новини Лозівської ОДПІ від 21.12.2017

І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

Дивіться на телеканалі ОТБ: про права платників інформує фіскальна служба

В рамках проведення Всеукраїнського тижня  права, на харківському обласному телебаченні відбулись зйомки передачі «Тема дня» за участю начальника відділу досудового врегулювання спорів юридичного управління ГУ ДФС у Харківській області Любов Іщук.

Під час телепрограми фахівець юридичного підрозділу розповіла про реалізацію прав  платника податків. Фіскальна служба прагне, щоб платник був обізнаним, грамотним та мав можливість захистити свої права.

Тож телеглядачі Харківщини, подивившись передачу, зможуть дізнатися усі нюанси та важливі моменти процедури оскарження рішень податкової служби, ознайомляться з порядком проведення перевірок та порядком  надання скарги до контролюючих органів, отримають інформацію щодо  термінів розгляду скарги, а також можливості отримання податкової консультації. 

 

Везли «травичку» і потягом, і автобусом

Харківські митники затримали любителів «травички» одразу в двох пунктах пропуску – на митному посту «Гоптівка» та на митному посту «Харків-пасажирський».

При проведенні контролю рейсового автобусу сполученням «Костянтинівка-Москва» службовий собака митників Ів Сент Лоран спрацював на пасажирське сидіння, за яким й було виявлено пакет з «травичкою» – 25 грамів канабісу.

Пасажир, який прямував на пасажирському місці, зізнався, що «травичку» він придбав для власного споживання та приховав від митного контролю.

Відносно правопорушника складений протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

Того ж дня на митному посту «Харків-пасажирський» в ході митного контролю потягу сполученням «Харків-Москва»,  жоден з пасажирів не заявив, що переміщує заборонені предмети. Але ж при подальшому огляді, під пасажирським місцем на полу, був виявлений папірець з «травичкою» у кількості близько 5 грамів, який знаходився за багажем пасажира.

Відносно громадянина складений протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

 

Внесено зміни до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів ч

через митний кордон України

14.12.2017 набрала чинності постанова Правління Нацбанку від 12.12.2017 №127 «Про внесення зміни до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України», яка внесла зміни до постанови Правління Нацбанку від 27.05.2008 №148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України».

Постановою №127 спрощено порядок ввезення резидентами в Україну іноземної валюти у готівковій формі та удосконалено порядок її вивезення.

Так, фізичні особи-резиденти можуть ввозити в Україну готівку на суму понад 10 000 євро в еквіваленті за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Водночас Нацбанк уточнив, що вивезення за межі України фізичними особами-резидентами готівки в сумі понад 10 000 євро в еквіваленті здійснюється за наявності документів, що підтверджують зняття ними готівки з власних рахунків у банках, і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) на суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро

З оновленим текстом Постанови №148 можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

 

Особиста присутність заявника при отриманні послуги ЕЦП в АЦСК ІДД ДФС неможлива: як отримати ЕЦП?

У разі неможливості особистої присутності заявника для отримання послуги електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) в АЦСК ІДД ДФС, він може бути представлений довіреною особою.

У цьому випадку, для отримання послуги ЕЦП, заявник надає оригінал та копію нотаріально посвідченої довіреності з відповідними повноваженнями (подання до ВПР АЦСК ІДД ДФС реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника тощо), а також копію паспорта повіреного (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток) або копію паспорта повіреного виготовленого у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (копії лицьової та зворотної сторін) або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі, засвідчену підписом власника.

Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в нотаріально посвідченій довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.

Під час процедури ідентифікації повірена особа повинна пред’явити оригінал паспорта громадянина України, а за його відсутності паспорта громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову, посвідки на тимчасове/постійне проживання, посвідчення біженця або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі.

Окрім того, для запобігання доступу сторонніх осіб до ключової інформації підписувачів довірена особа разом з комплектом реєстраційних документів має надати конверти з розрахунку один конверт для одного носія особистого ключа підписувача.

Ненадання достатньої кількості конвертів для носіїв ключової інформації підписувачів є підставою для прийняття рішення про відмову в наданні послуг ЕЦП.

 

Як оскаржити рішення контролюючого органу

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).

Згідно з п. 56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 ст. 56 ПКУ).

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.6 ст. 56 ПКУ).

У разі порушення платником податків вимог пп. 56.3 і 56.6 ст. 56 ПКУ подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення (п. 56.7 ст. 56 ПКУ).

