І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

Про роботу ЦОПів у святкові й вихідні дні

До уваги платників податків порядок роботи ЦОПів у святкові й вихідні дні:

19 серпня 2017 року – робочий день до 16-45.

25 серпня 2017 року – робочий день у режимі чергування (за необхідності, із залученням спеціалістів відповідних структурних підрозділів) до 13-00.

24,26,27  серпня 2017 року – вихідні дні.

 

Аптечка на мільйон

Харківські митники на митному посту «Харків-аеропорт» виявили партію ліків для згортання крові, яку громадянин Тунісу намагався незаконно ввезти в Україну.

Під час проходження митного контролю громадянин, який прямував в Україну зі Стамбулу, самостійно обрав «зелений коридор», чим заявив про відсутність товарів, що підлягають декларуванню. Однак, в ході огляду його багажу за допомогою приладу Rapiscan були виявлені 107 флаконів з маркуванням «ReFacto AF 500 IU powder and solvent for solution forinjection» на загальну суму за даними Інтернету 1 мільйон 337 тисяч гривень.

Отже, відносно громадянина складено протокол про порушення митних правил за статтею 472 Митного кодексу України.

 

Експортери горіхів, ягід і грибів не зможуть уникнути сплати ПДФО

Мінфін пропонує усунути схеми оптимізації оподаткування із залученням суб’єктів господарювання, що експортують придбану у с/г підприємств продукцію, закуплену в населення. Найчастіше такі схеми застосовують за операціями з продуктами рослинного походження, такими, якгоріхи, гриби та ягоди.

Для боротьби з податковим шахрайством запропоновано доповнити ст. 170 ПКУ пунктом 170.13, яким визначається порядок нарахування та сплати ПДФО від продажу населенням заготівельним організаціям с/г продукції, самостійне вирощування якої не підтверджено в порядку, установленому пп. 165.1.24 ПКУ, і доходів від продажу зібраних у лісі рослин, квітів, горіхів, ягід, грибів.

Відповідний проект Закону «Про внесення змін до статті 170 Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування доходів від продажу населенням сільськогосподарської продукції» оприлюднено Мінфіном для громадського обговорення. Зауваження та пропозиції до проекту можна подати до 7 вересня.

 

Ласкаво просимо до Електронного кабінету платника

Електронний кабінет – захищений Інтернет-портал для платників, робота в якому здійснюється у режимі реального часу та не вимагає використання жодного додаткового програмного забезпечення.

Модернізований сервіс включає дві функціональні частини:  відкрита (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет).

Електронний кабінет працює цілодобово, крім часу, необхідного для проведення технічного обслуговування, та  забезпечує такі можливості для платника податків:

– перегляд в режимі реального часу даних  оперативного обліку,   системи електронного адміністрування ПДВ,   системи електронного адміністрування реалізації пального

– одержання інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи та печатки контролюючого органу в т.ч (документа про стан розрахунків, довідок та інших документів, які видаються податковими органами)

– надання заяви про повернення помилково або надлишково сплачених сум податків, про перехід на спрощену систему оподаткування;

 – автоматизоване визначення  обов’язкових для подання платником податків форм податкової звітності, рахунків для сплати податків конкретним платником податків;

 – заповнення, перевірки та подання податкових декларацій до контролюючого органу;

 – реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН,  акцизних накладних в ЄРАН;

 –  отримання повідомлень про проведення податкових перевірок, отримання актів та довідок за наслідками перевірок;

 – адміністративне оскарження рішень контролюючих органів

 – перевірка статусу контрагента за базами даних Мінфіну (статус реєстрації платником ПДВ, наявність порушень податкового законодавства, наявність податкового боргу);

 – внесення змін до реєстраційних даних платника податку

 – взяття на облік на митниці,  подання заяв та інших документів для отримання сертифікатів походження EUR.1

 – реєстрація РРО,   подання звітності про використання РРО;

 Вхід до Електронного кабінету платника здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП).

При виникненні питань з приводу користування ЕКП  звертайтеся  за телефоном 0800501007 або на поштову скриньку [email protected].

 

СМКОР: з 12 серпня пояснення та копії документів – тільки в електронному вигляді

Наказом Мінфіну України від 21.07.2017 №654 внесені зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПНРК) в ЄРПН, затверджених  наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. №567.

Зокрема, пункт 6.1 Критеріїв викладений в новій редакції, а саме «обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПНРК, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється)».

