Новини Лозової – ТРК Сігма Головні новини міста Лозова, Харківська область
Яким чином поруч з Лозовою видобуватимуть газ і як це вплине на людей та природу – ці питання у Лозовій обговорювали під час круглого столу у середу, 29 травня. У зустрічі взяли участь українські науковці, спеціалісти з газонафтовидобутку, представник компанії “Shell”, яка, власне, і шукає газ, депутати міськради, лозівчани, що ініціювали це обговорення.
Неофіційно проти
Круглий стіл у міській раді призначений на 11 годину. Але ініціативна група лозівчан збирається під адмінбудівлею на годину раніше.
“Метою збору людей заздалегідь перед круглим столом було бажання показати працівника виконкому, тим, хто організовував цей круглий стіл, що є люди, які цікавляться цим питанням”, – пояснив Ігор Коломак, депутат Лозівської міськради.
Перед лозівчанами та камерами виступають приїжджі спеціалісти. Еколог Валерій Ловчиновський закликає журналістів правильно висвітлювати проблему: не підтримувати компанію “Shell” та не казати, що все буде добре.
{youtube}pNAS8u5Rm2w{/youtube}
Пан Ловчиновський може годинами розповідати, чому він не довіряє такому інвестору, як “Shell”. Серед іншого він посилається на книгу “Shell” шокує світ” та на колегу, відомого еколога Євгенія Яковлєва, головного наукового співробітника відділу екологічної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень. У найвищих державних колах, на засіданнях у комітетах Верховної Ради той розповідає про екологічні ризики, пов’язані з видобутком нетрадиційних газів.
“На ці ризики у держави немає ані механізмів контролю, механізм контролю — він просто не організований. У держави немає механізму оцінювання можливих наслідків. І в нашої держави не було, немає і ніколи не буде можливості затребувати збиток, погасити, від тої сторони, яка буде у ньому винна”, – говорить Валерій Ловчиновський.
Розвідувальна свердловина Біляївська-400, с.Веселе, Первомайський район
На зустріч до Лозової приїхав депутат Харківської обласної ради Іван Варченко. Він переконаний, що спочатку “Shell” мала розмовляти з людьми там, де планує працювати, а вже потім укладати договір з українським урядом. Зараз компанія працює за 60 кілометрів звідси, у Первомайському районі, але вона може прийти й на Лозівщину, стверджує депутат — він читав проект угоди між Україною та “Shell”.
“У угоді чітко сказано про те, що в разі, коли компанія “Shell” бачитиме перспективу розширення ділянки своєї розробки, вона звертається до українського уряду та до місцевої влади, і вони ідуть назустріч і розширюють, безперешкодно розширюють територію розробки”, – заявив депутат Варченко.
Офіційно зважено
Офіційний круглий стіл розпочинає виступ речника компанії “Shell” Валентини Гекової. Вона говорить про те, що Лозова і Лозівський район не входять до Юзівської ліцензійної дільниці, у межах якої дозволено працювати компанії. Поки що “Shell” пробурила лише одну свердловину — Біляївська-400 на Первомайщині — та готується бурити другу — Ново-Мечебилівську-100 на Близнюківщині. Всього розвідувальних свердловин буде 15.
{youtube}OoqnwHkfvIg{/youtube}
Щороку компанія витрачатиме по 200 мільйонів доларів на розвідку газу та по 2 мільйони доларів вкладати у соціальний розвиток територій, де вона працює, обіцяє пані Гекова. Робота у цьому напрямку вже почалася, сказала вона.
“У Первомайському районі було проведено вуличне освітлення, планується ремонт дороги, зараз ведеться підготовка документів і проектно-кошторисної документації з ремонту дороги та із заміни системи опалення у Біляївській школі. По Близнюківському району, в принципі, список той самий, тільки Новонадежинська сільська школа, відповідна дорога і освітлення”, – перелічила Валентина Гекова, речниці компанії “Shell”.
Крім того, “Shell” обіцяє добувати не сланцевий газ, а газ ущільнених пісковиків — це глибше і ніякого горизонтального буріння, говорить речниця. Відповідальність за екологічні наслідки компанія бере на себе, зазначила пані Гекова, щоправда, у чому полягає ця відповідальність, не уточнила.
Одне з найнесподіваніших для “Shell”питань задав речниці активіст зеленого руху з Краматорська. Він поцікавився, чому компанія шукає газ там, де розташовані українські родовища урану.
{youtube}TEA01YDGiDk{/youtube}
Один з основних моментів, що турбують активістів, – це видобуток газу методом гідрологічного розриву пластів (ГРП). Андрій Лиско, представник Українського науково-дослідного інституту природних газів, який розробляє проект для “Shell”, пояснює: гідророзриви в Україні газонафтовидобуваючими компаніями проводяться регулярно. Торік їх здійснили 100, роком раніше — 60.