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).

Якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу (п. 56.12 ст. 56 ПКУ).

У разі коли останній день строків, зазначених ст. 56 ПКУ, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 56.13 ст. 56 ПКУ).

 

Запроваджуються нові форми податкової звітності з 01.01.2018року

1) Податкова декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу від 06.06.2017 № 556), та ідентифікаторами форм F0100110, F0100210 разом з додатками;

2) Податкова декларація з транспортного податку за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 10.04.2015 № 415 (у редакції наказу від 27.06.2017 № 595), та ідентифікатором форми J0303602;

3) Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 19.06.2015 № 578, із змінами, внесеними наказом від 17.03.2017 № 369, та ідентифікатором форми J0103803 разом з додатком;

4) Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за формою, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.03.2013 № 205, від 02.12.2015 № 461, від 29.03.2016 № 108, від 17.05.2017 № 245, та ідентифікатором форми J0303307;

5) Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за формою, затвердженою наказом Мінфіну 16.06.2015 № 560 (у редакції наказу від 23.01.2017 № 9), та ідентифікаторами форм J/F0602006;

6) Спрощена податкова декларація з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0% відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, за формою затвердженою постановою КМУ від 09.08.2017 № 592, та ідентифікаторами форм J0109102, J0109202;

7) Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затвердженої наказом Мінфіну від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу від 28.04.2017 № 469), та ідентифікатором форми J0101911 з додатками;

8) Інформація суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди)» за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 13.05.2017 № 497, зареєстрованим в Мінюсті  08.06.2017 за № 700/30568, та ідентифікаторами форм J/F0500602.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

У звіті про використання доходів неприбуткової організації відображають

суми нарахованої амортизації ОЗ?

Дані, наведені у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт), ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, тому всі суми доходів та витрат (у т. ч. суми нарахованої амортизації основних засобів), сформовані за правилами бухгалтерського обліку мають бути відображені у Звіті. Тобто, суми доходів та витрат (у т. ч. суми нарахованої амортизації основних засобів), які не відображені у рядках 1.1 – 1.10 та 2.1 – 2.5 Звіту, відображаються у рядках 1.11 «Інші доходи» та 2.6 «Інші видатки (витрати) Звіту.

 

Працівниця звільняється під час декретної відпустки: як нараховувати ЄСВ

Cума ЄСВ розраховується як добуток ставки ЄСВ та розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, що не перевищує розміру мінімальної зарплати, і ставки ЄСВ у разі нарахування:

  • зарплати (доходів) найманому працівнику, який частину місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати;
  • зарплати (доходів) найманому працівнику, який частину місяця перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Обов’язок нарахування ЄСВ із мінімальної зарплати за основним місцем роботи також передбачено в разі, коли працівник працював неповний місяць (перебував на лікарняному, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами).

Однак сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої в поточному місяці заробітної плати незалежно від її розміру в разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи.

 

Як повідомляти ДФС про прийняття на роботу керівника новоствореної юрособи

Для виконання порядку повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу необхідна наявність таких обставин:

    існування юрособи, на роботу до якої приймається працівник;

    об’єктивна можливість подання повідомлення до початку роботи працівника;

    подання повідомлення за формою, передбаченою Порядком № 413.

Під час здійснення державної реєстрації юрособи державний реєстратор зобов’язаний унести відомості до Єдиного державного реєстру стосовно керівника юрособи, що створюється. Без унесення до ЄДР ідентифікаційних даних про керівника державна реєстрація юрособи не відбувається.

Отже, з дня державної реєстрації новостворюваної юрособи в ЄДР наявні відомості про її керівника, що вважаються достовірними.

Таким чином, початком роботи керівника юрособи є день унесення державним реєстратором відомостей про нього до ЄДР. Тож під час здійснення державної реєстрації новоствореної юрособи територіальні органи ДФС повідомлені про факт створення юридичної особи й особу її керівника.

 

ДФС про перерахунок суми військового збору та повернення надміру сплаченого

Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та в будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (пп. 169.4.3 ПКУ).

Результати проведеного перерахунку сум доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку, податковий агент відображає в податковому розрахунку за  ф. 1-ДФ у тому кварталі, у якому проведено такий перерахунок.

Своєю чергою, у графі «Загальна сума утриманого податку, збору» р. II податкового розрахунку за ф. 1-ДФ відображається сума військового збору з урахуванням результатів проведеного перерахунку.

