Інформація Лозівського управління Головного управління ДФС у Харківській області від 13.03.2019

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області та органів ДФС України

Платники єдиного податку Харківщини з початку року поповнили місцеві бюджети майже на 653 мільйона гривень
Підприємцями-фізичними особами, юридичними особами та аграріями, що перебувають на обліку та обрали спрощену систему оподаткування, протягом січня-лютого 2019 року сплачено 653 млн.грн. єдиного податку. В ГУ ДФС у Харківській області відзначають збільшення надходжень з аналогічним періодом минулого року на 119,1 млн. грн.
Основну частину надходжень забезпечили фізичні особи – підприємці, які сплатили понад 475 млн. грн, що на 104 млн. грн більше, ніж в минулому році. Юридичні особи спрямували до бюджету 100 мільйонів гривень, що на 5,3 млн. грн. більше, ніж минулого року.
Четверта група «спрощенців» – це суб’єкти підприємництва аграрної галузі. Відтак, від місцевих аграріїв за січень – лютий 2019 року надійшло 77,8 млн. грн. єдиного податку.

Надходження ПДФО до місцевих бюджетів Харківщини збільшились на чверть мільярда гривень
З початку року до місцевих бюджетів Харківської області надійшло 1464,0 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб. У фіскальній службі регіону відзначили, що надходження у зрівнянні з аналогічним періодом 2018 року зросли на 250,8 млн. гривень.
В податковому відомстві відзначають, що ПДФО є основним джерелом наповнення місцевої казни. В структурі надходжень він займає позицію лідера – понад 60 відсотків від загальної суми інших податків і зборів. Сплачується цей податок із розрахунку 18 % від заробітної плати. Надходження саме цього податку є показовим для розвитку міст, селищ та регіону в цілому.
Тож у фіскальній службі наголошують на соціальній відповідальності як роботодавців, так і тих, хто погоджується на заробітну платню в «конвертах». Наповнена місцева казна дає можливість для сталого розвитку Харківщини. Тому дуже важливо, щоб роботодавці дотримувалися усіх вимог трудового законодавства – офіційне оформлення співробітників, своєчасна виплата заробітної плати, недопущення її виплати у “конвертах” тощо.

Понад 46 тисяч харків’ян скористалися послугами електронного кабінету платника
Про це повідомили в Головному управлінні фіскальної служби Харківської області. Так, з початку поточного року послугами безкоштовного сервісу «Електронний кабінет» скористались 46,2 тис. платників податків, які подали за допомогою сервісу понад 126,2 тис. документів податкової звітності до територіальних органів ДФС у Харківській області.
«Електронний кабінет» – сервіс, за допомогою якого здійснюється взаємодія органів ДФС та платників податків у режимі реального часу за допомогою персональних комп’ютерів і смарт-пристроїв без встановлення спеціалізованого програмного забезпечення. Знайти «Електронний кабінет» можна за адресою http://cabinet.sfs.gov.ua, а також на офіційному веб-порталі ДФС України.
Вхід до особистого кабінету здійснюється платником при наявності електронного цифрового підпису (ЕЦП), який можна отримати у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, а також безкоштовно в АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України http://acskidd.gov.ua.
Користуючись сервісами «Електронного кабінету», платники мають можливість дистанційного надання податкових декларацій до територіальних органів ДФС, реєстрації податкових накладних в ЄРПН, перевірки стану розрахунків з бюджетом, здійснення сплати податків та зборів тощо.
На сьогодні для фізичних осіб в «Електронному кабінеті» об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет, що надає такі можливості:
– он-лайн доступ до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДФС з відповідних реєстрів інших державних органів);
– доступ до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
– подання декларації про майновий стан і доходи, скориставшись сервісом «Автозаповнення Декларації на основі даних ДФС»;
– отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Особам, уповноваженим на виконання функцій держави залишилось менше місяця на подання декларації за 2018 рік
Триває черговий етап подання особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічних декларацій за 2018 рік, який триватиме до 01 квітня 2019 року.
Нагадаємо, що відповідно до статті 45 Закону «Про запобігання корупції» державні службовці, інші суб’єкти декларування, зобов’язані щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Звертаємо увагу, що при поданні декларацій можуть виникати складності, пов’язані із завершенням терміну дії кваліфікованого електронного підпису або його втратою, зміною електронної пошти, а також питань щодо вимог до відображення інформації у декларації, вирішення яких потребуватиме додаткового часу.
У зв’язку з цим необхідно перевірити можливість входження до Реєстру та отримати необхідну інформацію для заповнення декларації.
При заповненні та поданні щорічної декларації радимо скористатися роз’ясненням Національного агентства з питань запобігання корупції, яка розміщена на сайті НАЗК.

