І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України

Розпочато діяльність Головного управління ДПС у Харківській області

Згідно з наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 29.08.2019 № 18, розпочато роботу з виконання функцій з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ГУ ДПС.

Головне управління ДПС у Харківській області є правонаступником усіх прав та обов’язків Головного управління ДФС у Харківській області.

У структурі Головного управління ДПС у Харківській області створено на правах відокремленого підрозділу Лозівське управління, яке  забезпечує реалізацію повноважень ДПС в м.Лозова, Лозівському, Близнюківському районі, в м. Первомайський та Первомайському районі. Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській області очолює начальник Праскурін Артем Вячеславович.

 

До уваги користувачів Електронного кабінету!

У зв’язку з початком роботи Державної податкової служби України відповідно до розпорядження КМУ від 21 серпня 2019 року № 682-р «Питання Державної податкової служби України» повідомляємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua.
До завершення заходів з реорганізації Державної фіскальної служби України для зручності користувачів вхід до Електронного кабінету буде можливим і за адресою: cabinet.sfs.gov.ua.

Увага! З 01.10.2019 змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN

На виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 15 цифрових символів.

Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року.

Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

У Лозівському управлінні підбито підсумки щодо надання адміністративних послуг протягом восьми місяців 2019 року

Створення сприятливих умов для платників з метою надання якісних адміністративних, консультаційних, інформаційних послуг, впровадження прогресивних методів і форм обслуговування залишаються одним з пріоритетних напрямків роботи Лозівського управління ГУ ДПС у Харківської області.

Протягом січня – серпня  2019 року, платникам податків, яких обслуговує управління, надано 12710 різних адміністративних послуг. Найбільш популярною серед послуг є видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників, якою скористались 5806 громадянина, що складає понад 46 відсотків від всіх наданих послуг.

Найбільш запитуваними послугами є також:

видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків – 3662,

реєстрація реєстратора розрахункових операцій – 135;

реєстрація книг обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 527 послуга;

реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 136.

Платникам податків видана 500 довідка про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами ДПС/ДФС, 880 витяг з реєстру платників єдиного податку. Зареєстровано платниками єдиного податку 628 суб’єктів господарської діяльності.

Нагадуємо, що Центри обслуговування створено для зручності платників податків. В одному місці зосереджено усі необхідні послуги:  реєстрація, консультація, надання адміністративних послуг, проведення звірок, приймання звітності, видача довідок, приймальня громадян. Платники мають змогу ознайомитись з інформацією щодо  переліку послуг, порядку їх надання в зручний для них спосіб як на головному веб-порталі  ГУ ДПС у Харківській області, так і на інформаційних стендах безпосередньо в Центрах обслуговування платників.

Надання адміністративних та консультаційних послуг здійснюється в Центрах обслуговування платників Лозівського управління ГУ ДПС у Харківської області,  які функціонують у м.Лозова, м.Первомайський.  Графік роботи: з понеділка по четвер – з 9:00 до 18:00, у п’ятницю – з 9:00 до 16:45, обідня перерва – з 13:00 до 13:45, субота та неділя – вихідні дні. Для отримання довідкової інформації можна звертатись за телефоном (05745) 5-12-07, (05745) 5-12-14, (0248)3-35-61.

Офіційне оформлення трудових відносин фізичною особою – підприємцем

Лозівське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує роботодавцям ФОП про необхідність легального оформлення найманих робітників. Для офіційного оформлення найманого працівника на роботу ФОП необхідно: – укласти трудовий договір з найманим працівником (реєструвати такий договір у центрі зайнятості не потрібно);

– оформити наказ (розпорядження) щодо прийняття працівника на роботу;

– до початку роботи працівника подати до територіального органу ДПС за місцем обліку ФОП як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою, встановленою постановою КМУ України від 17 червня 2015 року № 413;

– зробити запис в трудовій книжці про прийняття працівника на роботу відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 із змінами. Наголошуємо, що офіційне працевлаштування дозволяє громадянину отримувати пакет соціальних гарантій, пільг та виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та допомоги при нещасному випадку; своєчасної та не нижче мінімального розміру виплати заробітної плати; щорічної відпустки та відпустки по догляду за дитиною; податкової знижки тощо.

Оновлено форму декларації акцизного податку

З 09.08.2019 набрав чинності наказ Мінфіну України від 08.05.2019 №189, яким затверджено зміни до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку.

