
Народний депутат від партії “Голос”, громадський діяч, співзасновник мистецького об’єднання “Дзиґа”, “Львівської газети” та Львівської бізнес-школи УКУ Ярослав Рущишин загинув 24 липня внаслідок ДТП. Йому було 57 років.
Про це пише Детектор медіа.
За даними “Гал-інфо”, ДТП сталася 24 липня о 21:45 на автодорозі поблизу села Бабухів Івано-Франківської області. Ярослав Рущишин був за кермом мотоцикла Harley-Davidson, однак не впорався з керуванням і зіткнувся з трактором. Він помер під час госпіталізації.
На звістку про загибель Ярослава Рущишина відреагував у своєму телеграм-каналі нардеп Ярослав Железняк. “Славко…не можу повірити”, — написав він.
Голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин також написав: “Друзі, життя поруч — це найкрихкіше та найцінніше, що має людина. І найцінніше. Цінуйте. Поки живі, ми все можемо виправити. Бо потім, тільки доспівати, догуляти, доробити. За нього/неї…”.
Гендиректор Інституту фронтиру Євген Глібовицький на своїй фейсбук-сторінці поділився спогадами про Ярослава Рущишина та подякував йому за всі втілені ініціативи та проєкти.
“Дякую за любов до людей, твоє служіння і підтримку, ймовірно, тисяч людей, ініціатив і проєктів. Дякую, за приклад, що можна було жити активне і осмислене життя — на своїх умовах! Борюся з сумом про втрату для нас світлом спогадів про тебе! Щирі співчуття твоїй неймовірній родині! Дякую, що дав хоч трохи з тобою набутися!” — написав Глібовицький.
Український католицький університет (УКУ) також висловив співчуття на своїй фейсбук-сторінці і згадав, що Рущишин був приятелем і меценатом закладу, почесним сенатором УКУ та одним із засновників Бізнес-школи УКУ.
“Людина честі, гідності. Це непоправна втрата для громади та усієї України. Висловлюємо щирі співчуття дружині Ярині, синові Гнатові та цілій родині та всім близьким, яких Ярослав мав так багато”, — зазначили в УКУ.
Президент університету, митрополит Борис Ґудзяк поділився, що для нього були надзвичайно цінними лідерство, думка, слово Ярослава. “Як буде бракувати Славка в сімʼї, місті, країні… Со святими упокой!” — написав Ґудзяк.
Ярослав Рущишин був відомим підприємцем і громадським діячем. Ще студентом він створив та очолив Студентське братство Львівського торговельно-економічного інституту, організовував проукраїнські страйки, демонстрації. Був одним з організаторів Революції на граніті та студентського голодування на площі Жовтневої революції (нині майдан Незалежності) в 1990 році.
Організовував фестивалі української музики “Вивих” і зустріч “Українська молодь — Христові”. У 1993 році став співзасновником мистецького об’єднання “Дзиґа”. Продюсував українські гурти “Мертвий півень”, “Клуб шанувальників чаю”, “Дзиґа джаз квартет” та ранні проєкти “Океану Ельзи” і співачки Руслани.
У 1995 році Ярослав Рущишин заснував з друзями і очолив швейну фабрику “Троттола”.
У 2003 році разом із другом зі Студентського братства Маркіяном Іващишиним ініціював створення “Львівської газети”.
Брав участь у Помаранчевій революції, після якої став членом партії “Наша Україна” і був обраний депутатом Львівської обласної ради. Став співзасновником комітету підприємців Львівщини, очолював його у 2006–2007 та 2009–2011 роках.
Разом із колегами й однодумцями заснував Унівську групу, яка розробила громадську стратегію розвитку Львова, яка згодом стала основою стратегії міста 2025. Учасник візійної групи Львова, співтворець стратегії “Креативного міста”. Засновник “Бієнале довіри”.
Брав участь у Революції гідності. Спільно з комітетом підприємців Львівщини організував і підтримував один із координаційних центрів революції у Львові, де збирали кошти, відправляли амуніцію на Майдан, забезпечували харчами, теплими речами тощо.
У липні 2019 року був обраний нардепом по мажоритарному округу у Львові, фракція “Голос”. До 2021 року очолював Львівську обласну організацію партії “Голос”.
Був співзасновником і членом дорадчої ради Бізнес-школи УКУ, підтримував стипендіями талановитих студентів із малозабезпечених сімей.