І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України

Операція «Акциз»: у Харкові податкова міліція вилучила партію контрафактних цигарок вартістю 1 млн. гривень

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Харківській області спільно із прикордонниками під процесуальним керівництвом Харківської місцевої прокуратури №1 та прокуратури в Харківській області вилучили з незаконного обігу велику партію контрафактних цигарок.

В рамках проведення операції «Акциз – 2019» та розслідування кримінального провадження за ч.1 ст. 204, ст. 227 КК України було встановлено, що на території обласного центру в складському приміщенні однієї з логістичних компаній зберігається партія незаконно виготовлених тютюнових виробів.

За результатами санкціонованого обшуку вилучено, накладено арешт та передано на зберігання 29,4 тис. пачок незаконно виготовлених контрафактних цигарок без марок акцизного податку України вартістю 1 млн. грн. Триває слідство.

Увага! 19 серпня закінчуються терміни сплати окремих податків і зборів за ІІ квартал (півріччя) 2019 року

19 серпня 2019 року  закінчуються встановлені законодавством терміни сплати окремих податків, зборів, платежів за ІІ квартал (півріччя) 2019 року, а саме:

– податку на прибуток підприємств платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу, за IІ квартал 2019 р.;

– частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за ІI квартал 2019 р.;

– ПДВ платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу, за II квартал 2019 р.;

– єдиного податку з сум доходів, що оподатковуються за ставкою 15% та задекларовані платниками єдиного податку груп 1 та 2 за II квартал 2019 р.;

– єдиного податку платниками – юридичними та фізичними особами, віднесеними до групи 3, за II квартал 2019 р.;

– екологічного податку  за II квартал 2019 р.;

– рентної плати платниками, для яких звітним періодом є квартал, за II квартал 2019 р.;

– збору за місця для паркування транспортних засобів за II квартал 2019 р.;

– туристичного збору за ІІ квартал 2019 року.

Переваги використання «Електронного кабінету платника»

Лозівське управління ГУ ДФС у Харківській області інформує про переваги подання звітності засобами телекомунікаційного зв’язку, оскільки сучасний рівень інформаційних технологій дозволяє вирішити чимало питань в органах ДФС дистанційно. Зокрема, електронне звітування суттєво полегшує процес подання звітності, а використання персонального робочого місця в Електронному кабінеті платника – спілкуванні з фіскальною службою. Даним сервісом можна скористатись цілодобово як з персональних комп’ютерів, так і з смартпристроїв.

За допомогою цього сервісу можна також сформувати та надіслати до органів ДФС електронні документи, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків. Також платник може у режимі реального часу отримати доступ до особистої інформації, а саме отримати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, стан поданої звітності тощо.

Подання податкової звітності в електронному вигляді має багато суттєвих переваг для представників бізнесу. Звітність, сформовану за допомогою спеціальних програм, можна передати через мережу Інтернет до податкової всього за декілька хвилин. Таким чином, платники економлять свій час, кошти на придбання бланків звітних документів, отримують гарантію автоматичної перевірки підготовлених документів на наявність арифметичних помилок та оновлення версій форматів документів, які є підставою для нарахування і сплати податків.

Нагадаємо, вхід до «Електронного кабінету платника» здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua з використанням електронного цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.

У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0-800-501-007.

Податкова декларація платника єдиного податку: створюємо в Електронному кабінеті

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок).

Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

У відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

У режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, податкову звітність за формою податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.

При формуванні податкової декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (наприклад, F0103306) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДФС: «регіон», «район».

Що цікавить контролерів під час перевірки законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками

Згідно із п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є, зокрема, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачене законом, первинних документів, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліках і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства. Також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ встановлено, що фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, зокрема, щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ).

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин із працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) (п. 80.6 ст. 80 ПКУ).

 

Щодо включення установ та організацій до Реєстру неприбуткових

Лозівське управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу , що Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою КМУ від 13 липня 2016 року №440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Включення неприбуткових організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) здійснюється згідно із положеннями пп. 3 – 8 Порядку.

Абзацом восьмим п. 8 Порядку встановлено, що при відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.

При наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, а другий залишається в контролюючому органі (абзац дев’ятий п. 8 Порядку).

Враховуючи зазначене, при включенні неприбуткової установи (організації) до Реєстру контролюючий орган вносить до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої установи (організації) до Реєстру. При цьому рішення про включення (повторне включення) до Реєстру такій неприбутковій установі (організації) не надсилається.

З переліком неприбуткових установ (організацій) включених до Реєстру можна ознайомитись у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному веб-порталі ДФС (https://cabinet.sfs.gov.ua).

