І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

 

Режим роботи Центрів обслуговування платників у святкові та вихідні дні березня

З метою організації якісного виконання органами ДФС покладених завдань з обслуговування платників податків, запобігання виникненню можливих ризиків несвоєчасного та неякісного прийняття звітності та надання адміністративних послуг, Центри обслуговування платників Лозівської ОДПІ у святкові та вихідні дні березня працюватимуть за наступним режимом:

07 березня – робочий день триватиме до 17-00;

10 березня – до 13-00 у режимі чергування (за необхідності, із залученням спеціалістів відповідних структурних підрозділів);

08 та 09 березня – вихідні дні.

 

Микола Рибаков:Більше 2,1 мільярдів гривень отримали місцеві бюджети від мешканців Харківщини

Протягом січня-лютого до місцевої казни регіону надійшло 2 167,1 млн. грн.  Надходження  перевищили минулорічний показник на  431,1 млн. грн. Індикативний показник ДФС України виконано на 104,4 відсотка, додатково місцеві громади отримали  92,0 млн. грн. Керівник фіскальної служби області Микола Рибаков відзначає, що наповнення місцевого бюджету – дуже важливе  питання.

Основним джерелом надходження до місцевого бюджету є податок на доходи фізичних осіб. Надходження його з початку року склали 1,2 млрд.грн. У порівнянні з аналогічним періодом 2017 року забезпечено приріст на 294,0 млн. гривень.

Єдиного податку надійшло 534,0 млн.грн. Сума надходжень збільшилась на 118,0 млн.грн. 

Земельного податку та орендної плати протягом січня-лютого надійшло 225,0 млн.грн., що більше минулого року на  20,4 млн.грн. Акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – майже 60 млн.гривень.  

 

Податкова міліція Харківщини виявила контрабандний елітний алкоголь в авто-гаражному кооперативі

Днями, в ході проведення оперативно-слідчих заходів було встановлено, що 24-річний харків’янин через мережу Інтернет,  а також з магазину здійснює реалізацію контрабандних елітних лікеро – горілчаних виробів іноземного виробництва, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного податку встановленого зразку України та без ліцензії на право здійснення торгівлі підакцизними товарами.

В рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 204 ККУ, проведено обшуки за адресою, де здійснювалась реалізація та зберігання елітного алкоголю  та в авто-гаражному кооперативі, де здійснювалось його зберігання. За  результатами  проведення слідчих (розшукових) дій було виявлено та вилучено контрабандних елітних лікеро-горілчаних виробів іноземного виробництва в кількості 458 пляшок (55,4 дал) орієнтовною вартістю  296 тис.грн. та автомобіль орієнтовною вартістю 200 тис.грн. Загальна сума вилучених підакцизних товарів складає  496 тис.грн. На теперішній час слідство триває.

 

Харківські митники виявили шприци з наркотичною речовиною та «травичку» у шкарпетках

В пункті пропуску «Плетенівка» харківські митники виявили «травичку» та шприци з наркотичною речовиною. Під час здійснення митного огляду автомобілю, який виїжджав з України, в ході відпрацювання інформації УСБУ в Харківській області, під переднім пасажирським сидінням було виявлено 5 шприців об’ємом 2 мл, наповнених прозорою наркотичною речовиною, які належали пасажиру авто. Зі слів чоловіка, у шприцах знаходиться метамфетамін первітин. Також у шкарпетках, в які був одягнений правопорушник, було виявлено близько 12 грамів «травички» (марихуани). За вказаним фактом складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Предмети правопорушення передані до правоохоронних органів. Додатково буде проведено експертизу.

 

Довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків за 30 хвилин в Електронному кабінеті

У рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців для фізичних осіб в Електронному кабінеті функціонує електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді».

Інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків можна отримати у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.

Для цього в приватній частині Електронного кабінету фізичній особі необхідно в меню Заяви, запити для отримання інформації  обрати Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО – платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій (далі – Запит).