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Зміни в справлянні екологічного податку
З 2019 року застосовується новий порядок справляння та розподілу сум доходів від екологічного податку (далі — податок), зокрема в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря (далі – викиди двоокису вуглецю).
Зміни внесені до Розділу VIII ПКУ як в частині визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди двоокису вуглецю, так і ставок податку.
При цьому за зобов’язаннями податку за викиди двоокису вуглецю, що виникають за результатами діяльності у 2019 році, до платників податку в| частині викидів двоокису вуглецю належать суб’єкти, у яких сукупний річний обсяг викидів двоокису вуглецю за даними форми статистичної звітності 2-ТП повітря за 2018 рік, копія якої подається до органу ДФС за місцезнаходженням стаціонарного джерела викидів, перевищує 500 тонн.
Крім того, з 1 січня 2019 року ставку податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн./тонну підвищено до 10 грн./тонну, тобто збільшено у 24,4 рази.
Разом з тим Законом України № 2621 змінено склад доходів Державного бюджету України, що визначений ст. 29 Бюджетного кодексу України, в частині розподілу між бюджетами коштів від податку.
Зокрема, згідно із п. 161 ст. 29 Бюджетного кодексу України запроваджено особливий порядок розподілу коштів Податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, який полягає у тому, що надходження податку в частині викидів двоокису вуглецю зараховуються до загального фонду державного бюджету у розмірі 100 відс, тоді, як надходження податку від викидів інших видів забруднюючих речовин зараховуються до загального фонду державного бюджету лише у розмірі 45 відсотків.
Таким чином, платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, крім викидів двоокису вуглецю, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України:
45 відсотків податку – до загального фонду Державного бюджету Українці (крім податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, який зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі; Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, який зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі);
55 відсотків – до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів), у тому числі:
до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – 25 відсотків;
обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим — 30 відсотків;
бюджетів міст Києва та Севастополя – 55 відсотків.
Податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі.
Що стосується звітного періоду:
Статтею 250 Кодексу для податку визначено базовий податковий (звітний період), що дорівнює календарному кварталу.
Відповідно до Кодексу граничним терміном подання податкової декларації та сплати податкових зобов’язань з податку за І квартал 2019 року – 10 травня.
Декларації подають:
– за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти!, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
– за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Щодо звітності підприємств
З метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств інформуємо стосовно подання разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2018 рік звіту про управління та звіту про платежі на користь держави.
Відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2
ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та її невід’ємною частиною.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом № 996.
Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою КМУ № 419 (далі – Порядок № 419), відповідно до п. 2 якого платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органам доходів і зборів у порядку, передбаченому Кодексом для подання Декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
Слід зазначити, що статтею 11 Закону № 996 встановлено:
порядок та строки подання суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, звіту про платежі на користь держави установлюються відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях»;
звіт про управління подається разом із фінансовою звітністю та консолідованою фінансовою звітністю в порядку та строки, встановлені законом.
Законом № 996 терміни визначені у статті 1, зокрема:
звіт про платежі на користь держави – документ, що містить узагальнену інформацію про діяльність суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях або заготівлю деревини, а також деталізовану інформацію про податки і збори, інші платежі, що були сплачені або належні до сплати на користь держави відповідно до закону. Звіт про платежі на користь держави подається суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях», а також підприємствами, що здійснюють заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес;
звіт про управління – документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності.
Стосовно подання підприємствами річної фінансової та іншої звітності пунктом 2 Порядку № 419 передбачено:
підприємства (крім бюджетних установ, мікропідприємств та малих підприємств) подають разом з річною фінансовою звітністю звіт про управління. У разі подання підприємством консолідованої фінансової звітності подається консолідований звіт про управління. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію;
річна фінансова звітність, річна консолідована фінансова звітність, звіт про управління, консолідований звіт про управління, звіт про платежі на користь держави та консолідований звіт про платежі на користь держави, складення яких передбачено законодавством, повинні бути оприлюднені разом з аудиторським звітом на веб-сторінці або веб-сайті підприємства (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством, та в єдиному електронному форматі, визначеному Міністерством фінансів України, за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Спрощено порядок ведення касових операцій
Постановою правління НБУ від 12.02.2019 р. № 37 внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148.
Постанова НБУ №37 набрала чинності з 15.02.2019 року (опублікована на офіційному веб-сайті Національного банку України 14.02.2019 року).
Постановою № 37 зокрема:
– уточнено норми щодо визначення понять відокремлені підрозділи, а саме, визначено, що це – філії, представництва, відділення, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України, та інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізуються товари, надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
– розширено перелік випадків, на які не поширюються обмеження готівкових розрахунків між суб’єктами господарювання та фізичними особами у розмірі 50000 гривень. Наразі такі обмеження не поширюються на виплати, пов’язані з оплатою праці, та на використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій;
– внесено зміни до порядку встановлення ліміту каси небанківським фінансовим установам, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, та, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою. Такі установи установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача.
– визначено, що oприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ПКУ і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО – у разі її використання).
Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Оприбуткування та облік підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному ПКУ.

