З початку війни Україна ввела санкції лише проти трьох компаній російського ВПК

З 24 лютого 2022 року, дати початку повномасштабної російсько-української війни, Рада національної безпеки і оборони України ухвалила п’ять рішень про застосування санкцій проти 298 росіян та 241 російської компанії і організації. Однак серед них є лише три компанії російського військово-промислового комплексу (ВПК). Про це йдеться в публікації на сайті організації State Watch.

Санкційні списки проаналізувала група аналітиків Trap Aggressor, учасники якої опрацювали відповідь РНБО щодо санкцій, які були запровадженні у дію указами президента. Аналітики зазначили, що переважна більшість запроваджених санкцій стосуються російських вищих навчальних закладів та їхніх ректорів. Водночас санкції до компаній російського військово-промислового комплексу майже не застосовувались.

«З 241 організації, які потрапили до українських санкційних списків, 236 є вищими навчальними закладами (або 98% від загальної кількості), три – це компанії, пов’язані з російським військово-промисловим комплексом (1,2%), а також два банки (0,8%). При цьому, рішення стосовно Міжнародного резервного банку (раніше – АТ «Сбербанк») було прийняте РНБО ще на початку лютого 2022 року. Утім президент видав указ щодо нього через три місяці, а саме 24 травня», – йдеться у публікації.

Аналітики наголосили, що серед університетів, які потрапили до санкційного списку, є багато маловідомих в Україні. Наприклад, під санкції РНБО потрапили Державний аграрний університет північного Зауралля, Кубанський державний університет фізичної культури, спорту і туризму, Дагестанський гуманітарний інститут, Брянська державна сільськогосподарська академія, Російська християнська гуманітарна академія та інші. Відповідно до санкційних обмежень з російськими закладами освіти мають бути припинені культурні обміни, наукове співробітництво, освітні та спортивні контакти і розважальні програми.

Компанії російського ВПК, які потрапили під українські санкції з початку повномасштабного вторгнення, було три:

• Акціонерна фінансова компанія «Система» (володіє концерном «РТІ Системи», що виробляє радіотехнічне обладнання, системи управління та зв’язку, серед яких радіолокаційні станції «Воронеж» та «Контейнер»);
• Група «Кронштадт» (виробляє безпілотники, у тому числі «Оріон», а також займається обладнанням та програмним забезпеченням для них);
• ТОВ «ИТИС» (постачає наземні та корабельні станції космічного звʼязку для російської армії).

Аналітики констатували, що національна санкційна політика потребує визначення пріоритетів, адже в Україні є багато бізнесів, пов’язаних з російським ВПК, та переважно вони поки уникають санкцій і подальшої конфіскації.

Подібна ситуація, як зазначається у публікації, склалася і з фізичними особами. За півроку Україна наклала санкції на 298 громадян Росії, 261 (87,5%) з яких – очільники російських закладів вищої освіти, 35 (11,7%) підсанкційних осіб займають там вищі державні посади, зокрема диктатор Владімір Путін, і лише 2 (0,7%) очолюють підприємства, пов’язані з російським ВПК.

Так, серед керівників великих компаній, які потрапили під українські санкції, були власник контрольного пакета акцій АФК «Система» Владімір Євтушенков та гендиректор «Росатома» Алєксєй Ліхачов. На Євтушенкова санкції накладені безстроково, на Ліхачова – на 3 роки.

Зазначимо, що Владімір Євтушенков став першим російським олігархом, у якого Вищий антикорупційний суд конфіскував активи на території України. Йдеться про 17 об’єктів нерухомості (земельні ділянки, квартири, нежитлові будівлі), а також частки в низці українських компаній. Справа очікує на апеляцію.

2 вересня Кабінет міністрів України запропонував РНБО розглянути застосування санкцій проти російської державної компанії «Росатом» та пов’язаних з нею більш ніж 700 юридичних та фізичних осіб. Представники цієї державної компанії допомагають російським воєнним злочинцям на Запорізькій атомній електростанції.