Відповідні освітні заклади планують презентувати в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.
Стратегія розробляється в межах ініціативи Олени Зеленської та має на меті зробити безбар’єрність новою суспільною нормою. У квітні фінальну версію стратегії винесуть на розгляд та затвердження Кабінету Міністрів України.
Головна мета заходів – створити рівні можливості і вільний доступ до освіти для всіх, незалежно від віку або стану здоров’я.
З бар’єрами в освіті стикаються представники різних суспільних груп: діти з інвалідністю, діти з віддалених районів у громадах, люди похилого віку або мами, які через довгу декретну відпустку втратили кваліфікацію.
Провідна експертка проєкту, голова Громадської організації «Безбар’єрність» Тетяна Ломакіна зазначає, що необхідно створювати рівні можливості для всіх для навчання та розвитку.
«Ми розглядаємо безбар’єрність як філософію, що відкриває вільний доступ не лише для людей з інвалідністю, але й літніх людей, молоді, жінок, батьків з маленькими дітьми до освіти», – повідомляє Тетяна Ломакіна.
Експерти розробили пакет ініціатив, який покликаний створити умови для навчання протягом усього життя і отримання необхідних знань у доступний та зручний спосіб.
Зокрема, пропонується розвивати систему університетів третього віку для літніх людей. Також планується створити вебресурс, де навчальні матеріали університетів будуть у вільному доступі, аби літні люди мали можливість навчатися з дому.
Також приділяється увага розвитку неформальної освіти. Створенню курсів, тренінгів, освітніх платформ, які зроблять актуальні знання доступними для всіх охочих. Пропонується поширювати практики неформальної професійної освіти на підприємствах. Тобто доросла людина зможе протягом усього життя отримувати нові навички, актуальні знання, за потреби швидко змінювати професію і залишатися конкурентоспроможною на ринку праці.
Позитивні кейси впровадження інклюзивної освіти в школах планується поширити на заклади вищої освіти. У них пропонується створити центри підтримки студентів, які будуть надавати послуги соціальної адаптації. Наприклад, такі центри допомагатимуть абітурієнтам з особливими освітніми потребами на етапі вступу, а також надалі надаватимуть їм соціальну та психологічну підтримку.