Нова форма декларації з податку на нерухоме майно
Наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Наказ набрав чинності 18.01.2019 Основною метою внесення змін до форми Декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року №408, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за № 479/26924, є врегулювання питання щодо визначення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по об’єктах як житлової, так і нежитлової нерухомості та забезпечення зручності суб’єктам господарювання уточнювати свої податкові зобов’язання.
Крім цього Декларація має такі новації:
1.Запровадження у процедурі справляння Податку єдиних державних норм шляхом використання офіційно затверджених класифікаторів.
На сьогодні чинною Декларацією передбачено застосування умовних ознак типів нерухомості (від 1 до 9), що не відповідає даним реєстраційних документів. В умовах здійснення заходів щодо автоматизації та спрощення процедури справляння податків і зборів вважаємо за необхідне надати платникам можливість зазначати у деклараціях коди нерухомості згідно з реєстраційними документами, що також сприятиме прозорості податкової звітності.
Постановою КМУ від 24 травня 2017 року № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» забезпечено єдиний підхід до встановлення органами місцевого самоврядування податкових ставок Податку відповідно до класифікатора будівель та споруд згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507.
Запровадження у формі Декларації єдиного підходу до визначення типів нерухомості спростить користування рішеннями органів місцевого самоврядування при складанні Декларації, сприятиме прозорості контролю за правильністю виконання цих рішень як з боку органів місцевого самоврядування, так і з боку контролюючих органів.
2. Декларацією передбачено, що до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування подається одна Декларація. У разі існування об’єктів нерухомості, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, які відповідають різним кодам органів місцевого самоврядування за КОАТУУ, але ці адміністративно – територіальні одиниці обслуговуються одним контролюючим органом, Декларація подається з кількома додатками відповідного типу (на сьогодні Декларації надаються окремо по кожній адміністративно-територіальній одиниці).
Нова форма Декларації сприятиме скороченню кількості податкової звітності: Декларація надається одна, а кількість додатків залежить від кількості органів місцевого самоврядування, на території адміністративно – територіальних одиниць яких розташовані об’єкти нерухомого майна.
Електронна форма Декларації розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці «Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів» та найближчим часом очікується доопрацювання інформаційних систем ДФС для приймання та обробки такої форми.
Враховуючи зазначене, ДФС рекомендує платникам Податку декларувати свої податкові зобов’язання у 2019 році за новою формою Декларації.

Порядок обчислення ЄСВ підприємцями загальної системи оподаткування
Для ФОП на загальній системі оподаткування базою нарахування ЄСВ є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
ЄСВ визначається у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування ЄСВ .
ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
Нагадуємо, що п. 164.1 ст. 164 ПКУ встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ, згідно з яким чистим оподатковуваним доходом є різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Підприємцю на загальній системі оподаткування безоплатно надано послуги з транспортування. Чи визначати дохід?
Вартість безоплатно отриманих послуг включається до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця за ціною не нижче звичайної за датою їх отримання.
Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Зазначена норма передбачена 14.1.13 ст. 14, п. 177.2 ст. 177 ПКУ.

Підприємець на загальній системі оподаткування дохід визначає за касовим методом
Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Оскільки виручкою підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (тобто застосовується касовий метод).
До складу витрат включаються тільки витрати, які безпосередньо пов’язані з отриманням доходу та підтверджені відповідними документами про їх оплату. Зазначена норма передбачена п. 177.2 ст. 177 ПКУ.

