Боротьба за свої гроші

Діти війни продовжують воювати за гроші, які їм завинила держава. 11 липня під стінами суду вишикувалася величезна черга.

У черзі до суду Микола Журавель 289-ий. Судовий позов чоловік подав ще у квітні цього року, а рішення суду і досі не отримав. І це при тому, що його справа має статус негайного виконання. До суду Микола Іванович приїхав з Орільки аби просто отримати консультацію.

 

488-ма у черзі Валентина Гончаренко. Вона колишній медик. Працювала в Афганістані, там втратила сина. До стін суду жінка прийшла зі своїм чоловіком, інвалідом 2-ї групи.

Люди скаржаться, що дочекатися своєї черги майже неможливо. На вулиці спека і це впливає на здоров’я.

«Величезна черга вишикувалася тому, що до цього Лозівський міськрайонний суд, як і всі суди в Україні, не приймав громадян – здавали піврічний звіт», – розповідає виконуюча обов’язки голови Лозівського міськрайонного суду Вікторія Помазан. Ще одна причина скупчення людей: брак інформації. Більшість громадян приходять або дізнатися, як скласти позов до суду, або коли чекати на його рішення.

Усі справи, подані після 2010 року мають статус «до негайного виконання». Рішення по ним приходять  з Лозівського суду. Після отримання документів потрібно почекати тиждень і лише тоді звертатись за виконавчим листом.

Власники ж справ, поданих до 2010 року, мають чекати на лист з копією постанови Апеляційного суду. За виконавчим листом таким громадянам слід звертатися через місяць.

За перше півріччя 2011 до Лозівського міськрайонного суду надійшло майже 7000 справ, з них не розглянутих лише 500. Працівники суду сидять над документами буквально день і ніч.

Щоб дізнатися чи повернулася справа з Апеляційного суду, потрібно лише знайти номер своєї справи у спеціальних списках, вивішених на вхідних дверях приміщення суду. З понеділка представники Феміди обіцяють розмістити списки на новий, більш зручний стенд.