Про це повідомили під час брифінгу в офіційному Медіацентрі Харківської ОВА за участі головної санітарної лікарки Харківської області Любові Махоти та завідувачки кафедри епідеміології Харкіського медичного університету Тетяни Чумаченко.
Брифінг відбувся в рамках Всесвітнього тижня обізнаності про стійкість до протимікробних препаратів, який проходить з 18 по 24 листопада.
Антимікробна резистентність – це явище природньої чи набутої стійкості мікроорганізмів або здатність мікроорганізму протистояти дії антибіотиків.
1,3 мільйони людей у світі щороку помирають від антимікробної резистентності.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я до 2050 року ця цифра зросте до 10 мільйонів життів щороку.
«Особливої актуальності ця проблема набула для України з початку повномасштабного вторгнення. Вибухові, осколкові та вогнепальні поранення без доступу до фахової медичної допомоги в зонах бойових дій призвоядять до неконтрольованого та нераціонального застуосування антимікробних препаратів та, як наслідок, до ще більшого поширення антимікробної резистентності. З 2023 року в Україні здійснюється посилений епідеміологічний нагляд за протимікробною резистентністю серед військових та цивільних, які отримали поранення внаслідок бойових дій», – зазначила Любов Махота.
Як зазначають лікарі у половині випадків антибіотики використовують не за призначенням. Тому в світі продовжується поширюватися стійкість до мікроорганізмів. Часто антибіотики призначають для лікування вірусних інфекцій, тоді як вони допомагають лише в лікуванні бактеріальних інфекцій. Також нерідко медики призначають препарати широкого спектру дії, коли захворювання можна вилікувати антибіотиком вузького спектру, зазначають епідеміологи.
«Коли мова йде про лікування препаратами спрямованими на знищення збудника дуже важливо правильно призначати ці препарати і правильно їх вживати. Призначити препарат повинен тільки кваліфікований лікар. Вживаючи ліки – дотримуватись призначеної схеми та дози», – додає Тетяна Чумаченко.
За словами завідувачки кафедри епідеміології, найбільш дієві способи профілактики антимікробної резистентності є регулярне миття рук, дотримання правил гігієни під час приготування, вживання та зберігання їжі, мінімізація контакту з хворими, безпечний секс, та вакцинація.
Наразі в світі наявні вакцини проти 23 патогенів бактеріальної природи. Вони можуть зменшити застосування антибіотиків на 22% або 2,5 мільярда вживання добових дох щороку.
Вакцини проти пневмококової інфекції і червоного тифу зможуть запобігти до 100 тис смертей, повʼязаних з антимікробною резистентністю щороку.