Панютинський Свято-Покровський храм відзначає престольне свято

У Панютиному Покрову Пресвятої Богородиці відзначають по-особливому: для мешканців селища – це друга Пасха.

Усі православні 14 жовтня святкують Покрову Пресвятої Богородиці. В Україні повсякчас шанували Богоматір. Козаки просили у неї захисту, їй молилися матері за діток, жінки за чоловіків. На честь Покрова Пресвятої Богородиці збудували багато храмів. Є такі і на Лозівщині.  Панютинський Свято-Покровський храм відзначає 14 жовтня своє престольне свято.

 

Церква біля залізничного мосту існує вже більше 60 років. Спочатку це була звичайна хата. Її потихеньку облаштовували. У той час у Лозовій ще не було своєї церкви, тому городяни їздили у Панютине. Приїжджали і після того, як у Лозовій у 1989 році відкрився Свято-Смоленський храм. Настоятель панютинського храму отець Іоан припускає, що люди продовжували їхати у селище, бо тут місце було намолене: церква стара.

Ті, хто вже роками ходять у панютинський храм, кажуть, що раніше люди йшли до Свято-Покровського через місцевого батюшку – отця Олексія. Він був сильним духівником. За словами парафіян, своєю молитвою отець Олексій міг лікувати і з нечистим духом боротися.

Правив отець Олексій до останнього. Помер у 2006 році. Поруч з храмом його і поховали. Наступник Олексія – отець Іоан – своєю добротою та мудрістю зумів утримати парафіян. Він править у храмі вже п’ятий рік. Каже, престольне свято для кожної парафії дорівнює найбільшим церковним святам. Це як друга Пасха.

Цьогоріч на престольне свято у Панютине  з’їхалося чимало люду. Прийшли до рідної церкви і дітки. Привели їх батьки. Дорослі розповідають, що не впізнають свою малечу після кожної служби. Особливо, коли її правлять одразу кілька батюшок, як на престольне свято. Малеча стає спокійнішою та слухнянішою.

Маленьких парафіян щороку більшає, розповідають у церкві. Відтак Свято-Покровський храм ніколи не опустіє.

Анна Скрипник