В5 вказують обсяги втраченого пального, що перевищують встановлені норми втрат, тощо.

Новий  додаток 9 «Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної / розрахунку коригування» до декларації надає можливість поскаржитись на контрагента, який не хоче реєструвати акцизну накладну або виправляти помилку, допущену у ній.

Роздрібний акциз. Розраховувати розмір акцизу роздрібні торговці відтепер будуть у розділі Д (раніше для цього використовували розділ Ґ).

Зазнала змін не тільки назва розділу, а і його наповнення. У ньому потрібно відображати лише дані щодо реалізованих у роздрібній торговельній мережі товарів у розрізі окремих точок продажу. Раніше вказували дані як у розрізі торгових точок, так і в розрізі окремих видів реалізованих підакцизних товарів за період.

Дані щодо реалізації відповідних видів підакцизних товарів в розрізі торгових точок, що розміщені в одному адміністративно-територіальному об’єднанні (один код згідно з КОАТУУ),  зазначаються в окремому додатку 6 до декларації. Підсумкові дані щодо реалізації підакцизних товарів із цього додатка переноситимуться до розділу Д.

Тобто відтепер, щоб відзвітувати з роздрібного акцизу, суб’єкту господарювання потрібно заповнити розділ Д декларації і додаток 6 до неї. Кількість таких додатків буде дорівнювати кількості торговельних точок, що знаходяться в одному районі.

Наказ № 841 набрав чинності з 22.11.16 р, тому, враховуючи правила введення в дію нових форм звітності, що прописані у п. 46.6 ПКУ, вперше оновлену форму декларації з акцизного податку слід подати за грудень 2016 року (у січні 2017 року).

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Порядок повернення коштів, помилково перерахованих  на додатковий електронний рахунок

Сільськогосподарські підприємства – суб’єкти спецрежиму повинні забезпечити перерахування на їхні рахунки у системі електронного адміністрування ПДВ кошти у розмірі, достатньому для перерахування до бюджету та на спецрахунок, на підставі поданої декларації.

Позитивна різниця між сумою податкових зобов’язань звітного періоду та сумою податкового кредиту підлягає перерахуванню окремо в межах кожного виду зазначених операцій в розмірах, визначених п. 209.2 ст. 209 ПКУ, до державного бюджету та на спецрахунок суб’єкта спецрежиму оподаткування.

Перерахування коштів з додаткових електронних рахунків здійснюється Держказначейством автоматично протягом операційного дня, що настає за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки.

Якщо на електронні рахунки помилково перераховані кошти, які не відповідають зазначеному виду операцій, то відповідно відбувається недостовірне зарахування таких коштів як до бюджету, так і на спеціальний рахунок суб’єкта спеціального режиму оподаткування. Переплата, яка виникає у разі надмірного зарахування коштів до бюджету може бути повернена з урахуванням п. 43.4 ст. 43 ПКУ.

У випадку надмірного перерахування коштів на спеціальний рахунок, зазначені кошти поверненню платнику податку не підлягають, а враховуються таким платником в рахунок майбутніх нарахувань та можуть бути використані ним для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.

 

Оподаткування стипендії та матеріальної допомоги

Сума доходу у вигляді матеріальної допомоги, яка нараховується (виплачується) студентам, включається до складу їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Суми стипендій та матеріальної допомоги підлягають обов’язковому відображенню у Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ  за ознаками  доходів:

– сума стипендії (включаючи суму її індексації), що виплачується з бюджету – «150»;

– сума її перевищення  та  матеріальна допомога  – «127».

 

Звіт неприбуткової організації

02.08.16 року набрав чинності наказ Мінфіну  від 17.06.2016 року № 553 «Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації».

Нова форма Звіту передбачає:

– заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність такої організації;

– відображення податкового зобов’язання з податку на прибуток у разі нецільового використання отриманих коштів та/або розподілу доходів (прибутків) організації серед засновників (учасників), її членів, працівників, членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

– нове поле для місячного податкового (звітного) періоду (для подання Звіту у разі недотримання вимог п. 133.4 ст. 134 Податкового кодексу України (ПКУ);

Неприбуткові організації, які не порушували вимог ПКУ, подають звіт за базовий податковий (звітний) період – календарний рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року. Звіт за звітні податкові періоди, що дорівнюють “I кварталу”, “Півріччю”, “Трьом кварталам” не подають.