 

Увага! Антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс»

Шановні платники податків! Для двостороннього зв’язку з громадянами та суб’єктами господарювання використовується інтерактивний Антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс». Завдяки цьому сервісу забезпечується приймання звернень щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності працівників структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів. Звертатись з цих питань можна на електронну скриньку [email protected]. Також працює багатоканальний номер телефону 0 800 501 007(напрямок «4»). Не будьте байдужими!

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Адміністрування транспортного податку

Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі.

Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ ПКУ об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Підпунктом 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 розділу ХІІ ПКУ ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 розділу ХІІ ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 розділу ХІІ ПКУ податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Коди бюджетної класифікації, за якими платник сплачує податок на доходи фізичних осіб

Наказом Мінфіну України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями, затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по ПДФО:
11010100 – ПДФО, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;
11010200 – ПДФО з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;
11010400 – ПДФО, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;
11010500 – ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
11010600 – фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;
11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати ПДФО;
11010800 – ПДФО із доходу у вигляді процентів;
11010900 – ПДФО від оподаткування пенсійних виплат або щомісячного довічного грошового утримання, що сплачується (перераховується) згідно з ПКУ із змінами та доповненнями.
Разом з тим, наказом Державної казначейської служби України від 26.12.2018 № 406 внесено зміни до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 15.01.2007 № 5 із змінами та доповненнями, згідно з якими код бюджетної класифікації бюджету по ПДФО доповнено позицією:
11010501 – ПДФО, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню.

Плата за землю: особливості нарахування для співвласників

Згідно з п.п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Форма такої декларації встановлена у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, та звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності, зокрема, кількох юридичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності (п.286.6 ст. 286 ПКУ)

Статтею 80 ЗКУ встановлено, що суб’єктами права приватної власності на землю є, зокрема, юридичні особи.

Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Таким чином, юридичні особи – співвласники земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній власності (спільній частковій власності) самостійно обчислюють земельний податок пропорційно частці належній кожній з них.

Як можна роздрукувати кваліфікований сертифікат відкритого ключа із офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС

Щоб роздрукувати кваліфікований сертифікат відкритого ключа можна за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), яке завантажується на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)». Після завантаження Програми необхідно:

1) в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати»;

2) із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати»;

3) натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація»;

4) у вікні, яке з’явилось, натиснути праву кнопку миші та обрати пункт «Друкувати».

Реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату ЄВ: заповняємо правильно

Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату ЄВ визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 (далі – Порядок №666).

Так, відповідно до п. 5 Порядку №666, при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється:

– у полі №1 – зазначається службовий код («*»);

– у полі №2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

– у полі №3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

– у полі №4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

– у полі №5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

– у полі №6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

– у полі №7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Відповідно до п. 15 додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізиту «Отримувач» порядок такий:

– зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;

– зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

– під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений порядок розповсюджується і на платників ЄВ.

При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону №2464, для зарахування ЄВ в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.

Таким чином, оскільки ЄВ не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код ЄДРПОУ.

Товари втратили товарний вигляд: впорядковуємо ПДВ

При списанні в межах норм природного убутку товарів, при придбанні яких суми ПДВ були віднесені до податкового кредиту та які втратили товарний вигляд, податкові зобов’язання платником ПДВ не нараховуються (за умови, що вартість таких товарів включається до вартості готової продукції, яка підлягає оподаткуванню). В інших випадках – ПДВ нараховується за основною ставкою.

Якщо такі товари списуються понад норми їх природного убутку, в зв’язку з чим вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності платника ПДВ, то не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання. Таке нарахування здійснюється виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ. Необхідно скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Реалізація пального: чи потрібно перевіряти наявність у покупців ліцензії на право здійснення роздрібної та/або оптової торгівлі пальним?

Відповідно до положень ст. 15 Закону №481, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються СГ всіх форм власності за наявності ліцензії (.

Відповідно до положень ст. 1 Закону №481, оптова торгівля пальним – це діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик СГ роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Єдиний державний реєстр суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) – перелік СГ, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі СГ, які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним затверджено постановою КМУ від 19 червня 2019 року №545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Порядок №545).

Відповідно до п. 8 Порядку №545 інформація про СГ вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії.

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального розміщується на офіційному веб-сайті ДФС.

Таким чином, СГ, які отримали ліцензію на право здійснення оптової торгівлі пальним, не повинні вимагати чи перевіряти наявність у покупців ліцензій на право здійснення роздрібної та/або оптової торгівлі пальним, оскільки положення Закону №481 не містять таких вимог.

Водночас СГ мають право перевіряти наявність у покупців таких ліцензій в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, який розміщений на офіційному веб-сайті ДФС.

Коли втрачено статус неприбуткового підприємства

Новостворені неприбуткові підприємства, установи та організації, подають за результатами року звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт), в якому відображаються результати діяльності з дня їх державної реєстрації.

