Екс-генеральний секретар НАТО Андерс Расмуссен вважає, що для України було б цілком законно звернутися по таку військову допомогу
Деякі країни НАТО можуть захотіти ввести війська в Україну, якщо на літньому саміті Альянсу в Вільнюсі Києву не нададуть реальних гарантій безпеки. Про це екс-очільник НАТО Андерс Фог Расмуссен сказав для The Guardian.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Расмуссен заявив, що група країн НАТО може захотіти розмістити війська в Україні, якщо на Вільнюському саміті країни-члени Альянсу, включаючи США, не нададуть Києву відчутних гарантій безпеки. На його переконання, навіть якщо одна група держав надасть Києву гарантії, інші не допустять, щоб питання про майбутнє членство країни в НАТО залишилося поза порядком денним на саміті.
Так він прокоментував слова нинішнього генсека НАТО Єнса Столтенберга, який сказав, що у Вільнюсі говоритимуть про гарантії безпеки для України, але відповідно до статті 5 Вашингтонського договору НАТО надає повноцінні гарантії безпеки лише повноправним членам блоку.
«Якщо НАТО не зможе домовитися про чіткий шлях вперед для України, існує ймовірність того, що окремі країни можуть вжити заходів. Ми знаємо, що Польща дуже залучена до надання конкретної допомоги Україні. І я не виключав би можливості того, що Польща ще сильніше залучиться до цього контексту на національному рівні, а за нею підуть країни Балтії, можливо, включаючи можливість розміщення наземних військ», – зауважив Расмуссен.
Він висловив припущення, що поляки серйозно думають над тим, щоб створити своєрідну коаліцію охочих, якщо Україна не отримає гарантій у Вільнюсі.
«Ми не повинні недооцінювати польських почуттів. Поляки відчувають, що Західна Європа занадто довго не прислухалася до їхніх застережень щодо справжньої російської ментальності», – додав Расмуссен.
При цьому колишній генсек НАТО вважає, що для України було б цілком законно звернутися по таку військову допомогу.
Расмуссен зауважив, що Україна має отримати письмові гарантії безпеки, бажано до саміту, але поза рамками НАТО. Вони мають охоплювати обмін розвідданими, спільне навчання з Україною, посилене виробництво боєприпасів, оперативну сумісність НАТО та постачання зброї, достатньої для стримування Росії від подальшого нападу.
Водночас він попередив, що такі гарантії безпеки будуть недостатніми, якщо деякі союзники в рамках НАТО будуть виступати за надання гарантій, фактично уникнувши реальної дискусії щодо бажання України стати членом альянсу.
«Вони сподіваються, що, забезпечуючи гарантії безпеки, зможуть уникнути цього питання. Не думаю, що це можливо. Я думаю, що на саміті у Вільнюсі буде підійматися питання НАТО. Я розмовляв з кількома східноєвропейськими лідерами, і є група запеклих східно-центральноєвропейських союзників, які хочуть принаймні чіткого шляху для України до членства в НАТО», – додав він.
На думку Расмуссена, історія показала, що Україну небезпечно «залишати в приймальні НАТО на невизначений термін». І навіть якщо запрошення до НАТО не вдасться надати на саміті у Вільнюсі, можна згадати про можливість такого запрошення наступного року у Вашингтоні.
Зауважимо, що голова МЗС України Дмитро Кулеба коментуючи слова екс-генсека Альянсу Андерса Фога Расмуссена висловив думку, що до закінчення великої війни країни НАТО не спрямовуватимуть до України свої війська в індивідуальному порядку.
«До завершення збройного конфлікту на території України іноземні держави не вводитимуть свої війська на територію нашої країни. Щобільше, ми цього не просимо, ми говоримо: дайте зброю – ми самі знаємо, як воювати», – заявив Кулеба, пише «Liga.net».
Глава МЗС писав про те саме і вчора в соцмережі: що «ми не чекаємо військ НАТО на цій війні, нам потрібно запобігти майбутнім війнам».
Він додав, що коли Україна стане членом НАТО, «наші бригади стоятимуть в інших країнах НАТО і захищатимуть їх».