Домашня сторінка / Блоги / Лозівська ОДПІ інформує / Інформація Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області від 29.07.2019

Інформація Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області від 29.07.2019

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України

Понад 880 млн. грн. плати за землю отримали місцеві громади Харківщини

ГУДФС у Харківській області повідомляє, що за січень – червень 2019 року до  місцевих бюджетів власниками та користувачами земельних ділянок сплачено  880,1 млн. грн. плати за землю. Досягнуто ріст у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 173,0 млн. грн. або на 24,4 відс.

В загальній сумі надходжень плати за землю 779,3 млн. грн. (понад 88,5 відс.) – це надходження від юридичних осіб, сума яких зросла у порівнянні з першим півріччям 2018 року 161,6 млн. грн.або на 26 відс.

Фізичні особи сплатили  100,8 млн. грн., що  на 11,4 млн. грн. або на 12,8 відс. більше минулорічного показника.

У фіскальній службі нагадують, що громадянам земельний податок та орендна плата за землю обчислюється контролюючим органом  (за місцем знаходження земельної ділянки) та платникам надсилаються (вручаються) податкові повідомлення – рішення до 1 липня поточного року.

Громадяни повинні сплатити плату за землю  протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення.

Харківські бізнесмени збільшили сплату єдиного податку на 263,5 млн.гривень

Суб’єкти господарювання Харківщини, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, протягом першого півріччя  2019 року сплатили до місцевих бюджетів області 1 405,7 млн грн. єдиного податку, що на 263,5 млн.грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Лідерами зі сплати єдиного податку продовжують залишатися ФОП. Ними сплачено до місцевих бюджетів 1 069,2 млн. гривень.

У свою чергу, юридичними особами – платниками єдиного податку перераховано до місцевої казни 212,6 млн. гривень.

Четверта група «спрощенців» – це суб’єкти підприємництва аграрної галузі. Відтак, від місцевих аграріїв за 6 місяців 2019 року надійшло 123,9 млн. грн єдиного податку.

ГУ ДФС у Харківській  області звертає увагу, що єдиний податок у повному обсязі зараховується до  місцевих бюджетів. Саме тому, перераховуючи зазначений податок своєчасно та у повному обсязі, підприємці забезпечують фінансування поточних потреб та сприяють розвитку своєї громади.

Про вручення поштою листів від ДФС

Лозівське управління Головного управління ДФС у Харківській області звертає увагу СГ щодо поштового вручення податкових повідомлень-рішень. Так, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені ст. 66 ПКУ, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З 1 серпня заяву на повернення коштів по платежах можна подати в електронному вигляді через «Електронний кабінет»

З 26.04.2019 набрав чинності наказ Мінфіну України від 11.02.2019 р. №60 “Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені” (далі – Порядок).

Новація Порядку полягає у запровадженні єдиної автоматизованої системи створення, підписання, погодження електронних документів, їх передавання, одержання, оброблення  з використанням електронного цифрового підпису та інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем. Документ покликаний внести новації у документообіг взагалі й відмовитись від паперових документів.

Порядок застосовується щодо повернення платежів, що належать:

державному бюджету, з 01 числа четвертого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто з 01.08.2019 р.;

місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, з першого числа сьомого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто з 01.11.2019 р.

Таким чином, починаючи з 01 серпня 2019 року, платники податків мають змогу подати заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань по платежах, належних державному бюджету в електронному вигляді через ІТС «Електронний кабінет».

Подати заяву можна через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету виконується з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою:

http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Отже, платник податків має право надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету.

Як можна роздрукувати кваліфікований сертифікат відкритого ключа із офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС

Щоб роздрукувати кваліфікований сертифікат відкритого ключа можна за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), яке завантажується на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)». Після завантаження Програми необхідно:

1) в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати»;

2) із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати»;

3) натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація»;

4) у вікні, яке з’явилось, натиснути праву кнопку миші та обрати пункт «Друкувати».

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Щодо відображення ввезеного пального з 23.07.2019 р. із уточненням

ДФС України листом надала роз’яснення щодо нової системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) з питань обліку в СЕАРП та СЕ пального, що ввозиться на митну територію України.

Обсяги ввезеного на митну територію України пального обліковуються в СЕАРП та СЕ та зараховуються автоматично на підставі оформлених митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД.

ПКУ  відносить до пального всі підакцизні товари, визначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ.