У запропонованій формі Запиту необхідно заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати.

Відповідь на Запит можна переглянути у вкладці Вхідні документи меню Вхідні/вихідні документи. Середня тривалість обробки Запиту складає близько 30 хвилин.

Додатково повідомляємо, що відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення. 

У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом можна скористатись інструкцією користувача, яка розміщена у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету або звертатись за телефоном 0 800 501 007.

На сьогодні відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників  податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді видано 235 тис., в тому числі з 01.02.2018 – 60 тис.

 

IІ. Інформація для бухгалтерів

До уваги платників податку на додану вартість – сільськогосподарських товаровиробників

ДФС встановила новий (додатковий) термін для подання сільськогосподарськими товаровиробниками – колишніми суб’єктами спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість інформації для перерахунку реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ. Та визначила перелік дій, які необхідно здійснити для їх виправлення Механізм надання платниками податків інформації щодо типу помилок у визначенні ознаки належності до спецрежиму, допущених в окремих податкових накладних.

Відзначимо, що при проведенні платниками відповідного аналізу на предмет зазначення (не зазначення) у номері податкової накладної/розрахунку коригування ознаки їх належності до спецрежиму (код «2» або код «3» після першого знака дробу у номері податкової накладної (форма, яка була діючою в період застосування спецрежиму) необхідно враховувати всі податкові накладні/розрахунки коригування, складені в рамках здійснення відповідної господарської операції.

Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної може бути складене виключно до податкових накладних, які відповідають таким критеріям:

– дата складання податкових накладних припадає на період з 01.07.2015 по 31.12.2016;

– дата реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – не пізніше 15.01.2017;

– сума податку, зазначена в таких податкових накладних, відображена у розділі I «Податкові зобов’язання» податкових декларацій з податку на додану вартість (далі – декларації), які були в межах спецрежиму (декларації за формами 0121-0123 та 0130) або за якими здійснювалися розрахунки з бюджетом (декларація за формою 0110);

– сума податку, зазначена в таких податкових накладних, відображена у розділі I «Податкові зобов’язання» додатка 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації за формами 0121-0123 та 0130 або до декларації за формою 0110;

Податкові накладні були включені до складу податкових зобов’язань того звітного періоду, на який припадає дата їх складення (незалежно від дати реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної до ДФС здійснюється платниками податку лише в період з 27.02.2018 по 19.03.23018 включно. Інформація від ДФС щодо прийняття буде надана платникам після.

              Більш детально див.у листі ДФС від 26.02.2018 № 5715/7/99-99-15-03-02-17. 

 

Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних ПДВ операціях здійснюється за підсумками календарного року

Коригування податкових зобов’язань у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом 2017 року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій підлягає відображенню у рядках 4.1 та/або 4.2 декларації за грудень (ІV квартал) 2017 року незалежно від реєстрації РК в ЄРПН – своєчасної чи із порушенням терміну (на відміну від РК, які складаються за наявності обставин, перерахованих у ст.192 розділу V ПКУ).

Тому платники ПДВ, які не включили до декларації за грудень 2017 року РК, складені у зв’язку з проведенням річного перерахунку за операціями, зазначеними у п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ, по причині їх несвоєчасної реєстрації в ЄРПН, повинні подати відповідні уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за грудень 2017 року. В деклараціях за січень та інші звітні періоди 2018 року такі РК відображатися не повинні.

 

З Реєстром неприбуткових установ та організацій можна ознайомитись у Електронному кабінеті

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Порядок).

Відповідно до п. 12 Порядку з метою забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб відомостями, що містяться в Реєстрі неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), на офіційному веб-сайті ДФС забезпечується відкритий доступ до таких відомостей.

З Реєстром можна ознайомитись у відкритій та приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному веб-порталі ДФС (https://cabinet.sfs.gov.ua).

Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, що сертифікований у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.