Зокрема, відповідно до вищевказаного наказу оновлено додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу» та додаток 7 «Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії».

Крім того, затверджено нові додатки:

– додаток 12 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації спирту етилового згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу»;

– додаток 13 «Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу»;

– додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку, що підлягає відніманню, з пального, під час виробництва якого як сировину використано інші оподатковувані підакцизні товари, згідно із пунктом 217.6 статті 217 розділу VI Кодексу»;

– додаток 12 «Довідка про цільове використання спирту етилового (біоетанолу) його виробником як сировини для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.16 пункту 229.1 статті 229 розділу VI Кодексу»;

– додаток 13 «Інформація про повітряні судна, які були заправлені, та про обсяги бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, використані для заправлення таких суден, яка надається згідно із підпунктом 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу».

Враховуючи, те що офіційна публікація відбулася у серпні 2019 року, то першим періодом, за яким потрібно звітуватись згідно нового пакету звітності, є вересень 2019 року (граничний строк подання декларації за такий звітний період – 21.10.2019 року, див.пп.49.18.1 п.49.20 ПКУ).

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Законом встановлено вичерпний перелік умов, за яких СГ не отримують ліцензію на право зберігання пального

Законом № 2628 внесено зміни до ПКУ та Закону № 481, зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 01 липня 2019 року.
Місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик (ст. 1 Закону № 481).
Нормами ст. 15 Закону № 481 встановлено, що ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

– підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

– підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

– СГ для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального, оптову та роздрібну торгівлю пальним визначено також ст. 15 Закону № 481.
Отже, ст. 15 Закону № 481 встановлено вичерпний перелік умов, за яких підприємства, установи та організації не отримують ліцензію на право зберігання пального на місця зберігання пального, інших виключень Законом № 481 не передбачено.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються до контролюючих органів засобами електронного зв’язку

Розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі – обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C. Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C. Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою. Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Норми встановлені п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПКУ.

 Чи є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку?

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, без отримання податкової накладної може бути зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та містить загальну суму платежу, суму податку і податковий номер продавця (п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

Фінансова звітність в ЕК та які електронні формати («S» чи «J») при цьому використовуються?

Для платників податків, які відповідно п. 49.3 ст. 49 ПКУ обрали спосіб подання звітності засобами електронного зв’язку в електронній формі (в тому числі і за допомогою Електронного кабінету), на веб-порталі ДФС України ведеться та підтримується в актуальному стані рубрика «Електронна звітність». Відповідно за посиланням від 30.12.2014 в рубриці «Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Повідомлення платникам податків про подання електронної звітності» викладено повідомлення щодо приймання та обробки фінансової звітності за різними форматами.

При створенні звітності, яка подається до Державної фіскальної служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати формати з першою літерою «S».

Звітність, яка подається тільки до Державної фіскальної служби України, формується за форматами з першою літерою «J».

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС (http://sfs.gov.ua/) або cabinet.tax.gov.ua

У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету в розділі «Допомога» розміщено допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

У режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність, зокрема фінансову.

При формуванні відповідної фінансової звітності користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму фінансової звітності за звітний період, щодо якого здійснюється звітування/уточнення. У наступному вікні обирає «стан документа» (звітний документ/новий звітний документ/уточнюючий документ) та відповідний територіальний орган ДФС: «регіон», «район».

Розмір ЄВ для працюючих осіб з інвалідністю

Відповідно до абзацу 7 ч.1 ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю та органи, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності та допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.

3 01.01.2019 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», набрали чинності зміни, зокрема, в порядку нарахування, обчислення єдиного внеску.

Так, згідно з ч.13 ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок для ФОП, у т.ч. тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону № 2464 та п. п. 1 п. 3 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449) обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Частиною 4 ст. 9 Закону № 2464 та п. п. 4 п. 1 розд. IV Інструкції №449 визначено, що нарахування єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п’ятою ст. 10 Закону №2464, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема, у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, нараховані суми включаються в заробітну плату того місяця, в якому були здійснені такі нарахування.

3 метою вірного визначення бази нарахування єдиного внеску суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю й пологами відносяться до бази нарахування єдиного внеску місяців, за які вони нараховані.

Враховуючи зазначене, у разі обчислення фізичними особами – підприємцями працюючим особам з інвалідністю перехідних сум допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахованих у 2019 році за період 2018 року, застосовується ставка єдиного внеску у розмірі, який діє на момент нарахування такої допомоги, тобто 8,41 відсотка.