У зв’язку з цим з метою обліку та зарахування ввезеного пального за даними митних декларацій в розрізі умов оподаткування до СЕАРП та СЕ, з 23.07.2019 при декларуванні за митними деклараціями типів «ІМХХYY» (де «ХХ» – код відповідного митного режиму «40» або «41», а «YY» – один із кодів «АА», «ДР», «ДЕ», «ТК», «ТФ», «ТН», «ДТ») товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ (крім не підакцизних товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, що згідно з описом можуть належати як до підакцизних, так і до не підакцизних), в окремому полі електронної митної декларації або електронної копії митної декларації на паперовому носії без наведення в паперовому примірнику необхідно зазначати код виду умови оподаткування пального акцизним податком згідно із ПКУ.

Більш детально про відображення умови оподаткування у листі ДФС України від 22.07.2019 №23510/7/99-99-18-02-01-17.Листі ДФС України від 19.07.2019 №23348/7/99-99-18-02-02-17 відкликано.

Час для сплати земельного податку юридичними особами

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПКУ податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачують рівними частками власники та землекористувачі земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у т.ч. за нововідведені земельні ділянки, сплачують власники та землекористувачі земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).

Також звертаємо увагу, що нормами ПКУ не передбачено перенесення термінів сплати податків і зборів, якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день.

Якщо останній день сплати плати за землю припадає на вихідний або святковий день, то її потрібно сплатити напередодні встановленого граничного терміну.

За якою формою складають акцизні накладні/розрахунки коригування з 1 липня

Пунктом 231.1 ст. 231 ПКУ визначено, що при реалізації пального або спирту етилового платник податку зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Рекомендована форма акцизних накладних та розрахунків коригування для складання цих документів на операції з реалізації пального та спирту етилового, здійснені з 01.07.2019, розміщена на офіційному вебпорталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua>Електронні форми документів>Акцизний податок (рекомендовані форми електронних документів):

– для пального – Акцизна накладна форми «П», Розрахунок коригування акцизної накладної форми «П»;

– для спирту етилового – Акцизна накладна форми «С», Розрахунок коригування акцизної накладної форми «С».

Сплата єдиного внеску головою фермерського господарства

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа – підприємець.

Голова фермерського господарства, зобов’язаний сплачувати ЄСВ за себе щокварталу до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ, у випадках якщо він:

– зареєстрований як фізична особа – підприємець;

– є членом фермерського господарства зареєстрованого як юридична особа (про що зазначено в установчому документі – Статуті) та не належить до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. При цьому він зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах як платник ЄСВ, відповідно до п. 5 прим. 1 ч.1 ст. 4 Закону № 2464.

Водночас, якщо голова фермерського господарства є засновником або іншою визначеною в Статуті особою, при цьому згідно з Статутом не є членом такого господарства, то він не є платником ЄВ у розумінні п. 5 прим. частини першої ст. 4 Закону №2464.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника

Чинним законодавством, яке регулює порядок нарахування, обчислення і сплати ЄСВ, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ. Так, відповідно до частини 12 ст. 9 Закону № 2464 ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу). У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч.11 ст. 9 Закону № 2464).

Про податкові векселі – у листі ДФС

ДФС України надала роз’яснення щодо погашення протягом ІІІ кварталу 2019 року податкових векселів, виданих відповідно до п. п.229.8.10 п.229.8 ст.229 ПКУ до 30 червня 2019 року (включно).

Податкові векселі, видані до 30 червня 2019 року (включно), термін погашення яких припадає на ІІІ квартал 2019 року, погашаються з дотриманням тимчасового порядку, встановленого п. 26 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення»  ПКУ, а саме шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу – векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій.

Про погашення з 01 по 23 липня 2019 року податкових векселів, виданих відповідно до п. п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ з 01 по 23 липня 2019 року та  щодо погашення після 23 липня 2019 року податкових векселів, виданих відповідно до п. п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229  ПКУ з 01 по 23 липня 2019 року, детально йдеться у листі ДФС України від 16.07.2019 №22654/7/99-99-12-03-03-17 за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/384832.html.

Подання податкового розрахунку за ф. 1ДФ за відокремлений підрозділ

Відповідно до п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Податковий розрахунок за ф. 1 ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4.

Окремого порядку подання копій Податкового розрахунку за ф. 1ДФ даним Порядком не встановлено.

При цьому податкова звітність подається платником податку до контролюючих органів згідно з ст. 49 ПКУ.

Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року №851-VІ «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІ «Про електронні довірчі послуги».