Подання фінансової звітності разом зі Звітом здійснюється за бажанням неприбуткової організації.

Частину I Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, чи ні.

Частина ІІ Звіту заповнюється лише неприбутковими організаціями, які недотримались вимог, визначених пунктом 133.4 статті 133 ПКУ.

Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов’язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.

 

Здійснювати роздрібну торгівлю столовими винами можна без ліцензії

  Дія Закону від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Разом з цим, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми статей 15–2 та 15–3 Закону, якими встановлено обмеження щодо продажу та споживання столових вин.

Лист ДФС України  від 15.11.2016  № 24600/6/99-95-42-01-15

 

Як виправити помилку у поданому звіті з ЄСВ до закінчення граничного терміну подання

Страхувальники зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. При виявленні помилки у Звіті до закінчення терміну подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

Якщо страхувальником до закінчення терміну подання Звіту подаються лише окремі таблиці за поточний звітний період Звіту зі статусом «скасовуючи», «додаткова» цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності.

 

Оподаткування допомоги на лікування

Підпункт 165.1.19  ст. 165 ПКУ визначає випадки, коли сума отриманих коштів або або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку не включається до бази оподаткування.

Зазначені норми застосовуються юридичною особою – благодійною організацією або роботодавцем платника податку лише за наявності відповідних документів, які підтверджують факт проведення такого лікування та медобслуговування.

При цьому платникам податку для підтвердження фактично понесених ними витрат, пов’язаних з лікуванням та медичним обслуговуванням, потрібно надавати договори, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та їх покупця (отримувача), платіжні та розрахункові документи тощо.

Допомогу на лікування та медичне обслуговування в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ відображають з ознакою доходу «143».

 

Про заповнення реквізиту «Штатна чисельність працівників»  звіту ЄСВ  у разі наявності працівників, що перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю

В облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.  До облікової кількості включаються штатні працівники, прийняті для заміщення працівників, які тимчасово відсутні (через хворобу, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством або колективним договором, та з інших причин).

Таким чином, при заповненні реквізиту «Штатна чисельність працівників» таблиці 1 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435, враховуються, як працівники, які перебувають у відпустці по вагітності та пологах (по догляду за дитиною), так і інші особи, працевлаштовані на їх місця.

 

 Про здійснення перерахунку  ПДФО у разі якщо працівник  звільнився та знову працевлаштований одним і тим же роботодавцем

Роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги, зокрема, під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Крім того, роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати. З метою визначення правильності оподаткування роботодавцю необхідно здійснити перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за місяць в якому фізична особа була звільнена та працевлаштована одним і тим же роботодавцем.

При цьому, при здійсненні такого перерахунку враховується один граничний розмір доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги (у 2016 році – 1930 грн.).

 

Якщо протягом кварталу доходи найманому працівнику не нараховувались та не виплачувались

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Податковий агент при заповненні податкового розрахунку за ф. № 1ДФ не вказує відомості по найманим працівникам, якщо протягом звітного податкового періоду на користь даних працівників не нараховувався та не виплачувався дохід.

 

Чи відображається у звіті 1ДФ дохід, отриманий фізособою від здійснення операції з повернення коштів або майна, попередньо внесених нею до статутного капіталу юридичної особи?

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Звітним періодом вважається календарний рік .

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу. До продажу інвестиційного активу прирівнюється, зокрема, операція з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.  Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, у звіті 1-ДФ визначають під ознакою доходу «112».

Емітент корпоративних прав (юридична особа) виступає у якості податкового агента, лише в частині відображення у податковому розрахунку за ф. №  1ДФ під ознакою доходу «112» операції з повернення коштів або майна (майнових прав), фізичній особі попередньо внесених нею до статутного капіталу.

При цьому, фізична особа повинна визначити фінансовий результат операцій з інвестиційними активами та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, що настає за звітним.

 

Чи надається окремою порцією звіт 1ДФ на фізичних осіб, які не мають реєстраційного номеру облікової картки?

