Усі енергоблоки окупованої Запорізької АЕС перевели у стан «холодного зупину»

Усі шість енергоблоків тимчасово окупованої Запорізької атомної електростанції, вперше з 2022 року перевели у стан «холодного зупину». Про це у суботу, 13 квітня, повідомили у Міжнародному агентстві з атомної енергії (МАГАТЕ).

Перехід у стан «холодного зупину» відбувся вранці та пов’язаний з завершенням опалювального сезону в місті Енергодар, де проживає більшість персоналу станції. П’ять інших блоків вже були у цьому стані, а зараз до них додався останній.

«Я вітаю цей крок, який Агентство рекомендувало протягом певного часу, оскільки він підвищує загальну безпеку об’єкта. Агентство продовжуватиме уважно стежити за експлуатаційним станом Запорізької атомної електростанції та надавати технічно життєздатні альтернативи в контексті швидких змін та викликів», – сказав генеральний директор МАГАТЕ Гроссі.

За його словами, рішення перевести енергоблоки у стан «холодного зупину» є позитивним, оскільки охолодження реактора забезпечує додатковий буфер на випадок аварії, але воно «не вирішує фундаментальної проблеми нещодавнього різкого погіршення ситуації на станції».

«Без сумніву, безпека на цьому великому ядерному об’єкті залишається дуже нестабільною», – наголосив він.

У МАГАТЕ зазначили, що з вересня 2022 року Запорізька АЕС не виробляла електроенергію, втім з жовтня 2022 року принаймні один генератор станції залишався у стані «гарячого зупину», зокрема, задля роботи централізованого опалення.

Що таке «холодний зупин»?

«Холодний зупин» – це безпечний стан ядерного реактора, коли реактор заглушений при низькому тиску і низькій температурі охолоджуючої води. Він є проміжним станом реактора між роботою і перевантаженням палива.

Під час «холодного зупину» ядерний реактор не генерує електроенергію. У стані «холодного зупину» реактор може перебувати нескінченно довго, якщо він, звичайно, під’єднаний до енергоживлення.

Енергоблок потребує електроенергії, аби працювали всі його системи та механізми. Перебуваючи у стані «холодного зупину», енергоблок має набагато більший запас часу, впродовж якого персонал може ліквідувати надзвичайну ситуацію, якщо така раптом виникне, й упередити важке пошкодження активної зони реактора. Так, у разі зникнення електроживлення енергоблока, що працює на потужності, процес плавлення може розпочатися вже за три години, якщо нічого не робити; якщо ж реактор перебуває в стані «холодного зупину», то персонал матиме на відновлення електроживлення 57 годин. Тому «холодний зупин» – це безпечніше, аніж робота реактора на повну потужність, пише «Укрінформ».

У «гарячому зупині» додатково із зовнішнього контуру відбирається перегріта вода (близько 280°C). Її використовують у системах централізованого опалення взимку, а також у системах гарячого водопостачання ЗАЕС та Енергодара впродовж усього року. Це робиться за допомогою помп, які працюють від зовнішньої електроенергії. Російські окупанти визнавали, що на аварійних дизель-генераторах підтримувати режим «гарячого зупину» не можна.