Тобто, якщо в попередній редакції різниця визнавалася між обсягом постачання та обсягом придбання, то згідно зі змінами визначатиметься між обсягами придбання та постачання.

Окрім того, при обрахунку обсягу постачання будуть враховуватися не тільки податкові накладні, але й розрахунки коригування до них. Також в розрахунку різниці не будуть враховуватися обсяги придбаних товарів за звільненими від ПДВ операціями.

Також звертаємо увагу на зміни в пункті 2 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Так, письмові пояснення та копії документів, зазначені у цьому Переліку, платник податку має подавати до контролюючих органів лише в електронному вигляді.

 

Мінфін пропонує принцип «мовчазної згоди» для реєстрації податкових накладних

Мінфін оприлюднив Проект Закону України  щодо внесення змін до ст. 201 ПКУ щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН,  що  передбачається пп. 201.16.4 ПКУ доповнити підпунктом «в» такого змісту:

«в) не прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або не надіслано таке рішення платнику податку у термін, визначений абзацом сьомим підпункту 201.16.3 цього пункту».

Тобто якщо зі спливом 5-ти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень і копій підтвердних документів, комісія ДФС не надіслала платнику ПДВ рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН, то відповідна ПН/РК вважатиметься зареєстрованою в ЄРПН.

Зауваження та пропозиції стосовно змісту цього проекту Мінфін прийматиме протягом місяця з дня його публікації. Текст цього законопроекту опубліковано на офіційному веб-сайті Мінфіну.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Про перерахування податків  за орендовані земельні частки (паї)

Відповідно до ст. 64 БКУ податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Водночас, оскільки військовий збір, згідно з п. 29.2 ст. 29 БКУ, в повній мірі належить до доходів загального фонду Державного бюджету України, то окремі норми п. 168.4 ст. 168 ПКУ для військового збору не можуть бути застосовані, у зв’язку з чим військовий збір сплачується (перераховується) до відповідного бюджету за місцем реєстрації податкового агента.

Враховуючи викладене, податковий агент, який здійснює нарахування (виплату) доходів у вигляді орендної плати за земельні частки (паї), сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Лист ДФС від 10.08.2017 р. № 1546/6/99-99-13-01-01-15/ІПК)

 

Не отримали квитанцію № 2 про подання звіту з ЄСВ?

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Мінфіну від 14.04.2015  р. № 435. Звітність щодо сум нарахованого ЄСВ подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у фіскальних органах.

Одночасно, відомості зі Звітів страхувальників передаються до Пенсійного фонду України згідно Порядку обміну інформацією, затвердженого наказом Міндоходів від 19.09.2013 р. № 494.

Підтвердженням поданої звітності є квитанція № 1 та квитанція № 2.

Квитанція № 1 свідчить про те, що Звіт страхувальника успішно прийнято для подальшого опрацювання. Також, зазначена квитанція містить інформацію, що за результатами приймання та обробки електронного Звіту в Пенсійному фонді України буде сформовано другу квитанцію, що буде надіслана на електронну адресу, з якої було відправлено Звіт.

Квитанція № 2 містить інформацію про результат обробки Звіту і повідомляє про внесення чи невнесення відомостей зі звітності страхувальника до реєстру застрахованих осіб.

 Тобто,  надання роз’яснень щодо квитанції № 2 належить до компетенції органів Пенсійного фонду України.

 

Ціна придбання товарів перевищує ціну постачання

У податковій накладній на суму перевищення ціни придбання товарів над ціною постачання поставляють позначку «15». Таку податкову накладну покупцю не надають. У рядках такої податкової накладної, відведених для даних покупця, продавець зазначає власні дані.

Якщо після постачання товарів/послуг товар повертають особі, яка його надала, або продавець повертає попередню оплату за товари/послуги, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту продавця та покупця коригують на підставі зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

При поверненні товарів покупцем або суми попередньої оплати товарів/послуг покупцю продавець може скласти один розрахунок коригування до податкової накладної на фактичну ціну постачання та другий до податкової накладної на суму перевищення ціни придбання товарів над фактичною ціною постачання. У цих розрахунках коригування продавець мусить заповнити графу 8 «Коригування кількості».

Лист ДФС від 10.08.2017 р. № 1568/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Про основні аспекти декларування контрольованих операцій

Платники, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику до 1 жовтня року, що настає за звітним  в електронній формі.

