Інформація Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області від 16.10.2019

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

 

Увага! Рахунки за стандартом IBAN для сплати платниками податків і зборів вступають в дію з 01 жовтня

Рахунки для зарахування податків, зборів та інших доходів до державного та місцевих бюджетів відповідно до стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) вступають в дію з 01.10.2019.

При цьому, з 01.10.2019 до 31.10.2019 діє перехідний період, а починаючи з 01.11.2019 – нові рахунки діють у постійному режимі.

Реквізити нових бюджетних рахунків для сплати податків і зборів до державного та місцевих бюджетів (відповідно до стандарту IBAN), які почнуть діяти з 01.10.2019 року, можна знайти за посиланням: https://kh.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

 

УВАГА! НОВІ РАХУНКИ ДЛЯ СПЛАТИ ЄСВ!

Інформуємо, що Державна казначейська служба України на виконання пункту З Постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 №162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (ІВАN) в Україні» здійснила заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IВАN (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 14 цифрових символів. З 1 жовтня змінюються рахунки для сплати ЄСВ за стандартом IBAN (29 літерно-цифрових символів).

Перехід на міжнародні номери рахунків буде здійснено Казначейством з 1 жовтня 2019 року.

Реквізити рахунків можна зокрема завантажити за посиланням: https://kh.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Кошти сплачені платниками на старі рахунки не будуть зараховуватись, а повертатимуться Казначейством, як нез’ясовані надходження.

 

Від платників Харківщини надійшло 819,4 млн. грн. військового збору

З початку поточного року від платників Харківської області на обороноздатність країни надійшло 819,4 млн.грн. військового збору.

В Головному управлінні податкової служби Харківської області повідомили, що у зрівнянні з минулорічним періодом надходження військового збору зросли на 140,0 млн. грн. або на  20,6 %.

Зокрема у вересні 2019 року надійшло 94,6 млн. грн, приріст збору до відповідного періоду минулого року склав 12,7 млн. грн., тобто надходження зросли на  15,5%.

Також  у податковій службі  відзначають стабільну динаміку  надходжень «податку на підтримку армії» від представників усіх сфер економіки регіону. Якщо у січні сума військового збору склала 78,3 млн.грн., то вже  вересні – 94,6 млн.грн.

 

З початку року платникам Харківщини відшкодовано понад 1,6 мільярдів гривень ПДВ

В Головному управлінні податкової служби регіону проінформували, що протягом січня-вересня 2019 року по Харківській області платникам податків відшкодовано 1 615,4 млн.грн. податку на додану вартість. У порівнянні  з відповідним періодом минулого року сума відшкодування зросла на 14%, або на 232,5 млн.гривень.

Також, за результатами дев’яти місяців п.р., по Харківській області простежується позитивна динаміка в частині збільшення рівня декларування та збору податку на додану вартість в порівнянні з минулим роком.

Так, з початку 2019 року забезпечено збір ПДВ до Держбюджету у сумі понад 4,4 млрд.грн., що більше на 820,3 млн.грн. або на 23,0% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

 

«Підпільний» урожай: На Харківщині фермер обробляв гектари та не сплачував податки

Трактори, сіялки, грузовики, причепи та навіть чималенький комбайн,  – використання 7 одиниць сільськогосподарської техніки та факт оброблення земельних ділянок площею 51,7 Га встановили податківці в ході перевірки жителя одного з районів на Харківщині. І все б нічого, корисна та важлива праця, але ж фермер здійснював підприємницьку діяльність без державної реєстрації.

Фактична перевірка проведена в рамках операції «Урожай» з питань дотримання вказаним громадянином вимог податкового та іншого законодавства.

Фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області складено акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ч.1 ст. 164 КУпАП. Матеріали перевірки направлено до районного суду для винесення постанови.

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що фізична особа, яка провадить господарську діяльність без державної реєстрації або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, несе відповідальність згідно ст. 164 КУпАП. А саме,  накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян  з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва,  сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без неї.

