День спонтанного прояву доброти

Це свято світ відзначав учора, 17 лютого. Для лозівчан воно поки лишається незвичним, хоча на добро городяни здатні.

День спонтанного прояву доброти – це незвичне свято світ відзначав учора, 17 лютого. Група київських активістів цього дня безкорисно обіймали та цілували усіх бажаючих. Молодь з Краснодару дарувала іграшки сиротам свого міста.

 

Лозівчани ж як такий день спонтанної доброти не відзначають. Більшість взагалі чує про це свято вперше. Тай поняття про добрі справи у всіх людей різне. Для декого це — подяка. Лозівчанка Наталія вклонилася б хлопцям, які воювали в Афганістані, та їхнім матерям, – за те, що виростили таких синів.

Є такі, для кого добра справа – це увага. Наприклад, просто так поцілувати дружину. Лозівчанин Сергій переконався, що такої несподіваної дрібниці достатньо, щоб викликати посмішку на обличчі коханої.

Дехто доброю справою вважає благодійний вчинок. А жінка на ім’я Надія спочатку взагалі розгубилася, і тільки потім згадала, що хто-хто, а вона добрих справ у своєму житті зробила чимало. Жінка — заслужений донор СРСР та України. А ще наприкінці 80-х років разом з чоловіком допомагала ліквідовувати наслідки землетрусів у Вірменії.

Як пояснює практикуючий психолог Ірина Хрисанфова, за допомогою подібних добрих справ людина не тільки самостверджується, а й почуває себе сильнішою та могутнішою. Якщо, знаходячись у стресовій ситуації, відволіктись і зробити добро комусь, можна вийти зі свого стресу.

Виходить, що добро приносить подвійну користь. Робити його у свято — приємно і весело, але корисніше творити добро і в будні.