І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України

 

На Харківщині власники авто преміум-класу сплатили 7,6 мільйонів гривень

У фіскальній службі області повідомили, що протягом січня-квітня 2019 року платники Харківського регіону  сплатили до місцевих бюджетів 7,6 млн.грн. транспортного податку.

Найбільш поширена марка авто, за яке сплачують податок – land Rover, Lexus, Porsche, Mersedes. А ось Bentley Bentayga та Ferrаri FF – нечасті гості на дорогах Харківщини.

Від  юридичних осіб надійшло 3,4 млн.грн., фізичні особи сплатили  4,2 млн. грн. за більш ніж 170 автомобілів.

 

До уваги платників ЄСВ! З 2-го травня 2019 року реквізити рахунків для зарахування коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування змінилися!

З 02 травня 2019 року кошти, сплачені платниками на недіючі рахунки 3719 по зарахуванню ЄСВ, не зараховуються, а повертаються платникам, як нез’ясовані надходження.

 

Набрали чинності зміни до ПКУ та МКУ!

22.05.2019 набрав чинності Закон України від 16 травня 2019 року № 2725-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги»» (далі – Закон № 2725). Законом № 2725 врегульовано питання надання кваліфікованих довірчих послуг у сфері справляння податків та визначено відповідні повноваження контролюючих органів у цій сфері. Зокрема, до ПКУ введено поняття «кваліфікована електронна довірча послуга», «кваліфікований надавач електронних послуг», «кваліфікаційний електронний підпис чи печатка», «кваліфікована електронна позначка часу», «кваліфікований сертифікат відкритих ключів». Також Законом № 2725 уточнено, що єдиною підставою для відмови: – у проходженні електронної ідентифікації платника податків в електронному кабінеті є недійсність кваліфікованого електронного підпису такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа; – у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови, що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки. Крім того, Законом № 2725 визначено, що кваліфікований надавач електронних довірчих послуг центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, безоплатно надає платникам податків кваліфіковані електронні довірчі послуги. Водночас, Законом № 2725 внесено зміни до Митного кодексу України (МКУ) та Закону України від 08 листопада 2018 року № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», відповідно до яких на 90 днів продовжено термін, протягом якого можливо буде здійснити митне оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що ввезені на територію України у період з 01.01.2015 і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.

 

Відкрито рахунки для зарахування плати за ліцензії на право торгівлі пальним

З 15.05.2019 року відповідно до наказу Державної казначейської служби України від 13.05.2019 №147 «Про затвердження Змін Довідника відовідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету» відкриті рахунки для сплати за ліцезії на пальне, зокрема на виробництво пального, право оптової та розрібної торгівлі пальним, право зберігання пального.

 

Затверджено новий Державний реєстр РРО

ДФС України наказом від 15.05.2019 № 392 затвердила новий Державний реєстр РРО. Оновлений Державний реєстр РРО містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, у кількості 179 моделей. Окремо наводиться перелік РРО, виключених з Державного реєстру РРО у 2016 – 2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. Таких РРО 7 (як і в попередньому переліку). Слід зазначити, що водночас втратив чинність наказ ДФС України від 26.03.2019 № 247 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій». Новий Державний реєстр РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/reestri/320822.html

 

Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені можна подати через «Електронний кабінет»

Платник податків має право надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету. Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДФС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДФС користувач може переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи». Відповідно до п. 5 Порядку взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Мінфінану України від 15.12.2015 № 1146 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 1146), повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. Слід зазначити, що 26.04.2019 набрав чинності наказ Мінфіну № 60. З урахуванням п. 4 Наказу № 60 з першого числа сьомого місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, втрачає чинність Наказ № 1146. Пунктом 43.4 ст. 43 ПКУ передбачено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. При цьому відповідно до п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі шляхом, зокрема управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ. Меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДФС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Отже, платник податків має право надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету. Детально дізнатись про роботу Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.

 

Увага! Антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс»

Шановні платники податків! Лозівське управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що для двостороннього зв’язку з громадянами та суб’єктами господарювання використовується  інтерактивний Антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс». Завдяки цьому .сервісу забезпечується приймання звернень щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності працівників структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів. Звертатись з цих питань можна  на електронну скриньку  [email protected]. Також працює багатоканальний номер телефону 0 800 501 007(напрямок «4»). Не будьте байдужими!

