Століття тому в цей день жінки виходили на мітинги, щоб боротися за свої права. Що з цього мають сучасні жінки і як цим користуються?
На початку 20-го сторіччя одними з головних вимог активісток були рівна з чоловіками заробітна плата, виборче право та скорочення робочого дня.
Для сучасної представниці прекрасної статі вибори – нормальне явище. Жінки приходять до виборчих дільниць та віддають свої голоси поруч з чоловіками. А от у владу жінки йдуть неохоче. Міськрада має лише 9 депутаток, це менше 20% народних обранців. До того ж, жодна лозівська депутатка не є головою постійної комісії.
Проте самі народні обраниці запевняють: незважаючи на їх кількість, вони беруть якістю. Тетяна Запорожець, секретар Лозівської міської ради, каже, що жінки-політики вирішують питання дуже педантично та відповідально. Теми, які вони обговорюють найбільш активно, – соціальні та гуманітарні.
Рівна з чоловіками заробітна плата – ще одна вимога активісток минулого століття. Проте за обласною статистикою, нерівність досі зберігається. По області середня заробітна плата жінок менша, ніж у чоловіків.
Один з найбільших розривів у зарплатні мають педагоги. Вчительки отримують на 500 гривень менше, ніж вчителі. У Лозівському відділі освіти припускають: можливо, справа у нерівному розподілі керівних посад.
Утім, керують у Лозовій не тільки чоловіки. Жінки також користуються своїм правом бути директорами та завідувачками, мало того, успішно управляють своїми власними фірмами. Щоправда, трохи інакше, ніж чоловіки. Бізнес-леді Ольга Гриньку розповідає, що жінки у підприємництві більш творчі, а чоловіки – більш результативні.
Борці за права жінок за 100 років досягли багатьох результатів. Сьогодні ми можемо навчатись, мати свою власність, працювати не 16, а 8 годин на день. Проте, багато лозівчанок користуються іншим правом – правом бути жінкою слабкою. Вони ведуть домашнє господарство, прогулюють вибори і з задоволенням приймають подарунки від своїх чоловіків, які заробляють більше.