Платник податку на прибуток, який протягом звітного року включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), по закінченню цього звітного року має подати до органу ДФС податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), в якій відобразити дані податкового обліку за період застосування загальних правил оподаткування прибутку та Звіт за період перебування у Реєстрі цього звітного року.

При недотриманні неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п. п. 133.4.1 і п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу Декларацію, сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

Зміна місця обліку суб’єкта господарювання вимагає заміни електронного ключа

Відповідно до частини другої ст. 12 Закону України «Про електронні довірчі послуги» та п. п. 3.4.6 п. 3.4 розд. 3 Договору про надання електронних довірчих послуг, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 18.07.2019 №74, користувачі електронних довірчих послуг зобов’язані своєчасно надавати надавачу електронних довірчих послуг інформацію про зміну ідентифікаційних даних, які містить сертифікат відкритого ключа.

Враховуючи викладене, при зміні місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, користувачу електронних довірчих послуг необхідно звернутися до надавача електронних довірчих послуг із заявою на скасування кваліфікованих сертифікатів, які містять неактуальну інформацію, та надати комплект реєстраційних документів для формування нових кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Відшкодування моральної та матеріальної шкоди: оподаткування ПДФО

Згідно з п. п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, крім:

а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю;

б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання;

в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування;

г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом;

ґ) виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.

Дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.

Крім того, відповідно до п. п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

– кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у не грошовій формі;

– доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики). Ставка податку на доходи фізичних осіб визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

 

Перехід на спрощену систему оподаткування СГ – юридичної особи

СГ – юридичні особи, що є платниками інших податків і зборів, мають право прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування  зі сплатою єдиного податку шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один лише раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені пунктом 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви СГ додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Як громадянами сплачуються зобов’язання з плати за землю

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1 ст.287 ПКУ). Відповідно до ст.125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації таких прав.

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 розд. XII ПКУ (п. 288.7 п. 288 ПКУ).

Нормами ПКУ не передбачено перенесення термінів сплати податків і зборів, якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день.

Якщо останній день сплати плати за землю припадає на вихідний або святковий день, то її потрібно сплатити напередодні встановленого граничного терміну.

 

Як громадянам отримати довідку у разі виїзду за кордон на постійне місце проживання

Платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до фіскального органу Декларацію про майновий стан і доходи за три останні звітні податкові періоди та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої Декларації), а також заяву за встановленою формою.

Фіскальний орган упродовж 30 календарних днів після надходження Декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.

Довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) надається безоплатно за формою, затвердженою наказом МФУ від 13.06.2017 № 568.

Заяву про видачу Довідки за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Довідка видається протягом тридцяти календарних днів після надходження Декларації та сплати належної суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору. Нагадаємо, Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі за наявності документа, що посвідчує особу.

У разі неподання платником податку Декларації та/або за наявності невиконаних зобов’язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору (для платників податку – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання) фіскальний орган надає заявнику протягом десяти календарних днів вмотивовану відповідь щодо відмови в наданні Довідки. Зазначена норма передбачена п. 179.3, п. 179.12 ст. 179 ПКУ.

 

Змінили місце проживання – не забудьте повідомити податкову

Відповідно до п.70.7  ПКУ фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки платника податків або повідомлення. Відомості про зміну даних подаються платником податку протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою 5-ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, – до контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Пунктом 45.1 ст.45 ПКУ зобов’язує платника податків визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одну податкову адресу.

Лозівське управління закликає громадян не зволікати своїми обов’язками та вчасно звернутися до контролюючого органу.

 

Про особливості застосування права на податкову знижку

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 ПКУ.

Платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення  вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. При цьому до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). При цьому у зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Враховуючи вище викладене, з метою використання права на компенсацію вартості навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення один із батьків може включити до податкової знижки за навчання лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в якому зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковою знижкою.

Нерухомість в оренду: коли ж дозволено підприємцю здавати на єдиному податку

Згідно із п. п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.

Враховуючи вищевикладене, ФОП можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.

Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

 

ФОП, яка припиняє підприємницьку діяльність, необхідно закрити всі рахунки у фінансових установах

Підставою для зняття ФОП з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої ФОП за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.
Норми встановлені п.п. 1 п. 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну України від 22.04.2014 № 462) із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588)).
Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.
Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.
При цьому, ФОП – суб’єкт господарювання повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах для такої фізичної особи – суб’єкта господарювання (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб).
Якщо після припинення підприємницької діяльності ФОП залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб), контролюючий орган доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляє дату та номер відповідного запису в ЄДР, а також дату зняття з обліку платника податків у контролюючому органі (п.п. 7 п. 11.18 розділу XI Порядку № 1588).