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Затверджено типову форму договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства

Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом від 05.04.2019 № 177 «Про затвердження типової форми договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства» затвердило типову форму договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Типову форму договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства затверджено на виконання Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 №973-IV (зі змінами). Відповідно до ст. 8 1 Закону «Про фермерське господарство» сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім’ї на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства. Договір про створення сімейного фермерського господарства укладається фізичною особою спільно з членами її сім’ї в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню за місцем розташування майна та земельних ділянок фермерського господарства. Декларація про створення сімейного фермерського господарства (у разі одноосібного ведення такого господарства) складається фізичною особою самостійно в письмовій формі. Головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, визначений договором (декларацією) про створення сімейного фермерського господарства, який реєструється як фізична особа — підприємець. Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова сімейного фермерського господарства має зареєструватися як фізична особа — підприємець або зареєструвати зміни до відомостей про фізичну особу — підприємця в порядку, встановленому законом.

 

Помилково сплатили суми ЄСВ за старими рахунками: алгоритм дій

Через зміну рахунків зі сплати ЄСВ з 02.05.2019р. від платників податків надходять звернення щодо можливості повернення коштів, які були помилково сплачені на старі рахунки. У зв’язку з цим надаємо роз’яснення, як мають діяти платники у разі виникнення такої ситуації. У разі помилкової сплати сум ЄСВ на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти. Повернення помилково сплачених коштів здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6. Кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення. У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу. Повернення коштів (відповідно до п.5 Порядку) здійснюється у випадках: 1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719; 2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719; 3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету; 4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених ПКУ, на рахунок 3719.

 

Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення коштів.

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку. У випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення. Також звертаємо увагу, що повернення помилково сплачених сум у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 цього Порядку, здійснюється з урахуванням положень статті 43 ПКУ та пункту 12 статті 9 Закону №2464.

 

Фізичним особам про сплату транспортного податку

Обчислення суми транспортного податку (далі – податок) з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Норми визначені п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПКУ. Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ). Фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. «а» п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ).

Внесок фізичної особи коштів або майна до статутного фонду відображається у формі 1-ДФ

Згідно з п.п. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи – емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права.

Відповідно до п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, форма 1- ДФ заповнюється, зокрема наступним чином:

– у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;

– у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом;

– у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;

– у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету;

– у графі 5 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку.

Тобто, юридична особа – емітент корпоративних прав виступає у якості податкового агента лише в частині відображення в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «178» суми грошових коштів або майна, внесених фізичною особою до статутного фонду такої юридичної особи в обмін на корпоративні права. Відповідно податковий розрахунок за ф. 1ДФ заповнюється наступним чином:

– у графі 3а відображається сума нарахованого доходу;

– у графі 3 сума виплаченого доходу;

– у графі 4а та графі 4 проставляються прочерки;

– у графі 5 зазначається ознака доходу «178».

До уваги платників ПДВ!

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно зі статтею 1201 ПКУ порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відсотках від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування.

Таким чином, у разі складання постачальником товарів/послуг розрахунку коригування до податкової накладної, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідальність за порушення граничного строку реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування застосовується до відповідної особи в залежності від того, чи є отримувач (покупець) платником податку на додану вартість. А саме:

для розрахунків коригування, складених на отримувача – платника податку, відповідальним за його реєстрацію в ЄРПН є такий отримувач (покупець);

для розрахунків коригування, що не надаються отримувачу (покупцю), в тому числі складених на отримувача – неплатника податку, відповідальним за його реєстрацію в ЄРПН є постачальник товарів/послуг.

При цьому сума штрафу розраховується з суми податку, зазначеної у розрахунку коригування, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, виходячи з абсолютної величини значення такої суми податку.

Зазначена позиція погоджена Міністерством фінансів України.

 

Протягом якого терміну платник податку має можливість скласти розрахунок коригування до податкової накладної відповідно до ст. 192 ПКУ?

Нормами ПКУ визначено дату, на яку платник податку зобов’язаний скласти розрахунок коригування до податкової накладної, та термін, протягом якого платник податку зобов’язаний зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної.
При цьому нормами ПКУ не визначено терміну, протягом якого платник податку має можливість скласти розрахунок коригування до податкової накладної.

 

Чи необхідно вирівнювати по будь – якій межі поля реквізити заголовної частини податкової накладної?

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 із змінами і доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Реквізити заголовної частини податкової накладної, які містять цифрові значення (дата складання, порядковий номер, номер філії (структурного підрозділу), не повинні містити жодних інших знаків та символів (п. 4 Порядку № 1307).
Для формування податкових накладних в електронному вигляді платник податків самостійно обирає будь – яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл у форматі, затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 № 729 «Про затвердження Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання та Опису довідників, що публікуються з Форматом (стандартом) електронного документа звітності суб’єктів господарювання», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.02.2014 за № 243/25020.