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян
Не вистачає страхового стажу для пенсії – укладіть договір про добровільну сплату ЄСВ
Громадянину, який офіційно працює на підприємстві, де за нього сплачуються страхові внески, цей період зараховується до страхового стажу. Якщо майбутній пенсіонер не працював певний час, не отримував доходи, з яких сплачувався єдиний внесок, то за такий період страховий стаж втрачається.
Крім того, несплата ЄСВ, не дає громадянам права на отримання житлової субсидії.
Допомогти у вирішенні такої ситуації можливо за рахунок «придбання стажу» шляхом укладання договору добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, зокрема договору про одноразову сплату єдиного соціального внеску (за попередні періоди) або договору на майбутній період, але не менше ніж на рік.
Коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску та Порядок укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування визначено статтею 10 Закону N 2464.
Особа, яка виявила бажання брати участь у системі добровільного страхування, подає до органу фіскальної служби за місцем проживання наступні документи:
– заяву за формою згідно з додатком 3 до Інструкції (далі – Заява);
– копію трудової книжки (за наявності);
– виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);
– копію документа, що посвідчує особу, а члени особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві.
З особою, яка подала Заяву, після перевірки викладених у ній відомостей, у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір за обраним видом.
Сума сплати за договором (сума ЄСВ) визначається таким особами самостійно та розраховується виходячи з мінімальної заробітної плати, діючої на день укладання договору. При цьому сума визначена в договорі не може бути менше мінімального ЄСВ на місяць (на сьогодні 819, 06 грн.) для договорів «на майбутній період» та не менше мінімального ЄСВ на місяць помноженого на коефіцієнт 2 (на сьогодні 1 638, 12 грн.) – для договорів «одноразової» сплати.
Період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання Звіту про суми добровільних внесків передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати протягом 30 календарних днів після закінчення строків договору.

Заяву про перехід на спрощену систему оподаткування з II кварталу 2019 року слід подати не пізніше 15 березня
СГ може обрати спрощену систему оподаткування. Для переходу на спрощену систему оподаткування СГ подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за відповідною формою. Така заява подається платником інших податків і зборів та платником єдиного податку – для переходу на іншу групу платника єдиного податку. У заяві, зокрема, зазначається ставка єдиного податку та період обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Термін подання – не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, відповідно граничним терміном подання заяви для переходу на спрощену систему оподаткування з II кварталу 2019 року є 15 березня поточного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови дотримання вимоги, встановлені пунктом 291.4 статті 291 ПКУ. До заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Нагадаємо, зареєстровані в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Дохід від надання земельного паю в оренду необхідно задекларувати
Дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Згідно із пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку — орендодавця щодо його доходів від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельного паю є орендар (юридична особа чи фізична особа – підприємець).
Проте громадяни, які отримують доходи від надання в оренду земельного паю фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання, повинні подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі — Декларація) та самостійно сплатити податки.
Такі доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.
Декларацію за 2018 рік слід подати до 1 травня п.р.
Зокрема, Декларацію можна подати за допомогою електронного сервісу «Декларація про майновий стан» у приватній частині «Електронного кабінету платника» за посиланням: http://cabinet.sfs.gov.ua/
Крім того, на допомогу громадянам на офіційному порталі Територіальних органів ДФС в Харківській області функціонує банер «Декларування доходів громадян», в якому розміщено копії нормативно-правових актів, якими регулюється порядок оподаткування доходів фізичних осіб, інформацію щодо осіб, які зобов’язані подавати декларацію, випадків, коли така декларація не подається, форму річної податкової декларації і зразок її заповнення, порядок подання декларації в електронному вигляді через Електронний кабінет платника, порядок подання декларації для отримання податкової знижки тощо.

Декларування 2019. Пожертвування неприбутковим організаціям можна включити до податкової знижки
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Такі витрати повинні бути підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх виконання чи надання.
Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання пожертви (благодійної допомоги), є договір про пожертву.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року.
Тобто, для громадян, які мають право на податкову знижку, граничний строк подання податкової декларації – по 31 грудня 2019 (включно).

Надання в оренду нерухомого майна фізичною особою, що потрібно знати?
Лозівське управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що надання в оренду власного нерухомого майна фізичною особою може здійснюватись у межах підприємницької діяльності або без реєстрації підприємцем.
Якщо платник податків зареєстрований ФОП, в даному випадку сума доходу від надання в оренду майна включається до загального доходу отриманого від здійснення підприємницької діяльності та оподатковується залежно від системи оподаткування на якій перебуває ФОП.
У випадку, якщо орендодавець надає в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення, земельну частку (пай), майновий пай, податки від отриманого доходу сплачує орендар, який являється податковим агентом платника податків.
Особа, яка отримує доходи від надання в оренду власного нерухомого майна іншій фізичній особі, відповідно до норм ПКУ є особою, відповідальною за повноту та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору до бюджету. За результатами звітного податкового року орендодавець зобов’язаний подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі — податкова декларація), в якій задекларувати суму отриманого доходу та визначити податкові зобов’язання.
Відповідно до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом ІVцього кодексу.
Також, фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання.

Податкова знижка за користування іпотечним житловим кредитом – що потрібно знати
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст.175 ПКУ
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ).
Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 цієї статті.
Переобладнали автотранспорт – задекларуйте витрати та поверніть сплачений податок
Платник податку має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (пп. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

ФОП– платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних
ФОП – платник єдиного податку не має права здійснювати, в межах підприємницької діяльності, такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.
У разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6. ст. 177 ПКУ).