Податковий агент має право повернути чи врахувати в рахунок сплати наступних платежів лише ту суму надміру сплаченого військового збору, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.

ІПК  ДФС від 07.12.2017 р. № 2880/5/99-99-13-01-01-16/ІПК

 

Як формується показник ΣПеревищ

Формування показника (ΣПеревищ) здійснюється автоматично для кожного платника ПДВ за кожен звітний період, починаючи з 1 липня 2015 року, тобто враховується звітність із ПДВ, починаючи з податкової звітності з ПДВ за липень 2015 року, та податкові накладні й розрахунки коригування до них, складені починаючи з 01.07.2015.

Перерахунок показника (ΣПеревищ) здійснюється щоразу під час:

  • подання декларації з ПДВ/уточнюючого розрахунку за вказані періоди на дату такого подання

та/або

  • реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, що складені за вказані періоди, на дату такої реєстрації.

При обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума (ΣНакл) такого платника. Податкові накладні та розрахунки коригування, які не визнані як помилкові та в яких збільшено суму компенсації, відображаються в податковій звітності з ПДВ того звітного (податкового) періоду, у якому їх складено (незалежно від дати їх реєстрації в ЄРПН).

У разі складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, яка не визнана помилковою, на зменшення суми компенсації в межах граничного строку, установленого п. 201.10 ПКУ для такої реєстрації, постачальник зменшує податкові зобов’язання з ПДВ на підставі такого розрахунку коригування в декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, у якому його складено, а якщо такий розрахунок коригування зареєстрований у ЄРПН із порушенням установлених строків реєстрації в ЄРПН — то в періоді реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

У випадку невідповідності між відповідними показниками податкової звітності з ПДВ і даними ЄРПН платнику необхідно виправити таку невідповідність шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди.

ІПК ДФСУ  від 05.12.2017 р. № 2826/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

 

IІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

Нюанси застосування ФОП 3-ї групи РРО: консультує ДФС

 У якому періоді виникає обов’язок  підприємця платника єдиного податку 3-ї групи  застосовувати РРО у 2016 році, якщо його дохід у 3 кварталі становив 1,3 млн грн (безготівкові кошти на розрахунковий рахунок), у 4 кварталі — 0,75 млн грн (у т.ч. 0,3 млн грн — готівка та 0,55 млн грн — безготівкові кошти)?

ФОПи 3 групи, які у 3 кварталі 2016 року перевищили обсяг доходу 1 млн грн, зобов’язані з 01.10.2016 під час здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) застосовувати РРО чи перейти на використання винятково безготівкових розрахунків.

 

Яка відповідальність у ФОП 3 групи виникає в 2017 році, якщо РРО не зареєстровано, а дохід становить 2,5 млн грн (безготівкові кошти на розрахунковий рахунок)?

У такого ФОПа 3 групи в разі непроведення розрахункових операцій через РРО під час здійснення розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) у 4 кварталі 2016 року виникає відповідальність відповідно до ст. 17 Закону № 265 та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

 

Як вести облік доходів ФОП 3 групи в 2017 році із застосуванням РРО?

Згідно з п. 292.1 ПКУ, доходом платника єдиного податку для фізичної особи — підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати й відшкодування, а також доходи, одержані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

 

Який документ необхідно надати для реєстрації РРО в разі відсутності постійного договору оренди приміщення для отримання дозволу на розміщення господарської одиниці?

Відповідно до п. 3 р. III Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовується для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547, РРО може застосовуватися лише в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні РРО.

Реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3-РРО підтверджує факт реєстрації РРО в контролюючому органі, містить реквізити щодо найменування й адреси господарської одиниці, де використовується РРО. Пунктом 4 гл. 2 р. II Порядку визначено перелік документів, які подаються суб’єктом господарювання для реєстрації РРО в контролюючому органі, серед яких — копія документа на право власності або іншого документа, що надає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься РРО.

У разі відсутності стаціонарного об’єкта (ГО) — приміщення, у якому здійснюється реалізація товарів (надання послуг), та, відповідно, відсутності документа на право власності/право користування таким приміщенням, у випадках доставки товару покупцю суб’єкт господарювання може використовувати портативний РРО, який реєструється у загальному порядку та дозволяє проводити розрахункові операції безпосередньо на місці реалізації товару чи наданні послуги (у місці проведення розрахунків).