 

Яким чином постачальник відображає в обліку з ПДВ операцію з повернення коштів покупцю, за якою не складений (але мав бути складений) розрахунок коригування до податкової накладної?

Якщо за операцією з повернення коштів покупцю не складений (але мав бути складений) розрахунок коригування до податкової накладної, то постачальник, враховуючи термін позовної давності, на дату повернення коштів має скласти розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань та направити його покупцю для реєстрації в ЄРПН або зареєструвати його самостійно в ЄРПН, якщо податкова накладна не підлягала наданню отримувачу (покупцю).
Зменшити суму податкових зобов’язань постачальник має право лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Таким чином, операція з повернення постачальником покупцю коштів за товари/послуги, за якою в ЄРПН не зареєстровано розрахунок коригування до відповідної податкової накладної, в податковій звітності з ПДВ такого постачальника не відображається.

 

Який порядок реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, реєстрацію яких було зупинено після настання однієї з подій, за якою вони повинні бути зареєстровані в ЄРПН?

Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день прийняття та набрання чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації приймаються комісіями контролюючих органів.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН набирає чинності після реєстрації його в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.
З питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН після набрання законної сили рішення суду пропонуємо звертатись письмово до ДФС.

 

Чи може платник податку скласти розрахунок коригування до податкової накладної, в якій не зазначено окрему товарну позицію, у зв’язку з чим загальна сума обсягів постачання за відповідною операцією, зазначена в такій податковій накладній, не відповідає первинним документам, оформленим за такою операцією?

Якщо платником податку на дату виникнення податкових зобов’язань на операцію з постачання товарів/послуг складено податкову накладну в якій не зазначено окрему товарну позицію, у зв’язку з чим загальна сума обсягів постачання за відповідною операцією, зазначена в такій податковій накладній, не відповідає первинним документам, оформленим за такою операцією, то платник податку складає розрахунок коригування, в якому в табличній частині зі знаком «–» відображає показники щодо усіх зазначених в податковій накладній товарів/послуг та у графі 2.1 заповнює код причини коригування «103».
У полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку.
Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем.
При цьому платник складає нову податкову накладну, в якій зазначає загальний обсяг операцій, визначених первинними документами.
Такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер та у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця.
Якщо така податкова накладна буде зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, до платника податку застосовуються штрафні санкції згідно з п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 ПКУ.

 

Чи зобов’язане підприємство при нарахуванні заробітної плати учням (слухачам) закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які працевлаштуванні під час проходження виробничої практики, утримувати ПДФО за умови, що така заробітна плата перераховується навчальному закладу, який виплачує її на користь учнів (слухачів)?

При нарахуванні заробітної плати учням (слухачам) закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які проходять практику на підприємстві згідно з договором, підприємство, як податковий агент, зобов’язане утримати із суми такого доходу ПДФО за ставкою 18 відс. та перерахувати його до бюджету під час такої виплати.

 

Чи має право на податкову знижку працівник, якщо за його дорученням підприємство здійснювало перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу на навчання його дитини, якщо у платіжному дорученні як «Платник» вказано підприємство, а в «Призначенні платежу» – прізвище працівника?

Довідка від працедавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів, для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення, є підставою для отримання платником податку податкової знижки за навчання.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

 

Щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у 2019 році

В 2019 році мешканці Лозівської ОТГ отримають податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно за 2018 рік. Сума податку залежить від ставок, прийнятих органами місцевого самоврядування, де знаходиться житлова або комерційна нерухомість і від розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня року, за який проводиться нарахування податку.

Інформацію щодо ставок податку на нерухоме майно розміщено на офіційному порталі ДФС України (sfs.gov.ua) в розділі: «Головна/Податки, збори, платежі/Ставки місцевих податків та зборів/Харківська  область/Для фізичних осіб».

Розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2018 року становив 3 723 грн. Порівнюючи з 2017 роком цей показник зріс в 1,2 раза. Розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2017 року становив 3 200 грн. Відповідно збільшиться сума податку на нерухоме майно за 2018 рік. Для прикладу, при ставці податку за квартиру, що знаходиться у м.Лозова, її власник сплачував за 2017 рік 16,00 грн. за 1 м. кв., а за 2018 рік за кожен метр надлишкової площі необхідно заплатити 18,62 гривні.