Якщо до перехідних сум допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, нарахованих та виплачених особі з інвалідністю у 2018 році за період відпустки по вагітності і пологах, яка припадала у тому числі і на місяці 2019 року, була застосована ставка єдиного внеску, що діяла до 01.01.2019 (22 відс.), то перерахунок єдиного внеску за місяці 2019 року не здійснюється.

Строк позовної давності минув: чи можна виправити помилки у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску?

Нормами ч.16 ст. 25 Закону № 2464 із змінами та доповненнями встановлено: строк давності щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), застосування та стягнення сум недоїмки з єдиного внеску, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Отже, страхувальник має право виправити помилки в звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску за періоди, за якими минув строк позовної давності.

 Нюанси перереєстрації неприбуткової організації при внесенні змін до установчих документів

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою КМУ від 13 липня 2016 року №440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Згідно з п. 14 Порядку при зміні організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 30 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 Порядку обставин.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:

– особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

– поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;

– державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.

Розгляд реєстраційної заяви з позначкою «зміни» здійснюється контролюючим органом у порядку, визначеному, зокрема, п. 8 Порядку (п. 15 Порядку).

Відповідно до п. 8 за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення, зокрема, про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру.

При відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.

При наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, а другий залишається в контролюючому органі.

Після отримання рішення про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до п. 6 Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому п. 8 Порядку.

Кошти сплачено, а у видачі ліцензії відмовлено

Для повернення коштів, сплачених за ліцензії, якщо такі ліцензії не видавались контролюючим органом, суб’єкт господарювання повинен подати заяву про повернення коштів, копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату та, за наявності, копію рішення про відмову у видачі ліцензії.

Резервний РРО вводиться в експлуатацію не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО

На період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО. Норми встановлені ст. 5 Закону № 265. Пунктом 2 ст. 14 Закону № 265 передбачено, що у разі виходу з ладу РРО центри сервісного обслуговування зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів. У разі незабезпечення центром сервісного обслуговування гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО (п. 4 ст. 14 Закону № 265).

 

Про оподаткування ПДФО надмірно витрачених на відрядження коштів, які не повернуто у встановлені строки

Нормами п. 164.5. ст. 164 ПКУ встановлено: під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки. Згідно з п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 ПКУ сума надміру витрачених коштів, отриманих платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

 

 ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

 

Термін для реєстрації Книгу обліку доходів і витрат

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 розд. IV ПКУ ФОП, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – самозайняті особи), зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Форма Книги та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 (далі – Порядок).

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді (п. 2 Порядку).

Відповідно до п. п. 1 п. 3 Порядку, у разі обрання ведення Книги у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник Книги, на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), податкова адреса, номер та дата свідоцтва про право на здійснення незалежної професійної діяльності (за наявності).

Книга прошнурована, пронумерована, безоплатно реєструється в контролюючому органі. Книга засвідчується підписом керівника або заступника контролюючого органу та скріплюється печаткою (п.п. 2 п. 3 Порядку).

При необхідності реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у самозайнятої особи.

Згідно з типовою інформаційною карткою адміністративної послуги «Реєстрація книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність», затвердженою наказом Державної фіскальної служби України від 19.04.2019 №320 «Про затвердження типових інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг» строк надання адміністративної послуги становить 1 робочий день.

Зареєстрована Книга видається платнику податків або уповноваженій на це особі безпосередньо в контролюючому органі, через яку її подано.

Пунктом 4 Порядку визначено, що у разі обрання ведення Книги в електронній формі самозайнята особа зобов’язана: отримати посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованими центрами сертифікації ключів, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді, укласти договір про визнання електронних документів з контролюючим органом та сформувати заяву на отримання Книги і надіслати її до контролюючого органу за місцем податкового обліку засобами електронного зв’язку з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Статтею 164 прим.1 КУпроАП визначено, що не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 Кодексу, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто ФОП на загальній системі оподаткування до початку здійснення діяльності або дати переходу зі спрощеної системи оподаткування зобов’язані зареєструвати Книгу після дати їх державної реєстрації.