Згідно із п. 2.3 розд. II Порядку Податковий розрахунок за ф. 1 ДФ подають податкові агенти в один із таких способів:

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо використання кваліфікованого електронного підпису відповідальної особи податкового агента у порядку, визначеному законодавством;

– на паперовому носії разом з електронною формою на електронному носії інформації;

– на паперовому носії, якщо кількість рядків у податковому розрахунку не перевищує десяти.

Враховуючи викладене, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, то Податковий розрахунок за ф. 1 ДФ у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу у порядку, встановленому п. 49.3 ст. 49 ПКУ.

Тобто юридична особа, яка подає Податковий розрахунок за ф. 1ДФ на паперових носіях надсилає копію розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням не уповноваженого відокремленого підрозділу поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Згідно з п. 2.6 розд. ІІ Порядку якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Податковий розрахунок за ф. 1ДФ у вигляді окремої порції за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку. У звітності, яка подається за відокремлений підрозділ, зазначаються відомості щодо фізичних осіб (працюючих) цього підрозділу.

Яке майно ФОП не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?

Відповідно до п. 87.3 ст. 87 ПКУ не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження; кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;

майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;

майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»; кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Трудові відносини з студентом оформляємо вірно

Чимало студентів під час літніх канікул влаштовуються працювати у сфери громадського харчування, торгівлі, організації дозвілля, туризму тощо. При цьому роботодавці, які приймають на роботу студента, повинні оформити належним чином з ними трудові відносини.

У студента є два шляхи здійснення трудової діяльності: за трудовим договором та за цивільно-правовим договором.

Трудовий договір відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю – це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором роботодавець має подати до територіальних органів ДФС за місцем обліку його як платника єдиного соціального внеску повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

Заробітна плата, відпускні, а також виплати, нараховані відповідно до умов такого договору оподатковуються в загальному порядку ПДФО за ставкою 18 відс та в/з за ставкою 1,5 відс та нараховується ЄВ за ставкою 22 відсотки.

До доходу таких громадян, якщо той не перевищує законодавчо встановлену межу (п.п.169.4.1 ст.169 ПКУ – 2470 грн) може бути застосована податкова соціальна пільга за умови своєчасного подання заяви на її використання.

Цивільно-правовий договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Найпоширенішими серед таких договорів є: на виконання робіт (договори підряду) та надання послуг.

За цивільно-правовим договором підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.

Якщо з громадянином укладається договір цивільно-правового характеру, то повідомлення до органу ДФС про прийняття працівника на роботу не надається і запис про виконання роботи у трудовій книжці не робиться.

Сума доходу, одержаного платником податку за цивільно-правовим договором, оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відс та в/з за ставкою 1,5 відс та нараховується ЄВ за ставкою 22 відсотка.

 

Увага! маєте відокремлені підрозділи – платіть ПДФО до відповідних бюджетів

Якщо платник податку має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах (районах), в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податку зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати ПДФО із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких структурних підрозділів (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України.

 

Обов’язкова реєстрація платником ПДВ

Загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з ПКУ, у т.ч.з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи. Норми встановлені п. 181.1 ст. 181 ПКУ. У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ (п. 183.2 ст. 183 ПКУ). Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених ст. 183, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Окрім того, згідно із п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

 

Розрахунок коригування до податкової накладної, складеної без факту здійснення господарської операції

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачена можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. У разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї. У такому розрахунку коригування: — у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку; у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну; — у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ). -у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів). Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

 

Повідомлення за ф. № 20-ОПП про об’єкти оподаткування по відокремлених підрозділах

Відокремлені підрозділи юридичних осіб: філії, представництва, які згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ є платниками податків, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та повідомляти про всі об’єкти оподаткування, що знаходяться у них на  балансі, шляхом подання до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП. Юридична особа подає до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП та інформує про всі об’єкти оподаткування крім тих, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи. У разі закриття відокремленого підрозділу, відокремлений підрозділ подає до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про закриття об’єктів оподаткування, а юридична особа – повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про відкриття об’єктів оподаткування, що не припиняються із закриттям відокремленого підрозділу. Так само подаються повідомлення і у разі передачі об’єкта відокремленого підрозділу на баланс іншого відокремленого підрозділу чи юридичної особи, або якщо внаслідок організаційних чи інших змін об’єкт перестав бути об’єктом оподаткування відокремленого підрозділу. Інформація з повідомлення за ф. № 20-ОПП вносяться до Єдиного банку даних юридичних осіб: — не пізніше наступного робочого дня після їх надходження до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі (про результати опрацювання документу платнику направляється в електронному вигляді квитанція 2); — не пізніше 15 днів (30 днів для великих за обсягом) від дня їх надходження до контролюючого органу на паперових носіях. Інформацію про об’єкти оподаткування платники податків можуть переглянути у приватній частині Електронного кабінету.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Повідомлення не прийшло – чи є зобов’язання сплатити податок?

