Домашня сторінка / Корисне / Проект закону «Про медіа»

Проект закону «Про медіа»

Проект закону України № 2693 «Про медіа», вперше оприлюднений, в кінці минулого року, викликав обурення з боку професійної спільноти. Національна спілка журналістів України, редакційні колективи та відомі журналісти і блогери в своїх заявах, виступах і під час обговорення документа звертали увагу на помилковість самої ідеї встановити контроль над усім інформаційним простором шляхом прийняття закону.

ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ЗАКОНОПРОЕКТ
Так, законопроект передбачає:

розширення повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, так, що «вони будуть виходити за межі, визначені Конституцією України».
реєстрацію нових засобів масової інформації в Нацраді з подачею фінансових документів.
право Нацради обкладати штрафами випадки порушення інформаційного, рекламного, виборчого законодавства в інтернеті (не тільки ЗМІ);
можливість скасування реєстрації медіа через порушення або недопущення Нацради до перевірки;
проведення перевірки Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення, правоохоронними та фіскальними органами всієї діяльності редакцій, в тому числі і фінансової.

ЩО З НИМ НЕ ТАК

На думку адвоката Артема Хмельнікова, це обмеження права на свободу вираження може використовуватися як інструмент цензури для обмеження вираження політичної думки і кроком в сторону введення в Україні диктатури.

Як повідомляє Артем Хмельніков «Наскільки я можу судити з відкритих джерел, даний законопроект не обговорювався з представниками медіа-сфери та медіа-юристами, які могли б дати свої коментарі та побажання щодо покращення законодавства. Кому як не практикам знати про існуючі проблеми !?

Закон – це перш за все сервіс. А головним завданням законодавця має бути підвищення якості життя громадян і захист їх прав.

 

Як мені здається, на сьогоднішній день в Україні досить ефективно працює законодавство в сфері ЗМІ та внутрішні правила самих соціальних мереж. Законодавець же під гаслами добра і миру намагається ввести цензуру, замість того щоб удосконалити процес взаємодії між суспільством і ЗМІ.

І в ЗМІ, і у блогерів іноді зустрічаються некоректні висловлювання на адресу державних інститутів і посадових осіб. Іноді мені як депутату буває неприємно читати деякі публікації про мою роботу. Часом журналісти помиляються, часом бувають необ’єктивні або упереджені. Але якщо ми заборонимо ЗМІ вільно висловлювати свою точку зору або робити репортажі, ми ніколи не доб’ємося верховенства права і встановлення істини. В сучасній Україні якщо ЗМІ помиляються, вони можуть визнати свою помилку, вибачитися і опублікувати спростування, або відстоювати свою позицію в суді.

Але на сьогодні склалася велика судова практика розгляду справ про захист честі, гідності та ділової репутації. І відповідачами тут можуть виступати як зареєстровані ЗМІ, так і блогери. Суди приймають скріни в якості доказів. І ми бачимо, що блогери стали набагато акуратніше в своїх висловлюваннях. Тобто громадянське суспільство, соціальні мережі та ЗМІ виробили дієву систему регулятивов, яка досить ефективно працює. Ця система не вимагає впровадження цензури та державної диктатури.

Чи можна щось у ній поліпшити? Так. Наприклад, спростивши процедуру розгляду позовів про захист честі, гідності та ділової репутації. Адже сьогодні нерідкі випадки, коли від публікації недостовірної інформації до її спростування проходить рік! Можна також обмежити розміри компенсації моральної шкоди після публікації в ЗМІ до розумної межі, щоб не розоряти журналістів мільйонними сумами компенсацій. Однак це питання саморегулювання всередині суспільства. Коли держава бере на себе функцію цензора, це несе в собі ризики встановлення диктатури. Ми пам’ятаємо, що в Російській Федерації узурпація Путіним влади починалася саме з взяття ЗМІ під контроль », – сказав депутат Артем Хмільник в коментарі Інформатору.

Колективне звернення журналістів і медіа експертів до Президента України Володимиру Зеленському, голові Верховної Ради України Дмитру Разумкова, голові комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микиті Потураєва, голові комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Нестору Шуфричу, голові комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом Іванні Климпуш-Цинцадзе, народним депутатам України, голові представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікасу, і. о. голови Офісу Ради Європи в Україні Олені Литвиненко можна прочитати тут.

0