Для перевірки даних щодо включення до Реєстру достатньо здійснити пошук за кодом ЄДРПОУ або найменуванням неприбуткової організації.

 

Терміни видачі готівкових коштів під звіт

Відповідно до п. 19 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, готівка під звіт або на відрядження видається суб’єктам господарювання відповідно до законодавства України.

Готівка видається під звіт:

1) на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини на строк не більше 10 робочих днів;

2) на закупівлю брухту чорних металів і брухту кольорових металів – на строк не більше 30 робочих днів від дня видачі готівки під звіт;

3) на всі інші виробничі (господарські) потреби – на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівки під звіт.

Підзвітна особа має право продовжити строк використання виданих під звіт коштів, якщо готівка одночасно видана як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції в населення та заготівлі вторинної сировини, у тому числі брухту чорних металів і брухту кольорових металів). Строк використання такої готівки продовжується до завершення строку відрядження.

Видача підзвітній особі готівки під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у ЗІРДФС України (дане роз’яснення у категорії 109.14).

 

З 1 січня 2018 року вторинних водокористувачів звільнено від сплати за спеціальне використання води 

З 1 січня 2018 року обов’язок платника з рентної плати покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водо­користувачів, які використовують (вилучають) та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів із застосуванням водозабірних споруд або відповідного обладнання для забору води.

При цьому об’єктом оподаткування рентною платою визначено фактичний обсяг води, що обліковується як результат водозабору та водопідготовки (очищення або оброблення до встановлених для відповідного водного об’єкта нормативних вимог споживання).

Платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Слід зазначити, що платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.

 

Платникам податку на прибуток про прискорену амортизацію

Платники податку на прибуток мають право застосовувати з 01.01.2017 мінімально допустимий строк амортизації (два роки) для основних засобів (далі — ОЗ) четвертої групи (машини та обладнання) для розрахунку амортизації за прямолінійним методом – щодо нових ОЗ, якщо витрати на їх придбання понесено (нараховано) платником податків після 01.01.2017 і для таких ОЗ забезпечується одночасне виконання вимог:

● не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

● введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів, починаючи з 01.01.2017 до 31.12.2018;

● використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання встановлених вимог, починаючи з дати введення таких ОЗ в експлуатацію, платник податку на прибуток у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання ОЗ у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний відкоригувати фінансовий результат до оподаткування на такі різниці:

▪ збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації ОЗ відповідно до п.43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації ОЗ;

▪ зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких ОЗ згідно з п.138.3 ст.138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

 

Трансфертне ціноутворення: самостійне коригування ціни контрольованої операції

Самостійне коригування ціни контрольованої операції (далі – самостійне коригування), щодо контрольованих операцій, здійснених платниками податків у 2015 – 2016 роках, проводиться відповідно до норм ст.39 ПКУ в чинній редакції на день проведення самостійного коригування, тобто з 01.01.2018 платники податків можуть самостійно відкоригувати ціни контрольованих операцій (суму податкових зобов’язань) щодо контрольованих операцій, здійснених у 2015 – 2016 роках, до мінімального/максимального значення діапазону цін (рентабельності).

З урахуванням змін до п.50.1 ст.50 ПКУ, у разі якщо платником податків під час підготовки звіту про контрольовані операції буде встановлено, що умови його контрольованих операцій не відповідають принципу «витягнутої руки», він може здійснити самостійне коригування та подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на прибуток підприємств до 1 жовтня року, що настає за звітним, без застосування штрафної санкції.

Відповідно до п.п.39.5.4.3 п.п.39.5.4 п.39.5 ст.39 ПКУ уточнено, що обмеження проводити самостійне коригування під час проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» стосується виключно контрольованих операцій, перевірка яких триває, та не поширюється на контрольовані операції інших звітних періодів.