Податкове повідомлення – рішення надсилається за місцем податкової адреси фізичної особи (місцем реєстрації). Якщо платник змінив місце реєстрації та не повідомив про це ДФС, або не проживає за місцем реєстрації, або виїхав за кордон, він не отримає повідомлення – рішення. Який вихід: якщо ви – власник оподатковуваної нерухомості і не отримали до 1 липня податкового повідомлення – рішення, пропонуємо обов’язково звернутися з документами про право власності на майно та документами, що посвідчують особу до ДФС за місцем реєстрації (проживання). Звертаємо увагу, за нормами Податкового кодексу України ДФС має право провести перевірку та визначити суму податку і за попередні 1095 днів. Водночас, якщо ДФС вчасно не надіслала (не вручила) податкове/податкові повідомлення-рішення, штрафні санкції до платника не застосовуються (пп 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

 

Прийшло повідомлення, а власник нерухомості вважає, що він не є платником – які його дії?

Якщо платник отримав податкове повідомлення – рішення, це означає, що ДФС має інформацію про наявність в його володінні оподатковуваної нерухомості. Втім якщо цей об’єкт не належить платникові (відчужений, перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, спільній сумісній і поділений в натурі тощо) пропонуємо обов’язково звернутися з документами про право власності на майно та документами, що посвідчують особу та відповідною письмовою заявою до ДФС за місцем реєстрації (проживання). У разі виявлення розбіжностей між даними ДФС та даними, підтвердженими платником на підставі оригіналів відповідних документів, ДФС проводить перерахунок суми податку попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

Квартира перебуває у власності подружжя – хто платитиме податок?

Згідно норм ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є в тому числі частка нерухомості (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст.266 ПКУ).

Згідно із п.п. 266.1.1, 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

 

Як співвласникам нерухомості повідомити, хто саме сплачуватиме податок?

Співвласники житлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, можуть повідомити ДФС про визначеного за їх згодою платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості

Земельний податок: cтроки сплати для фізичних осіб

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

Норми встановлені п. 286.5 ст. 286 ПКУ.

Земельний податок фізичні особи сплачують протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Це передбачено п. 287.5 ст. 287 ПКУ.

Електронний сервіс «Отримання відомостей з ДРФО – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді»: практика застосування

Фізична особа – платник податків може отримати інформацію, що зазначається у документі «Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків» за допомогою електронних сервісів ДФС в один із таких способів:

– при поданні заяви засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет), вхід до якої здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua та через офіційний веб-портал ДФС, інформація надається засобами цієї системи;

– при поданні заяви до «Єдиного вікна подання електронної звітності», програмне забезпечення якого розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність», інформація направляється на електронну адресу фізичної особи – платника податків.

За допомогою меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету та «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» фізична особа – платник податків може сформувати «Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді» (далі – Запит) (форма №10ДР) виключно для отримання інформації про себе.

Запит формується фізичними особами – платниками податків з використанням кваліфікованого електронного підпису фізичної особи, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

При цьому ознайомитись з порядком отримання відомостей про доходи за допомогою «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» можна на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: Головна/Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді (http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid).

У розділі «Допомога» Електронного кабінету можна переглянути відео урок щодо створення Запиту.

Слід зазначити, що фізичні особи – платники податків, які отримали паспорт нового зразка, де вказано лише номер паспорта (серія відсутня), при заповненні поля «Реквізити паспортного документу» Запиту зазначають лише номер паспорта.

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (далі – відповідь на Запит в електронному вигляді) надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.

Відповідь на Запит в електронному вигляді містить інформацію, зокрема, про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до податкових розрахунків за формою №1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів.

 

Скористайтесь податковою знижкою за освітні послуги

Податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку-резидента у зв’язку з придбанням товарів, робіт чи послуг у резидентів-фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу.
Так, фізична особа має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Як і раніше, право на отримання податкової знижки мають платник податку та/або члени сім’ї першого ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені).
Якщо платник сплачував за своє навчання, навчання дітей або батьків, він може до 31 грудня 2019 року подати декларацію, за місцем реєстрації, в якій зазначити суму отриманих доходів та суму коштів, які були сплачені на освітні послуги, для отримання податкової знижки.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
Звертаємо увагу, що якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Порядок та умови надання податкової знижки визначено ст. 166 ПКУ.

 

 

0