 

ФОП – «єдинник» припиняє діяльність: «ліквідаційний» звіт з єдиного внеску можливо подати в електронному вигляді

ФОП – платник єдиного податку після внесення до ЄДР запису про припинення підприємницької діяльності може подати «ліквідаційний» Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску в один із способів, зазначених у п. 1 розділу ІІ Порядку № 435, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Як отримати реєстраційний номер на дитину

Фізична особа незалежно від віку (резидент та нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою №1ДР і пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Для отримання реєстраційного номера за малолітніх осіб віком до 14 років форма №1ДР разом з заявою подається одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника, або представника органу опіки і піклування якщо щодо дитини ще не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування).

Видане не українською мовою свідоцтво про народження дитини підлягає перекладу, у такому випадку слід подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад свідоцтва українською мовою, який після пред’явлення повертається, та його копію.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків), надається протягом 3-ох робочих днів з дня звернення фізичної особи або її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.

Відображаємо інші доходи у декларації про майновий стан і доходи

Відповідно до п. п. 12 п. 2 розд. IІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Мінфіну України від 02.10.2015 №859 (у редакції наказу Мінфіну України від 25.04.2019 № 177), у рядку 10.10 розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вказується загальна сума інших оподатковуваних доходів, не зазначених у попередніх рядках Декларації, у т.ч. дохід, отриманий платником податку як додаткове благо згідно з п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ).

У графах 3-7 рядка 10.10 Декларації вказують значення сум річного оподатковуваного доходу, які не зазначені у попередніх рядках Декларації, а також суми ПДФО та військового збору, утриманих (сплачених) податковим агентом, та суми ПДФО та військового збору , що підлягають сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) року.

У графах 3-7 рядка 10.10.1 Декларації вказують значення суми доходу, отриманого у вигляді додаткового блага відповідно до абзаців другого та третього п. п. «д» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), а також суми ПДФО та військового збору, утриманих (сплачених) податковим агентом, та суми ПДФО та військового збору, що підлягають сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) року.

Для розстрочення такої суми ПДФО платник податку разом із Декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Відображаємо дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою

Слід зазначити, що відповідно до п. 174.2 ст. 174 ПКУ для оподаткування визначених ПКУ об’єктів спадщини з урахуванням статусу податкового резидента/нерезидента спадкоємця та спадкодавця та ступеня їх споріднення застосовуються наступні ставки ПДФО:

– нульова;

– визначена п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.),

– визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).

Отже, дохід, який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО включається до загального річного оподатковуваного доходу.

Згідно з п. п. 8 п. 2 розд. ІІІ Інструкції сума доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ, розмір якого визначається згідно з ст. 174 розд. IV ПКУ, вказується у рядку 10.6 Декларації.

Враховуючи викладене, платник податку при наявності підстав для подання Декларації відображає дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО, у рядку 10.6 Декларації.

Додатково зазначаємо, що п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначені випадки, в яких обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається.

Земельна ділянка отримана у спадщину (подарунок). Як розрахувати ПДФО

Фізична особа — резидент, яка отримує подарунок (спадщину) від фізичної особи — резидента, але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якого подарунку. Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон № 1378). Відповідно до ст. 5 та ст. 13 Закону № 1378 грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених Законом № 1378, а також іншими законами. Таким чином, з урахуванням норм ст. 5 та ст. 13 Закону України від 11.12.2003 № 1378 «Про оцінку земель» з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку (спадщини) застосовується оціночна вартість, яка визначається за допомогою експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Доходи від продажу одного легкового автомобіля протягом року ПДФО не оподатковуються

Доходи, отримані фізичною особою – резидентом від продажу протягом звітного (податкового) року одного легкового автомобіля, одного мотоцикла та одного мопеда, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений ст. 173 ПКУ. Платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ). Відповідно до абзацу першого п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме 5 відсотків. Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

 

Сплачені благодійні внески включаються до податкової знижки

Відповідно до підпункту 166.3.2 пункту 166.3 ст.166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання пожертви (благодійної допомоги), є договір про пожертву.

Для отримання податкової знижки, платник податків подає за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Нагадаємо, граничний термін подання податкової декларації – 31 грудня 2019 (включно).

 

Отримали іноземні доходи – задекларуйте!

Об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пп. 163.1.3 ст. 163 ПКУ). Тобто якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (пп. 170.11.1 ст. 170 ПКУ). Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників ПДФО (пп. 49.18.4 ст. 49 ПКУ). Отже, обов’язок щодо подання річної податкової декларації у платника податків — резидента виникає при отриманні іноземних доходів. При цьому під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражено в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ). Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ). Сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України (пп. 170.11.3 ст.170 ПКУ).