 

Оподаткування подарунку від фірми

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році – 930,75 грн), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Отже, вартість подарунку, отриманого платником податку – фізичною особою від юридичної особи, включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати, з урахуванням вимог п.п.165.1.39 п. 165.1 ст.165 ПКУ.

Оподаткування матеріальної допомоги, що надається підприємством ветеранам та пенсіонерам з нагоди свята

Якщо колективним договором передбачено виплату юридичною особою разової матеріальної допомоги колишнім працівникам (ветеранам, пенсіонерам) до святкових дат, то у розумінні ПКУ таку допомогу слід розглядати як нецільову благодійну допомогу, що оподатковується ПДФО з урахуванням підпункту 170.7.3 пункту 170.7 статті 170 та підпункту 164.2.20 пункту  164.2 статті 164 ПКУ.

 

Корпоративні права у подарунок – порядок оподаткування ПДФО

у разі безоплатного отримання фізичною особою (не є членом сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступенів споріднення) доходу у вигляді корпоративних прав (частки в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи – засновника підприємства за заявою, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб такий дохід слід розглядати як дохід, отриманий платником податку у дарунок, що підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.

За 5-ти відс. ставкою податком на доходи фізичних осіб оподатковується дохід, отриманий такою фізичною особою в результаті укладення договору дарування з фізичною особою – засновником підприємства.

При цьому, фізична особа, яка безоплатно отримала корпоративні права (частку в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи – засновника підприємства, повинна подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за роком, в якому було отримано такий дохід.

 

Виготовлення пластикових карток для виплати заробітної плати працівникам – додаткове благо чи ні

У разі, якщо умовами трудового договору передбачено надання працівнику в безоплатне користування платіжної картки, то у підприємства відсутні правові підстави для оподаткування послуг банку за виготовлення та обслуговування платіжних карток для виплати заробітної плати.

Якщо умовами трудового договору не передбачено надання працівникам платіжних карток у безоплатне користування, то плата за обслуговування та випуск платіжних карток буде додатковим благом такого працівника з відповідним оподаткуванням.

 

IІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

 

Взяття на облік платників ЄВ – членів фермерського господарства

З 1 січня 2018 року членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ).

Члени фермерського господарства зобов’язані стати на облік в органах доходів і зборів, як платники ЄВ.

Зазначена норма не поширюється на членів фермерських господарств, які є застрахованими особами (найманими працівниками, фізичними особами підприємцями, головами фермерських господарств як юридичних осіб, так і фізичних осіб підприємців зі статусом сімейного фермерського господарства).

Обов’язок щодо постановки на облік не поширюється на членів фермерського господарства, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

При втраті членом фермерського господарства статусу застрахованої особи або статусу особи з інвалідністю, або припинення виплати соціальної допомоги, такий член фермерського господарства зобов’язаний стати на облік в органах доходів і зборів як платник ЄВ.

Для взяття на облік платником ЄВ членам фермерських господарства необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника ЄВ за формою №1-ЄСВ (далі – Заява) згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, який затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок №1162).

У Заяві члену фермерського господарства необхідно обов’язково зазначити додаткову інформацію: податковий номер та найменування фермерського господарства, членом якого він є. Така Заява повинна бути додатково підписана Головою фермерського господарства.

Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік членів фермерського господарства безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою №2-ЄСВ згідно з додатком 2 до Порядку №1162.

 

Чи відносяться до готівкових розрахунків готівкові кошти, які перераховані через банківські установи на поточні рахунки підприємств (підприємців) або ФО?     

Відповідно до п. 10 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, розрахунки суб’єктів господарювання та фізичних осіб у разі їх здійснення готівкою без відкриття поточного рахунку шляхом унесення готівки до банків або небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, для подальшого її переказу на рахунки інших суб’єктів господарювання або фізичних осіб для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.

 

В який термін платник податків має право надати контролюючому органу документи (копії), що були відсутні під час проведення перевірки?