Враховуючи, що останній день подання звіту про контрольовані операції  за 2016 рік (30.09.2017) припадає на вихідний день (субота), платники податків мають подати звіт не пізніше 2 жовтня 2017 року.

Так, у звіті про контрольовані операції за 2016 звітний рік мають бути відображені:

– господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платником податків з пов’язаними особами – нерезидентами;

– зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів;

– господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У 2016 році діяв перелік таких держав, затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 977-р «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ».

При цьому одночасно мають бути виконані умови:

-річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, має перевищувати 50 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

-обсяг таких господарських операцій з кожним контрагентом  має перевищувати 5 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний календарний рік.

У 2017 році, також, зазнали змін штрафні санкції за порушення, пов’язані із податковою звітністю з трансфертного ціноутворення, зокрема:

Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або не включення до такого звіту інформації про вісі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції тягне за собою накладання штрафу у розмірі:

– 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного року ( за 2016 рік –  413,4 тис.грн.)

У разі неподання звіту про контрольовані операції;

-1 % контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі не задекларовані контрольовані операції.

Несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 ПКУ тягне за собою накладання штрафу (штрафів) у розмірі:

– одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

–  одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції у разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

 Крім того, Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що платники податків можуть одержати відповіді з питань трансфертного ціноутворення щосереди з 15 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. за адресою: м. Харків, вулиця Благовещенська, 30 та щоденно за телефоном 702-85-93.

 

Про розрахунок частки сільгосптоваровиробництва для єдинника 4 групи

До складу доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва доходи,  отримані від реалізації сільськогосподарської продукції, вирощеної на орендованих землях, які фактично використовуються платником, але договори оренди яких не зареєстровані в установленому чинним законодавством порядку.

Тобто, єдинники групи 4, складаючи Розрахунок, можуть ураховувати доходи, отримані від реалізації сільськогосподарської продукції, вирощеної на орендованих землях, якщо такі землі використовуються згідно з договорами оренди, зареєстрованими згідно із законодавством, чинним на момент їх укладання, та в році, за який складається такий Розрахунок, були включені до об’єкта обкладення єдиним податком.

 

У разі блокування ПН, яку складено на попередню оплату, постачальник має право подати Таблицю платника

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі — ПН/РК) в ЄРПН має право подати інформацію на розгляд комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації згідно з Додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567.

При заповненні Таблиці даних платника податків зазначаються вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.  Тобто при заповненні Таблиці у разі отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, у платника податку наявна вся необхідна інформація.

Враховуючи викладене, отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

 

Уточнюємо показники ПДВ-звітності за період, коли діяла інша форма декларації

Зважаючи на те що чинна форма податкової звітності з ПДВ містить номери й назви рядків, відмінні від форми звітності, що була чинна в податковий період, який підлягає уточненню, відповідні уточнені показники потрібно вписувати до найбільш відповідних за змістом рядків чинної форми уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення значення рядка 21 ПДВ-декларації, яке в майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 або рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, у якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абз. 4 п. 50.1 ПКУ. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) ураховується в рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок (п. 5 і п. 6 р. VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації з ПДВ, яке в майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 або рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожен звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 або рядка 20.2.

ІПК ДФСУ від 14.08.2017 р. № 1594/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Про формування та розподіл податкового кредиту

Якщо платник податку купує (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, в яких податкові зобов’язання визначаються за касовим методом, то сплачені суми податку за такими придбаннями в податковий кредит включаються також за касовим методом.

За операціями, при яких податкові зобов’язання формуються в загальновстановленому порядку, право на податковий кредит виникає за правилом “першої події”.

Тобто при одночасному застосуванні платником податків ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, якщо придбані та / або виготовлені ним товари / послуги призначені для часткового використання в операціях, за якими податкове зобов’язання визначається частково за касовим методом, а частково – за правилом першої події, то право на податковий кредит виникає пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів / послуг.

 

Перед тим, як відповісти на запит ДФС, переконайтеся, чи всі реквізити на місці

Письмовий запит про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження надсилають на підставі п. 73.3 ПКУ. Такий запит підписує керівник (його заступник або вповноважена особа) контролюючого органу й він повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ПКУ із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, що пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Проте обов’язок платника податків із надання запитуваної інформації виникає за умови оформлення запиту згідно з вимогами п. 73.3 ПКУ.