Слід нагадати, що відповідно до податкового законодавства податкове повідомлення – рішення про сплату податку надсилається платнику за місцем його реєстрації. Інформація щодо місця реєстрації – це інформація внесена до інформаційних баз фіскальної служби на момент, коли громадяни звертались до фіскальних органів з метою отримання номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного коду). Протягом місяця після зміни місця реєстрації громадянин зобов’язаний повідомити про такі зміни контролюючий орган, де він поставлений на облік (подавши заяву за формою № 5 ДР). Якщо платник не повідомляє ДФС про зміну місця реєстрації – податкове повідомлення – рішення надсилається на адресу, інформація про яку міститься в контролюючому органі, тобто стару адресу. Таким чином, платник не ознайомлений із сумою проведених нарахувань податку, внаслідок чого виникає податковий борг, штрафні санкції, арешт майна.

Строк сплати земельного податку фізичними особами

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ(п. 286.5 ст. 286).

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до п. 126.1 ст.126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

 

Нові штрафні санкції за порушення при переміщенні транспортних засобів почнуть діяти з 22 серпня 2019 року

Верховна Рада України відтермінувала до 22 серпня 2019 року введення в дію норм щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення при переміщенні транспортних засобів в митних режимах тимчасового ввезення і транзиту. Такі зміни внесено Законом №2725 до ПКУ цифри «180» замінено на «270». Отже власники автомобілів з іноземними номерами отримали додатковий час для митного оформлення своїх автівок без посилених штрафних санкцій. З 22 серпня вступають у дію нові санкції. Так, у разі перевищення строку доставки транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення від 20 до 30 діб передбачено штраф у розмірі 85 тис. грн. Якщо строк перевищено більш ніж на 30 діб, то розмір штрафу сягатиме 170 тис. грн або конфіскація таких авто. Аналогічні розміри штрафів і при перевищенні строків тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення. Так, перевищення від 20 до 30 діб – сума штрафу складатиме 85 тис.грн., понад 30 діб, також у разі втрати або розкомплектування ТЗ – 170 тис. грн або конфіскація. Крім цього, передбачено відповідальність за передачу транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння або розпорядження іншій особі, а також використання такого ТЗ у комерційних цілях. При такому порушенні доведеться сплатити штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 34 тис. грн.

 

Правила переміщення товарів та особистих речей громадянами при перетині митного кордону України

При ввезенні продуктів харчування і товарів в Україну якщо громадянину більше  18 років, він може мати при собі: – 1 л міцних алкогольних напоїв (вміст спирту понад 22%) + 2 л вина + 5 л пива; • 200 сигарет, або 50 сигар, або 250 г тютюнових виробів. Особисті речі громадян не оподатковуються. Разом з тим митник має право попросити громадянина письмово їх задекларувати. Продукти на суму загальною вартістю не більше 200 євро при собі громадянин може ввозити без оподаткування: — в упаковках виробника для роздрібної торгівлі — по 1 упаковці до 2 кг кожного найменування; — без упаковки — до 2 кг кожного найменування; — неподільний продукт, готовий до вживання — 1 шт. кожного найменування. Товари загальною вартістю до 500 євро (наземним і морським транспортом) і до 1000 євро (авіатранспортом) і вагою 50 кг ввозяться без оподаткування. Якщо товар громадянина дорожче, втакому разі слід заповнити декларацію: — до 1000 євро — декларацію для громадян; — понад 1000 євро — вантажну митну декларацію. Культурні цінності ввозяться, якщо вони не оголошені в міжнародний розшук і у громадянина є документи, які підтверджують його право власності на них. Лікив кількості, 5 упаковок одного найменування. Якщо більше — за наявності медичних довідок і рецептів. Вогнепальна зброя переміщується тільки за дозволом МВС України. Переміщення наркотичних засобів заборонено. При вивезенні товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 євро (за виключення товарів, на які встановлено вивізне мито, та / або на які державними органами видаються документи необхідні для здійснення митного оформлення), вивозяться вільно. Культурні цінності вивозяться за наявності дозвільних документів. Не допускається вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку (ст. 373 гл. 55 розд. ХІІ Митного кодексу України). Вивезення лікарських засобів, що містять психотропні та наркотичні речовини встановлено обмеження. Також, необхідно зазначити, що постановою КМУ  від 27 лютого 2019 року № 203 «Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей» затверджено нову форму бланка декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей. Ця декларація використовується громадянами для декларування транскордонного переміщення фізичними особами валюти України, іноземної валюти та банківських металів у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 000 євро, а також для письмового декларування фізичними особами платіжних документів та цінних паперів. Якщо фізична особа ввозить в Україну або вивозить за її межі готівкову валюту і банківські метали в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, то письмове декларування необов’язкове.