     Додаткові документи, які підтверджують показники, відображені у податковій звітності, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, протягом п’яти робочих днів з дня наступного за днем отримання акта перевірки.

 

Чи може суб’єкт господарювання подати до контролюючого органу в електронному вигляді Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами?

  Суб’єкт господарювання може подати до контролюючих органів в електронному вигляді Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту і знаходяться за її межами.

Суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Декларацію у двох примірниках, один із яких залишається у цьому органі, а другий – зі штампом контролюючого органу та підписом відповідальної особи подається до НБУ, що передбачає наявність Декларації у паперовому вигляді.

 

Обставини, за яких застосовується адміністративний арешт майна платника податків

Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

 

Отримали дохід за межами України – отримайте довідку про сплачені податки

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загаль­ного річного оподатковуваного доходу плат­ника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декла­рацію, та оподатковується за ставкою, ви­значеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім до­ходів, перелічених у пп. 167.5.4 п. 167.5 цієї статті, які оподатковуються за ставкою, ви­значеною цим підпунктом.

У разі якщо згідно з нормами міжнарод­них договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного по­даткового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підстава­ми у річній податковій декларації.

Суми податків та збо­рів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими По­датковим кодексом.

Фізична особа — резидент, яка отримала іноземний до­хід та сплатила податки за межами України, для отримання: пра­ва на зарахування цих сплачених податків повніша надати довід­ку від державного органу країни, де дотримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт опо­даткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній кра­їні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо ін­ше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

 

До завершення кампанії декларування залишилося два місяці – декларацію про майновий стан і доходи можна подавати до 1 травня 2018 року

Декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання.

Декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу ДФС: „Електронний кабінет платника податків” https://cabinet.sfs.gov.ua/.
Необхідно врахувати, що У 2018 році подають деклараціії громадяни котрі протягом звітного 2017 року отримували доходи без оподаткування при виплаті, зокрема, доходи від особи, яка не є податковим агентом, тобто від нерезидента або фізичної особи, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність;іноземні доходи;дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання;дохід, отриманий орендодавцем при наданні рухомого майна в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання; дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню (крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини).

Також фізичні особи – платники податку зобов’язані подати річну податкову декларацію про доходи за 2017 рік, якщо отримували окремі види оподатковуваних доходів, які згідно з нормами розділу ІV Кодексу не підлягали оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не звільнені від оподаткування. В такому випадку платник зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Звертаємо увагу, що декларація про майновий стан і доходи подається за новою формою.

 

До податкової із документом, що посвідчує особу

Фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою №1ДР (далі – Облікова картка №1ДР) (додаток 2 до Положення), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Для заповнення Облікової картки №1ДР, Заяви про внесення змін до Державного реєстру №5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу (п. 2 розділу VII та п. 3 розділу IX Положення). Для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу (п. 9 розділу VII Положення).

Працівник контролюючого органу перед тим, як видати фізичній особі документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, зобов’язаний пересвідчитися, що в паспорті у формі книжечки відсутня відмітка про наявність у цієї особи права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта або таку відмітку скасовано (анульовано) та у паспорті у формі картки відсутній запис про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків. Якщо фізична особа має у своєму паспорті відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, вважається недійсним.

Таким чином, оскільки при поданні заяв за ф. №1ДР, №5ДР та для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, фізичній особі необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу, то подання таких заяв в електронному вигляді не є можливим.

 

Ще раз про пільги зі сплати земельного податку у 2018 році

Звертаємо увагу фізичних осіб – власників земельних ділянок, що скасовані обмеження застосування пільги до однієї земельної ділянки із сплати земельного податку фізичним особам.

Від сплати податку звільняються:

– інваліди першої і другої групи;

– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

– пенсіонери (за віком);

– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

– фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тобто, з 01.01.2018 звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорій фізичних осіб, які визначені пунктом 281.1 статті 281 ПКУ поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межа граничних норм:

– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Якщо фізична особа,  має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі та копію документів, що посвідчують право такої особи на пільгу, (паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інваліда війни, (першої і другої групи)», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Члена сім’ї загиблого», тощо) до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання (зміну) земельних ділянок для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано заяву.