Якщо запит складено з порушенням установлених вимог, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

ІПК ДФС від 04.08.2017 р.№ 1489/6/99-99-12-03-06-15/ІПК

 

Неприбуткова організація отримала доходи  від орендаря

У разі якщо неприбуткова організація отримує дохід із джерел, інших, ніж визначені пунктами 157.2-157.9 ПК, то така неприбуткова організація зобов’язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов’язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів (абз. 2 п. 157.11 ПКУ).  Під час визначення сум оподатковуваного прибутку сума амортизаційних відрахувань не враховується.

Отже, сума коштів, отримана неприбутковою організацією від надання приміщення в оренду, включається до складу доходів, які підлягають оподаткуванню податком на прибуток на загальних підставах, — за ставкою, визначеною статтею 151 ПКУ.

 

Куди сплачувати ПДФО із зарплати працівників, які працюють в орендованих приміщеннях, що розташовані окремо від підприємства

Якщо платник податку має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) у різних регіонах, у яких працюють й отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податку зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків і перераховувати ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких приміщень (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України.

ІПК від 17.08.2017 р. № 1635/ІПК/25-01-13-06-09

 

Податкові накладні, реєстрацію яких не можна зупинити

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена при відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до п. 5 Критеріїв усі податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в ЄРПН з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС, зокрема, відповідно до такої ознаки: податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування.

Тобто податкова накладна/розрахунок коригування, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), та/або складені за операцією, що є звільненою від оподаткування, не підпадають під автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування Критеріям та їх реєстрація не зупиняється.

 

 ІІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

Торгівля пивом ФОП: відповіді на основні питання

1. Чи необхідно підприємцю, який торгує виключно пивом, отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, якщо діяльність з продажу пива здійснюється в кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу тощо? –

Суб’єктам господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю виключно пивом, з 01.07.2015 необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Така діяльність повинна здійснюватися виключно у торговельних приміщеннях (будівлях), без обмеження торговельної площі, обладнаних відповідно до вимог законодавства з обов’язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

2. Чи має право підприємець за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пивом, здійснювати продаж інших алкогольних напоїв?-

Чинним законодавством не передбачено отримання окремих ліцензій на роздрібну торгівлю пивом та іншими алкогольними напоями.

Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями є документом, що надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв за визначеним місцем торгівлі.

При цьому суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на продаж пива у місці торгівлі площею менше 20 кв. метрів, не має права здійснювати продаж інших алкогольних напоїв у такому місці торгівлі.

3.Чи мають право застосовувати книгу обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки і не застосовувати РРО підприємці – платники єдиного податку 2 та 3 груп?

Не можуть бути платниками єдиного податку 1 – 3 груп юридичні особи та фізособи – підприємці,  які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

Дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО підприємцями, які сплачують єдиний податок та які здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.

Оскільки з 01.07.2015 діяльність з роздрібної торгівлі пивом підлягає ліцензуванню на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв, то фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп мають право здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив, у тому числі пива, виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та застосування при проведенні розрахунків РРО.

4.Які встановлено обмеження щодо продажупива(крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів?

Забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:

– особами, які не досягли 18 років;

– у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, а також у  торговельних точках, що здійснюють торгівлю дитячими або спортивними товарами;

–  у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

–  з торгових автоматів;

– на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);

–   поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар) або  у упаковках, що містять менш як 20 сигарет;

–  з рук та  невизначених для цього місцях торгівлі.

Забороняється продаж товарів дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

5.Кому можна продавати алкоголь за ліцензією на роздріб

Суб’єкт господарювання за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями має право реалізовувати такі товари лише громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Якщо суб’єкт господарювання, що має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реалізував ці товари іншому суб’єктові господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю, й оформив документи як під час відвантаження алкогольних напоїв для подальшої реалізації, до нього застосовують фінансові санкції як за оптову торгівлю алкогольними напоями без відповідної ліцензії.

Лист ДФС від 08.08.2017 р. № 1537/6/99-99-12-02-02-15/ІПК

 

Як фізичній особі-підприємцю визначити групу та ставку платника єдиного податку

До платників єдиного податку 1 групи, належать фізособи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб,здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населеннюобсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 тис. грн.