 

 Як формувати фіскальні звітні чеки РРО в період призупинення діяльності ФОП 3 групи?

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону № 265, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за винятком автоматів із продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки в разі здійснення розрахункових операцій.

ІПК ДФС від 11.12.2017 р.№ 2918/В/99-99-14-05-01-14/ІПК

 

Книгу єдинника зареєстрували: чи можуть її доставити поштою

Жоден із регулятивних актів не передбачає направлення платнику податків зареєстрованої Книги обліку доходів засобами поштового зв’язку.

Так, р. ІІІ «Умови отримання адміністративної послуги» Інформаційної картки адміністративної послуги № 17-01 «Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку» визначено порядок і спосіб подання документів, необхідних для отримання адмінпослуги, згідно з яким платник податку або його представник подає Книгу особисто. Строк надання послуги становить 1 день. Єдиний спосіб отримання результату цієї послуги полягає в отриманні Книги обліку в контролюючому органі особисто платником податків або його представником.

ІПК ГУ ДФС у Волинській областівід 11.12.2017 р.№ 2923/ІПК/03-20-13-09-06

 

Реєстрація ФОП удруге за рік поспіль — чи дозволено

Незалежно від того, що процедура зняття з обліку фізичної особи — підприємця в контролюючих органах не завершена, але протягом року такий платник удруге зареєструвався в державного реєстратора, то взяття його на облік провадиться контролюючими органами за основним місцем обліку в день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора.

Своєю чергою, узяття на облік фізичної особи — підприємця, яка протягом року вдруге зареєструвалася в державного реєстратора, але в контролюючих органах іще не була знята з обліку, не припиняє її зобов’язань щодо забезпечення остаточних розрахунків із податків від провадження підприємницької діяльності за її першою реєстрацією.

 

Як скористатися правом на податкову знижку за підсумками 2016 року

Аби повернути частину ПДФО, сплаченого громадянами із заробітної плати, можна скористатися правом на податкову знижку.

Податкова знижка для фізичних осіб — це документально підтверджена сума витрат платника податку — резидента у зв’язку з придбанням товарів, робіт, послуг у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками звітного року у вигляді заробітної плати.

 

Право на податкову знижку

 Платники податків мають можливість заповнити та направити відповідну декларацію через Інтернет. Щоправда, для користування цією послугою платнику потрібно мати електронний ключ цифрового підпису та відповідне програмне забезпечення.  

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку протягом 60 к.дн. після надходження такої податкової декларації.

Якщо платник податку до кінця податкового року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками 2016 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 

Об’єкт оподаткування вирішено закрити — як заповнити розділ 3 ф. № 20-ОПП

У разі закриття об’єкта оподаткування, об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, у т.ч. унаслідок припинення діяльності платника податків, повідомлення за формою № 20-ОПП подається з оновленою інформацією про такий об’єкт, при цьому розділ 3 повідомлення за формою № 20-ОПП заповнюється одним рядком у такий спосіб:

  • у графі 2 «Код ознаки надання інформації» указується значення «6 — закриття об’єкта оподаткування»;
  • графи 3–10 заповнюються згідно з пам’яткою для заповнення розділу 3 повідомлення за формою № 20-ОПП, передбаченою в додатку до повідомлення за ф. № 20-ОПП;
  • графа 11 не заповнюється.

У разі закриття об’єкта оподаткування, об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, який закрито, подається протягом 10-ти робочих днів після його закриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

 

За наявності пільги по земельному податку – подай заяву!

Відповідно до п.287.2 ст.287 ПКУ облік фізичних осіб – платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Перелік категорій фізосіб-власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п.281.1 ст.281 ПКУ, а саме:

– інваліди першої і другої групи;

– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

– пенсіонери (за віком);

– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

-фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб,  поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п.281.2 ст.281 ПКУ.

Пунктом 281.4 ст.281 ПКУ передбачено, що якщо фізична особа, визначена у п.281.1 ст.281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

 

Cплата податків за найманих працівників фізичною особою – підприємцем

Підпунктом 168.4.5 ПКУ встановлено, що фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:

а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах;

б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);

в) в інших випадках – за її податковою адресою;

Отже, на відміну від податкових агентів – юридичних осіб, податковий агент –підприємець має сплачувати утримані з доходів фізичних осіб (найманих працівників) податок на доходи та військовий збір за місцем власної реєстрації незалежно від місця здійснення підприємницької діяльності.

