У світі католики, протестанти та парафіяни більшості помісних православних церков відзначають 24 грудня Святвечір або Надвечір’я Різдва, а 25 грудня – Різдво.
Зазначені дати встановлені за григоріанським календарем. У Святвечір люди традиційно збираються у родинному колі для святкування, а у церквах проходять урочисті богослужіння.
Різдвяний Святвечір: традиції
У храмах 24 грудня вночі, перед світанком та в день 25 грудня проходять три літургії. Різдво святкується як народження Слова від Бога Отця (вночі), Бога-Сина від Діви (на зорі) та народження Бога у душі вірян (вдень).
У Святвечір за святковим столом збирається родина, щоб спробувати різдвяні страви та гарно провести час з близькими. У католиків триває піст, тому у центрі стола господиня ставить освячений прісний хліб – різдвяні облатки. Його прийнято їсти тільки після літургії.
Перед тим, як сідати за стіл у Святвечір, глава сім’ї читає всім вголос уривок з Євангелія від Луки оповідає про народження Ісуса Христа. За традицією, всі присутні за столом беруть шматочки облатки та, бажаючи миру і добра, діляться ними один з одним. У цей день до святкового столу також подають узвар, вареники з капустою та грибами, солодкі пироги.
Також у свято прийнято ходити до церкви на різдвяну месу усією сім’єю після вечері.
Серед інших традицій у Святий вечір можна виділити наступні:
*Вільне місце за столом – його залишали, якщо до будинку хтось прийде, то він буде прийнятий за брата. Ця традиція є пам’ятним знаком про близьких та рідних, які не можуть відзначити Святвечір у родинному колі.
*Сіно під білою скатертиною на столі – його підкладали, як згадку про бідність Віфлеємської печери і про Богородицю, яка поклала новонародженого Ісуса Христа на сіно в ясла.
*Не куштувати їжу до першої вечірньої зірки. Така традиція пов’язана зі тим, що про народження Христа сповістила поява зірки, тому до неї не можна вживати святкові страви.
540