Якщо на свердловині Біляївська-400 знайдуть газ, там планують провести до десятка ГРП. Кожен — з перервою у кілька днів. Вибухів при цьому не проводять, запевнив проектувальник: у пласт під тиском закачують рідину, вона розсуває породу. Краснопавлівському водосховищу, зазначив науковець, нічого не загрожує.
{youtube}nSGw1xmwf7Y{/youtube}
Лозівчани цікавилися, що за речовини входять у склад рідини для ГРП і наскільки вона небезпечна — бо на Біляївській-400 її зберігатимуть у відкритих басейнах.
Басейни на розвідувальній свердловині Біляївська-400
Проектувальник повідомив, що рідкі відходи після гідророзриву мають 4 клас токсичності. Такий самий клас мають свіжий гній, старі шини й побутове сміття. Подрібнену породу, яка підніматиметься з рідиною, “Shell” обіцяє не ховати під навколишні поля, хоча українське законодавство це дозволяє.
“На Біляївській-400 буровий шлам буде вивозитися”, – заявила речниця “Shell” Валентина Гекова.
Представник “Шебелінкагазвидобування” спростував інформацію про наявність радіоактивного елементу радону у складі газу, який добувають на Харківщині.
“Я вам можу показати склад газу, який (аналіз складу — ред.) робиться нами і тим же УкрНДІ газу, – там радону немає. У крайньому разі, я його там не бачив”, – відповів Дмитро Когуч, представник ДПУ “Шебелинкагазвидобування”.
Однак еколог Ловчиновський зазначив, що радіоактивною може бути сама рідина для гідророзриву — після того, як вона побуває на таких глибинах. Крім того, заявив він, компанія “Shell” працюватиме занадто близько до ще одного великого джерела питної води — Сиваського родовища реліктових прісних вод.
І кожен при своєму
Нову інформацію під час круглого столу, за їхніми ж словами, отримали і депутати, і науковці, і члени ініціативної групи. Однак останнім не вистачило конкретики.
“Ми не знаємо досі, що ж там буде відбуватися. Тобто, взагалі знаємо, звісно: нам розповіли технологію гідророзриву, і про хімікати взагалі. Але це взагалі. Тільки взагалі. Що ж конкретно буде — тут, у 10 метрах, — ну, чесно кажучи, я не знаю”, – потискає плечима лозівчанин-інженер Євген Єфімов, член ініціативної групи.
Почесний громадянин Лозової Тамара Садовнича теж чекала більш аргументованого викладення. Представниця “Shell” під час круглого столу не показала жодного документу, і Тамара Садовнича вважає, що це — несерйозно.
{youtube}A681ApXGF0s{/youtube}
Речниця “Shell” Валентина Гекова пояснює відсутність документів тим, що готові проекти та аналіз впливу на навколишнє середовище вже опубліковані на їхньому сайті, а проект гідророзриву ще не готовий. Над ним якраз працюють науковці.
Пані Гекова не дивується питанням, які ставлять учасники круглого столу, зазначила вона, – її дивує те, що увага до Юзівського проекту з’явилася тільки після підписання угоди між “Shell” та Україною. Як переконує речниця, компанія вела широку інформаційну роботу і раніше, але тоді громадські організації не піднімали ніякого галасу.
{youtube}S87p3jfk1cA{/youtube}
Після круглого столу у Лозовій представник Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем Людмила Аніщенко пообіцяла звернути увагу колег, які працюють над оцінкою впливу на навколишнє середовище проектів “Shell”, на кілька моментів.
“Питання води — звісно, це перше питання, яке потрібно буде уважно і всебічно описати. Те питання, яке хвилює (людей — ред.) відносно гідророзриву — самі вибухи, — мені здається, в нас долучений дуже серйозний спеціаліст. Відносно радіаційного — ну, ми спеціально вивчимо ще цю інформацію”, – сказала Людмила Аніщенко, представник Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем.
У міськраді, яка організувала зустріч на звернення ініціативної групи, результатами круглого столу задоволені. За словами секретаря міськради Тетяни Запорожець, представники громадськості отримали достатньо інформації, щоб донести її лозівчанам — а це і було головною метою зустрічі.
“Чесно кажучи, мені дуже сподобались слова завідуючої лабораторії (Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем — ред.) Аніщенко Людмили Яківни. От вона сказала, якщо ви звернули увагу на те, що наші, українські стандарти набагато вищі, ніж американські чи європейські. Найголовніше — дотримуватися їх, – говорить Тетяна Запорожець, секретар Лозівської міськради. — Ось тут, мабуть, і потрібно підключатися громадському контролю за дотриманням цих стандартів”.
Валерія Гецко
{youtube}CN9sftkbPIY{/youtube}