 

Наявність податкового боргу з податків: чи анулюється реєстрація

платника єдиного податку – фізособи

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема у випадках, визначених статтею 298 Податкового кодексу України.

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк та непогашеної пені.

Відповідно до норм статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Податкового кодексу України, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

 

Учасник бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни має право на податкову соціальну пільгу

Згідно із п.п.«е» п.п.169.1.3 п.169.1ст. 169 ПКУ платник податку на доходи фізосіб, розмір доходу якого не перевищує граничної суми доходу для застосування податкової соціальної пільги (далі – ПСП) (у 2017 році – 2240 грн.) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 150 відсотків суми пільги (у 2017 році ця сума складає 1200 грн.), якщо він є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у п.п.«б» п.п.169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ.

 

Як отримати фізичній особі-підприємцю довідку про доходи

Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду (п.п. 296.8 ст. 296 ПКУ).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Облікові справи платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років після припинення діяльності таких суб’єктів господарювання.

Враховуючи викладене, ФОП може отримати за письмовим зверненням в контролюючому органі за місцем своєї податкової адреси довідку про доходи на підставі поданої (-их) податкової (-их) декларації (-ій) за будь-який період здійснення підприємницької діяльності, зазначений у заяві.

У разі припинення підприємницької діяльності ФОП, термін збігу зберігання облікових справ у контролюючому органі становить 5 років.

 

Індексацію зарплати за жовтень донараховано в листопаді. Як у звіті з ЄСВ табл.  №6 відобразити цю операцію?

Таблиця 6 додатка 4 Звіту з ЄСВ, застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці.

Якщо працівнику в поточному місяці здійснено нарахування індексації за попередні періоди, зазначене нарахування ЄСВ проводиться в місяці його фактичного нарахування (поточному) без віднесення до відповідних місяців, за які проведено таке нарахування.

У разі виявлення помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, страхувальник може здійснити самостійне виправлення такої помилки в поточному Звіті з ЄСВ із застосуванням кодів типу нарахувань, передбачених п.9 р. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435.

Лист ДФС від 03.10.2017 р. №16871/5/99-99-13-02-01-16.

За додатковими питаннями (роз`ясненнями) щодо заповнення таблиць звіту по єдиному внеску, необхідно звертатись до Пенсійного фонду України.

 

Який відсоток по ЄСВ застосовує підприємець (2 група), що працевлаштував інваліда?

Ставка ЄСВ, який сплачують за рахунок роботодавця, становить 22% (ч.5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 Підприємства, установи та організації, де працюють інваліди, застосовують до їхнього доходу ставку ЄСВ 8,41%. Але ця ставка не розповсюджується на підприємців (ФОП), у яких працюють працівники-інваліди (тобто, ставка складає 22%).

 

Про сплату авансових внески з податку на доходи фізичних осіб фізичним особам – підприємцям на загальній системі оподаткування?

Фізособи-підприємці на загальній системі оподаткування подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування заповнює та подає додаток Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» разом з податковою декларацією, незалежно від результатів здійснення підприємницької діяльності. Якщо протягом звітного періоду дохід від підприємницької діяльності не отримувався, то відповідні рядки додатку та податкової декларації прокреслюються.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

 

Оподаткування спадщини та подарунків у 2017 році по-новому

З 25 березня набрав чинності Закон України від 23.02.2017 р. № 1910-VIII, яким внесено зміни до ПКУ щодо визначення членів сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення, а також щодо оподаткування спадщини за нульовою ставкою у разі успадкування майна цими категоріями осіб із застосуванням цих норм з 1 січня 2017 року.

Відтепер згідно з пп. 14.1.263  ст. 14 ПКУ, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. А членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб тепер оподатковується спадщина, успадкована членами сім’ї спадкодавця другого ступеня споріднення: рідними братами та сестрами, бабусями та дідусями, онуками.

До 1 січня 2017 року не оподатковувалась лише спадщина, що успадковувалася членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Такий самий порядок оподаткування стосується і подарунків, які оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини. Подарунки від родичів першого та другого ступеня споріднення оподатковуються за нульовою ставкою.

Доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом IV ПКУ для оподаткування додаткового блага.

Скасовано необхідність оцінки майна у разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою та дарування об’єктів, які оподатковуються за нульовою ставкою.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом.