Новини Лозової – ТРК Сігма Головні новини міста Лозова, Харківська область
У Лозовій з’явилося місце, яке щодня нагадуватиме про тих, кого чекають удома. У парку «Перемога» відкрили пам’ятну інсталяцію «Дерево надії» — символ підтримки родин українських військових, які перебувають у полоні або вважаються безвісти зниклими.
Ця подія стала продовженням заходів, які громада проводить на підтримку родин захисників та на вшанування воїнів, чия доля досі залишається невідомою.
«Дерево надії» присвятили українським військовим, які перебувають у полоні або вважаються безвісти зниклими. Для їхніх рідних це місце стало символом віри в повернення найдорожчих людей. Діти, які тримали в руках фотографії своїх татусів, не стримували сліз. Матері мовчки дивилися на дерево, на гілках якого відтепер майорітимуть стрічки та шеврони з іменами тих, кого чекають. Кожен із присутніх приніс із собою власний біль, але всіх об’єднувала одна спільна надія — дочекатися своїх рідних живими.
Перед початком церемонії у Лозовій традиційно відбувся автопробіг на підтримку українських військовополонених і безвісти зниклих захисників. Колона автомобілів із державними прапорами та світлинами рідних рушила вулицями міста, нагадуючи про тих, кого чекають удома, та об’єднуючи громаду у спільному очікуванні й вірі в їхнє повернення.
На відкриття прийшли десятки родин. Перед початком церемонії присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять українських захисників, які віддали життя за свободу і незалежність України.
До учасників заходу звернувся Лозівський міський голова Сергій Зеленський.
«Сьогодні ми відкриваємо не просто пам’ятну інсталяцію. Це місце, яке говорить кожній родині: ви не самі. Ми всі разом чекаємо на повернення наших захисників. Віра дає сили жити й боротися далі. Якщо є віра — буде надія, а значить, буде і повернення. Ми продовжуємо робити все можливе, щоб підтримувати родини та сприяти пошуку наших воїнів», — сказав Сергій Зеленський.
Ініціаторкою створення «Дерева надії» стала волонтерка, сестра військовополоненого захисника Ніна Гайшинська. Вона подякувала всім, хто допоміг втілити задум у життя, насамперед міській владі, майстру, який створив інсталяцію, працівникам Палацу культури та родинам, які підтримали цю ініціативу.
«Щиро дякую Сергію Зеленському за всебічну підтримку, секретарю міської ради Юрію Кушніру, майстру Олександру Кожевнікову, який втілив мою ідею в життя, працівникам Палацу культури та всім родинам, які повірили в цей задум. Кожна стрічка на цьому дереві — це спільна молитва, любов і незламна віра. А кожен шеврон — чиєсь розбите серце і водночас жива надія. Найбільше хочу, щоб настав день, коли хлопці повернуться додому і самі знімуть свої шеврони з цього дерева», — сказала Ніна Гайшинська.
Під час церемонії родини військовополонених і безвісти зниклих захисників вручили подяки міському голові Сергію Зеленському, секретарю міської ради Юрію Кушніру та майстру Олександру Кожевнікову. У своїх словах вони дякували за підтримку, небайдужість, допомогу в реалізації проєкту та увагу до болю сімей, які вже багато місяців і років живуть в очікуванні звістки від рідних.
Кульмінацією заходу стало відкриття інсталяції та закріплення на її гілках шевронів з іменами військовополонених і безвісти зниклих захисників. Для кожної родини це був особливий момент — мовчазна молитва, вкладена в невеликий шеврон, із проханням лише про одне: щоб він став тимчасовим символом, а його власник якнайшвидше повернувся додому.
Зворушливу атмосферу заходу доповнили творчі виступи. Для присутніх прозвучала пісня «Надія жива». Особливо щемливими стали вірші у виконанні дітей. Вони говорили про чекання, любов до батька і віру в його повернення. Маленькі голоси звучали надзвичайно щиро, і в ці хвилини багато хто з присутніх не стримував сліз. Звучали виступи рідних військовополонених та безвісти зниклих.
Відтепер «Дерево надії» стане місцем, куди приходитимуть не лише родини військовополонених і безвісти зниклих захисників, а й усі, хто хоче підтримати їх у непростому очікуванні. Кожна стрічка і кожен шеврон нагадуватимуть: громада пам’ятає, вірить і чекає повернення кожного українського воїна.