На всіх працівників, у тому числі і тих, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, подається податковий розрахунок єдиним документом (однією порцією), якщо штатна чисельність працівників на підприємстві становить до 1000 осіб.  Якщо штатна чисельність працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких являє собою окремий податковий розрахунок із своїм номером порції.

 

Як оприбутковується готівка,  якщо режим роботи каси підприємства не співпадає з режимом роботи господарської одиниці, що проводить розрахунки із застосуванням РРО?

Відповідно до пункту 2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Якщо бухгалтерія та касир підприємства (юридичної особи) не працюють у вихідні та святкові дні, а його відокремлений підрозділ, який використовує під час розрахунків РРО (РК), у ці дні працює, але не веде касової книги, то записи в касовій книзі юридичної особи здійснюються наступного робочого дня підприємства – юридичної особи.

Підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції з відображенням їх в касовій книзі і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства – юридичної особи, внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства (юридичної особи) відповідно до вимог законодавства України, зокрема визначення часу робочих змін, забезпечення бухгалтерського обліку касових операцій тощо.

 

За яких умов житлово-будівельні кооперативи включають до Реєстру неприбутківців

Житлово-будівельні кооперативи можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ і не є платниками податку, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку й такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом (пп. 133.4.6 ПКУ).

Однак відсутність засвідчених підписом керівника чи представника такого кооперативу та скріплених печаткою (за наявності) копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку й факту спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом не дає підстав для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

 

Як показати у формі № 1ДФ премію, виплачену після звільнення працівника

Нараховані фізособі доходи у вигляді премії оподатковуються в наступному місяці після місяця звільнення за діючою ставкою, тобто 18%.

Наприклад: звільнили 19 березня 2016 року, а премію нарахували у квітні за березень 2016 року.

До того ж у зв’язку з тим, що на час виплати доходу (премії) фізособу вже звільнено, вона не є найманим працівником цього підприємства.

Тож премію, нараховану звільненому працівнику, необхідно відобразити в зввіті за ф. 1-ДФ у II кварталі 2016 року за ознакою «127». Дату звільнення у звітності за цей період відображати не потрібно.

 

ІІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

Питання-відповіді щодо електронного антикорупційного декларування

Як відображати в декларації суму кредиту – всю суму кредиту, зобов’язання за яким виникли у звітному періоді, чи фактично отриману частину кредиту станом на кінець звітного періоду?

Якщо у звітному періоді суб’єкт декларування або член його сім’ї уклав кредитний договір на суму, що перевищує 50 МЗП, встановлених на 1 січня звітного періоду, але станом на останній день звітного періоду (наприклад, 31 грудня для щорічної декларації) отримав лише частину передбаченого договором кредиту, то в декларації у розділі «Фінансові зобов’язання» зазначається інформація про таке зобов’язання і як розмір зобов’язання вказується повна сума кредиту згідно з договором. При цьому кошти, які були фактично отримані згідно з кредитним договором у звітному періоді, незалежно від суми зобов’язання, слід зазначити у розділі декларації «Доходи, у тому числі подарунки» як «Інший дохід» та в розділі «Грошові активи», якщо  ці  кошти   належать  суб’єкту  декларування  або  члену його сім’ї станом на останній день звітного періоду та їхній розмір перевищує встановлений поріг декларування.

Чи підлягають декларуванню в розділі «Об’єкти нерухомості» надвірні побудови окремо від житлового будинку?

Суб’єкт декларування повинен задекларувати усі об’єкти нерухомості, що належать йому та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або перебувають у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації необхідно зазначити дані про житловий будинок (місцезнаходження, дата набуття права у власність, вартість на дату набуття права, вартість за останньою грошовою оцінкою, тип права) згідно з наявними правовстановлюючими документами.

Якщо приналежні об’єкти описані в основному документі на право власності і не зареєстровані як окремі об’єкти нерухомості, то їх не потрібно декларувати окремо. Не підлягають декларуванню окремо від житлового будинку надвірні побудови, які зазначені у правовстановлюючому документі на житловий будинок, навіть якщо їх площа вказана у технічному паспорті, що був складений БТІ.

У розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації суб’єкт декларування зазначає об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти, не прийняті в експлуатацію, об’єкти, права власності на які не зареєстровані в установленому Законом порядку. Надвірні побудови, які прийняті в експлуатацію, у розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації не зазначаються.

Чи зазначати інформацію про членів сім’ї, які спільно не проживають із суб’єктом декларування?

Членами сім’ї суб’єкта декларування є особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

У разі наявності таких ознак, як спільне проживання, пов’язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов’язків (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних) із суб’єктом декларування, членами його сім’ї є також його діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, та будь-які інші особи, у тому числі особи, які спільно проживають із суб’єктом декларування, але не перебувають з ним у шлюбі. Усі інші особи, за відсутності хоча б однієї із зазначених ознак, для цілей декларування не вважаються членами сім’ї суб’єкта декларування.

Враховуючи зазначене, суб’єкт декларування не зазначає інформацію про членів сім’ї, які спільно не проживають.

 

Громадянин отримав іноземний дохід

Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача та оподатковується за ставкою 18%.

Платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.  У разі відсутності підтверджуючих документів щодо суми отриманого доходу з іноземних джерел та суми сплаченого податку за кордоном, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування ( п. 13.5 ст. 13 ПКУ).  Довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Довідка супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

 

Нотаріус відображає у ф. № 1ДФ суму доходу платника податку, отриманого від продажу майна

Дохід від продажу об’єктів нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої уповноваженим органом  відповідно до закону ( п. 172.3 ст. 172 ПКУ).

Дохід від продажу об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Нотаріус посвідчує відповідний договір продажу  майна за наявності документа про сплату податку стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування нотаріальної контори інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.

У разі якщо об’єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу об’єктів рухомого майна.

 

Штрафні санкції за торгівлю пивом в кіосках, палатках, павільйонах

До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі продажу пива у невизначених для цього місцях торгівлі ( ст. 17 Закону України від 19.12.95 р. № 481/95-BP).

Місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (ст. 1 Закону № 481).

До суб’єктів господарювання при здійсненні ними торгівлі виключно пивом у приміщеннях або будівлях (об’єктах (закладах) ресторанного господарства, магазинах, павільйонах, кіосках тощо) без обмеження площі, обладнаних реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), не застосовуються штрафні санкції за продаж пива як за торгівлю у невизначених для цього місцях торгівлі відповідно до ст. 17 Закону № 481.

Забороняється продаж пива з лотків, розкладок, стендів, у палатках та інших пунктах продажу товарів, які розташовані поза торговими приміщеннями (будівлями) та не обладнані реєстраторами розрахункових операцій.

 

Як підтвердити витрати на придбання цінних паперів

Відповідно до статті 1087 Цивільного кодексу України розрахунки за участю фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

Документами, що підтверджують фактично понесені витрати на попереднє придбання цінних паперів фізичною особою – платником податку, в тому числі нерезидентом, є договори купівлі-продажу цінних паперів, виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів, акти приймання-передачі цінних паперів, касові документи при готівкових розрахунках через касу або розрахункові документи при безготівкових розрахунках.

 

Як у звіті 1ДФ відобразити суми індексації зарплати за попередні податкові періоди     

Оподаткування доходу отриманого платником податку у вигляді індексації заробітної плати проводиться у податковому періоді, в якому відбувається таке нарахування (виплата).

Відповідно до Довідника ознак доходів до звіту за формою № 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, доходи у вигляді заробітної плати, включаючи індексацію, нараховані (виплачені) платнику податку, зазначаються в податковому розрахунку за формою № 1ДФ за ознакою доходу «101».

Враховуючи викладене, суми індексації заробітної плати, зокрема за попередні періоди, відображаються в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ у тому кварталі, в якому проводиться таке нарахування (виплата).

 

Що означає поняття «податкова знижка»?

Податкова знижка — це підтверджена документами сума (вартість) витрат, які були понесені платником податків на придбання товарів (робіт, послуг) протягом звітного року, і на яку буде зменшений  загальний річний оподатковуваний дохід такого платника, за звітний рік.

