У Раді розповіли про плани оновлення “хрущовок”

Верховна Рада опрацьовує законопроєкт щодо комплексної реконструкції застарілого житлового фонду, але він не передбачає масового знесення “хрущовок”.

Про це в ефірі “Новини.LIVE” повідомила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, передає “Економічна правда”.

У парламенті наразі не розглядають питання масового знесення застарілого житлового фонду, зокрема “хрущовок”. Йдеться передусім про напрацювання підходів до реновації, однак окремого завершеного законодавчого рішення в цій сфері поки немає.

Про це заявила голова профільного комітету, наголосивши, що жодних рішень про демонтаж такого житла не ухвалювали. За її словами, тема оновлення старого житлового фонду складна і потребує окремого законодавчого врегулювання, яке ще триває.

Вона також спростувала повідомлення про можливе масове знесення “хрущовок”. “Ніхто нічого зносити не збирається. Ми працюємо над новою житловою політикою, базовий закон уже ухвалено”, зазначила посадовиця.

У Верховній Раді опрацьовують законопроєкт про комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду, який у 2022 році пройшов перше читання. Після цього документ отримав значну кількість правок і потребує доопрацювання.

Документ не передбачає автоматичного знесення будинків. Такий варіант можливий лише тоді, коли інші способи відновлення є неможливими. Натомість йдеться про різні формати оновлення житлових кварталів і інфраструктури.

Рішення щодо реконструкції мають ухвалюватися індивідуально, з урахуванням технічного стану будівель, енергоаудиту та економічних розрахунків. Універсального підходу для всіх будинків не передбачено.

За оцінками, в Україні понад 30 тисяч об’єктів застарілого житлового фонду, з яких понад 10 тисяч становлять “хрущовки”. В окремих містах їх частка сягає значної частини житлового фонду.

Після доопрацювання законопроєкт планують винести на публічні консультації. У парламенті наголошують, що остаточні рішення мають ухвалюватися лише після широкого обговорення з громадськістю, особливо з огляду на наслідки повномасштабної війни.