Працевлаштування студентів влітку: якими правилами користуватися роботодавцям

Так, як зазвичай влітку студенти працюють у сферах громадського харчування, торгівлі, організації дозвілля, туризму тощо, у студента є два шляхи здійснення трудової діяльності : за трудовим договором та за цивільно-правовим договором.

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором роботодавець має подати до територіальних органів ДФС за місцем обліку його як платника єдиного соціального внеску повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

Заробітна плата, відпускні працівникам, що здійснюють діяльність за трудовим договором, а також виплати, нараховані відповідно до умов такого договору оподатковують в загальному порядку та нарахування ЄВ за ставкою 22%, ПДФО за ставкою 18 %, військовим збором за ставкою 1,5 %.

До доходу таких громадян, якщо той не перевищує законодавчо встановлену межу ( п.п.169.4.1 ст.169 ПКУ – 2470 грн) може бути застосована податкова соціальна пільга за умови своєчасного подання заяви на її використання.

А тепер про інший спосіб здійснення трудової діяльності.Цивільно-правовий договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Найпоширенішими серед таких договорів є: на виконання робіт (договори підряду); на надання послуг.

За цивільно-правовим договором підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.

Якщо з громадянином укладається договір цивільно-правового характеру, то повідомлення до органу ДФС про прийняття працівника на роботу не надається і запис про виконання роботи у трудовій книжці не робиться.

Сума доходу, одержаного платником податку за цивільно-правовим договором, оподатковуються ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 % та нарахування ЄВ за ставкою 22%.

І, нарешті, ще про одну перевагу легального працевлаштування для студентів, що навчаються за контрактом.

Відповідно до п.п. 166.3.3 ст. 166 ПКУ такі громадяни можуть скористатися правом на податкову знижку та повернути частину коштів, сплачених за навчання у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах, у разі, якщо вони або члени їх сімей, що сплачують за навчання, працювали легально та отримували дохід у вигляді заробітної плати.

Відповідальність рієлтерів за неподання або несвоєчасне подання інформації про укладені за їх посередництвом договори (угоди) про оренду нерухомості

Згідно з п.п. 170.1.6 ПКУ СГ, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий період), що дорівнює календарному кварталу подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ). Відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

 

Чи може страхувальник виправити помилки в звіті щодо сум нарахованого ЄВ за періоди, за якими минув строк позовної давності?

Відповідно до ч.16 ст. 25 Закону № 2464 зі змінами та доповненнями строк давності щодо нарахування ЄВ, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Тобто, страхувальник має право виправити помилки в звіті щодо сум нарахованого ЄВ за періоди, за якими минув строк позовної давності.

 

Який штраф передбачений за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄВ ?

Відповідно до п. 5 частини 11 ст. 25 Закону № 2464  зі змінами та доповненнями за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ, накладається штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Яка відповідальність застосовується до платника ЄВ, що своєчасно не сплатив суму пені та штрафних санкцій, зазначених у  рішенні контролюючого органу?

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 6 Закону №2464  платник ЄСВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ, який підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з п. 8 розд. VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати ЄСВ, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), суми штрафів та пені, передбачені пп. 2, 3, 5 та 6 розд. VІІ Інструкції № 449, підлягають сплаті платником ЄВ чи банком протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до контролюючого органу вищого рівня або до суду з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного контролюючого органу, посадовими особами якого прийнято це рішення.

Нормами чинного законодавства відповідальності за несплату штрафної санкції та пені не передбачено.

Однак, відповідно до ч.15 ст. 25 Закону №2464 та пп. 10 та 11 розд. VІІ Інструкції №449 рішення контролюючого органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом. У разі якщо платник ЄВ чи банк отримали рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів і не сплатили зазначені в них суми протягом десяти календарних днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний контролюючий орган про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати ЄВ, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати ЄВ. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки (п. 12 розд. VІІ Інструкції № 449).

У разі якщо платник ЄВ протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з контролюючим органом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, контролюючий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. Крім того, у таких випадках контролюючий орган має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

За рахунок сум, що надходять від платника ЄВ або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми ЄВ зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

При цьому, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

 

Що є базою нарахування ЄВ для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць?

Відповідно до частини 2 ст. 7 Закону №2464 базою нарахування ЄСВ для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують, зокрема, дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення, зокрема, доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Отже, базою нарахування ЄВ для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.