Тобто, якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву то у поточному році будуть оподатковуватись всі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.

Якщо заява подана після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.

 

Зміни для продавців нерухомості: створюється єдина база оцінки майна

Змінами передбачено, що для запобігання заниженню бази оподаткування (оціночної вартості) під час продажу нерухомого майна передбачається створення єдиної бази даних звітів про оцінку об’єктів нерухомості.

Так, у разі продажу об’єкта нерухомості, розмір доходу визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку.

Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку затверджується Фондом державного майна України.

Така єдина база даних забезпечує розміщення, створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про об’єкт нерухомості та його вартість.

Внесення інформації до єдиної бази даних здійснюється суб’єктами оціночної діяльності через авторизовані електронні майданчики.

Єдина база даних здійснює аналіз звіту про оцінку щодо відсутності порушень при його складанні та у разі відповідності оціночної вартості майна ринковим цінам, реєструє його з присвоєнням унікального номера.

Звіт, не зареєстрований у єдиній базі даних, без присвоєного унікального номера, є недійсним.

Під час посвідчення правочинів, для яких законодавством передбачено отримання нотаріусом звіту про оцінку, нотаріус перевіряє реєстрацію такого звіту в єдиній базі даних звітів про оцінку та наявність присвоєного йому унікального номера.

Тобто, якщо звіт про оцінку не зареєстрований із присвоєнням йому унікального номера, операція купівлі-продажу нерухомості не відбувається, оскільки нотаріусом не здійснюється посвідчення договору.

 

Нерезидент – власник нерухомого майна на території України: як отримати повідомлення-рішення для сплати податку на нерухомість?

Податкове/ податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок) та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку, фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

 

Право батьків на податкову знижку за витратами на навчання працюючого студента

З метою використання права на податкову знижку за витратами понесеними у 2017 році на користь закладу освіти батько (матір) працюючого студента може включити до податкової знижки на навчання з урахуванням п. 166.4 ст. 166 ПКУ лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідними розрахунковими документами (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у ЗІР ДФС України (у категорії 103.06.03).

 

Оподаткування ПДФО нарахованих відсотків за позикою від фізичної особи

Якщо в договорі про надання позики буде передбачено обов’язок нараховувати фізичній особі проценти за користування коштами, такі проценти у розумінні ПКУ не будуть вважатися процентами, оскільки не відповідають терміну «процентів», визначеному у підпункті 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПКУ. В цілях оподаткування такі кошти слід розглядати як суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору і оподатковувати за ставкою 18 відс., визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ.

 

Як новоствореним підприємцям визначити перший податковий період?

Якщо новостворений платник подав заяву про обрання спрощеної системи оподаткування першої або другої групи до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, то податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

У разі подання заяви про обрання спрощеної системи оподаткування третьої групи (без ПДВ) протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Податковим кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Це стосується всіх платників податків, у тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст. 49 Кодексу).

У разі відсутності об’єктів оподаткування та наявності показників, які підлягають декларуванню, декларація не подається.

Декларація платника єдиного податку подається у такі строки:

– платниками першої та другої груп — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року;

– платниками третьої групи — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, за результатами звітного кварталу, в якому розпочато таку діяльність.

Слід зауважити, що у період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування вважається, що фізична особа — підприємець здійснює підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування.

Тобто якщо у цей період платником податку отримано дохід, то потрібно подати декларацію про майновий стан і доходи за результатами кварталу, в якому виник дохід, та за результатами року.

Зазначимо, що доходи, отримані новоствореним підприємцем у цей період, оподатковуються на загальних підставах відповідно до ст. 177 Податкового кодексу та включаються до податкової декларації.