 

 

 

Декларацію акцизного податку за вересень п.р. необхідно подавати за оновленою формою

Платники акцизного податку вперше подають декларацію акцизного податку з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 08.05.2019 № 189, не пізніше 21 жовтня 2019 року за звітний період — вересень 2019 року.

Відповідними змінами, зокрема, передбачено оновлення додатка 1-1 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ та додатка 7 «Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії». Також введено 5 нових додатків:
– додаток 1-2 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації спирту етилового згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу»;
– додаток 1-3 «Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу»;
– додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку, що підлягає відніманню, з пального, під година виробництва якого як сировину використано інші оподатковувані підакцизні товари, згідно із пунктом 217.6 статті 217 розділу VI Кодексу»;
– додаток 12 «Довідка № __ про цільове використання спирту етилового (біоетанолу) його виробником як сировини для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.16 пункту 229.1 статті 229 розділу VI Кодексу»;
– додаток 13 «Інформація про повітряні судна, які булі заправлені, та про обсяги бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, використані для заправлення таких суден, яка надається згідно із підпунктом 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу».
Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

 

Трудові відносини: затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю

Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській області нагадує, що офіційне оформлення трудових відносин – це соціальні гарантії кожного працюючого і відсутність штрафних санкцій для кожного сумлінного роботодавця.
КМУ постановою від 21 серпня 2019 року № 823 затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.
Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю визначає основні завдання та процедуру здійснення Державної служби України з питань праці та її територіальними органами державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Постановою № 823 також внесено зміни до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 із змінами.
Зокрема, відповідно до внесених змін, штрафи за порушення законодавства про працю накладаються на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Постанова № 823 набула чинності 30.08.2019.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

 

Ліцензування зберігання палива!

Законом України від 23.11.2018 №2628 внесені зміні до Податкового кодексу та інших законодавчих актів України.
Зазначеними змінами, які набули чинності з 01.07.2019 запроваджується ліцензування оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального подаються завірені заявником копії таких документів:

– Заява. В довільній формі.

– Документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення.

– Акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

–  Дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

 

Про нарахування та сплату єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність і які є одночасно найманими працівниками

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема, роботодавці ( п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Також платниками єдиного внеску відповідно до п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
У розумінні Закону № 2464 роботодавці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розглядаються як окремі платники єдиного внеску.
Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками єдиного внеску незалежно від того, чи є такі особи одночасно найманими працівниками.

 

ФОП та члени фермерських господарств за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску несуть відповідальність

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок ) є, зокрема ФОП, у т.ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Норми встановлені підпунктами 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464.
ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
За порушення законодавства по єдиному внеску, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум (п. 2 частини 11 ст. 25 Закону № 2464).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини 10 та 13 ст. 25 Закону № 2464).
Згідно з ст. 165¹  КУпАП несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема фізичними особами – підприємцями або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, у сумі:
– що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів   громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
– у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому нормами ст. 165¹ КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за вказане порушення для членів фермерських господарств.

 

Щодо реєстрації платником ПДВ

Під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ). До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 %), ставкою 7 %, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Для здійснення реєстрації платником ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн грн, має подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ. Отже, у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, якщо їх загальний обсяг протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, необхідно подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ і зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку. Особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, але не подала до контролюючого органу заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

 

Змінилася особа, відповідальна за ведення бухгалтерського та податкового обліку: як повідомити?

Статтею 66 ПКУ визначено, що платники податків – юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов’язані подати контролюючому органу відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У відповідності до вимог розділу IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 за №1562/20300, платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою N 1-ОПП або за формою N 1-РПП з позначкою “Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку”.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою N 1-ОПП або за формою N 1-РПП з позначкою “Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку” засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

 

Про повернення платнику надміру та/або помилково сплачених сум ЄСВ?

Відповідно до п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.16 р. № 6 (далі – Порядок), повернення надміру та/або помилково сплачених сум ЄСВ здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний небюджетний рахунок за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» (далі – рахунок 3719);

2) помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України на рахунок 3719. Згідно з абзацом першим п. 6 Порядку повернення сум ЄСВ здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява). У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку, Заява подається до фіскального органу, на рахунок якого сплачено суми ЄСВ, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку (абзац другий п. 6 Порядку). У разі невідповідності Заяви формі, визначеній у додатку 1 до Порядку Заява залишається без задоволення (абзац третій п. 7 Порядку).­ У випадку, передбаченому пп. 3 п. 5 Порядку, Заява подається до фіскального органу за місцем обліку помилково сплачених сум ЄСВ у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення (абзац третій п. 6 Порядку). У разі надходження Заяви від страхувальників, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату таких коштів на рахунок 3719 (абзац п’ятий п. 6 Порядку). Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум ЄСВ одним із таких способів: особисто платником ЄСВ чи уповноваженою на це особою; надсилається поштою; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством.       Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі Державної фіскальної служби України за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/login.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

 

Помилково або надміру сплачені до бюджету грошові зобов’язанняпідлягають поверненню платнику

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахункув банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов’язковою умовою для повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені подається у довільній формі до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника  в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

 

Операції з передачі товарів/послуг на окремий баланс платника ПДВ за договором спільної діяльності: оподаткування ПДВ

При здійсненні спільної (сумісної діяльності) передача товарів (робіт, послуг) на окремий баланс платника ПДВ, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається постачанням таких товарів (робіт, послуг).

Норми встановлені другим абзацом п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ.

Крім того, відповідно до п.п. «г» п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг є передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику ПДВ, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником ПДВ після закінчення спільної діяльності. Підпунктом «г» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що постачанням товарів є передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення.

Отже, операції з передачі товарів/послуг на окремий баланс платника ПДВ, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, а також їх повернення є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

Визначення у податковому обліку мінімально допустимого строку амортизації вартості придбаного основного засобу, що був у використанні

П.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено: амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних визначені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Згідно з п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п 138.3 ст. 138 ПКУ.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Пунктом 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 із змінами та доповненнями, визначено що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Враховуючи вищевикладене, у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що був у використанні, встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), однак він не може бути меншим за мінімально допустимі строки, визначені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

 

Виплата добових витрат: що з оподаткуванням?

Відповідно пп.170.9.1 ПКУ до оподатковуваного ПДФО доходу платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати):

– у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження;

– для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день.
Отже, в 2019 році неоподатковувана ПДФО сума добових для відряджень у межах території України складає 417,3 грн.
При цьому, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, відображається в податковому розрахунку за ф. №1ДФ як додаткове благо.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

ФОП на загальній системі оподаткування від’ємне значення об’єкта оподаткування угр. 9 розд. І додатка Ф2 до податкової декларації не відображає

Об’єктом оподаткування уФОПякі перебувають на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця- п.177.2 ст.177 ПКУ.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Пунктом 3 розд. IV Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02.10.2015 №859 зі змінами та доповненнями визначено, що у графі 9 вказується сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується наступним чином: гр.4 «Сума одержаного доходу» – гр. 5 «Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» – гр.6 «Витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату» – гр. 7 «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» – гр.8 «Амортизаційні відрахування».

Отже, ФОП на загальній системі оподаткування у гр. 9 «Сума чистого оподатковуваного доходу» розд. І додатка Ф2 до податкової декларації зазначає суму чистого оподатковуваного доходу, а у разі якщо за результатами господарської діяльності отримано збиток, то гр. 9 розд. І додатка Ф2 до податкової декларації прокреслюється.

 

Податковою знижкою можна скористатися до кінця року

Які документи необхідно подати фізичній особі для реалізації права на податкову знижку в частині сум витрат на сплату страхових внесків, сплачених за страхування життя, та пенсійних внесків.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинні бути відображені сума сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).

Більш детально з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України (категорія питання 103.06.05).

 

Умови, за яких чоловік може скористатись правом на податкову знижку на оплату допоміжних репродуктивних технологій, якщо дружина не працює

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До даного переліку включається сума витрат платника ПДФО на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 із змінами (далі – Порядок № 787), стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.

Згідно з ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ із змінами та доповненнями послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Отже, якщо дружина не працює, платник ПДФО чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині такого платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).