Величезна відповідальність, мінімальне грошове заохочення – проте з людьми і заради людей. Квартальні Лозової розповіли про свої будні.
Не тільки посадовці, а й представники громади відповідали на питання журналістів – таку незвичну прес-конференцію вперше провели у міськвиконкомі. У центрі уваги були голови квартальних комітетів. Вони розповідали про свою діяльність та про те, що з неї виходить.
Їх об’єднує одна спільна риса – небайдужість. Надія Кулик, Людмила Добріна, Валентина Бєланова – голови квартальних комітетів. На громадських засадах контролюють чистоту на вулицях, ведуть облік мешканців, намагаються через міську владу вирішити комунальні питання. Робота часто невдячна, потребує купу часу та сталевих нервів, але вони не зупиняються.
Свою громадську діяльність квартальні ведуть майже безкоштовно. У якості заохочення – невеличка матеріальна допомога від міськвиконкому.
Найактивніше про свій квартал та про його проблеми розповідала Людмила Добріна. Вона квартальна на так званому Сахаліні. Навколо себе зібрала таких самих небайдужих жіночок. Кожна має свої обов’язки, які виконує на «відмінно». Зокрема, Надія Шолохова займається питаннями вивезення сміття.
Жінки кажуть, хотілося б, щоб так само відповідально до своєї роботи ставились і ті, хто за неї отримує заробітну плату. Адже вони кілька років звертаються до комунальників з проханням покарати тих, хто не платить і смітить навколо, але до них так і не до слухалися. І це не єдиний випадок.
Проблеми кварталу №30 такі ж, як у інших. Громадським активістам доводиться боротися з несвідомими мешканцями, що створюють стихійні сміттєзвалища, перейматися через відкриті люки на дорогах, у які може провалитися не тільки людина, але й автомобіль, займатися проблемою карантинних бур’янів та бродячих собак і багато чим іншим.
Проблемою кварталу залишаються і злодії, які обкрадають одиноких стареньких.
Однак, не з одного негативу складається ця громадська діяльність. Позитив у роботі Людмили Добриної та її помічників теж є – він у людях. Працьовитих, завзятих, які люблять свою вулицю і всіляко намагаються зробити її затишною та красивою. Як можуть. Заради них, заради того, щоб хоч якось допомогти людям, і працюють ці небайдужі жіночки.