До платників єдиного податку 2 групи, належать фізособи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню,- виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства,  не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб та  обсяг доходу не перевищує 1,5 млн. грн.

До платників єдиного податку 3 групи, належать підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена,  у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн. грн.

Ставки єдиного податку встановлюються органами влади на місцях  залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

– для 1 групи – у межах до 10%  розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

– для 2 групи – у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.         

У разі здійснення платниками єдиного податку 1 і 2 груп кількох видів господарської діяльності  або на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради  застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

Ставка єдиного податку для платників 3 групи встановлюється у розмірі:1) 3 відсотки доходу – у разі сплати ПДВ; 2) 5 відсотків доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році. Разом з тим, така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 Податкового кодексу України.

 

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів фізичною особою – підприємцем

З 01.01.2017 року підприємці отримали право включати до витрат амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів, витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

– проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;

– ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

      Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення:  земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові та вантажні автомобілі.

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів  Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом .

Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів:

– група 1 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом – 15 років;

– група 2 – будівлі, споруди, передавальні пристрої – 10 років;

– група 3 – машини, обладнання, тварини, багаторічні насадження та інше – 5 років;

– група 4 – нематеріальні активи – відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки.

Дія п.п.177.4.9 ПКУ поширюється виключно на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

 

Нюанси сплати земподатку під час продажу земельної ділянки

У разі припинення права власності чи права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні в поточному році.

З метою справляння плати за землю період фактичного перебування земельної ділянки у власності припиняється датою внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В  разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника — юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період із 01 січня цього року до початку того місяця, у якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником — починаючи з місяця, у якому він набув право власності.

До цивільно-правової угоди з купівлі-продажу земділянки слід включати положення щодо компенсації попереднім власником новому власнику земельної ділянки витрат на сплату плати за землю за період із початку місяця, у якому припинилося право власності на земельну ділянку, до дати набуття новим власником прав на неї.

 

Які документи повинні знаходитися на робочому місті найманого працівника?

Відповідно до ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування  ЄСВ про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Постановою Кабміну від 17.06.15 р. № 413.

Виходячи з вимог ст. 24 КЗпП України, для підтвердження оформлення на роботу, на робочому місці працівника необхідні копія наказу про прийняття на роботу та копія повідомлення ДФС про прийняття на роботу, бажано документи, що підтверджують особу.

 

Коли працедавець має виплатити працівнику відпускні?

Відповідно до ч. 3 ст. 115 Кодексу законів про працю України та  ст. 21 Закону України “Про відпустки” виплата заробітної плати за час щорічної відпустки повинна бути проведена не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. У зазначеній нормі йдеться про календарні дні.

Якщо працівник іде у відпустку терміново та сток з дні не може бути дотримано, то п. 2 ст. 7 Конвенції про оплачувані відпустки від 24.06.70 р. No 132, ратифікованої Законом України від 29.05.2001 р. передбачає, що « відпускні виплачуються працівнику до відпустки, якщо  інше не передбачене в угоді між працівником і роботодавцем».

Тобто зазначеною нормою Конвенції допускається можливість виплати відпускних в інші строки, ніж визначені національним законодавством, але за умови наявності окремої угоди між працівником і роботодавцем. Лист Мінпраці та соцполітики від 26.06.2009 р. № 155/13/116-09.

 

Про податкову соціальну пільгу у 2017 році

2017 році податкова соціальна пільга становить для будь-якого платника 800 грн. Розмір підвищеної і максимальної податкової соціальної пільги 150% ПCП =1200 гpн; 200% ПCП = 1600 гpн. Граничний розмір зарплати, до якої застосовується податкова соціальна пільга на 2017 рік дорівнює 2240 грн. Вказаний граничний розмір зарплати для застосування пільги залишається незмінним у 2017 році і діятиме до 31 грудня п.р. включно.

 

Звільнення від сплати єдиного внеску

ФОП звільняються від сплата за себе єдиного внеску, якшо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта статті 4 Закону No 2464 у редакції Закону No 1774).

            Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

 

Чи оподаткують фінансову допомогу, яку повернули вчасно

Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Згідно пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Враховуючи вищевикладене, сума поворотної фінансової допомоги, яка була повернута фізичній особі юридичною особою вчасно, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

 

Про повернення податку при застосуванні права на податкову знижку

Відповідно до п.179.8 ст.179 ПКУ сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену у податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.