Отже сума  оподатковуваного доходу може бути зменшена на суму податкової знижки, а це відповідно призведе до зниження суми  податку на доходи фізичних осіб. Оскільки в більшості випадків податок був уже оплачений раніше протягом звітного року (утриманий з  заробітної плати), то різницю між зменшеною розрахунковою сумою податку і фактично сплаченою сумою, платник податку має право повернути собі назад. Для цього достатньо подати до податкового органу за місцем  реєстрації податкову декларацію разом з розрахунком суми податкової знижки та підтверджуючими документами.

Варто пам’ятати, у разі протермінування платником подання такої декларації, на наступні періоди податкова знижка не переноситься.

Скористатися податковою знижкою мають право громадяни України або особи з іноземним громадянством, які перебувають на території нашої країни більше, ніж 183 дні протягом усього року та отримують офіційну заробітну плату або працюють за договорами цивільно-правового характеру, які платять податок з доходів фізичних осіб.

Понесені витрати мають бути документально підтверджені.

Фізособи-підприємці не мають права на податкову знижку, оскільки не отримують заробітну плату.

 

Які понесені витрати дозволяють отримати податкову знижку?

Розраховувати на податкову знижку можна в тому випадку, якщо :

– проводилась оплата за іпотечним кредитом і  житло, яке  придбано в результаті оформлення іпотеки, є основним місцем проживання. Якщо було придбано два об’єкти нерухомості за іпотечним кредитом, то право на податкову знижку буде мати лише на те житло, в якому прописаний платник;

– зроблені пожертвування або внесені благодійні внески організаціям неприбуткового характеру, зареєстрованим на території України, і при цьому витрачається від 2 до 5% заробітної плати за рік;

– оплачувалось своє навчання або навчання члена  сім’ї першої лінії споріднення;

– понесені витрати грошових коштів на проведення штучного запліднення;

– відбулися витрати, пов’язані з усиновленням дитини;

– проводились пенсійні внески до недержавних пенсійних фондів;

– здійснювались страхові платежі за договорами накопичувального страхування життя;

– користувалися послугами реабілітаційних центрів і протезно-ортопедичними послугами;

– понесені витрати на переобладнання автомобіля та його переходу на газ або біопаливо;

– понесені витрати на будівництво (купівлю) доступного житла.

 

Терміни подання документів для отримання податкової знижки

З метою отримання податкової знижки  декларація може подаватися протягом року, наступного за звітним. Наприклад, для отримання податкової знижки за 2015 ви можете подати декларацію до 31 грудня 2016 року.

 

Які документи потрібні для оформлення податкової знижки на навчання?

Податкова знижка на навчання для фізичної особи, яка не є суб’єктом господарювання —  це сума, підтверджена відповідними документами про витрати платника податку, які він поніс у минулому звітному році на оплату навчання в середньо-спеціальних та вищих навчальних закладах.

Дану суму може отримати сам студент або його родич першої лінії споріднення, який отримує офіційну заробітну плату і є платником податків.

Перелік документів для оформлення податкової знижки на навчання:

– копія паспорта (1, 2 і сторінка реєстрації);

– копія ІПН;

– копія свідоцтва про вступ у шлюб / копія свідоцтва про народження дитини в тому випадку,  якщо податкова декларація подається чоловіком або родичами;

– довідку від навчального закладу з відомостями, з яких слідують дані про період навчання студента;

– копія всіх квитанцій, які свідчать про сплату  внесків / платежів;

– довідку про доходи (оригінал) за звітний рік за спеціальною формою для оформлення податкової знижки. Якщо платник працював у звітному році в декількох компаніях (одночасно або в різні періоди), то довідки про доходи необхідно взяти в кожній з них;

– номер поточного рахунку в банку (номер картки);

– декларацію про доходи та майновий стан разом з розрахунком суми податкової знижки (додаток №6 до декларації).

 

Дохід від продажу рухомого майна не є доходом єдинника

Доходи фізичної особи — підприємця від продажу рухомого майна не включаються в дохід підприємця-єдинника й оподатковуються у загальновстановленому порядку, відповідно  ст. 292.1 ПКУ.

Якщо продаж такого майна має систематичний характер, така діяльність фізичної особи є підприємницькою та повинна провадитися на загальній системі оподаткування відповідно до ст. 177 ПКУ.